Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2922/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: 51-4196км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014140050000350

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 461/2922/20
		провадження № 51-4196км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                 ОСОБА_5 ,                
		захисника                                                 ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 року в кримінальних провадженнях, унесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140050000350, № 12014140050001102, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,  
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
		На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ухвалено звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_7  визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі:
		- за ч. 3 ст. 191 КК України на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки;
		- за ч. 4 ст. 191 КК України на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки;
		- за ч. 5 ст. 191 КК України на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України  за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7  остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна.
		Стягнуто зі  ОСОБА_7  на користь держави вартість проведених експертиз: судово-почеркознавчих - 982,80 грн та 4422,60 грн; судово-технічної - 982,80 грн, усього 6388,20 грн.
		Цивільний позов задоволено. Ухвалено стягнути зі ОСОБА_7 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» завдану матеріальну шкоду в розмірі 1 241 774,48 грн, 264 825,27 дол. США, 60 155,71 євро.
		Вирішено питання стосовно процесуальних витрат і речових доказів.
		Згідно з вироком місцевого суду, у квітні 2008 року та із червня 2010 року по грудень 2013 року ОСОБА_7 , обіймаючи посаду керівника відділу роздрібного бізнесу відділення № 1 ПАТ «ПроКредит Банк», будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення організаційно-розпорядчих й адміністративно-господарських функцій, а саме: відкриття, обслуговування та закриття поточних, депозитних, карткових рахунків фізичних і юридичних осіб, надання та  обслуговування роздрібних й інших продуктів і послуг банку згідно із чинним законодавством України, нормативними документами Національного банку України (далі - НБУ), внутрішніми інструкціями, положеннями банку та отриманими правами користувача в системах автоматизації банку, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, перебуваючи у відділенні вказаного банку на вул. Городоцькій, 33 у м. Львові, вчинила привласнення, розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, повторно, у великих та особливо великих розмірах і використання завідомо підробленого документа, за викладених у вироку обставин, а саме:
		- 10 квітня 2008 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_9.840-2, відкритого 05 лютого 2008 року, та цього ж дня, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, надавши вказівку касиру ОСОБА_9 видати їй грошові кошти, заволоділа коштами ОСОБА_8 в сумі 15 818 дол США та 182 дол США затрат з нарахування відсотків за договором, на загальну суму 16 000 дол США, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки № 66575064/69321880/186498052/5106 від 08 лютого 2010 року від імені ОСОБА_8 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10 квітня 2008 року становили 80 800 грн;
		- 07 червня 2010 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_10 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_10 , у сумі 31 864 євро, незаконно заволоділа зазначеними коштами, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_10 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07 червня 2010 року становили 304 301 грн;
		- 09 липня 2010 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  вчинила привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яке виразилося в тому, що вона ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_12 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, які знаходились на депозитному рахунку ОСОБА_12 , у сумі 39 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_12 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 13 грудня 2010 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_13 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_13 , у сумі 11 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_13 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 02 березня 2011 року ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_14 № НОМЕР_1 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку, у сумі 12 331,89 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву  ОСОБА_14 на видачу готівки, чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 02 березня 2011 року становили 97 878,21 грн;
		-  30 червня 2011 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_15 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_15 , у сумі 50 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_15 матеріальних збитків на зазначену суму.
		- 18 липня 2011 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_16 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_16 , у сумі 45 000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала  ОСОБА_16 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ становили 358 695 грн;
		-  26 серпня 2011 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_17 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розташовані на депозитному рахунку ОСОБА_17 , у сумі 28 800 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_17 матеріальних збитків на зазначену суму. Продовжуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, точний час не встановлено, ОСОБА_7 повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_17 , надавши вказівку своїй підлеглій - касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розташовані на депозитному рахунку ОСОБА_17 , у сумі 6575 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_17 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ становили 52 409 грн;
		-  23 вересня 2011 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_18 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_18 , у сумі 51 020 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_18 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 27 січня 2012 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_19 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_19 , у сумі 6 000 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_19 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27 січня 2012 року становили 63 000 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, точний час не встановлено, ОСОБА_7 повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_19 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_19 , у сумі 6000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_19 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27 січня 2012 року становили 43 547 грн;
		-  05 березня 2012 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_20 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_20 , у сумі 14 000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_20 матеріальних збитків, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на 05 березня 2012 року становили 111 720 грн;.
