Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/655/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 11.03.2025. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/953/596/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221130001835

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		                                    
		Справа № 953/655/25
		Провадження № 1-кп/953/596/25 
		 
		 В И Р О К
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року                                     м. Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючої судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника  ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001835 від 28.11.2024 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 вчинив насильство щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків за таких обставин. 
		28.11.2024 приблизно о 17:30год. працівники сектору дільничних офіцерів поліції Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_7 , виконуючи свої службові обов`язки з охорони громадського порядку, біля будинку №1/3 по пров.Театральному у м.Харкові зупинили раніше незнайомого їм ОСОБА_5 для перевірки документів. Встановивши, що ОСОБА_5 перебуває в активному розшуку у зв`язку з неприбуттям за повісткою 25.10.2024року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейські запропонували йому пройти до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 для з`ясування обставин.
		ОСОБА_5 погодився, однак пройшовши з поліцейськими декілька метрів, з умислом на заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, дістав із кишені куртки балончик з рідиною сльозогінно-дратливої дії «Терен-4» та застосував його до капітана поліції ОСОБА_6 , спрямувавши потерпілому в обличчя. Внаслідок таких дій обвинуваченого ОСОБА_6 було спричинено хімічний опік кон`юнктиви першого ступеню обох очей, що за висновком судово-медичної експертизи №09-2233/2024 від29.11.2024року є легким тілесним ушкодженням відповідно до п.п.2.3.2«Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від17.01.1995року.
		Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 припинили протиправні дії ОСОБА_5 , повідомили про цю подію на лінію 102 та викликали на допомогу інших працівників поліції.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і повідомив суду такі обставини. Він працює інженером з заправки картриджів без офіційного працевлаштування. Вирушаючи у місто, для самооборони носив при собі два балончики з рідиною сльозогінно-дратівливої дії «Терен-4» і допускав можливість їх застосування у ситуації, яку вважатиме загрозою для своєї безпеки. 28.11.2024 року приблизно о 17:30год. обвинувачений ішов з роботи по провулку Театральному у м.Харкові у напрямку метро. Його зупинили працівники поліції, які перевірили документи та інформацію в електронній базі даних, повідомили, що ОСОБА_5 розшукується компетентними органами у зв`язку з порушенням правил військового обліку, та запропонували пройти до РТЦК. Він знав, що перебуває у розшуку, оскільки не оновив свої військово-облікові дані у встановлений законом строк. 25.10.2024року він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не отримував повістки - її було направлено за місцем його реєстрації у гуртожитку, де обвинувачений фактично не проживає. На місці зупинки працівники поліції не застосовували щодо ОСОБА_5 жодного насильства, проте він злякався і вирішив втекти, попередньо засліпивши поліцейського газом сльозогінно-дратівливої дії. Для цього ОСОБА_5 спочатку вдав, що погодився прослідувати у РТЦК, а потім дістав з кишені куртки балончик «Терен-4» і раптово застосував його, спрямувавши поліцейському ОСОБА_6 в обличчя. Після цього обвинувачений намагався втекти, однак його одразу затримали інші працівники поліції, після чого було задокументовано кримінальне правопорушення. У вчиненому ОСОБА_5 щиро розкаюється, відшкодував завдану потерпілому шкоду й оплатив витрати на лікування. 
		Потерпілий, якого було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. Щодо обрання ОСОБА_5 виду і міри покарання покладається на розсуд суду. 
		За результатами допиту обвинуваченого у судовому засіданні суд переконався, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, і повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення у зазначені в обвинуваченні час, місці і спосіб. Цих обставин не оспорюють і інші учасники судового провадження, і суд не має жодних сумнівів у добровільності й істинності їх позицій. 
		Враховуючи наведене суд, з`ясувавши думку учасників процесу щодо порядку судового розгляду, роз`яснив їм процесуальні наслідки застосування скороченої процедури, передбаченої ч.3 ст.349КПКУкраїни, а саме, що у цьому разі вони будуть позбавлені можливості оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а також оскаржувати вирок до суду вищої інстанції з підстав недослідження судом доказів. 
		За таких обставин суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і розглядає справу у порядку, визначеному ч.3 ст.349КПКУкраїни, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.
		Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення і кваліфікує його дії, що полягали в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за ч.2 ст.345КК України. 
		Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому виду, міри покарання і порядку його відбування, суд виходить з такого. 
		Відповідно до ч.2 ст.50ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Як унормовано п.3 ч.1 ст.65цього Кодексу, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно з частиною2 цієї статті особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання новим кримінальним правопорушенням.
		Призначаючи ОСОБА_5 захід примусу, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що відповідно до ч.4 ст.12ККУкраїни є нетяжким злочином, і обставин, які б підвищували суспільну небезпеку скоєного у межах даної кримінально-правової кваліфікації, за результатами судового розгляду не встановлено. 
		Бере суд до уваги і дані про особу ОСОБА_5 , котрий раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, не має негативних характеристик за місцем проживання, неодружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, проте фактично займається суспільно корисною діяльністю - неофіційно працює інженером з заправки картриджів, не є військовослужбовцем, на диспансерних наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, не є особою з інвалідністю.
		Як обставини, що пом`якшують покарання, суд відповідно до ст.66ККУкраїни враховує повне визнання ОСОБА_5 своєї провини та щире каяття.
		Обставин, які б відповідно до ст.67ККУкраїни обтяжували покарання, за результатами судового розгляду не встановлено.
		З огляду на те, що вчинений злочин є нетяжким, враховуючи молодий вік ОСОБА_5 , його щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, а також позицію у судовому засіданні прокурора про обрання обвинуваченому заходу примусу у виді обмеження волі на строк один рік, суд призначає ОСОБА_5 вказане покарання, більш м`яке за видом у межах санкції ч.2 ст.345ККУкраїни, на мінімальний строк. 
		Положення ст.75ККУкраїни наділяють суд дискреційними повноваженнями у справах даної категорії при призначенні покарання, у тому числі у виді обмеження волі, звільнити винну особу від його відбування з випробуванням за наявності підстав для висновку про можливість виправлення винного без відбування заходу примусу.
		Беручи до уваги притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності вперше, відсутність тяжких наслідків скоєного й інших обставин, які б підсилювали суспільну небезпеку діяння у межах відповідної кримінально-правової кваліфікації, сукупність даних, що позитивно характеризують обвинуваченого у загальносоціальному плані, повне визнання ним провини, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання. Виходячи з наведеного, з урахуванням позиції у судовому засіданні прокурора про застосування щодо обвинуваченого ст.ст.75, 76ККУкраїни, а також потерпілого, котрий не наполягав на реальному відбутті ОСОБА_5 заходу примусу, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком мінімальної тривалості з покладенням обов`язків, передбачених статтею76ККУкраїни, для забезпечення належного контролю поведінки ОСОБА_5 .
		Керуючись засадами законності, справедливості, гуманізму й індивідуалізації кримінальної відповідальності, суд переконаний, що зазначені вище вид, строк і порядок відбування покарання є пропорційними характеру і тяжкості вчиненого злочину, необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до п.п.1, 4 ч.9 ст. 100 КПК України: два балони з рідиною сльозогінно-дратливої дії «Терен-4», вилучені 28.11.2024 року у ході огляду місця події, що були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не мають цінності та не можуть бути використані, необхідно знищити та скасувати арешт, накладений на це майно ухвалою слідчого судді. 
		Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від29.11.2024року було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на нічний час  з 22:00год. до 06:00год., строк дії якого сплинув 28.01.2025року. Клопотань про продовження цього строку чи обрання ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу сторона обвинувачення під час судового провадження не заявляла. З огляду на викладене, а також визначений судом порядок відбування обвинуваченим покарання, підстав для застосування запобіжного заходу на стадії ухвалення вироку суд не знаходить. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.100,124,368,370,371,373-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345КК України,та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставіст.75ККУкраїни  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,звільнити відвідбування призначеногопокарання звипробуванням зіспитовим строкомтривалістю1(один)рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки..
		На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК Українина час іспитового строку покласти на  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази: 
		-два балони з рідиною сльозогінно-дратливої дії «Терен-4», виявлені та вилучені 28.11.2024 року у ході огляду місця події по пров.Театральному, 1/3 у м.Харкові, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили знищити.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від05.12.2024року. 
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення остаточного рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...