Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/15842/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано судом: 11.03.2025. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.03.2025
Номер судового провадження: 852/23176/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		04 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15842/24
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
		 суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Дніпровської міської ради, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради 
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (суддя Букіна Л.Є.) 
		у справі №160/15842/24
		за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ»
		до Дніпровської міської ради,
		за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Громадської організація "ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО" (на стороні позивача), Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (на стороні відповідача), 
		про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Громадська організація «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» звернулась до суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просила: 
		- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття п. 1 рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра»;
		- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 року №75/47 «Про затвердження змін до проекту плану зонування території м. Дніпра»;
		- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не встановлення режимів регулювання забудови, а саме: зелених, червоних, блакитних ліній, при затвердженні рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра;
		- зобов`язати відповідача відобразити на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: зелені, червоні, блакитні лінії.
		Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржених рішень і протиправною бездіяльністю відповідача, внаслідок чого відбулось протизаконне внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра шляхом скорочення дефіцитних озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів та лісопарків. Позивач вказує на допущене відповідачем порушення процедури внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра, зазначає, що перед прийняттям оскаржуваних рішень містобудівний моніторинг не проводився, підстав для прийняття рішення щодо внесення змін до генерального плану (відповідно до Порядку №926 від 01.09.2021) не було. 
		З моменту визнання в судовому порядку протиправними та нечинними минулих рішень Дніпровської міської ради (від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра»), відповідач не виконав передбаченої законом обов`язкової процедури, визначеної статтями 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач вважає, що оскільки рішення Дніпровської міської ради №74/47 та №75/47 прийняті після скасування попередніх змін, вони є новими змінами до містобудівної документації та не можуть розглядатися як її оновлення чи уточнення містобудівної документації.
		Також позивач, посилаючись на Порядок №926 та ДБН Б2.2-12:2019 «Планування та забудова», вважає, що позивач проігнорував відображення у Генеральному плані розвитку м. Дніпра та плану зонування території м. Дніпра як певного різновиду містобудівних обмежень  ліній регулювання забудови (зелені, червоні, блакитні лінії). При цьому позивач зауважує, що внаслідок прийняття оскаржених рішень збільшуються зони громадської забудови, у зв`язку з чим змінюється функціональне призначення існуючих територій зелених насаджень загального користування та тим самим порушується законний екологічний інтерес жителів міста. 
		Щодо протиправності рішення про затвердження змін до проекту зонування №75/47 позивач, окрім того, зазначає, що оскільки план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити, враховуючи, що рішення Дніпровської міської ради №74/47 від 231.02.2024 прийнято з порушенням чинного законодавства, тому рішення міської ради №75/47 також є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. 
		В якості інших обставин, які свідчать про протиправність оскаржуваних рішень міської ради, позивач вказує, що цими рішеннями:
		фактично скорочуються зелені насадження через зміну функціонального призначення існуючих територій зелених насаджень загального користування на проектну територію громадської забудови, що не відповідає приписам законодавства, яким встановлена необхідність збереження таких територій та потребам міста; 
		змінюється функціональне призначення земельних ділянок, що віднесені до екологічної мережі міста та є територіями з відповідним охоронним статусом відповідно до рішення Дніпровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017. Затверджені відповідачем зміни жодним чином не враховують рекомендацій, що викладені Держпродспоживслужбою спільно з Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації у листі №06.3/6699 від 17.04.2020 (стратегічна екологічна оцінка), які підлягають врахуванню, зокрема, для створення Зелених зон для підвищення стану здоров`я мешканців; 
		передбачено будівництво в межах санітарно-захисної зони, зокрема, територію, на якій розташоване місце видалення відходів (шламонакопичувачів), віднесено до території кварталів резервної багатоквартирної житлової забудови.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 до участі в справі як третю особу залучено Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради.
		В судовому засіданні 27.08.2024 суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третьої особи ГО «ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО» (протокол судового засідання №3268056  а.с.153 т.5).
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та нечинним п. 1 рішення Дніпровської міської ради №74/47 від 21.02.2024 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра».
		Визнано протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №75/47 від 21.02.2024 «Про затвердження змін до проекту плану зонування території м. Дніпра».
		Зобов`язано Дніпровську міську раду вчинити дії щодо відображення на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії.
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовлено.
		Суд, виходячи з суті прийнятих відповідачем оскаржуваних у цій справі рішень, приймаючи до уваги, що ці рішення стосувалися навколишнього природного середовища, а громадські організації, враховуючи приписи Орхуської конвенції, мають право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки, дійшов висновку, що позивач у справі безперечно має право звернутися до суду з позовом, зміст заявлених вимог в яких стосуються права на безпечне довкілля.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції відповідно до ч.4 ст.78 КАС України врахував обставини, встановлені у рішеннях судів у справі №160/19750/22, що набули законної сили 30.11.2023, а також правові висновки Верховного Суду у цій справі №160/19750/22, вказав, що судові рішення у справі №160/19750/22 є обов`язковими до виконання, мають преюдиційне значення до спірних правовідносин у цій справі. 