		- 22 серпня 2012 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» зміну власника депозиту з ОСОБА_21 на ОСОБА_22 за договором строкового банківського вкладу № TDA_PI-FIL.120824-4 від 31 липня 2012 року, укладеним між ПАТ «ПроКредит Банк» і ОСОБА_21 , і цього ж дня, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, надавши касиру ОСОБА_11 вказівку видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку,в сумі 10 001,15 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_22 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22 серпня 2012 року становили 79 939,19 грн; 
		- 04 січня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_23 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_23 , у сумі 20 000 дол США, якими ОСОБА_7 незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_23 матеріальних збитків, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на 04 січня 2013 року становили 159 800 грн;
		- 09 січня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_24 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_24 , у сумі 17 000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_24 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09 січня 2013 року становили 135 881 грн;
		- 14 лютого 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_25 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_25 , у сумі 4000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_25 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 14 лютого 2013 року становили 31 972 грн;
		- цього ж дня, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала у системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_26 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_26 , у сумі 9000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_26 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 14 лютого 2013 року становили 71 937 грн;
		- 05 березня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_23 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_23 , у сумі 20 098,50 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_23 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 05 березня 2013 року становили 160 587 грн;
		- 12 квітня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_20 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_20 , у сумі 2000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_20 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 квітня 2013 року становили 15 986 грн;
		- 30 квітня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_27 № НОМЕР_1 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку, в сумі 10 387,13 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву  ОСОБА_27 на видачу готівки, чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 30 квітня 2013 року становили 83 024,33 грн;
		- 15 травня 2013 року ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_28 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_28 , у сумі 43 850 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_28 матеріальних збитків на суму 43 850 грн;
		- 22 травня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала у системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_29 № НОМЕР_2 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку,в сумі 4000,13 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_29 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22 травня 2013 року становили 31 973,03 грн;
		- 10 червня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_30 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_31 , у сумі 5000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_32 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10 червня 2013 року становили 39 950 грн;
		- 11 червня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_28 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_28 , у сумі 20 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_28 матеріальних збитків на суму 20 000 грн;
		- 05 липня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_28 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_28 , у сумі 27 345,21 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_28 матеріальних збитків на суму 27 345,21 грн;
		- 15 липня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитних рахунків ОСОБА_33 за № НОМЕР_3 та №  НОМЕР_4 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цих рахунках,у сумах 5828,21 і 3023,98 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_33 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 15 липня 2013 року становили 37 332,03 грн;
		- 16 липня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_34 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_35 , у сумі З000 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_36 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16 липня 2013 року становили 31 201,48 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_34 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_35 , у сумі 3040 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_36 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16 липня 2013 року становили 31 617,50 грн;
		- 16 липня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_37 № НОМЕР_5 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку,в сумі 4000,83 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_37 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16 липня 2013 року становили 41 608,63 грн;
		- 23 липня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_38 , надавши вказівку касиру видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_38 , у сумі 3000 дол США, якими незаконно заволоділа, чим завдала ОСОБА_38 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23 липня 2013 року становили 23 979 грн;
		- 31 липня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_39 № НОМЕР_6 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку, у сумі 20 510,54 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_39 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31 липня 2013 року становили 163 940,75 грн;
		- 02 серпня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_40 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_41 , у сумі 219 500 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_42 матеріальних збитків на вказану суму;
		- крім того, у не встановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_22 договір строкового банківського вкладу № TDA_PI-244155-4 від 28 лютого 2013 року за депозитним рахунком № НОМЕР_10.840, відповідно до якого остання внесла до банку грошові кошти на суму 10 000 дол США, який у системі «CW.net» не реєструвався та грошові кошти на рахунок банку не були зараховані, чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22 серпня 2013 року становили 79 930 грн;
		- 23 серпня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_43 № НОМЕР_7 та цього ж дня, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй грошові кошти, розміщені на цьому рахунку,в сумі 24 600,40 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_43 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23 серпня 2013 року становили 196 631 грн;
		- 04 вересня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» зміну власника депозитного рахунку ОСОБА_43 № НОМЕР_7 , який відкритий 19 серпня та 12 грудня 2013 року та в не встановлений досудовим розслідуванням час надала можливість вкладнику банку ОСОБА_44 отримати грошові кошти з указаного депозитного рахунку в сумі 20 762,15 дол США, переконавши, що він отримує власні кошти, чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 грудня 2013 року становили 164 992,70 грн.
