Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/10207/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.02.2025
Номер судового провадження: 51-4924км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021111030001375

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 357/10207/21
		провадження № 51-4924 кмо 23
		 
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) у складі:
		головуючого                         ОСОБА_1 ,
		суддів:                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                   ОСОБА_8 ,
		прокурора                                        ОСОБА_9 ,
		захисника                                        ОСОБА_10 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, жителя АДРЕСА_1 ,
		на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111030001375.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. Оскарженим вироком ОСОБА_11 засуджено за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 9 років. Оскарженою ухвалою вирок залишено без змін.
		2. Суд визнав доведеним, що засуджений 19 червня 2021 року близько 05:00 в будинку АДРЕСА_1 з умислом на заподіяння смерті наніс ОСОБА_12 чотири удари сокирою в голову та один в спину, спричинивши тяжких тілесних ушкоджень, які не призвели до смерті потерпілого з причин, які не залежали від волі засудженого.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		3. Захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржені рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		4. Він вважає, що було судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності вказаного провадження, передбачені статтею 32 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки злочин було вчинено у межах територіальної юрисдикції Сквирського районного суду Київської області, а розгляд здійснено Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, що з огляду на пункт 6 частини 2 статті 412 КПК є безумовною підставою для скасування судового рішення.
		5. На думку захисника, всупереч вимогам статті 419 КПК суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів його скарги про порушення правил територіальної підсудності та дійшов безпідставних висновків про відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Підстави розгляду кримінального провадження Об`єднаною палатою
		6. Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Третя палата) від 20 листопада 2024 року матеріали кримінального провадженняза вказаною касаційною скаргою захисника на підставі частини 2 статті 434?1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. 
		7. Колегія суддів зазначила, що у Касаційному кримінальному суді існують різні позиції щодо того, чи є порушення правил територіальної підсудності при розгляді кримінального провадження істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що є підставоюдля скасування судового рішення відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 412 КПК. 
		8. У постанові від 03 березня 2020 року у справі № 569/6966/16 колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Перша палата) зазначила, що навіть якщо кримінальне провадження було помилково направлено до суду, що було виявлено після початку судового розгляду, це не може бути підставою для передачі кримінального провадження до іншого суду відповідно до статті 34 КПК і розгляд справи судом не свідчить про порушення права засудженого на розгляд справи законним складом суду, оскільки продовживши розгляд справи, суд діяв відповідно до правил, установлених КПК.[1] Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів Третьої палати від 17 липня 2024 року у справі № 199/7836/23[2].
		9. В відміну від цього підходу постановою від 12 березня 2024 року у справі № 591/3571/23 колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Друга палата) зазначила, що кримінальне провадження щодо засудженої особи розглянуте судом з порушенням правил підсудності і відповідно до пункту 6 частини 2 статті 412 КПКпорушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції в порядку пункту 1 частини 1 статті 438 КПК.[3]Аналогічну позицію висловила колегія суддів Другої палати у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 264/5559/18.[4]
		10. Передавши провадження на розгляд Об`єднаної палати, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах колегії суддів Першої палати від 03 березня 2020 року та колегії суддів Третьої палати від 17 липня 2024 року, вважаючи правильною позицію колегій суддів Другої палати, висловлену в постановах від 12 березня 2024 року та 21 січня 2020 року.
		11. Колегія суддів вважає, щовідповідно до положень частини 1 статті 315 КПК суд проводить підготовку до судового розгляду у разі, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
		12. Таким чином, суд першої інстанції під час проведення підготовчого судового засідання на підставі пункту 4 частини 3 статті 314 КПК зобов'язаний перевірити чи підсудне кримінальне провадження саме цьому суду, і лише після цього призначати судовий розгляд.
		13. З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження Об`єднаною палатою.
		Позиції учасників судового провадження
		14. У судовому засіданні захисник підтримав доводи касаційної скарги.
		15. Прокурор, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржених судових рішень, просив касаційну скаргу залишити без задоволення. 
		16. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
		Мотиви Суду
		17. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, Об`єднана палата дійшла таких висновків.
		18. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 412 КПК порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення. Колегія суддів, передавши провадження на розгляд Об`єднаної палати, вважала, що порушення правил підсудності автоматично призводить до скасування судового рішення незалежно від того, коли таке порушення було виявлено.
		19. Об`єднана палата погоджується з тим, що визначення підсудності є важливим елементом справедливого судового розгляду, оскільки визначає «суд, встановлений законом». Стаття 30 КПК передбачає, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
		20. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на розгляд його справи «судом, встановленим законом», що відображає принцип верховенства права, притаманний системі захисту, встановленій Конвенцією і Протоколами до неї.[5]
		21. Метою вимоги статті 6 Конвенції, щоб судочинство здійснював «суд, встановлений законом», є забезпечення того, щоб організація судочинства в демократичному суспільстві регулювалася законом, прийнятим парламентом, і не залежала від розсуду виконавчої влади[6]або судових органів, хоча це не виключає певну свободу судів у тлумаченні національного законодавства.[7]Вираз «встановлений законом» охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання ним певних правил, які регулюють його діяльність[8]. 
		22. У той же час Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що вирішуючи питання щодо впливу тих чи інших порушень на забезпечення права на «суд, встановлений законом», не можна втрачати з поля зору загальну мету інституційних вимог статті 6 § 1 і слід з`ясовувати, чи було стверджуване порушення у конкретній справі настільки серйозним, щоб підірвати вищезазначені фундаментальні принципи та поставити під загрозу незалежність відповідного суду.[9]Слід також брати до уваги, що висновок про те, що суд не є «трибуналом, встановленим законом», може мати істотні наслідки для правової визначеності та забезпечення незмінюваності суддів,[10]а також для вимоги розумного строку судочинства.[11]
		23. Таким чином, в усіх випадках, коли основоположні принципи Конвенції вступають у суперечність, необхідно знайти баланс, щоб визначити, чи існує нагальна потреба - істотного та переконливого характеру, - яка виправдовує відхід від принципів юридичної визначеності, забезпечення res judicata рішення та незмінюваності суддів у конкретних обставинах справи[12].
		24. Об`єднана палата зазначає, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів.[13]Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим. 
		25. Саме тому законодавчі норми, що стосуються підсудності, включають в себе не лише правила, які визначають ознаки, за якими справа має розглядатися тим чи іншим судом (статті 32, 33, 33-1 КПК), але також і правила вирішення спірних питань, які виникають при визначенні підсудності (стаття 34 КПК). 
		26. Норми, що регулюють формальні кроки, яких необхідно вжити, і строки, яких необхідно дотримуватися, в не меншому ступені забезпечують належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.[14]Конституційний суд також підкреслював, що судочинство включає в себе, крім іншого, визначення процесуальних строків, строків звернення, оскарження до суду рішень, і інші обмеження, включаючи обмеження апеляційного, касаційного оскарження рішення суду, що забезпечують належне функціонування судочинства.[15]
		27. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 1 статті 34 КПК, щодо моменту, до якого спірне питання підсудності може бути вирішене, а саме «до початку судового розгляду», встановлене законом з метою запобігти намаганням сторін або суду необмежено ставити під сумнів компетенцію суду розглядати справу і, таким чином, слугує правовій визначеності.
		28. Як ознаки, важливі для визначення підсудності, так і процесуальні правила, що встановлюють обмеження щодо часу, коли сумніви щодо підсудності можуть бути вирішені, встановлені законом і виконують своє призначення - запобігти довільному направленню справи до того чи іншого суду.
		29. Таким чином, Об`єднана палата вважає, що в ситуації, якщо після початку судового розгляду виявилися обставини, які можуть поставити під сумнів правильність визначення підсудності справи, продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в пункті 6 частини 2 статті 412 КПК, і не є підставою для скасування судових рішень.
		30. Повертаючись до обставин цієї справи Об`єднана палата зазначає, що місце злочину на час його вчинення входило до Білоцерківського району Київської області. Сторона захисту вже після початку судового розгляду заявила про порушення правил підсудності, обґрунтовуючи свою заяву листом Ради суддів від 22 липня 2022 року, адресованим головам місцевих та апеляційних загальних судів. 
		31. Об`єднана палата не вважає за необхідне розглядати питання, чи може цей лист вважатися законом для мети визначення підсудності справи. Навіть якщо вважати помилковим визначення підсудності провадження у справі, про злочин, вчинений на території Білоцерківського району Київської області, за Білоцерківським міськрайонним судом, така помилка не була очевидною на час підготовчого судового засідання. У будь-якому разі сторона захисту порушила перед судом це питання після початку судового розгляду. 
		32. Враховуючи висновок щодо тлумачення пункту 6 частини 2 статті 412 КПК, Об`єднана палата вважає, що продовження розгляду цієї справи Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, до якого було передано обвинувальний акт, не є порушенням правил підсудності в значенні пункту 6 частини 2 статті 412 КПК і не може бути підставою для скасування оскаржених рішень.
		Виконуючи приписи частини 4 статті 442 КПК, Об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинні застосовуватись норми права.
		Кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 статті 34 КПК, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в пункті 6 частини 2 статті 412 КПК, і не є підставою для скасування судових рішень.
		 