		Оскільки рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 є змінами до генерального плану м. Дніпра, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, у редакції рішень Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 та від 19.09.2018 №92/35, суд вважав, що прийняттю вказаного рішення повинна передувати процедура затвердження змін до генерального плану, передбачена ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та громадське обговорення, яке передбачене ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Щодо посилання відповідача та третьої особи на стороні відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 №711-ХІ, суд зазначив, що норми «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №711-ІХ не встановлюють винятків щодо процедур, які передбачені ст. ст. ст. 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не містять посилань про відсутність необхідності дотримання Поряду №926, а натомість встановлюють певні особливості темпорального застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» відносно складу і змісту містобудівної документації на місцевому рівні до 1 січня 2025 року.
		Відносно застосування Порядку №926, суд зазначив, що цей Порядок у частині регулювання механізму внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні підлягає застосуванню до цього спору, оскільки подання на затвердження містобудівної документації, яка була затверджена оскаржуваним рішенням від 21.02.2024 №74/47, відбулось після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926. 
		Щодо рішення Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 за №176-8/VII, яким затверджено проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, суд не прийняв доводи відповідача, що ним не погоджувалось рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 за №176-8/VII, оскільки це рішення не є предметом розгляду цієї справи та є чинним.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» суд зазначив, що план зонування територій не може суперечити Генеральному плану, а отже, враховуючи факт визнання протиправними і нечинними змін до Генерального плану розвитку міста Дніпра в частині заявлених вимог, суд погодився з доводами позивача щодо похідного характеру цих позовних вимог.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання Дніпровську міську раду відобразити на Генерального плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: зелені, червоні, блакитні лінії суд виходив з наявного обов`язку відображати на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії, а також врахував існуючі факти прийняття подальших протиправних рішень зі сторони відповідача, та дійшов висновку, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав, інтересів позивача, є необхідним зобов`язати Дніпровську міську раду вчинити дії щодо відображення на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Скаржник зазначає, що позивачем не доведено підстав для необхідності захисту порушеного права позивача, так само як не доведено наявність порушення права, що є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
		Дніпровська міська рада вважає помилковим посилання суду першої інстанції на судові рішення у справі №160/19750/22, оскільки під час розгляду справи №160/19750/22 суди оцінювали відповідність/невідповідність рішення Дніпровської міської ради №84/60 від 02.09.2020 вимогам ч. 9 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» станом на 02.09.2020, тоді як рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 та 75/47 прийняті в період нової редакції статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної дальності».
		В постанові Верховного Суду у справі №160/19750/22 немає жодних посилань на невідповідність містобудівної документації вимогам законодавства, оскільки розглядалось дотримання процедури прийняття рішення про затвердження змін до генерального плану, а не оцінювався зміст розробленого проекту внесення змін відповідно до виданого замовником завдання розробнику. При прийнятті рішення №74/47, яким затверджена містобудівна документація (зміни до генплану), які були розробленні до 17.06.2020, Дніпровська міська рада застосовувала пункт 3 розділу II Перехідні положення Закону №711-ІХ.
		Щодо внесення змін до містобудівної документації без проведення містобудівного моніторингу Дніпровська міська рада зазначає, що за результатами розгляду проекту внесення змін до Генерального плану розвитку міста Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» було отримано позитивний експертний висновок, що свідчить про відповідність процедури розроблення та змісту проекту вимогам чинного законодавства України. Станом на момент прийняття рішення міської ради від 25.03.2020 №108/55 і як наслідок і станом на 21.02.2024 дотримано всю процедуру, визначену статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Щодо висновків суду першої інстанції про неврахування рішення Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проекту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» міська рада зазначає, що це рішення є етапом розробки екологічної мережі регіонального рівня, прийнятим відповідно до ст. 14 Закону України «Про екологічну мережу України», та не є ані зведеною, ані місцевою схемою формування екомережі, тому не є основою для розроблення проектної документації (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про екологічну мережу України»).
		Щодо визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», відповідач зазначає, що враховуючи безпідставність позовних вимог щодо незаконності рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47, відповідно були відсутні достатні правові підстави для визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47.
