Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 374/405/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		справа №374/405/23                                                                                           Головуючий у І інстанції - Козіна С.М.
		апеляційне провадження №22-ц/824/4934/2025                                         Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		 
		04 березня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		судді-доповідача Приходька К.П., 
		суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
		за участю секретаря Миголь А.А., 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 30 листопада 2023 року 
		у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, - 
		 
		установив:
		 
		У листопаді 2023 року  ОСОБА_2 звернулася до Ржищівського міського суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		Заяву обґрунтовувала тим, що з 2009 року вона перебувала у відносинах із громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час цих відносин перебував в офіційному зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. 
		Вказані відносини між нею та ОСОБА_5 тривали з 2009 року до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		ОСОБА_5 трагічно загинув під час артилерійського обстрілу так званої «сірої зони» поблизу блокпосту біля с. Новопокровка, Пологівського району, Запорізької області. 
		У відносинах із ОСОБА_5 , у них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Вказувала, що записи про батька дітей у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. 
		Таким чином, у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , у графі батько, зазначена фізично неіснуюча особа на ім`я ОСОБА_6 . 
		У свідоцтві про народження ОСОБА_4 , у графі батько, зазначена фізично неіснуюча особа на ім`я ОСОБА_6 . 
		Запис про батька дітей вона пояснила таким чином: такої особи, як ОСОБА_6 ніколи не існувало, ця особа була вигаданою особисто нею шляхом складання даних ПІБ про вказану вище вигадану особу наступним шляхом: ОСОБА_7 (дівоче прізвище матері), ОСОБА_8 (біологічний батько дітей - ОСОБА_5 ), ОСОБА_9 (батько матері/дідусь дітей), отже ОСОБА_6 , ніколи не був і не є батьком ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 . 
		Зазначала, що за час життя її цивільного чоловіка вони не встигли подати заяву про визнання його батьком дітей, оскільки біологічний батько її дітей ( ОСОБА_5 ) був публічною особою, політиком, підприємцем та між ними існувала усна домовленість, що у свідоцтвах про народження дітей вона, як матір дітей, буде вказувати своє дівоче прізвище дітям, його ( ОСОБА_5 ) по-батькові. 
		Із самого народження дітей та по день смерті їх батька, ОСОБА_5 приймав участь у вихованні дітей, утримував їх та виконував усі обов`язки батька дітей передбачені сімейним законодавством України. 
		Просила суд, визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1246 від 15 травня 2015 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві. 
		Внести зміни до актового запису №1246 від 15 травня 2015 року про народження ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві), записавши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батьком дитини.
		Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №1214 від 13 травня 2020 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції; 
		Внести зміни до актового запису №1214 від 13 травня 2020 року про народження ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції), записавши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батьком дитини.
		Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 30 листопада 2023 року зазначену вище заяву задоволено.
		Визнано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1246 від 15 травня 2015 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
		Внесено зміни до актового запису №1246 від 15 травня 2015 року про народження ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві), записано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батьком дитини.
		Визнно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №1214 від 13 травня 2020 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		Внесено зміни до актового запису №1214 від 13 травня 2020 року про
		народження ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного
		стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції), записано
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батьком дитини.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що в оскаржуваному рішенні, як і в заяві ОСОБА_2 , не зазначено з якою метою вона звернулася до суду для встановлення факту батьківства.
		Разом із цим, подання після загибелі ОСОБА_5 та відкриття спадщини, заяви третьої особи, по відношенню до його сім`ї, про становлення факту батьківства загиблого, щодо її дітей має на меті включення до переліку спадкоємців дітей заявниці, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		Наголошує, що вона, як законна спадкоємиця ОСОБА_5 не визнає ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дітьми свого батька та, відповідно, спадкоємцями.
		Таким чином, наявний спір, щодо батьківства ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який впливає на право спадкування вказаних осіб.
		Отже, на її думку, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, відкрив окреме провадження по даній справі без чіткого формулювання мети встановлення факту, за наявності спору про право на спадкування та без врахування усталених правових висновків Верховного Суду в аналогічній категорії справ.
		Просила суд, скасувати рішення Ржищівського міського суду Київської області від 30 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду.
		Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
		Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка брала участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 13 травня 2020 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У свідоцтві про народження батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_2 . 
		Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька від 13 травня 2020 року відповідно до частини першої статті 135 СК України батьком дитини вказаний ОСОБА_6 .
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15 травня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві. У свідоцтві про народження батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_2 . 
		Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька від 15 травня 2015 року відповідно до ч.1 ст. 135 СК України батьком дитини вказаний ОСОБА_6 .
		Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15 листопада 2022 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що вважав встановленим, що ОСОБА_5 спільно проживав з ОСОБА_2 , вели спільно господарство, спільно утримували та виховували двох дітей.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені обставини підтверджено зібраними матеріалами справи, зокрема спільними фотосвітлинами ОСОБА_5 з дітьми, письмовими поясненнями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
		Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
		У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
		Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
		Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
		Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.
		Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
		Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
		Згідно із ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
		Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
		У пункті 13 вказаної Постанови Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
		Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
		Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
		Відповідно до п. 2.16.4. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
		Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
		Предметом заяви є встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 заявляє про те, що вона з 2009 року перебувала у відносинах із громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час цих відносин перебував в офіційному зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Зазначала, що вказані відносини між нею та ОСОБА_5 тривали з 2009 року до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, вказує на те, що вона є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_5 , ухвалене рішення суду першої інстанції стосується її прав та інтересів, оскільки вона є спадкоємицею першої черги після смерті батька.
		Отже, колегія суддів дійшла висновку, що між ОСОБА_2 , яка діє в інтересах дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 вбачається спір про право.
		Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
		Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		По справі вбачається, що судом першої інстанції, всупереч положень ч. 1, 4 ст. 294 ЦПК України, не було залучено до участі у справі дітей ОСОБА_5 , народжених у шлюбі, в тому числі ОСОБА_1 , та дружини загиблого ОСОБА_14 , в якості заінтересованих осіб.
		Таким чином, з урахуванням викладених обставин є підстави вважати, що суд першої інстанції вирішив питання про їх права та інтереси.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс 18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
		Згідно ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
		Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
		Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
		Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
		Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
		Вищевикладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, а саме: Постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року по справі №207/3261/21, Постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року по справі №553/1936/21, Постанова Верховного Суду від 27 вересня 2024 року по справі №570/6628/23.
		Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви  ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення є необґрунтованим, оскільки у даній справі наявний спір про право на спадкування.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвели до ухвалення помилкового рішення. А тому, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
		Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишенню без розгляду.
		Керуючись ст. ст. ст. 294, 315, 367, 368, 374, 377, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 30 листопада 2023 року скасувати.
		Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		Повний текст постанови складено 10 березня 2025 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                      К.П. Приходько
		 
		Судді                                                                         Т.О. Писана
		 
		С.О. Журба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...