Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-1000/2011 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: 51-552ск25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		12 березня 2025 року
		м. Київ
		справа №1-1000/2011
		провадження № 51-552ск25
		 
		Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , перевіривши спільну касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
		встановила:
		Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України (далі - КК) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч.2, ч. 3 ст. 358 КК, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК, а провадження по кримінальній справі закрито.
		Цією ж постановою скасовано накладені арешти та запобіжні заходи у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 . 
		Також вирішено питання щодо речових доказів та залишено без розгляду цивільні позови потерпілих.  
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінено в частині вирішення питання про скасування арешту майна.
		Скасовано арешт, накладений постановою Печерського районного суду м. Києва  від 26 травня 2010 року (судова справа № 4-1159/10) на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках а ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), що належать ОСОБА_8 із зупинкою проведення видаткової операції по рахункам.
		Також цією ухвалою скасовано арешт, накладений постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року (судова справа № 4-485/10) на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), що належать ОСОБА_8 із зупинкою проведення видаткових операцій по рахункам.
		В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року залишено без змін.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої ОСОБА_3  подали касаційну скаргу.
		Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та представника потерпілої ОСОБА_3 необхідно залишити без розгляду, з огляду на таке.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК 1960 року) у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
		Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
		За змістом ст. 402 КПК 1960 року, ухвала  і  постанова  суду  першої  інстанції,  якщо  інше не передбачено цим Кодексом,  набирають законної сили  і  виконуються 
		після  закінчення строку на подачу апеляцій,  а ухвала і постанова 
		апеляційного суду - після закінчення строку на подання  касаційної скарги. Якщо на ці рішення були подані апеляції, касаційні скарги  і якщо їх не було скасовано,  то вони набирають  законної  сили  і виконуються  після  розгляду  їх  апеляційним чи касаційним судом, крім випадків, передбачених цим Кодексом.  Ухвали і  постанови  апеляційної   і   касаційної   інстанцій набирають   законної   сили  негайно  після  їх  оголошення,  крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		За вимогами ч. 4 ст. 386 КПК 1960 року у разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами 1, 2 цієї статті строку і при відсутності клопотання про його поновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
		З касаційною скаргою потерпіла ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду 27 лютого 2025 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, при цьому порушили питання про відновлення пропущеного строку.
		Однак, відновлення строку на оскарження судових рішень не є компетенцією суду касаційної інстанції. Згідно зі ст. 353 КПК 1960 року таке питання вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу, чого як вбачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, зроблено не було.
		Таким чином, потерпіла та її представник вправі звернутися з касаційною скаргою до Верховного Суду за правилами, встановленими КПК 1960 року, лише в разі відновлення відповідним судом строку на касаційне оскарження судових рішень та за умови долучення належним чином оформленої копії судового рішення про відновлення цього строку.
		Наведене вище, на думку колегії суддів, узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеній у постанові  від 30 жовтня 2024 року (провадження № 51-4966 ск 19). 
		Керуючись статтями 353, 386, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, Суд
		постановив:
		Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнати такою, що не підлягає розгляду.
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...