		Щодо не відображення зелених, блакитних та червоних ліній Дніпровська міська рада зазначає, що при розробленні містобудівної документації застосовувалися діючі на той момент державні будівельні норми України, а саме: ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та ДБН Б. 1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», які не визначають, що зелені лінії є обов`язковою складовою частиною генерального плану або плану зонування населеного пункту, а також не встановлюють їх механізм визначення. Також відповідач вважає, що оскільки Дніпровська міська рада не є і не може бути розробником містобудівної документації, відповідно вона1 не має жодної правової та/або технічної можливості вносити зміни до розробленої розробником містобудівної документації. 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (третя особа) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Скаржник зазначає, що розроблення проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста, який було затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47, здійснювалось в період з вересня 2018 року по березень 2020 року. В цей період було проведено всі без винятку процедури відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції закону, яка діяла в період розроблення проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста). За результатами розгляду проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» було надано позитивний експертний звіт від 17.03.2020 року №11/1, що свідчить про відповідність процедури розроблення та змісту проекту вимогам чинного законодавства України.
		Жодним нормативно-правовим актом або державними будівельними нормами не перебачено обов`язок міської ради або її виконавчих органів розпочинати процедуру розроблення містобудівної документації із самого початку в разі визнання нечинним рішення міської ради про затвердження такої містобудівної документації, особливо за наявності чинного позитивного висновку експертизи містобудівної документації.
		За наявності діючого та не обмеженого в своїй дії позитивного висновку експертизи містобудівної документації та за умови дотримання визначених чинним законодавством строків внесення змін до містобудівної документації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 711-ІХ відсутні жодні правові підстави ставити під сумнів дотримання Дніпровською міською радою та її виконавчими органами вимог чинного законодавства України при прийнятті міською радою рішення від 21.02.2024 №74/47.
		Позивач проти задоволення апеляційних скарг заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. В поданих суду письмових поясненнях вважає помилковою та такою, що суперечить сталим правовим висновкам Верховного Суду, позицію відповідача, що для прийняття оскаржуваних рішень, якими затверджено містобудівну документацію, не потрібно було проводити процедури, що визначені ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стосовно наявного позитивного експертного висновку позивач зазначає, що під час розгляду справи №160/19750/22 однією з підстав для визнання протиправним та нечинним оскаржуваних рішень було саме не проведення містобудівного моніторингу та не проведення визначених законом процедур. Також позивач вказує, що містобудівна документація про внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, затверджена рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47, не містить відображення «червоних», «блакитних», «зелених» ліній, як і відсутні докази проведення містобудівного моніторингу, а також виконання вимог, передбачених ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», що також свідчить про невідповідність плану зонування. Наведені доводи скаржника щодо порушеного права позивача позивач спростовує як сталими правовими висновками Верховного Суду, так і положеннями чинного законодавства України.
		Стосовно доводів третьої особи про правомірність перезатвердження містобудівної документації, яку визнано протиправною та нечинною судовим рішенням, позивач звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.06.2024 у справі №160/19750/22, що внесення будь-яких змін до раніше затвердженої містобудівної документації є можливим виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для її розробки та затвердження. 
		Третя особа - Громадська організація «ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО» відповідно до поданих письмових пояснень вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, підтримує позицію позивача щодо відсутності містобудівного моніторингу, вважає, що до оскаржуваних рішень Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 та №75/47 повинно бути застосовано законодавство, яке було чинним на момент подання документації на затвердження. Протиправне не відображення в містобудівній документації містобудівних обмежень зелених, червоних, блакитних ліній підтверджене в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №160/19750/22. 
		25.02.2025 відповідачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі №160/15842/24 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №160/33992/24. Клопотання обґрунтовано тим, що в межах справи №160/33992/24 за позовом Дніпровської міської ради вирішується спір щодо оскарження рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017 «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області» з підстав не узгодження цього рішення з міською радою та порушення норм спеціального законодавства.
		В той же час, підставою для звернення з позовом до суду Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» в межах справи №160/15842/24 було, зокрема неврахування міською радою рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017 «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області». Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вважав таким, що підлягає застосуванню вказане рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8VII від 24.03.2017. 
		Таким чином, відповідач вважає, що результат розгляду справи №160/33992/24 матиме наслідки для справи №160/15842/24, зокрема в частині застосування чи незастосування до правовідносин рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017. Ураховуючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/33992/24 стосується як предмета спору у цій справі (№160/15842/24), так і вирішення питання щодо наявності порушеного права або законного інтересу позивача, а також може мати певне преюдиційне значення у цій справі, відповідач вказує про існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до прийняття рішення судом в іншій адміністративній справі, що відповідно до п. 3 ч.1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зупинення провадження у справі.
		Представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні 25.02.2025 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.
		Представники позивача та третьої особи на стороні позивача проти задоволення клопотання заперечують, представник позивача відповідно до поданих письмових заперечень вважає відсутніми підстави для зупинення провадження у справі.
		Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		За змістом вказаної норми неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно в цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи, а між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, установлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
		В даному випадку предметом спору у справі, що розглядається, є питання правомірності рішень Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра»; від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження змін до проекту плану зонування території м. Дніпра». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпровська міська рада не провела містобудівний моніторинг, не виконала вимоги ст. 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як передумови прийняття оскаржуваних рішень, а не лише не врахувала рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017.
		З огляду на суть спірних відносин і обставин, що підлягають з`ясуванню у цій справі №160/15842/24, а також визначений спір в межах адміністративної справи №160/33992/24, суд вважає, що наведені відповідачем в клопотанні про зупинення провадження обставини не є такими, що впливають на вирішення спору у справі, що розглядається, і не є такими, що свідчать про неможливість розгляду цієї прави №160/15842/24 до набрання рішенням суду законної сили у справі №160/33992/24.
		Суд у справі №160/15842/24 не позбавлений об`єктивної можливості самостійно з`ясувати обставини, які є предметом судового розгляду. 
		Наведене вище свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження у справі на підставі ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
		28.02.2025 представником відповідача Пастернак В.В. подано письмове клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, мотивоване тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №160/25184/21 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, які стосувались визнання протиправними та нечинними рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» та рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра». 
		Оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №160/25184/21 стосується предмета спору у справі №160/15842/24, а також може мати певне преюдиційне значення у цій справі, представник Дніпровської міської ради вважає за необхідне буде долучення до матеріалів справи копії повного тексту постанови у справі №160/25184/21 після її складення судом.
		Крім того, представник відповідача повідомив про неможливість прибуття уповноваженого представника Дніпровської міської ради у судове засідання 04.03.2025 через його участь в іншому судовому засіданні. 
		Також 28.02.2028 представником відповідача Олійник Ю.М. подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване наявністю адміністративної справи №160/25184/21, предмет спору у якій стосується предмета спору у справі, що розглядається №160/15842/24. Представник відповідача, окрім того, повідомляє про неможливість своєї участі у судовому засіданні 04.03.2025 у Третьому апеляційному адміністративному суді, оскільки буде перебувати на судовому засіданні під час розгляду справи №204/4344/19.
		За результатами розгляду означених клопотань суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
		З приводу посилання представників відповідача на адміністративну справу №160/25184/21 суд апеляційної інстанції з огляду на визначений у цій справі предмет спору, зокрема, оскарження п.1 рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, щодо зміни функціонального призначення конкретно визначеної позивачкою ( ОСОБА_1 ) території, а також оскарження рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015, щодо зміни зони існуючої садибної житлової забудови, визначеної позивачкою ( ОСОБА_1 ), вважає, що рішення у справі №160/25184/21 ніяким чином не впливає на правовідносини, що є спірними у справі, що розглядається, №160/15842/24, тому підстави для відкладення розгляду цієї справи до отримання тексту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №160/25184/21 відсутні.
		Стосовно неможливості участі представників відповідача у цьому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені представниками відповідача причини неявки не є поважними, такими, що з незалежних від особи причин унеможливлюють реалізацію відповідних процесуальних прав. Кожний учасник справи на власний розсуд розпоряджається своїми правами, зокрема, визначає необхідність явки в те, чи інше судове засідання. Окрім того, суд враховує, що дата та час судового засідання 04.03.2025 узгоджена з представником відповідача в попередньому судовому засіданні 25.02.2025.
		За таких обставин відповідно до положень ст.313 КАС України неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду справи.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 №2/17 затверджено проект Генерального плану розвитку міста Дніпропетровська на період до 2026 року.
		Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 №36/24 надано дозвіл на розроблення проекту внесення змін до Генерального плану розвитку міста. 
		Рішенням міської ради від 20.09.2017 №82/24 затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку міста, також вказано при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації План зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22 липня 2015 року №54/66, застосовувати в частині, що не суперечить Генеральному плану розвитку міста. 
		19.09.2018 Дніпровською міською радою прийнято рішення №91/35 про надання дозволу на розроблення проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м.Дніпра.
		За результатами розгляду проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» надано експертний висновок від 17.03.2020 року №11/1.
		Рішенням Дніпровської міської ради від 25.03.2020 №108/55 затверджено проект внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра.
		02.09.2020 Дніпровською міською радою прийнято рішення №84/60, яким затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м.Дніпра та у його складі науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м.Дніпра» (п.1).
		Доручено департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради:
		забезпечити розроблення проекту внесення змін до плану зонування території м.Дніпра, затвердженого рішенням міської ради від 22.07.2015 №54/66, в установленому законодавством порядку (п.2.1);
		до затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м.Дніпра розроблення, погодження та затвердження детальних планів територій здійснюється відповідно до генерального плану розвитку м.Дніпра (п.2.2).