		- 06 вересня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7   повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_45 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_45 , у сумі 5000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_45 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 06 вересня 2013 року становили 39 965 грн;
		- 12 вересня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7 повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_46 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_47 , у сумі 10 000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_48 матеріальних збитків на суму 10 000 дол США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 вересня 2013 року становили 79 930 грн;
		- цього ж дня, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_49 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_49 , у сумі 7000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_49 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 вересня 2013 року становили 55 951 грн;
		- 30 вересня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_50 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_50 , у сумі 3000 євро, якими незаконно заволоділа, чим завдала ОСОБА_50 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2013 року становили 32383,64 гривень.
		- 07 жовтня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_23 , надавши вказівку касиру банку видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_23 , у сумі 20 000 дол США, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_23 матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07 жовтня 2013 року становили 159 800 грн;
		- 11 жовтня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_51 , надавши вказівку касиру видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_51 , у сумі 88 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_51 матеріальних збитків на зазначену суму.
		- 23 жовтня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала у системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, який був незаконно укладений між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_51 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_51 , у сумі 58 085 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу, чим завдала ОСОБА_51 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 08 листопада 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання депозитного рахунку ОСОБА_43 № НОМЕР_8 , та цього ж дня, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на цьому рахунку в сумі 35 076,71 грн, якими незаконно заволоділа,  використавши завідомо підроблені заяви на видачу готівки від імені ОСОБА_43 , чим завдала банку матеріальних збитків на вказану суму;
		- 15 листопада 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, який був незаконно укладений між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_51 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_51 , у сумі 38 000 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_51 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 29 листопада 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7  повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_52 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_52 , у сумі 8050 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_52 матеріальних збитків на суму 8050 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7  цього ж дня повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_52 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_52 , у сумі 77 500 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_52 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 02 грудня 2013 року, точний час не встановлено, ОСОБА_7   повторно ініціювала в системі «CW.net» дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_52 , надавши вказівку касиру ОСОБА_11 видати їй кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_52 , у сумі 219 500 грн, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на видачу готівки, чим завдала ОСОБА_52 матеріальних збитків на зазначену суму;
		- 04 грудня 2013 року ОСОБА_7 ініціювала в системі «CW.net» зміну власника депозиту з ОСОБА_53 на ОСОБА_7 за договором строкового банківського вкладу № TDA_PI-263076-2 від 04 грудня 2013 року, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_53 , та цього ж дня, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, надавши касиру ОСОБА_11 вказівку видати їй грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_53 , у сумі 22 000 євро, якими незаконно заволоділа, використавши завідомо підроблену заяву на переказ готівки від імені ОСОБА_53 , чим завдала банку матеріальних збитків, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становили 238 766 грн.
