Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/7610/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано судом: 11.03.2025. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: К/990/42966/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/7610/22
		адміністративне провадження № К/990/42966/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., 
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Чаку Є.В., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.) у справі №320/7610/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
		І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
		визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 66% з 01.01.2008;
		зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2008 перерахунок та виплату одним платежем пенсії в розмірі 66% основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2.  ОСОБА_1 з 27.02.2006 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
		3. При призначені позивачу пенсії її розмір становив 66% від суми грошового забезпечення. Після проведеного з 01.01.2008 органом пенсійного фонду перерахунку та всіх наступних перерахунків, пенсія позивачу обчислена виходячи з основного розміру пенсії 61% грошового забезпечення за 22 роки вислуги.
		4. На звернення позивача від 12.07.2022 №9261/Д-1000-22, №9262/Д-1000-22 щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 66% від суми грошового забезпечення, відповідач листом від 09.08.2022 №4755-9262/Д-02/8-1000/22 повідомив позивача про правомірність нарахування йому пенсії,  обчисленої виходячи з основного розміру пенсії 61% грошового забезпечення.
		5. Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2023 позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% суми грошового забезпечення, та здійснення виплати з урахуванням виплачених сум; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовив.
		7. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та залишив без руху апеляційну скаргу відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та надав строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку.
		9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 апеляційну скаргу  повернуто скаржнику.
		10. Приватне підприємство "Броварська Сільгоспхімія" не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 про повернення апеляційної скарги оскаржило її у касаційному порядку. У касаційній скарзі просить суд скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		11. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.10.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 з підстав не усунення у повному обсязі недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
		12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач не виконав вимоги суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги і у встановлений судом строк не надав суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку.
		IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
		13. Підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення абзацу 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		14. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження за його апеляційною скаргою, обмежив його право на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, яке стосується його прав і обов`язків.
		15. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно позбавив його права на перегляд судового рішення з формальних причин, не врахувавши при цьому, що скаржником не був пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. 
		16. Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, порушив норми процесуального права, зокрема статей 293, 295 КАС України, оскільки не дослідив і не надав оцінку тому, що цю справу було розглянуто в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не був присутній у судовому засіданні і про ухвалене рішення дізнався 23.09.2024, коли на його електронну адресу було доставлено копію судового рішення у цій справі, та, відповідно, ним не був пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. 
		17. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 05.01.2021 у справі №1718/2-а-834/11, від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 25.05.2022 у справі №380/8038/21, від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а, від 18.01.2023 у справі №160/6211/21, в яких зазначено, що однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.   
		18. Також скаржник покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 13.06.2019 у справі №200/15533/17, від 20.08.2020 у справі №160/9265/18 щодо застосування положень статей 293, частин першої-другої статті 295, частини другої статті 299 КАС України. 
		19. Зауважує, що Верховний Суд, неодноразово у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21 звертав увагу суддів першої та апеляційної інстанцій на те, що процесуальні заходи, які застосовуються, не повинні обмежувати доступ до суду, який залишається для учасників справи, у такий спосіб або такий мірі, щоб сама суть такого права була нівельована. Надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду.  
		20. Скаржник доводить, що вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги до провадження та дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження, суд мав з`ясувати, в якому порядку було розглянуто справу та коли скаржник дізнався про ухвалення судом першої інстанції судового рішення, що не було здійснено судом апеляційної інстанції.
		21. Позивач відзив на касаційну скаргу відповідача не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
		ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		23. Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		25. Зазначеним вимогам процесуального закону оспорювана ухвала не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятними з огляду на таке.
		26. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
		27. За змістом частини першої     статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		28. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		29. Зміст наведених норм права свідчить, що законодавцем забезпечено право особи на апеляційне оскарження рішення суду у разі якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		30. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Пунктом 2 частини другої цієї норми передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		31. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги. 
		32. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
		33. Частинами першою - третьою статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
		34. За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		35. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		36. Тобто, цією законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Такий висновок узгоджується із правовою позицією, сформульованою Верховним Судом у постановах від 06.02.2020 у справі №420/5137/18, від 02.10.2024 у справі №260/4277/21.
		37. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
		38. Колегія суддів зауважує, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		39. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		40. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадженні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом апеляційної інстанції строк скаржник не надав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		41. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Рішення у цій справі, прийняте у порядку письмового провадження, доставлено в електронний кабінет відповідача 23.09.2024 о 18:21, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 23.09.2024. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції 03.10.2024 і в цій апеляційній скарзі позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження відповідно до пункту 2 частини другої статті 295 КАС України з тих підстав, що рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі було ухвалено 27.12.2023 в порядку письмового провадження, однак не було вручено відповідачу у день його складання та надіслано на адресу позивача лише 23.09.2024.
		Однак, це клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції не розглянув, залишив апеляційну скаргу без руху та у подальшому відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 07.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху та ненадання скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і не зазначення поважних причин його пропуску.
		42. Ураховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було подано скаржником разом із поданням апеляційної скарги, однак не розглянуто судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 169, 295, 296, 298, 299 КАС України та передчасності висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою відповідача.
		43. Також, колегія суддів зазначає про те, що при вирішенні питання про поновлення стороні процесуального строку для звернення із скаргою до суду апеляційної інстанції необхідно виходити із дати отримання такою особою тексту оскаржуваного судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.
		44. Водночас, суд апеляційної інстанції достовірно не встановив факт отримання копії рішення суду першої інстанції відповідачем або його представником.
		45. Верховний Суд вказує на сталу позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 02.10.2024 у справі №260/4277/21, яка полягає у тому, що неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
		46. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012, пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).
		47. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
		Наведені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 07.09.2018 у справі №202/6189/16-а, від 23.07.2019 у справі №826/7824/18, від 05.01.2021 у справі №1718/2-а-834/11, від 02.10.2024 у справі №260/4277/21.
		48. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, чим позбавив відповідача права на гарантований Конституцією України обов`язковий апеляційний перегляд судового рішення.
		49. Доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 298, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
		50. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		51. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		52. Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача неправильно застосував норми процесуального права та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не розглянув клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		53. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 скасувати, справу №320/7610/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...