		Рішення від 25.03.2020 за №108/55 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м.Дніпра» вважати таким, що втратило чинність (п.4).
		Рішенням Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» затверджено проект внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, а також внесені зміни до рішення міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», виключивши п.3 цього рішення.
		Рішенням від 24.11.2021 №88/12 Дніпровська міська рада внесла зміни до проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2021 №212/11, виклавши пояснювальну записку у новій редакції, що додається.
		Правомірність п.1 рішення Дніпровської міської ради №84/60 від 02.09.2020 та рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 була предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №160/19750/22 за позовами громадської організації «Платформа Громадський Контроль» та громадської організації «ЗБЕРЕЖИ ДНІПРО». 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №160/19750/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра». 
		Визнано протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра».
		В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №160/19750/22 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22 - залишено без змін.
		Приймаючи рішення у справі №160/19750/22, суд виходив з того, що внесення будь-яких змін до раніш затверджених генеральних планів можливо виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для розробки та затвердження генерального плату або розробки та затвердження змін до генерального плану. 
		При цьому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №160/19750/22 встановлено, що зміни Генерального плану вносилися рішеннями Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24, від 19.09.2018 за №92/35, від 25.03.2020 за №108/55, від 02.09.2020 за №84/60.
		Проте, містобудівний моніторинг після прийняття рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 не проводився. Процедури з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради від 25.03.2020 за №108/55 до прийняття рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 за №84/60, які визначені ст. ст. 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не проводилися.
		21.04.2024 Дніпровська міська рада прийняла рішення №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», яким вирішено:
		п.1.Затвердити проект внесення змін до генерального плану розвитку м.Дніпра та у його складі науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м.Дніпра» (додається).
		п.2. Пункт 3 рішення міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» вважати таким, що втратив чинність.
		п.3. Здійснювати визначення відповідності намірів забудови (розміщення об`єктів містобудування) вимогам містобудівної документації з урахуванням судових рішень у справах № №160/25184/21, 160/19750/22.
		п.4.Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради і голову постійної комісії міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
		Також 21.02.2024 Дніпровська міська рада прийняла рішення №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», яким затверджено проект внесення змін до плану зонування території м. Дніпра.
		З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.
		Вирішуючи питання щодо права позивача на звернення з позовами до суду, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені зміни до генерального плану, які затверджені рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 року №74/47, передбачають ряд заходів, що мають вплив на навколишнє середовище, у тому числі: розширення діючих кладовищ, збільшення кількості та потужностей сміттєсортувальних/сміттєпереробних ліній, рекультивацію порушених територій, скорочення лісів та зміни певних території зелених насаджень загального призначення на громадську забудову, збільшення земель промисловості, технічної інфраструктури, зміни функціонального призначення частини територій, що віднесені до екологічної мережі Дніпропетровської області з зелених насаджень загального призначення на громадську забудову та інші види функціонального призначення, зафіксовані та проєктні межі санітарно-захисних зон виробничих підприємств у бік скорочення, тощо. Так, окрім іншого відповідно до «Основного креслення генерального плану», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 року №74/47 змінюється функціональне призначення частини території з зелених насаджень загального призначення, визначеної для території парку імені Богдана Хмельницького, території урочища Тонельна Балка, Набережної Перемоги навпроти будинків 110-128, біля озера Московське на територію існуючої громадської забудови, проектної території громадської забудови, кварталів вибіркової реконструкції садибної житлової забудови, відповідно.
		Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
		Право громадськості на звернення суду також гарантовано Орхуською конвенцією, ратифікованою Законом України від 06.07.1999 №832-ХІV.
		Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
		Відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
		Суд також врахував, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). 
		Таким чином, встановивши, що оспорювані зміни до містобудівної документації стосуються навколишнього природного середовища, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач у справі, враховуючи приписи Орхуської конвенції, безперечно має право звернутися до суду з позовом, зміст заявлених вимог в яких стосуються права на безпечне довкілля.
		По суті прийнятого судом рішення судом апеляційної інстанції з`ясовано, що встановлені у справі обставини, надані учасниками справи пояснення свідчать, що містобудівна документація (зміни до Генерального плану), яка затверджена рішенням Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47, розроблена ДП «ДІПРОМІСТО» на підставі договору із замовником департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради №4/4 від 19.04.2019. За результатами розгляду проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» складено експертний висновок від 17.03.2020 №11/1.
		У період з 30.11.2023 (дата набрання законної сили рішення у справі №160/19750/22 та станом на 21.02.2024 (дата прийняття рішення №74/47) містобудівна документація не пройшла процедуру затвердження в силу того, що рішення Дніпровської міської ради №108/55 від 25.03.2020 втратило чинність на підставі рішення міської ради №84/60 від 02.09.2020. Пункт 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» визнано протиправним та нечинним на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №160/19750/22.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції на момент розроблення проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		За приписами ч.1 ст.18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту (ч.5 ст.18 Закону №3038-VI).
		Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №3038-VI в редакції на момент розроблення проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (ч.5 ст.17 Закону №3038-VI).
		Згідно із ч.7 ст.17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:
		1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;
		2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
		3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
		4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
		5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;
		6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;
		7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.
		Відповідно до ч.9 ст.17 Закону №3038-VI зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.
		Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.
		У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч. 10 ст.17 Закону №3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
		Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст (ч.12 ст.17 Закону №3038-VI). 
		Відповідно до ст.21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		За правилами п.1.4 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 №290, організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення:
		оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;
		визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі";
		складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;
		надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання;
		фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору;
		надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства;
		здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації;
		узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів;
		розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":
		подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»;
		подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації. 
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		За правилами п.4.9 Порядку №290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні:
		звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
		забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні». 
		Таким чином, згідно діючому на час розроблення проекту внесення змін до Генерального плану розвитку міста законодавству внесення будь-яких змін до раніш затверджених генеральних планів можливо виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для розробки та затвердження генерального плату або розробки та затвердження змін до генерального плану.
		За висновком Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №160/19750/22 внесення будь-яких змін до раніше затвердженої містобудівної документації є можливим виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для її розробки та затвердження.
		Відповідно до обставин, встановлених судом у справі №160/19750/22, які відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню у цій справі, що розглядається, з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради від 25.03.2020 за №108/55 до прийняття рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 за №84/60, процедури, які визначені ст. ст. 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не проводилися, що власно, і стало підставою для визнання в судовому порядку протиправними та нечинними пункту 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра». 
		У цій справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено і це не заперечується відповідачем, що оскаржувані рішення №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» та №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» також прийняті без проведення жодних процедур після визнання протиправними у межах справи №160/19750/22 рішень Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра».
		Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що з моменту набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19750/22 та до прийняття рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» генеральний план розвитку м. Дніпра, затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, діяв у редакції рішень Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 та від 19.09.2018 за №92/35.
		Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» є змінами до генерального плану м. Дніпра, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, у редакції рішень Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 та від 19.09.2018 за №92/35, а отже прийняттю вказаного рішення повинна була передувати процедура затвердження змін до генерального плану, передбачена ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також громадського обговорення відповідно до ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що до спірних відносин у цій справі має бути застосовано законодавство, яке є чинним на момент подання містобудівної документації на затвердження.
		Оскільки в спірному випадку містобудівна документація подана на затвердження 22.12.2023, а проекти рішень розглянуті постійною комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин 14.02.2024, про що складено протокол №53, при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем процедури затвердження змін до генерального плану слід застосовувати законодавство, чинне саме на момент подання на затвердження містобудівної документації, зокрема, норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з урахуванням внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17 червня 2020 року №711-IX.
		Відповідно до ч.2 ст.16 Закону №3038-VI в редакції Закону №711-IX від 17.06.2020 містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
		Оновлення містобудівної документації передбачає:
		1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;
		2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;
		3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.
		Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону. При цьому затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні, що не пов`язано із внесенням змін до неї, не потребує звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення. Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.
		Згідно ч.3 ст.16 Закону №3038-VI внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.
		Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (ч.4 ст.16 Закону №3038-VI).
		Відповідно до ст. 17 Закону №3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (ч.6).
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (ч.7).
		Відповідно до ч.8 ст.17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк, зокрема, :
		1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні генерального плану населеного пункту;
		2) визначають у встановленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
		3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для міст Києва та Севастополя, обласних центрів, міст обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
		4) повідомляють через місцеві медіа про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
		5) організовують проведення громадського обговорення проекту генерального плану;
		6) забезпечують попередній розгляд проекту генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня;
		7) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад;
		8) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України;
		9) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.
		Частиною 13 статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.
		Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України «Про землеустрій», а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про землеустрій» для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.
		Відповідно до ч.16 ст.17 Закону №3038-VI, генеральні плани міст підлягають обов`язковій експертизі містобудівної документації. Проведення експертизи містобудівної документації генеральних планів сіл та селищ може здійснюватися за рішенням замовників.
		Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021№926.
		Відповідно до п.3 Порядку №926 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. 
		Відповідно до п.5 Порядку №926 внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід`ємною частиною.
		Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про землеустрій» та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.
		Відповідно до п.6 Порядку №926 внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.
		Згідно п.9 Порядку №926 зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
		Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі містобудівного моніторингу.
		Внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.
		Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена певна, обов`язкова, процедура внесення змін до генерального плану міста, яка передує поданню відповідного проекту рішення на розгляд і затвердження міською радою.
		Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржників на Розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №711-ІХ, пунктом 3 якого установлено, зокрема що:
		містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. До 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається без урахування вимог цього Закону щодо її складу та змісту. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону;
		плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.
		Виходячи із змісту наведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що вказані норми не встановлюють винятків щодо процедур, які передбачені статтями 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не містять виключень щодо застосування Порядку №926.
		Законодавцем прямо визначено, що у разі необхідності внесення змін чи доповнень до проекту генерального плану такі зміни до генерального плану може бути внесено виключно після проходження/виконання процедури, визначеної для розробки та затвердження містобудівної документації.
		В спірному випадку відповідачем не заперечується, підтверджується поясненнями третьої особи на стороні відповідача, що передбачена Законом №3038-VI та Порядком №926 процедура не застосовувалась, містобудівний моніторинг не проводився. 
		Посилання скаржників на експертний звіт від 17.03.2020 №11/1 за результатами розгляду проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста та процедуру, яка передувала прийняттю Дніпровською міською радою рішення №108/55 від 25.03.2020, яким затверджено проект внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра, суд вважає помилковим, оскільки така позиція не узгоджується з наведеними вище нормами чинного законодавства, згідно яким процедура внесення змін до місцевої містобудівної документації завершується її затвердженням або відхиленням з відповідним подальшим доопрацюванням. 
		Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що після прийняття рішення про затвердження документації про внесення змін до місцевої містобудівної документації процедура вважається завершеною. Ані Порядок №926, ані Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не визначає спеціальний порядок, а також не надає повноважень органу місцевого самоврядування повторно затверджувати, без дотримання законодавчо встановленої процедури, містобудівну документацію, рішення про затвердження якої було визнано протиправним у судовому порядку. 
		При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки процедура внесення змін до містобудівної документації завершується затвердженням відповідного проекту, а в спірному випадку прийняттю рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 передувало рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60, пунктом 1 якого затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м.Дніпра і який (пункт 1) визнано рішенням суду від 01.08.2023 в адміністративній справі №160/19750/22 протиправним та нечинним, при затвердженні проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра рішенням від 21.02.2024 №74/47 Дніпровська міська рада, з огляду на обов`язковість судового рішення, мала врахувати висновки судів у справі №160/19750/22 як щодо встановлених процедурних порушень, так і стосовно невідповідності містобудівної документації вимогам законодавства та неврахування державних інтересів при прийнятті змін до Генерального плану м. Дніпра.
		Втім, висновки судів у справі №160/19750/22 відповідачем не враховані, встановлені судом порушення, які стали підставою для скасування рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 у відповідній частині, не виправлені. Вирішуючи спір у цій справі, суд не має надавати оцінку висновкам суду у справі №160/19750/22, а лише констатує факт неврахування таких висновків при прийнятті рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра». 
		Таким чином, оскільки відповідачем не дотримано процедуру внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра, не враховано зроблені у рішенні суду від 01.08.2023 у справі №160/19750/22 висновки щодо змісту містобудівної документації, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду про протиправність п.1 рішення Дніпровської міської ради №74/47 від 21.02.2024 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра».
		Суд апеляційної інстанції також погоджується з судом першої інстанції про визнання протиправним рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», яким внесені зміни до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015, в тому числі, в частині зміни частини території по вул. Набережна Перемоги вздовж житлових масивів 4-6 навпроти будинків 110-128 у м. Дніпро з території зелених насаджень загального користування на проектну зону громадської забудови.
		Відповідно до статей 17-19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити.
		Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №3038-VI, в редакції до внесення змін Законом №711-IX від 17.06.2020, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. 
		Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту (ч.5 ст.18 Закону №3038-VI).
		З огляду на визнання протиправним та нечинним п.1 рішення Дніпровської міської ради №74/47 від 21.02.2024 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», генеральним планом розвитку м. Дніпра не передбачено змін функціонального призначення частини території по вул.Набережна Перемоги вздовж житлових масивів 4-6 навпроти будинків 110-128 у м. Дніпро з території зелених насаджень загального користування на проектну зону громадської забудови.
		Таким чином, оскільки відповідно до прямої норми закону план зонування територій не може суперечити генеральному плану, наслідком визнання протиправними змін до генерального плану розвитку м.Дніпра є визнання протиправним і рішенням Дніпровської міської ради Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра».
		Щодо не відображення зелених, блакитних та червоних ліній на генеральному плані розвитку м. Дніпра, відповідач не заперечує проти того, що відповідно до п. 5.15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» з метою відображення зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в містобудівній документації визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання території.