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року щодо ОСОБА_11 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1   
		 
		ОСОБА_2                           ОСОБА_3                         ОСОБА_4 
		 
		ОСОБА_5                           ОСОБА_6                            ОСОБА_7  
		 
		 
		 
		[1]  https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322601
		 
		[2]  https://reyestr.court.gov.ua/Review/120514036
		 
		[3]  https://reyestr.court.gov.ua/Review/117657256
		 
		[4]  https://reyestr.court.gov.ua/Review/87334557
		 
		[5]  Jorgic v. Germany, no. 74613/01, § 64, ECHR 2007-III
		 
		[6]  Richert v. Poland, no. 54809/07, § 42, 25 October 2011; Coeme and Others v. Belgium, nos. 32492/96 and 4 others, § 98, ECHR 2000-VII
		 
		[7]  Gorgiladze v. Georgia, no. 4313/04, § 69, 20 October 2009
		 
		[8]  Pandjikidze and Others v. Georgia, no. 30323/02, § 104, 27 October 2009
		 
		[9]  Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland [GC], no. 26374/18, § 234, 1 December 2020
		 
		[10] Ibid, § 240
		 
		[11] Laino v. Italy, no. 33158/96, § 19-20, 18 February 1999
		 
		[12] Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland [GC], no. 26374/18, § 240, 1 December 2020
		 
		[13] Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia (no. 2), nos. 51111/07 and 42757/07, § 422, 14 January 2020
		 
		[14] Canete de Goni v. Spain, no. 55782/00, § 36, ECHR 2002-VIII
		 
		[15] Рішення у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Вищу раду юстиції», справа № 1-4/2011, 11 березня 2011 року, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-11#Text

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...