Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/27736/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 11.03.2025. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: К/990/35682/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/27736/23
		адміністративне провадження № К/990/35682/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Чиркіна С.М., Стеценка С.Г.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 420/27736/23
		за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт, провадження в якій відкрито 
		за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 (суддя Хом`якова       В.       В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 (головуючий суддя Ступакова І. Г., судді Бітов А. І., Лук`янчук О. В.),
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2023 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради, Управління, позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» (далі - ТОВ «ЮНА-2019», Товариство, відповідач), у якому просило припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від       21.08.2023 №       ОД051230817829 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул.       Саксаганського, 2-А».
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління зазначало, що 21.08.2023 ним зареєстровано повідомлення № ОД 051230817829 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А», на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:43:007:0025, площею 0,0302 га, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», замовником будівництва є ТОВ «ЮНА-2019». 
		Однак, при проведенні 25.08.2023 комісійного обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил встановлено порушення відповідачем вимог державних будівельних норм, а саме: площа земельної ділянки з кадастровим номером 51110136900:43:007:0025 становить 0,0302 га (302       кв.       м), тобто її площа є меншою, ніж це передбачено нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки (500 кв. м). 
		На переконання позивача, будівництво житлового будинку з істотними порушеннями будівельних норм і правил є самочинним будівництвом в розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, відтак відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наявні підстави для припинення за судовим рішенням права на початок виконання будівельних робіт.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" визначено, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
		При цьому суди вказали, що земельне законодавство України розмежовує поняття "надання" (первинне, безоплатне) земельної ділянки та "придбання" (вторинне, оплатне) земельної ділянки. Пункт 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" регулює саме відносини в сфері надання громадянам України земельних ділянок для нового житлового будівництва та визначає граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам України, що не може бути меншим, ніж визначено згаданим пунктом. Водночас вказана норма не передбачає граничні розміри земельних ділянок, придбаних у власність юридичними особами для здійснення нового будівництва.
		Як підсумок суди зазначили, що обмеження стосовно мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок громадянам.
		Крім того суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такий спосіб захисту порушеного права як подання позову про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, в якому не встановлено недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, не передбачений Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI). Згаданий Закон передбачає зовсім інші підстави та порядок звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, який викладений у частині сьомій статті 36 та частині другій статті       39-1. Виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
		При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
		За таких обставин суди виснували, що позивачем не було надано доказів існування визначених положеннями Закону № 3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації Управлінням 21.08.2023 поданого ТОВ "ЮНА-2019" повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051230817829.
		Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що органи державного архітектурно-будівельного контролю (яким є УДАБК Одеської міської ради) саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.
		Чинним законодавством не передбачено, що звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт має відбуватись виключно за наслідками перевірки, яка проводиться відповідно до приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
		У межах спірних правовідносин Управлінням не було призначено позапланової перевірки, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», а тому єдиним механізмом реагування на факти порушень вимог містобудівного законодавства та виявлення порушень є проведення обстежень відповідно до приписів Порядку взаємодії виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств з вирішення питань пов`язаних із самочинним будівництвом у м. Одесі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135 (далі - Порядок № 135), який затверджений відповідно до статей 31, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», з метою підвищення ефективності взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва та здійсненням на території міста Одеси державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог чинного законодавства України.
		Поряд з цим, положеннями пункту 4 Порядку № 135 передбачено, що УДАБК Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, Управління ДАБК Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Тобто, вказаними положеннями Порядку № 135 передбачено проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства, за результатами якої складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Сторонами у справі не заперечується, що відповідні протокол та припис позивачем не складалися.
		Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відсутність факту проведення позивачем заходу державного архітектурно-будівельного контролю в розумінні Закону № 3038-VI та Порядку № 135 свідчить про ненабуття Управлінням права на звернення до суду з цим позовом.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У вересні 2024 року Управління звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
		Доводи касаційної скарги вмотивовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права внаслідок неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, а саме:
		- норму частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI  без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 та від 14.06.2023 у справі №       826/22842/15;
		- норми статті 79-1 Земельного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 802/1446/17-а, від 10.08.2022 у справі №       160/999/20 та від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17-а.
		Вказує позивач і на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 79-1 Земельного кодексу України, статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 11 Закону України «Про державні будівельні норми», пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Верховний Суд ухвалою від 23.09.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
		Товариство не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «ЮНА-2019» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.05.2021 за № 1005561070003077628, місцезнаходження юридичної особи: 65035, м. Одеса, вул.       Саксаганського, буд. 2-А.
		Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є: 41.10 Організація будівництва будівель.
		ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19.05.2021 взяло в іпотеку нерухоме майно, у тому числі у вигляді сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		07.06.2021 вищевказана земельна ділянка була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1 ділянка для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі утворена ділянка з кадастровим номером 511013690043:007:0025, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру.
		Земельна ділянка загальною площею 0,0302 га має цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (присадибна ділянка), належить на праві власності ТОВ «ЮНА-2019».
		У Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація щодо реєстрації 21.08.2023 Управлінням ДАБК Одеської міської ради повідомлення № ОД 051230817829 про початок виконання будівельних робіт «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А», згідно відомостей якого:
		замовник будівництва - ТОВ «ЮНА-2019», код ЄДРПОУ 44371102;
		відомості про земельну ділянку - кадастровий номер 5110136900:43:007:0025, площа 0,0302 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		схема забудови, реєстраційний номер NВ01:0215-4435-1229-6724, виданий Демчуком М. Р. АР 015918 від 19.07.2023;
		підрядник - господарський метод будівництва (будівництво власними силами).
		Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку №       135 головним спеціалістом інспекційного відділу №1 УДАБК Одеської міської ради ОСОБА_2, із залученням головного спеціаліста КРА Одеської міської ради Друзяки В. Г., головного спеціаліста ДЗР Одеської міської ради Ярмуша С. Х. та головного спеціаліста ДАМ Одеської міської ради ОСОБА_3 25.08.2023 проведено обстеження об`єкта містобудування «Нове будівництво житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:43:007:0025 за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А » щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси.
		За наслідками відповідного обстеження складено акт, яким зафіксовано, що візуальним оглядом встановлено, що на ділянці будівельні роботи не розпочато. Площа земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:43:007:0025, на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою, складає 302 кв. м. Однак, згідно з пунктом       6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв. м для блокованої забудови і не менше 500 кв. м для індивідуальної житлової забудови. Таким чином, нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 302 кв. м з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0025 за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, планується здійснювати з порушеннями пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
		Допитана в якості свідка головний спеціаліст Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_2 пояснила, що під час обстеження об`єкта містобудування огляд об`єкта будівництва був візуальним, оскільки доступ до земельної ділянки був обмежений через огорожу; заміри площі земельної ділянки не здійснювались, порушення в частині граничного розміру площі ділянки у порівнянні з нормами ДБН встановлено на підставі наявних реєстраційних документів замовника будівництва. Позапланова перевірка не проводилась, оскільки з початку воєнного стану припинено проведення перевірок, а обстеження будівництва проведено згідно Порядку № 315. На питання щодо достовірності даних у повідомленні № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт свідок ОСОБА_2 повідомила, що дані вказані ТОВ "ЮНА-2019" є достовірними.
		Допитаний в судовому засіданні свідок - спеціаліст Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_3 повідомив суду, що обстеження об`єкта містобудування здійснювалось візуально, оскільки територія будівництва огороджена та була закрита, фактична площа земельної ділянки встановлювалась на підставі реєстраційних документів. 
		Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні для прийняття участі в комісійному обстеженні об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2а (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:007:0025) представник Товариства не запрошувався .
		З посиланням на те, що будівництво житлового будинку з істотними порушеннями будівельних норм і правил є самочинним будівництвом в розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Управління ДАБК Одеської міської ради звернулося з позовом до суду про припинення ТОВ «ЮНА-2019» права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення № ОД 051230817829 про початок виконання будівельних робіт.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17.02.2011 №       3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №       3038-VI).
		Згідно із частиною першою статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
		У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
		необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
		виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
		Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
		У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Аналіз указаних норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Крім того Порядок № 135 визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти.
		Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункту 4 Порядку № 135).
		За результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (пункту 7 Порядку № 135).
		Суд апеляційної інстанції як на одну з підстав для відмови в задоволенні позову послався на ту обставину, що Управління фактично не провело захід державного архітектурно-будівельного контролю (позапланову перевірку), відтак і не набуло права на звернення до суду з цим позовом.
		Заперечуючи проти такого висновку, позивач вказує на постанови Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 та від 14.06.2023 у справі №       826/22842/15, доводячи, що закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.
		Так, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №       3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
		Водночас під час судового розгляду справи не було встановлено факту зазначення Товариством недостовірних даних у надісланому повідомленні, які б давали підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. За таких обставин суди попередніх інстанцій і зробили висновок, що наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
		У зв`язку з викладеним колегія суддів вказує на безпідставність доводів Управління про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норми частини другої статті 39-1 Закону №       3038-VI, сформульованих у постановах від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 та від 14.06.2023 у справі №       826/22842/15, оскільки останні ухваленні за інших фактичних обставин, тобто є нерелевантними.
		Так, у справі № 826/6660/16 суди встановили, що позивачем не підтверджено право власності чи іншого права користування на приміщення підвалу площею 81 кв. м, яке було зазначено ним у декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.07.2015 № КВ083151820613, а тому, відомості, внесені позивачем до вказаної декларації, є недостовірними в частині розміру площі належних йому на праві власності чи користуванні приміщень.
		Крім того у згаданий справі Верховний Суд зробив висновок щодо застосування норми статті 39-1 Закону №       3038-VI у редакції, яка не передбачала в органу державного архітектурно-будівельного контролю права звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт. Цей орган був наділений самостійними повноваженнями щодо скасування дозвільного документа.
		У справі ж №       826/22842/15, на постанову Верховного Суду від 14.06.2023 в якій посилається Управління, було ключовим питання щодо обов`язку відповідача вжити заходи щодо знесення самочинного будівництва у разі ухилення суб`єкта містобудування від участі у перевірці виконання припису.
		Верховний Суд, переглядаючи цю справу в касаційному порядку, констатував, що об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що ДАБІ достеменно знало про самочинне будівництво зі стадії котловану і не вжило заходів до його припинення і знесення. Фактично самоусунулося від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину - відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва.
		Суд знову наголосив, що закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. У такому випадку не проведення перевірки не може слугувати перешкодою для реалізації повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, визначених статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, до внесення змін до цієї норми Закону України від 17.10.2019 №199-IX.
		У цьому контексті варто зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Указана норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
		«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
		Колегія суддів наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
		Не є підставою для недотримання процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю і запровадження в Україні воєнного стану, оскільки відповідно до частини другої статті       9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Ураховуючи те, що під час касаційного перегляду справи підтвердився висновок судів попередніх інстанцій про ненабуття Управлінням права на звернення до суду з цим позовом внаслідок недотримання процедури проведення державного архітектурно-будівельного контролю, Суд не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги як передчасним.
		У зв`язку з викладеним, доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами першої та апеляційної інстанцій в основу оскаржуваних судового рішення, і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться до помилкового трактування норм матеріального права та незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024  слід залишити без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 420/27736/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                              Л.В. Тацій С.М. Чиркін   С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...