		Позиція відповідача полягає в тому, що при розробленні містобудівної документації застосовувалися діючі на той момент державні будівельні норми, а саме: ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та ДБН Б. 1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», які не визначають, що зелені лінії є обов`язковою складовою частиною генерального плану або плану зонування населеного пункту, а також не встановлюють їх механізм визначення. Відповідач вважає, що оскільки складовою частиною системи містобудівної документації, окрім генерального плану та плану зонування є також детальний план території, саме в детальному плану території можуть бути визначені зелені лінії.
		Крім того, відповідач зазначає, що він не є і не може бути розробником містобудівної документації, відповідно Дніпровська міська рада не має жодної правової та/або технічної можливості вносити зміни до розробленої розробником містобудівної документації.
		З приводу наведених доводів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Закону №3038-VI та Порядку №290 до повноважень Дніпровської міської ради у сфері містобудівної діяльності, належить, зокрема, прийняття рішень про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації, розгляд та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування території та змін до них.
		Отже, зобов`язанням міської ради є затвердження містобудівної документації (змін до неї) із відображенням у ній, зокрема, зелених, блакитних та червоних ліній. 
		Відповідно до визначень, наведених в ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій; червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
		Відповідно до зазначених вище Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 №290, та Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926, розроблення містобудівної документації розробником здійснюється відповідно до завдання, державних будівельних норм та інших норм законодавства.
		Державні будівельні норми - це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (ст.1 Закону України «Про будівельні норми» №1704-VI).
		Згідно із ч.1 ст. 11 Закону №1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ч.2 ст.11 цього Закону будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.
		На час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень діяли і підлягали застосуванню ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», згідно із пунктом 5.15 яких з метою відображення меж зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в містобудівній документації визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання забудови.
		Розташування житлових будинків у межах виробничих зон не допускається.
		Пунктом 10.7.6 ДБН Б.2.2-12:2019 визначені кількісні параметри (розміри) червоних ліній вулиць і доріг та становить: для магістральних вулиць 50-80 м (загальноміського значення), 40-50 м (районного значення); вулиць місцевого значення (житлові) 15-35 м.
		Пунктом 3.20 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» визначено, що зелені лінії - це лінії що визначають площі усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих та тих, що резервуються), об`єктів природнього заповідного фонду, зон охоронного ландшафту, в межах яких встановлені обмеження щодо розміщення об`єктів відповідно до законодавства.
		Подібне визначення терміну «зелені лінії» міститься у п. 2 Порядку №926, відповідно до якого, зелені лінії - це лінії, що визначають межі зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об`єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів.
		Також відповідно п. 2 Порядку №926 блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
		Згідно до п. 3.8 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
		Отже, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» на нормативному рівні введено в практику розроблення містобудівної документації крім планів «червоних» ліній і ліній регулювання забудови нові регламенти у вигляді «блакитних», «жовтих» і «зелених» ліній.
		Виходячи із змісту наведених норм права в контексті спірних відносин, суд першої інстанції правильно встановив, що містобудівна документація, яка затверджена оскаржуваним рішенням Дніпровської міської ради №74/47 від 21.02.2024 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», не відповідає ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» у частині не відображення «зелених», «червоних», «блакитних» ліній, тому з огляду на необхідність відображення таких ліній в містобудівній документації суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не мав права не відображати в містобудівній документації такі лінії як вид містобудівних обмежень щодо розміщення об`єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів.
		Приймаючи рішення про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відображення на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії, суд першої інстанції керувався приписами ч.3, 5 ст.245 КАС України, а також врахував, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що незважаючи на той факт, що суд у межах справи №160/19750/22, визнаючи протиправним рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», прямо зазначав про допущені порушення законодавства у частині не відображення «зелених ліній», Дніпровська міська рада, приймаючи рішення №74/47 від 21.02.2024 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та затверджуючи ту ж саму містобудівну документацію, яка була затверджена рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60, проігнорувала встановлені судом обставини та висновки, виходячи з яких судом приймалось рішення про визнання протиправним рішення міської ради. При цьому суд першої інстанції також ґрунтовно виходив з того, що Дніпровська міська рада та Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради взагалі заперечують проти обов`язку відображення на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії.
		Отже, висновок про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відображення на Генеральному плані розвитку м. Дніпра режими регулювання забудови, а саме: «зелені», «червоні», «блакитні» лінії, зроблений судом першої інстанції в межах визначених процесуальним законом повноважень, з урахуванням повноважень Дніпровської міської ради у сфері у сфері містобудівної діяльності та сталої позиції Дніпровської міської ради у спірному питанні. 
		Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення в його оскаржуваній частині.
		Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційні скарги Дніпровської міської ради, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №160/15842/24залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з момент її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяЯ.В. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...