Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 669/343/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: 61-8191ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 669/343/22
		провадження № 61-8191св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Оксани Володимирівни на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Давидюка О. І., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.
		Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що йому на праві власності належать земельна ділянка із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться на території АДРЕСА_1.
		ОСОБА_2 на праві власності належать земельна ділянка із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, та земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043.
		Зазначені земельні ділянки є суміжними і між ними встановлено паркан.
		 
		Позивач зазначав, що 23 грудня 2021 року, за результатами проведеної інженером-землевпорядником кадастрової зйомки земельних ділянок, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, та дослідження координат меж земельних ділянок, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021, 6820355602:02:003:0022, 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, отриманих з інтернет-сервісу https://map.land.gov.ua/ через кабінет землевпорядника https://e.land.gov.ua/, було встановлено, що розміщений між земельними ділянками паркан відповідача зміщений у сторону земельних ділянок, які на праві власності належать йому.
		 
		Позивач уважав, що фактичне володіння ОСОБА_2 земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043 по всій межі, відповідно до правовстановлюючих документів та координат поворотних точок меж накладається на його земельні ділянки, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022.
		 
		Вважає, що його право порушено, тому змушений звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками. 
		 
		Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться на території с. Лепесівка Шепетівського (Білогірського) району Хмельницької області та належать йому на праві власності, шляхом звільнення цих земельних ділянок та відновлення фактичного користування земельними ділянками і земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, в тому числі меж між ними, відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого            2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволено частково.
		 
		Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га з кадастровим номером 6820355602:02:003:0021 та земельною ділянкою площею 0,2120 га, для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га з кадастровим номером 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , у тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га з кадастровим номером 6820355602:02:003:0021 та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,2120 га з кадастровим номером 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га з кадастровим номером 6820355600:02:003:0042, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , у тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн та частково витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 7 600,00 грн, а всього - 8 592,40 грн.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову у частині зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення їх та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішення у справі № 669/43/17, яке набрало законної сили, яке станом на розгляд цієї справи не виконано, усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, ОСОБА_1 , яке підлягає обов`язковому виконанню.
		 
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт порушення користування земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021, 6820355602:02:003:0022 по всій межі із земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
		Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року в частині задоволення позовних вимог та питанні судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, та земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, які знаходяться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення зазначених земельних ділянок та відновлення фактичного користування цими земельними ділянками і земельною ділянкою, для ведення особистого селянського господарства площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , у тому числі відновлення меж між ними відповідно до правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та координат поворотних точок їх меж відмовлено.
		У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 488,60 грн судового збору.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову, суд апеляційної інстанції урахував висновок судової земельно-технічної експертизи       від 18 січня 2019 року, яка проведена у рамках цивільної справи № 669/43/17 та відповідає положенням статті 76 ЦПК України, дійшов висновку, що у зв`язку                             з невідповідністю фактичного користування позивачем земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, правовстановлюючим документам, відсутністю належних та допустимих доказів щодо чинення йому перешкод                                 і у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, передчасним є висновок суду першої інстанції щодо чинення відповідачем позивачу перешкод у фактичному користуванні належними йому земельними ділянками та їх зайняття (за змістом позовних вимог). 
		 
		Суд апеляційної інстанції вважав, що з цих підстав не можна враховувати висновок № 81/10.7/2023, складений 03 серпня 2023 року за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, про те, що фактичне землекористування                      ОСОБА_2 земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, накладається на земельні ділянки, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності ОСОБА_1 , відповідно правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та складає 0,0198 га (у підтвердження позовних вимог).
		 