		Львівський апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6  залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 21 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник в інтересах засудженої ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На думку захисника, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є те,  що:
		- суд першої інстанції під час об`єднаного судового розгляду кримінальних проваджень № 12014140050000350 від 25 січня 2014 року та № 12014140050001102 від 27 березня 2014 року не допитав у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_51 , ОСОБА_25 , ОСОБА_49 , ОСОБА_52 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , натомість прослухав звукозаписи їх допитів, які були проведені під час судового розгляду іншого кримінального провадження, та в подальшому покликався на такі показання у вироку, чим допустив порушення вимоги безпосереднього дослідження доказів (ст. 23 КПК України), а суд апеляційної інстанції не надав таким доводам апеляційної скарги належної оцінки;
		- суд першої інстанції оскаржуваний вирок, з-поміж іншого, обґрунтував на підставі доказів у виді протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01 березня 2018 року, пояснювальних записок від 30 грудня 2013 року, від 11 січня 2014 року, від 28 січня 2014 року, висновку експерта від 20 березня 2018 року № 6/160, які були зібрані в межах досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, тобто таких, що були зібрані з істотним порушенням норм КПК України, а суд апеляційної інстанції не надав таким доводам апеляційної скарги належної оцінки, що вказує на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 87 КПК України в частині необхідності визнання недопустимими таких доказів;
		- суди попередніх інстанцій, порушуючи вимоги ст. 91 КПК України, не встановили форми умислу ОСОБА_7 , змісту нібито наявного у неї корисливого мотиву та наявності/відсутності в її діях корисливої мети;
		- суд першої інстанції мотивував оскаржуваний вирок на підставі доказів, які він не сприймав безпосередньо, та доказів, які є недопустимими, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги в цій частині, що вказує на порушення вимог статей 370, 419 КПК України в частині критеріїв законності, обґрунтованості, вмотивованості та змісту судових рішень.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну  скаргу та просила її задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню. 
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - під кутом зору достатності та взаємозв`язку. 
		Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено й обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України в касаційній скарзі не заперечуються.
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, уважає, що судами попередніх інстанцій не встановлено корисливого мотиву у ОСОБА_7 , унаслідок чого її безпідставно засуджено за частинами 3, 4 і 5 ст. 191 КК України.
		Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та положеннях кримінального й кримінального процесуального законів.
		З об`єктивної сторони ст. 191 КК України передбачає три різних форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Вони характеризуються умисним, протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.
		За змістом ст. 191 КК України відповідальність встановлено лише за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
		Обов`язковими суб`єктивними ознаками привласнення  та розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, і корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, у долі яких зацікавлений винний.
		Як видно з матеріалів провадження, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які її засуджено, ґрунтуються на детально наведених у вироку доказах, які суд усебічно, повно, об`єктивно дослідив та оцінив, навів відповідні мотиви свого рішення.
		Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_7 підтверджується такими доказами: показаннями допитаних у ході судового розгляду представників ПАТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_54 та ОСОБА_55 ; потерпілих ОСОБА_47 , ОСОБА_56 , ОСОБА_17 , котрі в суді пояснили, що протягом 2010 - 2013 років укладали письмові договори банківського вкладу у відділенні № 1 ПАТ «ПроКредит Банк», які від імені банку підписувала ОСОБА_7 , у 2014 році працівники установи їм повідомили, що депозитні договори без їх відома достроково розірвано, грошові кошти знято з рахунків; показаннями свідка ОСОБА_11 - касира та завідувача каси, яка суду пояснила, що була причетна до інкримінованих ОСОБА_7 дій, також зазначала, що остання неодноразово отримувала гроші замість клієнтів; показаннями свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_61 , ОСОБА_33 ; даними договорів строкового банківського вкладу з ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_50 , ОСОБА_26 , ОСОБА_46 , ОСОБА_38 , ОСОБА_62 , ОСОБА_45 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_34 , ОСОБА_51 , ОСОБА_25 , ОСОБА_49 , ОСОБА_52 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_43 , ОСОБА_39 , ОСОБА_53 , ОСОБА_27 , ОСОБА_63 , ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 , ОСОБА_64 , якими підтверджується, що зазначені особи укладали з ПАТ «ПроКредит Банк» відповідні договори і як вкладники, на підставі заяв про переказ готівки вносили грошові кошти на депозитний рахунок ПАТ «ПроКредит Банк»; даними результатів службових перевірок ПАТ «ПроКредит Банк»; даними пояснювальних записок ОСОБА_7 від 01 березня 2018 року, від 30 грудня 2013 року, від 11 січня 2014 року та від 28 січня 2014 року; даними висновків експертів від 16 грудня 2014 року № 6/681, від 20 березня 2018 року № 6/160, від 22 грудня 2014 року № 6/682; від 26 березня 2014 року № 6/186, за результатами проведення почеркознавчої судової експертизи та іншими письмовими доказами, зміст яких детально відтворено у вироку.
