Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/19292/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 12.03.2025. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: К/990/38698/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 120/19292/23
		адміністративне провадження № К/990/38698/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №   120/19292/23
		за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
		за касаційною скаргою   ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ    НОМЕР_3 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; далі - третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ), з вимогами:
		1.1.          визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168  «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100   000,00 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з    01.06.2022 по 25.06.2022;
		1.2.          зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з    01.06.2022 по 25.06.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку до 100   000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі ВЧ НОМЕР_2 , куди його було відряджено для несення служби на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 54 гриф. При цьому у спірний період позивач отримував заробітну плату та додаткову грошову винагороду у розмірі 30   000,00 грн, відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №   168 (далі - Постанова №   168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тоді як додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100   000,00 грн за участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів йому не нараховувалася та не виплачувалася, хоча позивач мав право на її отримання.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.           ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України № 69/22 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 та у 2022 році проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
		4.          Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_1 ) від 07.04.2022 № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07.04.2022, з метою участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56-Т.
		5.          Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
		6.          Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з    01.06.2022 по 25.06.2022 збільшеної додаткової винагороди до 100   000,00 грн, відповідно до Постанови №   168, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		7.          Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168  «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100   000,00 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168  «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100   000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
		8.          Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796 про прийняття безпосередньої участі позивачем у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 містить усю необхідну інформацію та доводить участь позивача у відповідних діях та забезпечення відповідних заходів у вказаній у ній період.
		9.          Суд першої інстанції констатував, що під час розгляду справ відповідачем не надано доказів щодо визнання цієї довідки недійсною чи її відкликання.
		10.          Суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про те, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796 є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, і що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
		11.          Суд першої інстанції підкреслив, що право позивача у виплаті доплати не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає відповідач, йому не було надіслано інформацію за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.
		12.          Під час розгляду справи судом першої інстанції установлено, що жоден з учасників справи не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а отже, і його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.
		13.          Також судом першої інстанції з додатково витребуваних у відповідача документів установлено, що перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_4 прикордонного загону полковник ОСОБА_2 подав на ім`я начальника НОМЕР_4 прикордонного закону полковника ОСОБА_3 рапорти щодо виплати окремим військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 додаткової винагороди у розмірі 70000 грн пропорційно із розрахунку на місяць, зокрема ОСОБА_1 за період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 26.06.2022. Водночас відповідач перенаправив вказані рапорти до ВЧ НОМЕР_2 для виконання вимог Постанови № 168 та після опрацювання просив повернути відповідні рапорти до ВЧ НОМЕР_1 , чого третьою особою зроблено не було.
		14.          З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди.
		15.          Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
		16.          Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 , в журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях.
		17.          Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
		18.          10.10.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024.
		19.          У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а справу направити для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.
		20.          Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		21.          Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, від 01.08.2024 у справі №200/1994/23; від 05.09.2024 у справі №200/3161/23; від 08.08.2024 у справі №200/737/23; від 09.09.2024 у справі №280/603/23; від 25.07.2024 у справі №200/494/23; від 08.08.2024 у справі №200/3997/23; від 05.09.2024 у справах №200/1575/23, №200/694/23, щодо необхідності дотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи при вирішенні питання нарахування та виплати військовими частинами військовослужбовцям Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
		22.          Скаржник стверджує, що у вимірі обставин, з яких виник спір, а також, зважаючи на аргументи позивача, суд апеляційної інстанції    якраз і мав би з`ясувати: які завдання/заходи у такому разі виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, щодо якого відповідач висловив заперечення стосовно наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100   000,00 грн. Отже, якщо будуть для цього підстави - зупинитися на питанні, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у заходах/завданнях у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100   000,00 грн.
		23.          Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №360/328/23, у якій зазначено, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у позивача права на таку винагороду.
		24.          Скаржник уважає, що проблеми, які виникають під час створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не повинні впливати на право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої чинним законодавством.
		25.          За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській   О.Р., суддям Мацедонській   В.Е., Смоковичу   М.І.
		26.          Суд ухвалою від 23.10.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
		27.          Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягає на її безпідставності, просить у задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		28.          Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		29.          Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		30.          До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		31.          Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.   Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		32.          Згідно з абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		33.          Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		34.          За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
		35.          За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
		36.          Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, зокрема: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
		37.          Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		38.          Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		39.          Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
		40.          Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
		41.          На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
		42.          Так,   відповідно до пункту 1 Постанови № 168, (в редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 271, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		43.          Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		44.          31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 164).
