Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/1552/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 25.02.2025
Номер судового провадження: 51-4385км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022065400000261

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 296/1552/22
		провадження № 51-4385км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2024 року щодо
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 
		звільненого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК і
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 20 липня 2022 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року зазначену ухвалу місцевого суду скасовано та призначеного новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вироком Корольовського районного суду міста Житомира від 03 липня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_6 у тому, що він незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,48563 г; 0,48718 г; 0,47611 г, в перерахунку на загальну масу 1,44892 г, яку 06 лютого 2022 року приблизно о 01:00 у м. Житомирі по вул. Саєнко, 58 було виявлено та вилучено у нього правоохоронцями.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2024 року зазначений вирок місцевого суду скасовано, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що апеляційний суд належим чином не з`ясував чи встановлювався ОСОБА_6 діагноз «наркоманія» лікарсько - консультаційною комісією згідно із Законом України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Зазначає, що наявність довідки про проходження лікування не є достатньою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за правилами ч. 4 ст. 309 КК.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги, просила її задовольнити;
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
		Мотиви суду
		Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Висновки судів обох інстанцій щодо правової кваліфікації та винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, за обставин, установлених у вироку місцевого суду, в касаційній скарзі не заперечуються.
		Касаційна скарга прокурора фактично зводиться до його незгоди із застосуванням апеляційним судом до ОСОБА_6 положень ч. 4 ст. 309 КК, оскільки у встановленому законодавством порядку останньому не було встановлено діагноз «наркоманія».
		Колегія суддів не погоджується з аргументами прокурора та враховує таке.
		З матеріалів розглядуваної справи вбачається, що ОСОБА_6 в апеляційному порядку оскаржив вирок місцевого суду з мотивів незастосування до нього норми ч. 4 ст. 309 КК. Вказував, що надав місцевому суду документи на підтвердження обставин, визначених ч. 4 ст. 309 КК.
		Суд апеляційної інстанції погодився з аргументами ОСОБА_6 та за результатами апеляційного розгляду звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, згідно з якою особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		При цьому апеляційним судом було встановлено як факт добровільного звернення ОСОБА_6 до лікувального закладу як особи, яка хворіє на наркоманію, так і факт початку лікування від наркоманії. На підтвердження зазначених обставин цей суд послався на:
		- довідку від 31 травня 2022 року № 1409, видану КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, згідно з якою ОСОБА_6 пройшов повний курс добровільного стаціонарного лікування з 24 по 31 травня 2022 року та йому було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання амфетаміну із шкідливими наслідками» (а. п. 26, Т. 1);
		- лист лікувального закладу від 23 листопада 2023 року № 5360, згідно з яким звернення, проведення огляду, госпіталізація та лікування ОСОБА_6 у лікувальному закладі було добровільним, про що ОСОБА_6 було підписано відповідну медичну документацію (а. с. 155, Т. 1);
		Суд детально зупинився на з`ясуванні того чи встановлений особі діагноз охоплюється поняттям «наркоманія».
		Зокрема суд врахував лист лікувального закладу від 23 листопада 2023 року № 5360, в якому проходив лікування ОСОБА_6 , у якому чітко вказано у відповідь на запит суду, що діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання амфетаміну, синдром відміни неускладнений» відповідає терміну «наркоманія» (а. с. 155, Т. 1).
		Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі - Закон) наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
		Однак наркоманія - загальна назва хвороб, що проявляються патологічним потягом до постійного вживання в зростаючих кількостях наркотичних препаратів і наркотичних речовин внаслідок стійкої психічної й фізичної залежності від них.
		Після прийняття вказаного Закону відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 1998 року № 297 "Про перехід органів і закладів охорони здоров`я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду" в Україні здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров`я - з 01 січня 1999 року.
		Згідно з чинним Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я НК 025:2021 Міністерства охорони здоров`я України, узгодженим з МКХ-10, у системі обліку і звітності в охороні здоров`я хворобу за класифікацією "наркоманія" не зазначено. 
		Колегія суддів погоджується з тим, що формулювання наявності у певної особи залежності від психоактивних речовин шляхом зазначення про наявність «психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин» є таким, що охоплюється терміном «наркоманія» у розумінні Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року та відповідає цілям правозастосування ч. 4 ст. 309 КК.
		Відтак висновок апеляційного суду про те, що встановлений у ОСОБА_6 діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання амфетаміну» відповідає терміну «наркоманія» у розумінні Закону є правильним.
		Окрім цього, під час вирішення питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності згідно з ч. 4 ст. 309 КК сторона обвинувачення не була позбавлена можливості заявити клопотання про допит лікаря з метою з`ясування відповідності встановленого у цьому провадженні діагнозу поняттю «наркоманія».
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що медичні довідки, якими у ОСОБА_6 посвідчено наявність хвороби «наркоманія», проходження ним добровільного лікування мають усі необхідні реквізити як документи, що видані лікувальним закладом, а тому сумнівів щодо зазначеної у них інформації та надання цих довідок повноважними суб`єктами немає.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правильно застосував ч. 4 ст. 309 КК щодо ОСОБА_6 , а оскаржувана ухвала цього суду відповідає вимогам статей 370, 417, 419 КПК.
		Таким чином, колегією суддів не встановлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...