Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/4202/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 11.03.2025. Зареєстровано: 12.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: К/990/48684/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №260/4202/24
		адміністративне провадження № К/990/48684/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до    Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці
		про    визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
		на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів    Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.),
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення
		1.          У липні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (далі - відповідач, скаржник, управління Держпраці), в якому просила скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16 травня 2024 року №ЗХ/ЗК/3942/0716/14/РРО/1780825148-ФС про застосування штрафу у розмірі 71000 грн.
		2.          27 листопада 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 11008,50 грн та апеляційної інстанції в сумі 7050 грн.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.          Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
		4.          Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
		5.          Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
		6.          Ухвалено стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, витрати на правову допомогу в сумі 18058,50 грн. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		7.          Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		8.          На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що витрати позивача на правничу допомогу в судах першої і апеляційної інстанцій не підтверджені належним чином.
		9.          Так, відповідач звертає увагу на пункт 6.1 договору про надання правової допомоги від 04 червня 2024 року: плата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця. Рахунок виконавця датований 05 липня 2024 року. Таким чином, фізична особа-підприємець повинна була здійснити оплату гонорару адвоката ще до винесення рішення у суді першої інстанції. Тим не менше квитанція про оплату послуг у матеріалах справи відсутня.
		10.          У касаційній скарзі відповідач також наводить висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		11.          Крім того, відповідач наголошує на помилковості твердження суду апеляційної інстанції про те, під час вирішення питання розподілу судових витрат, відповідач заперечень не подав. Тому вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не дослідив надане ним заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки доданими до касаційної скарги доказами, тобто квитанцією про доставку документів до електронного суду, підтверджується належне подання таких заперечень. 
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		12.          Касаційна скарга надійшла до Суду 17 грудня 2024 року.
		13.          Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №    260/4202/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
		14.          Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 березня 2025 року.
		15.          При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було. 
		Позиція інших учасників справи
		16.          06 січня 2025 року від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав надавати оцінку співмірності заявлених позивачкою витрат. Зазначає, що втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
		17.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		18.          Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		19.          Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		20.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		21.          Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		22.          Зазначеним вимогам процесуального закону додаткова постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
		23.          За правилами статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
		1)          щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
		2)          суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
		3)          судом не вирішено питання про судові витрати.
		Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
		Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
		Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
		24.          Зміст наведеної норми процесуального закону дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення, приймається тим же складом та у тому самому порядку, що й судове рішення.
		25.          Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 705/6731/15-а, від 09 березня 2023 року у справі № 380/5233/21, від 18 січня 2024 року у справі № 388/801/22.
		26.          Відповідно до    статті 16 КАС України    учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		27.          Згідно з    пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		28.          Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		29.          Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		30.          Види адвокатської діяльності перелічені у    статті 19 Закону № 5076-VI.
		31.          Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		32.          Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
		33.          Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		34.          Згідно з    частиною першою статті 139 КАС України    при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень    цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		35.          Частиною першою статті 132 КАС України    передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		36.          Згідно з    частиною третьою статті 134 КАС України    для цілей розподілу судових витрат:
		1)          розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2)          розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		37.          Таким чином, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		38.          Частинами першою    та    другою статті 134 КАС України    передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		39.          Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		40.          Відповідно до    частини четвертої цієї статті    для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		41.          Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень    частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		42.          Відповідно до    частини сьомої статті 139 КАС України    розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		43.          При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).
		44.          Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
		45.          Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		46.          При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
		47.          Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у    частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
		48.          У    пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009    зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		49.          Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		50.          Постановою Верховного Суду від 06 березня 2025 року у цій справі касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року скасовано. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, яким відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено в силі.
		51.          Тому, враховуючи те, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року скасовано, а в силі залишено рішення яким відмовлено Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, яким у задоволенні позову відмовлено, відсутні встановлені частиною першою статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.
		52.          Крім того, Суд також враховує, що додаткова постанова є невід`ємною частиною основного судового рішення, тому у разі скасування останнього, відповідно, додаткове судове рішення також підлягає скасуванню.
		53.          Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом в постановах від 01 серпня 2024 року у справі № 640/11506/21, від 03 грудня 2024 року у справі № 320/44934/23, від 05 грудня 2024 року у справі №420/14208/23, від 18 грудня 2024 року у справі № 560/17661/23. 
		54.          Право сторони на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу виникає лише за умови ухвалення остаточного судового рішення на її користь, яким вирішено спір по суті та яке набрало законної сили. Скасування Верховним Судом рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову у позові виключає компенсацію витрат, понесених на стадії апеляційного розгляду, оскільки суперечить принципам справедливості та рівності сторін.
		55.          З огляду на вищенаведене, надання оцінки правильності застосування норм матеріального та процесуального права під час ухвалення додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2024 року у цій справі, не матиме юридичного змісту.
		56.          Разом з тим, з огляду на доводи касаційної скарги, Суд вважає за необхідне наголосити на важливості врахування під час розгляду питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу позиції сторони, не на користь якої ухвалене судове рішення.
		Колегія суддів вказує, що у разі подання одним із учасників справи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зобов`язаний не лише формально розглянути таку заяву, а й повною мірою врахувати позицію іншої сторони, зокрема подані нею заперечення, з метою здійснення комплексного аналізу всіх наданих доказів і аргументів, які можуть свідчити про співмірність або неспівмірність понесених заявником витрат на правничу допомогу.
		Зазначене обумовлено особливостями передбаченого процесуальним законодавством механізму стягнення витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено рішення. Ігнорування заперечень іншої сторони може призвести до безпідставного покладення на неї невиправданих фінансових зобов`язань. Подані заперечення можуть містити аргументи щодо необґрунтованості заявлених витрат, їхньої невідповідності фактичному обсягу наданої правничої допомоги або їхньої надмірності з огляду на обставини конкретної справи. Відтак, суд зобов`язаний оцінити як заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, так і заперечення іншої сторони, щоб забезпечити справедливий та обґрунтований розподіл витрат між учасниками процесу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		57.          Відповідно до    статті 351 КАС України    підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		58.          За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що додаткова постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16грудня 2024 року підлягає скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
		59.          Оскільки колегія суддів скасовує рішення апеляційного суду, не повертаючи справу на новий розгляд, відповідно до    статті 139 КАС України    судові витрати підлягають новому розподілу.
		Керуючись    статтями 341,    345,    349,    353,    355,    359 КАС України, Суд
		У Х В А Л И В:
		Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
		Додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 260/4202/24 скасувати.
		Прийняти нову постанову.
		В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
		 
		Суддя -доповідач                                                                                          Я.О. Берназюк
		 
		Судді                                                                                                                  В.М. Бевзенко
		 
		                                                                                                                        С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...