Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 146/1162/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: 61-14956ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ             
		 
		12 березня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 146/1162/23 
		провадження № 61-14956св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
		   
		учасники справи:
		позивач- ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		третя особа -Томашпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану      у Тульчинському районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Володимира Васильовича на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року, ухвалене у складі судді               Скаковської І. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 жовтня             2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Панасюка О. С., Сала Т. Б.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бардошевську Т. І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 11 липня 1998 року між ним та відповідачкою зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 , однак він має сумніви щодо свого біологічного батьківства щодо дитини.
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив судвиключити з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про нього як батька дитини.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 березня             2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, щовисновком молекулярно-генетичної експертизи № 40857 від 12 січня 2024 року підтверджено, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, 99,99999999 %, а тому відсутні правові підстави для виключення з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про позивача як батька дитини.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , однак помилково посилався на висновокмолекулярно-генетичної експертизи, виконаний ТОВ «Медико-генетичний центр «Мама Папа», оскільки його фахівці не є експертами у розумінні Закону України «Про судову експертизу та не входять до Реєстру атестованих судових експертів.
		 
		Установивши, що батьківство позивача підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема висновком судової молекулярно-генетичної експертизи                       від 10 вересня 2024 року, та враховуючи те, що дитина народжена у шлюбі, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виключення з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про позивача як батька дитини.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме безпідставно відхилив клопотання представника позивача - адвоката Ткачука В. В. про відкладення розгляду справи.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		11 липня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який розірваний рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області               від 15 серпня 2022 року.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05 березня 2015 року Виконкомом Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, батьками дитини записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .
		 
		13 грудня 2022 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис № 159, після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_2 .
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                       є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука В. В.                      не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанова апеляційного суду ухвалені                  з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
		 
		Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
		 
		Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
		 
		Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).
		У частинах першій та третій статті 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
		 
		Відповідно до частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини                з актового запису про її народження.
		 
		Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
		 
		Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
		 
		Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу                    у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест      є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії»                     від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
		 
		У справі, яка переглядається, ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2023 року призначено у справі молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи доручено відділенню ТОВ «Медико-генетичний центр «Мама Папа».
		 
		Відповідно до висновку експертизи № 40857 від 12 січня 2024 року, виконаного         ТОВ «Медико-генетичний центр «Мама Папа», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, становить 99,999999 %.
		 
		Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 лютого             2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бардошевської Т. І. про призначення судово-медичної експертизи.
		 
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 -  адвоката Бардошевської Т. І. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено, призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України.
		 
		Відповідно до висновку експерта від 10 вересня 2024 року                                                             № СЕ-19/102-24/11614-БД ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1), ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 3), ймовірність даної події становить 99,999999987 %.
		 
		Верховний Суд неодноразово вказував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства (постанови Верховного Суду       від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23);        від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23).
		 
		Колегія суддів враховує, що саме висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів та підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку.
		 
		Встановивши, що батьківство позивача підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема висновком судової молекулярно-генетичної експертизи                      від 10 вересня 2024 року, та враховуючи те, що дитина народжена у шлюбі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для виключення з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 ,               ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомостей про позивача як батька дитини.
		 
		Доводи касаційної скаргипро те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання представника позивача - адвоката Ткачука В. В. про відкладення розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		 
		У справі, яка переглядається, позивач та його представник були належним чином повідомлені про розгляд справи в апеляційному суді, були обізнані про дату судового розгляду справи апеляційним судом, однак у судове засідання, призначене на 10 жовтня 2024 року, не з`явилися. Представник позивача подав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що він зайнятий в іншому судовому процесі, а позивач проходить військо-лікарську комісію.
		 
		Колегія суддів зазначає, що явка до апеляційного суду учасників справи                                   не є обов`язковою, позиція позивача у справі є чіткою і зрозумілою, а тому розгляд справи апеляційним судом за відсутності позивача та його представника не призвів до порушення права позивача на судовий захист.
		 
		Апеляційний суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат                             не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Володимира Васильовича залишити без задоволення.
		 
		Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 березня            2024 року в незміненій апеляційним судом частині та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,    є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:   Г. В. Коломієць         Б. І. Гулько         Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...