		Крім того, місцевий суд також проаналізував звукозаписи показань потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_51 , ОСОБА_65 , ОСОБА_49 , ОСОБА_52 , ОСОБА_66 , ОСОБА_20 , які ствердили, що протягом 2010 - 2013 років укладали договори банківського вкладу у відділенні № 1 ПАТ «ПроКредит Банк» і заяв про дострокове розірвання договорів, на підставі яких було привласнено їх вклади, вони не писали та щодо цього питання в банк не зверталися. Зазначили, що особою, яка підписувала всі договори від імені ПАТ «ПроКредит Банк» була керівник відділення № 1 ОСОБА_7 . Повідомили, що банк повернув їм усі кошти, претензій до банку не мають.
		Твердження захисника щодо ненадання апеляційним судом належної оцінки її доводам про те, що місцевий суд, дослідивши звукозаписи допитів указаних вище потерпілих, які були проведені під час судового розгляду іншого кримінального провадження та далі покладені в основу вироку, допустив порушення вимоги безпосереднього дослідження доказів (ст. 23 КПК України), є безпідставними з огляду на таке.
		Кримінальний процесуальний закон детально врегульовує питання стосовно допустимості позасудових показань особи: суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). Однак цей закон не містить положення, яким би вирішувалося питання щодо допустимості показань особи, допитаної в суді в тій же справі, але під час іншого судового засідання.
		Вирішуючи вказане питання, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до п. 16 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства. У ст. 23 КПК України визначено, що показання учасників кримінального провадження суд отримує безпосередньо та може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Ця вимога закону сформульована як засада, якою має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення щодо допустимості доказів у конкретній ситуації провадження.
		Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 750/5745/15-к (провадження № 51-10195км18) зазначив, що: 
		-суд, розглядаючи справу, повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується показань особи в суді під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту цієї особи під час нового судового розгляду, і в такому разі суд має вжити всіх належних заходів для забезпечення вказаного права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду її показання, дані під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності цієї особи в ході нового розгляду не може бути підставою для визнання цих її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з точки зору допустимості, належності та достовірності, беручи до уваги, зокрема, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту зазначеної особи в процесі нового судового розгляду має враховуватися судом у ході оцінення достовірності цього доказу в сукупності з іншими доказами у справі;
		- положення ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала іншому складу суду в тій же справі.
		Ця позиція Суду також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка знайшла своє відображення в рішенні у справі                     «Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom» стосовно використання показань, наданих поліції під час досудового розслідування свідком, який на час судового розгляду справи помер. ЄСПЛ визнав, що за таких обставин і за умови додержання певних гарантій сторони захисту, використання таких показань не порушує вимог ч. 1 та п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Разом з тим у вказаному рішенні ЄСПЛ зауважив, що для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно дослідити: 
		- чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказу;
		- чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого;
		- чи існували достатні врівноважувальні фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу, та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, перевіряючи порушення вимог процесуального закону в цій частині, установив, що місцевий суд уживав усіх необхідних заходів для виклику та допиту зазначених потерпілих, однак з об`єктивних причин забезпечити їх явку не виявилося можливим. У зв`язку із цим, місцевий суд дослідив звукозаписи показань згаданих вище потерпілих, наданих під час розгляду кримінального провадження № 12014140050000350, який здійснювався за участю того ж захисника - адвоката ОСОБА_6 . За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ці показання є такими, що відповідають вимогам ст. 225 КПК України, тобто допустимими.
