Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/13139/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: 51-5775км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220490002425

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року                                                                              
		м. Київ                                                         
		 
		справа № 953/13139/20
		провадження № 51-5775км20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		 
		головуюча                                              ОСОБА_1 ,
		судді:                                                        ОСОБА_2 , 
		                                                                           ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання                      ОСОБА_4 ,
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                                          ОСОБА_5 ,
		виправданий                                                  ОСОБА_6 ,
		захисник                                                          ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490002425, стосовно
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Керч Автономної Республіки Крим та проживає у АДРЕСА_1 , який визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та виправданий на підставі п.3 ч.1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурорвиклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, не в повній мірі дослідив апеляційну скаргу прокурора, зокрема, підстави, з яких прокурор оскаржив виправдувальний вирок, не надав належної оцінки доводам скарги та не обґрунтував мотиви прийнятого рішення, не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення.
		Зауважує, що судом апеляційної інстанції у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали зазначено дві різні підстави виправдання ОСОБА_6 , що суперечить вимогам ст. 373 КПК України.
		Вважає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою доводи прокурора про те, що саме ОСОБА_6 , будучи відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» спеціально уповноваженою особою - державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, здійснював з 25 березня 2016 року виконавчі дії у зведених виконавчих провадженнях НОМЕР_1, НОМЕР_2 щодо стягнення грошових коштів з УДНДІ «Укрводгео».
		Вказує, що саме  ОСОБА_6 , здійснював всі необхідні дії, які були безпосередньо спрямовані на реалізацію майна УДНДІ «Укрводгео», що підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду.
		Наголошує, що суд апеляційної інстанції, дослідивши надані письмові докази, не взяв до уваги безпосереднє виконання ОСОБА_6 об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.365-2 КК України.
		Крім того вказує, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, шо підписання заявок на реалізацію арештованого майна начальником управління ДВС та заступником начальника управління свідчить про відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_6 і реалізацією майна - настанням тяжких наслідків.
		Також зазначає, що саме  ОСОБА_6 був зацікавлений у реалізації майна УДНДІ «Укрводгео» з метою отримання неправомірної вигоди, тому він вчинив всі можливі з його боку дії для того, щоб майно УДНДІ «Укрводгео» було реалізовано, його дії стали необхідною умовою настання кримінально-протиправних наслідків у вигляді відчуження майна УДНДІ «Укрводгео».
		Вважає, що судом апеляційної інстанції проігноровано доводи прокурора про те, що місцевий суддійшов неправильноговисновку щодовтратичинності 20 жовтня 2019 рокуЗаконом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», щовиключає кримінальну відповідальність ОСОБА_6 .
		Зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи сторони обвинувачення про наявність в діях ОСОБА_6 корисливого мотиву.
		Крім того наголошує що колегія суддів не врахувала постанову Верховного Суду у справі №922/82/20 від 12 вересня 2023 року.
		Вважає, що нерухоме майно УДНДІ «Укрводгео» було незаконно реалізовано ОСОБА_6 , оскільки вказані виконавчі провадження охоплювали не лише заборгованості із сплати заробітної плати та інших, пов`язаних із заробітною платою платежів, а й інших боргів, зокрема, перед Пенсійним фондом України та  сплатою податків.
		Захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 надіслав заперечення на касаційну скаргу прокурора, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без зміни.
		 
		Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, та зміст пред`явленого обвинувачення, визнаного судом недоведеним
		За вироком Київський районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року ОСОБА_6  визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року стосовно  ОСОБА_6 залишено без зміни. 
		Органом досудового розслідування  ОСОБА_6  обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на посаді державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області згідно з наказом про призначення №2071/к від 07 вересня 2015 року та з 31 жовтня 2016 року - на посаді старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області згідно з наказом №2470/к від 31 жовтня 2016 року, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу України» № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року та ч.2 ст.7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02 червня 2016 року, будучи державним службовцем, постійно здійснював функції представника влади та відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу України» та ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», шляхом зловживання своїми повноваженнями державного виконавця з метою отримання неправомірної вигоди, умисно, в порушення вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-111 від 29.11.2001, ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №847-XIV від 07.07.1999 та ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006, звернув стягнення на нерухоме майно, а саме, частину нежитлової будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4695 кв.м., які перебували у власності держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (ЄДРПОУ 37471928) та були передані у господарське відання Українському державному науково-дослідному інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «Укрводгео» (ЄДРПОУ 21188019) (далі УДНДІ «Укрводгео»),  а в подальшому умисно, повторно, шляхом зловживання своїми повноваженнями державного виконавця з метою отримання неправомірної вигоди, звернув стягнення на нерухоме майно, а саме частину нежитлової будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1132,7 кв.м., які перебували у власності держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (ЄДРПОУ 37471928) та були передані у господарське відання Українському державному науково-дослідному інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «Укрводгео» (ЄДРПОУ 21188019) (далі УДНДІ «Укрводгео»), яке закріплено за УДНДІ «Укрводгео» на праві господарського відання, що були реалізовані шляхом проведення ДП «Сетам» електронних торгів 07.10.2016 на користь ТОВ «КОНСАЛТ-БУД 2011» та 28.11.2017 на користь ОСОБА_8 , чим спричинив тяжкі наслідки інтересам держави.
		Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 365-2 КК України, а саме зловживання державним виконавцем своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави та зловживання своїми повноваженнями державним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, вчинене повторно, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Виправданий та його захисник заперечували доводам касаційної скарги прокурора, просили судові рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу без задоволення.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не дотримався вказаних вимог закону.
		 
		Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність
		Органом досудового розслідування  ОСОБА_6  обвинувачувався в тому, що він, будучи станом на 25 березня 2016 року державним виконавцем та станом на 22 серпня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного  територіального управління юстиції у Харківській області, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди  для себе у вигляді нарахованої премії, яку останній отримав за виконавчі  дії у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 на загальну суму 51036, 57 грн. та за виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2 на загальну суму 28488, 79 грн, а також з метою отримання неправомірної вигоди ТОВ «КОНСАЛТ-БУД 2011» у вигляді незаконного набуття права власності на частину нежитлової будівлі літ."А-2", розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4695 кв.м., та отримання неправомірної вигоди на користь ОСОБА_8 у вигляді незаконного набуття права власності на нежитлові приміщення,  розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1132,7 кв.м., звернув стягнення на нежитлові будівлі, які перебували у власності держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та були передані у господарське відання Українському державному науково-дослідному інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «Укрводгео», та у подальшому були реалізовані шляхом проведення ДП «Сетам» електронних торгів 07 жовтня 2016 року на користь ТОВ «КОНСАЛТ-БУД 2011» та 28 листопада 2017 року на користь ОСОБА_8 , чим спричинив тяжкі наслідки інтересам держави.
		Також, ОСОБА_6 діючи умисно, повторно, достовірно знаючи, що на майно УДНДІ «Укрводгео» розповсюджується вимоги Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-111 від 29 листопада 2001 року та Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №847-ХІУ від 07 07 1999, 06 жовтня 2017 року з метою виконання зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2 звернув стягнення на нерухоме майно, яке закріплено за УДНДІ «Укрводгео» на праві господарського відання, та виніс постанову про опис та арешт майна, а саме нежитлових приміщень, вказаних у обвинувальному акті. 
		Крім того, ОСОБА_6 , з метою оцінки вищевказаного описаного та арештованого майна, виніс постанову про призначення суб`єкта господарювання ТОВ «Експерт-2012» - суб`єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.
		На підставі постанови старшого державного виконавця ОСОБА_6 , ТОВ «Експерт-2012» складено звіт про оцінку майна №1101/1/17 від 01 листопада 2017 року.
		Також ОСОБА_6 склав від імені начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заявку №54568549/07.01/В-З від 07 листопада 2017 року на реалізацію вищевказаного арештованого нерухомого майна, що перебуває на праві господарського відання та балансі УДНДІ «Укрводгео».
		На підставі цієї заявки було проведено електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, переможцем торгів став ОСОБА_8 .
		Також, ОСОБА_6 склав акт про проведені електронні торги, згідно якого зазначив, що переможцем торгів з реалізації приміщень, які перебували на праві господарського відання у УДНДІ «Укрводгео» та належать на праві власності Державі Україна в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, визнано ОСОБА_8 . Дії, вчинені ОСОБА_6 , внаслідок зловживання своїми повноваженнями, спричинили тяжкі наслідки інтересам держави.
		Колегія суддів апеляційного суду у своїй ухвалі зазначила, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України характеризується трьома обов`язковими ознаками: діянням з використанням особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, своїх повноважень всупереч своїм повноваженням, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідками, що виявляються у завдання істотної школи охоронюваним законом права або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; причинним зв`язком між діянням і наслідками.
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом щодо діяння та умислом чи необережністю щодо наслідків у вигляді завдання істотної шкоди. Обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони цього злочину є також: а) корисливий мотив; б) спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди.
		Як убачається із матеріалів цього провадження, ОСОБА_6 ,обвинувачувався у тому, що будучи державним виконавцем, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, з метою отримання неправомірної вигоди  для себе, а також з метою отримання неправомірної вигоди ТОВ «КОНСАЛТ-БУД 2011» та на користь ОСОБА_8 у вигляді незаконного набуття права власності на нежитлові приміщення, звернувстягнення на нежитлові будівлі, які перебували у власності держави, тобто вчинив ряд послідовних дій, які призвели до  відчуження зазначеного нерухомого майна, вартістю, що перевищує 250 разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян: 
		склав акт опису й арешту майна, а саме приміщення підвалу №№112-132, 134-143, загальною площею 1154,2 кв.м., приміщення 1-го поверху №№1-9, загальною площею 1035,9 кв.м., частина приміщення 1-го поверху №:20, загальною площею 70,8 кв.м., приміщення 2-го поверху №№26- 66, загальною площею 1208,1 кв.м., приміщення 3-го поверху №№67-111, загальною площею 1226,0 кв.м., які знаходяться у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_2;
		з метою оцінки вищевказаного описаного та арештованого майна виніс постанову про призначення Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса суб`єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, яким було проведено оцінку нерухомого майна;
		достовірно розуміючи, що на майно УДНДІ «Укрводгео» розповсюджується вимоги Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», склав від імені начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заявку №18535583/07.01/В-З від 07.10.2016 на реалізацію вищевказаного арештованого нерухомого майна, що перебуває на праві господарського відання та балансі УДНДІ «Укрводгео», яку направив на адресу директора Харківської філії ДП «Сетам»;
		склав акт про проведені електронні торги ДП «СЕТАМ» з реалізації частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул.Шевченко,6,  відповідно до протоколу №230798 від 24.01.2017 переможцем торгів стало ТОВ «КОНСАЛТ-БУД 2011».
		Такі ж послідовні дії ОСОБА_6 вчинив і також щодо звернення стягнення на нежитлові будівлі, які перебували у власності держави та   розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1132,7 кв.м., з метою отримання неправомірної вигоди на користь ОСОБА_8 .
		Проте, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на доводи  апеляційної скарги прокурора про те, що відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Ст. 61 цього Закону передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч.8 ст.56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
		Так, наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5
		(з послідуючими змінами і доповненнями) затверджено Порядок реалізації арештованого майна, відповідно до приписів якого, саме  державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору торгів.
		Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):
		копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; (абзац 4 п. 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 16.09.2020 р. N 3208/5);
		копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;
		копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам ч. 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження");
		Колегія суддів апеляційної інстанції, не аргументувала своїх висновків на спростування доводів прокурора про те, що ОСОБА_6 склав від імені начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області заявки на реалізацію арештованого майна, а тільки зазначила що у матеріалах міститься заявка №18535583/07.01/В-З від 07 жовтня 2016 року за підписом начальника примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_9 та заявка №54568549/07.01/В-З від 07 жовтня 2016 року за підписом заступника начальника примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_10 .
		Проте висновок колегії суддів апеляційного суду щодо підпису іншої особи не спростовує доводів апеляційної скарги прокурора, про те, що саме ОСОБА_6 , в межах своїх повноважень підготував та склав проєкти цих заявок, а також того що, на вказаних заявках щодо реалізації арештованого майна, які підписані начальником примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_9 та заступником начальника примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_10 відповідно, міститься посилання на номер телефону та прізвище державного виконавця, а саме ОСОБА_6 , який підготував вказані проєкти заявок для підпису їх начальником відділу та додав до неї відповідні копії документів (а.с. 231-232, т.1, а.с. 157-160, т.5) 
		Таким чином, поза оцінкою колегії суддів залишились доводи апеляційної скарги прокурора про те, що зазначені дії державного виконавця ОСОБА_6 у зведених виконавчих провадженнях по зверненню стягнення на нежитлові будівлі, які перебували у власності держави в своїй сукупності призвели до того, що із власності держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України незаконним шляхом вибуло нерухоме майно.
		Тому висновок суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції про відсутність причинного зв`язку між діями державного виконавця ОСОБА_6 та наслідками, які настали, не є належним чином обґрунтований.
		 