		45.             У пункті 3 наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		46.          Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
		47.          Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
		48.          Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		49.          У наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
		50.          Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (яка набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
		51.          Також з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
		VI. Позиція Верховного Суду
		52.          Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з    01.06.2022 по 25.06.2022.
		53.          Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
		54.          Питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, неодноразово досліджувалося Верховним Судом. 
		55.          Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100   000,00 гривень обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
		56.          Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати позивачу як військовослужбовцю Держприкордонслужби України збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у спірний період на підставі довідки, виданої ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796.
		57.          У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 , до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07.04.2022 для участі у заходах.
		58.          ВЧ НОМЕР_2 позивачу видано довідку 05.08.2022 № 1796 про те, що молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. 
		59.          Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
		60.          За висновком суду першої інстанції видана позивачу довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 №  1796 є належним і достатнім документом, що підтверджує участь позивача у бойових діях або заходів, відповідач не спростував її достовірність, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про виплату збільшеної додаткової винагороди до 100  000,00 грн у межах періодів, вказаних у довідці.
		61.          Суд апеляційної інстанції при вирішені спору дійшов протилежних висновків та не знайшов підстав для задоволення позову, вказавши, що, згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 , в журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях. Отож виплата підвищеної винагороди не обґрунтована.
		62.          Суд звертає увагу, що, дійсно, в матеріалах справи наявна довідка від 20.03.2024 №02.5/2664/24-Вн, згідно з якою ВЧ НОМЕР_1 проінформовано про те, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій, а саме: журнал службово-бойових дій НОМЕР_5 відділу прикордонної служби (тип С) ПРИККШР НОМЕР_4 прикз №10 (розпочато 09.04.2022, закінчено 28.06.2022, прошитий та пронумерований на 102 аркушах), в якому проходив службу позивач, у період з 07.04.2022 по 25.06.2022, відповідних відомостей не обліковано. 
		63.          Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки цієї інформації, не дослідив первинних документів, на які посилаються ВЧ НОМЕР_1 , та не з`ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені.
		64.          Суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою посилання суду першої інстанції на наявність рапортів щодо виплати окремим військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць, зокрема ОСОБА_1 за період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 26.06.2022; не надав оцінки підставам складання цих рапортів.
		65.          Без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796, у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
		66.          Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 200/4100/23. Направляючи справу № 200/4100/23 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 05.08.2024 зауважив, що суди не перевірили, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією довідкою в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами в справі.
		67.          Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 72-74 КАС України).
		68.          Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.
		69.          Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, базуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.
		70.          Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції повинен був надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним.
		71.          Таким чином, суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував усіх наявних доказів, не зіставив наявну в матеріалах справи інформацію (зокрема, з рапортів на виплату доплати) з інформацією з довідки ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1796.
		72.          Щодо списків, які мали направлятися ВЧ НОМЕР_2 , у відрядженні в якій перебував позивач, ВЧ    НОМЕР_1 та на відсутність яких посилався відповідач, як на підставу для відмови у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди у збільшеному розмірі, Суд наголошує, що надсилання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум повинно бути підтверджено на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.
		73.          Порушення порядку передання документів, списків та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
		74.          У цьому контексті Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		75.          Верховний Суд у постановах від 01.08.2024 у справі №200/1994/23; від 05.09.2024 у справі №200/3161/23; від 08.08.2024 у справі №200/737/23; від 09.09.2024 у справі №280/603/23; від 25.07.2024 у справі №200/494/23; від 08.08.2024 у справі №200/3997/23; від 05.09.2024 у справах №200/1575/23, №200/694/23 наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого, суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		76.          У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суд апеляційної інстанції якраз і мав би з`ясувати: 1) які завдання/заходи і 2) де виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, щодо якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100   000,00 грн. Завданням суду в цій адміністративній справі є з`ясування того, а чи могло статися так, що військова частина з певних причин не зафіксувала участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
		77.          Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.
		78.          Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		79.          З огляду на викладене, Суд, керуючись положеннями статей 2 (засади адміністративного судочинства) та 90 (оцінка доказів) КАС України, уважає за необхідне направити цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного дослідження зазначеного.
		80.          Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		81.          Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		82.          Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		83.          Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
		84.          Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		85.          З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		86.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:          
		87.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		88.          Скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, а справу № 120/19292/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		89.          Судові витрати не розподіляються.
		90.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р. Радишевська 
		Судді:                                                                                          В.Е. Мацедонська
		                                                                                          М.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...