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що судовим рішенням у справі № 669/43/17, яке набрало законної сили та яке не виконано станом на час розгляду справи, задоволено позов ОСОБА_2 , усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки). Встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 , кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, площа накладення становить 0,0010 га.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що висновок № 81/10.7/2023, складений за результатами проведеної 03 серпня 2023 року у цій справі судової земельно-технічної експертизи, не спростовує обставин, встановлених рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року у справі № 669/43/17. 
		Матеріалами цієї справи встановлено, що належна позивачу земельна ділянка, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022 не межує із земельною ділянкою відповідача, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд: скасувати рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду       від 15 травня 2024 року у частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1                  і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення вимоги ОСОБА_1 ; скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2024 року              у частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 і залишити в силі рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2024 року                                  у вказаній частині.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		05 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
		 
		17 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження                           у справі, витребувано її матеріали із Білогірського районного суду Хмельницької області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
		 
		У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 760/8892/17 (провадження             № 61-26169св18), від 14 березня 2019 року у справі № 757/55244/17-ц (провадження № 61-974св19), від 28 лютого 2020 року у справі № 363/5144/15-ц (провадження № 61-8476св19), від 10 листопада 2021 року у справі № 323/266/18-ц (провадження № 61-11147св21), від 24 січня 2024 року у справі № 587/517/21 (провадження               № 61-10694св23). 
		 
		Вважає, що суд мав оцінити правові відносини, які існували між сторонами на момент звернення позивача до суду. 
		 
		Суд безпідставно не врахував висновки судової земельно-технічної експертизи        від 03 серпня 2023 року, згідно з яким установлено, що на момент розгляду цієї справи землекористування ОСОБА_2 земельними ділянками з кадастровими номерами: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043, накладається на земельні ділянки, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, що належать позивачу.
		 
		Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		ОСОБА_1 згідно з державним актом серії ЯГ № 995757, виданим 24 січня             2008 року на підставі рішення Ямпільської селищної ради Хмельницької області        від 26 червня 2007 року № 9, є власником земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, яка розташована в АДРЕСА_1.  
		 
		ОСОБА_1 відповідно до державного акта серії ЯГ № 995758, виданого 24 січня 2008 року на підставі рішення Ямпільської селищної ради Хмельницької області        від 26 червня 2007 року № 9, є власником земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, яка розташована в АДРЕСА_1.  
		 
		ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно                       від 20 листопада 2014 року індексний № 29764275 (НОМЕР_3), є власником земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, яка розташована на АДРЕСА_1 .
		  
		ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно              від 20 листопада 2014 року індексний № 29759548 (НОМЕР_1), є власником земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, яка розташована на                АДРЕСА_1 .
		 
		ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є суміжними користувачами.
		 
		Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня             2019 року у справі № 669/43/17, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року та постановою Верховного Суду                   від 11 серпня 2021 року, усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6820355600:02:003:0042, що розташована на АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки).
		 
		Із судового рішення № 669/43/17 встановлено, що експертами Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 18 січня 2019 року складено висновок № 5589-5591/17-26 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, із якої встановлено наступне: 
		 - станом на 07 грудня 2018 року фактичні межі земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку, розташованої в с. Лепесівка Білогірського району Хмельницької області, не відповідають межі, визначеній у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №995757, зареєстрованого 24 січня 2008 року за № 010874800006, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; 
		- згідно з правовстановлюючими документами порушення меж або накладення земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , 0,2500 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, площею 0,2120 га, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, та земельних ділянок, належних ОСОБА_2 , площею 0,25 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, площею 0,2032 га, кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, які розташовані на АДРЕСА_1 , відсутнє.
		Із повідомлення ТОВ «Кайлас-К» від 23 грудня 2021 року № 144 встановлено, що фактичне володіння ОСОБА_2 земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043 по усій межі між земельними ділянками, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022                      й земельними ділянками: кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043 накладається на земельні ділянки, кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності ОСОБА_1 , відповідно до правовстановлюючих документів та координат поворотних точок меж земельних ділянок.
		 
		Із висновку судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна судова експертиза і оцінка» Арашина О. Л. від 03 серпня 2023 року № 81/10.7/2023 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи на підставі ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2022 року, встановлено, що фактичне землекористування ОСОБА_2 земельними ділянками: кадастрові номери: 6820355600:02:003:0042 та 6820355600:02:003:0043 накладається на земельні ділянки: кадастрові номери: 6820355602:02:003:0021 та 6820355602:02:003:0022, які належать на праві власності ОСОБА_1 відповідно правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, орієнтовна площа накладення становить 0,0198 га.
		 