		Щодо істотного порушення кримінального процесуального закону 
		За положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Зокрема, як убачається із матеріалів цього кримінального провадження, у своїй апеляційній скарзі на вирок місцевого суду прокурор наводив докладні доводи щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону і невідповідності висновків суду, викладених у       виправдувального вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, щодо безпосереднього вчинення саме ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
		Цих доводів апеляційний суд належним чином не перевірив і всупереч вимогам частини 2 статті 419 КПК України не дав на них вичерпних і переконливих відповідей, які би ґрунтувалися на матеріалах кримінального провадження.
		Доводи касаційної скарги прокурора про те, що судом апеляційної інстанції зазначені дві різні підстави виправдання ОСОБА_6 у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали, що суперечить вимогам ст. 373 КПК України також заслуговують на увагу.
		Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині свого рішення послався на пункт 2 частини 1 статті 373 КПК України, згідно з яким виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не буде доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, однак у резолютивній частині судового рішення вказав підставу виправдання ОСОБА_6 судом першої інстанції за  п.3 ч.1 ст.373 КПК України, тобто у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		Висновки за результатами розгляду 
		Таким чином, не перевіривши належно тверджень, наведених в апеляційній скарзі, не надавши на них вмотивованих відповідей, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права стосовно ОСОБА_6 , що потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим ухвала цього суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене у цій постанові та ретельно, з використанням наданих процесуальних можливостей, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, надати на них умотивовані відповіді, а згідно з вимогами статей 94, 95, 404, 439 КПК України, положень глави 31 КПК України, за необхідності й наявності відповідних підстав повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити. 
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...