		Також апеляційний суд зазначив, що під час розгляду кримінального провадження № 12014140050000350 в суді першої інстанції, сторонам було надано необмежену можливість провести перехресний допит цих потерпілих і матеріали провадження підтверджують, що захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 ефективно та результативно використала таке своє право, а згодом під час перегляду кримінального провадження № 12014140050000350 у судах апеляційної та касаційної інстанцій сторона захисту обвинуваченої ОСОБА_7 , яку апелянт незмінно представляла як тоді, так і на цей час в об`єднаному кримінальному провадженні, жодним чином не вказувала на порушення, які б стосувалися допиту зазначених потерпілих. 
		Будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час попереднього розгляду та які б вимагали повторного допиту цих потерпілих під час судового розгляду об`єднаного кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , захисник не навела і суд не встановив.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий суд, з огляду на положення, передбачені статтями 23, 95 КПК України, та вказану вище практику Верховного Суду та ЄСПЛ, обґрунтовано взяв до уваги показання потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_51 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 , ОСОБА_52 , ОСОБА_66 , ОСОБА_20 , надані ними іншому складу суду.
		За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують законності й обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій у цій частині.
		Що стосується доводів захисника  про належність і допустимість доказів, зібраних у межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014140050001102, то вони були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та визнані безпідставними з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу. В одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали кримінального провадження щодо однієї особи, що підозрюється у скоєнні декількох кримінальних правопорушень. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
		Як установив апеляційний суд, у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014140050001102 було зібрано докази: протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01 березня 2018 року, згідно з яким у відділенні № 2 ПАТ «ПроКредит Банк» було вилучено оригінали анкети ОСОБА_7 , а також особовий лист з обліку кадрів, автобіографія, заяви, звернення, накази, розписки, посадові інструкції, договір про повну матеріальну відповідальність, диски з камер відеоспостереження; пояснювальні записки ОСОБА_7 від 30 грудня 2013 року, від 11 січня 2014 року, від 28 січня 2014 року; висновок експерта від 20 березня 2018 року № 6/160, які було покладено в основу вироку.
		Під час судового розгляду суддею ОСОБА_68 кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме справи № 461/2922/20 (у ЄРДР за №12014140050001102), надійшло стосовно останньої інше кримінальне провадження за № 461/4987/16-к (у ЄРДР за № 12014140050000350), які ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2021 року було об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
		Об`єднання матеріалів кримінального провадження є кримінальною процесуальною діяльністю суду, що полягає в інтеграції в одному провадженні двох чи більше матеріалів для їх спільного судового розгляду протягом розумного строку, що презюмує встановлення обставин на підставі сукупних доказів і, усупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, не потребує жодного іншого окремого узаконення.
		За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що вказані докази відповідають критеріям належності та допустимості й обґрунтовано покладені в основу оскаржуваного обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 . З таким висновком погоджується колегія суддів.
		Таким чином, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, дав належну оцінку всім доказам у справі, повно та об`єктивно дослідивши їх, установив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 - 5 ст. 191 КК України, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинила ці інкриміновані їй суспільно небезпечні діяння. 
		Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність судових рішень щодо наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 - 5 ст. 191 КК України, захисник у касаційній скарзі не навела.
		Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК України. 
		Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив та проаналізував наведені в апеляційній скарзі захисника доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарги без задоволення. Уважати ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає положенням ст. 419 КПК України, колегія суддів підстав не вбачає. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для скасування судових рішень, не встановлено.
		За таких обставин касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення. 
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...