		Із постанови старшого державного виконавця Білогірського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 26 серпня 2020 року ВП № НОМЕР_2, інформації про виконавче провадження         від 27 червня 2022 року, повідомлення начальника Білогірського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області від 02 вересня 2022 року № 20.1-30/4561 та акта комісії Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області від 10 листопада 2023 року встановлено, що рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року у справі № 669/43/17 ОСОБА_1 не виконав, перешкоди для ОСОБА_4 у користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 6820355600:02:003:0042 не усунув, самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки) не зніс.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко О. В. не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
		 
		Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані                   не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів,                 а також дотримуватися правил добросусідства.
		 
		Згідно з положеннями статей 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		 
		Аналогічні положення містить частина друга статті 152 ЗК України, згідно з якою землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		 
		Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
		 
		Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		За нормами статей 3, 15, 16, 391 ЦК України, статті 3 ЦПК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Суд повинен встановити, чи були порушені або не визнані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		 
		Судами попередніх інстанцій, зокрема, з урахуванням приписів частини четвертої статті 82 ЦПК України, встановлено:
		-згідно з правовстановлюючими документами порушення меж або накладення земельних ділянок: площею 2500 га (кадастровий номер 6820355602:02:003:0021), площею 0,2120 га (кадастровий номер 6820355602:02:003:0022), належних       ОСОБА_1 , та земельних ділянок: площею 0,25 га (кадастровий номер 6820355600:02:003:0042), площею 0,2032 га (кадастровий номер 6820355600:02:003:0043) належних ОСОБА_2 , відсутнє;
		- земельна ділянка, кадастровий номер 6820355602:02:003:0022 (власник          ОСОБА_1 ) не межує із земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042 (власник ОСОБА_2 );
		- станом на 07 грудня 2018 року фактичні межі земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку, не відповідають межі, визначеній у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №995757, зареєстрованого              24 січня 2008 року (кадастровий номер 6820355602:02:003:0021), виданого на ім`я ОСОБА_1 ;
		- земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, фактично накладається на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 , кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, площа накладення становить 0,0010 га;
		- судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6820355600:02:003:0042 шляхом знесення самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки) на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції                             не виконане.
		 
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		 
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		У справі, яка є предметом касаційного перегляду, саме на позивача, згідно з вимогами процесуального закону, покладено обов`язок доведення факту порушення його права, свобод чи законних інтересів неправомірними діями відповідача, а саме фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача.
		 
		З урахуванням фактичних обставин справи, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів обставини, якими він обґрунтовує порушення своїх прав, що є його процесуальним обов`язком в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України.
		 
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної 03 серпня 2023 року, тобто станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, колегія суддів спростовує, оскільки висновку судової земельно-технічної експертизи № 81/10.7/2023 було надано оцінку у сукупності з іншими доказами, зокрема                             у сукупності з висновком судової земельно-технічної експертизи від 18 січня                   2019 року, повідомленнями державної виконавчої служби та актами комісії селищної ради про невиконання судового рішення у справі № 669/43/17, що узгоджується з положеннями статей 81, 82, 89 ЦПК України. 
		 
		Отже, суди попередніх інстанцій інстанції виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судових рішень, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.
		 
		Посилання заявника як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених                            у постановах і Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 760/8892/17 (провадження № 61-26169св18), від 14 березня 2019 року у справі № 757/55244/17ц (провадження № 61-974св19), від 28 лютого 2020 року у справі № 363/5144/15-ц (провадження № 61-8476св19), від 10 листопада 2021 року у справі № 323/266/18-ц (провадження № 61-11147св21), від 24 січня 2024 року у справі № 587/517/21 (провадження № 61-10694св23), щодо застосування положень статей 15, 391 ЦК України, є також необґрунтованими, оскільки встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими, ніж у справі, яка переглядається. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. 
		 
		Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. 
		 
		Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження. 
		 
		Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником                             у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Оксани Володимирівни залишити без задоволення.
		 
		Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 06 лютого               2024 року у нескасованій апеляційним судом частині та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,    є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                               Г. В. Коломієць
		 
		 
		 
		                                                                                                        Б. І. Гулько
		 
		 
		 
		                                                                                                        Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...