Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 939/226/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/939/101/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023101110000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 939/226/23
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		 
		 
		13 березня 2025 рокуБородянський районний суд
		Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 ,
		прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
		потерпілого - ОСОБА_10 ,
		законного представника потерпілого - ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000009 від 03 січня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_8 (рос. ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний РФ, громадянина РФ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , командира мобільного загону особливого призначення Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по Чеченській республіці "Ахмат", 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		24 лютого 2022 року, о 05-й годині, президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
		У подальшому, цього ж дня, збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і збройних сил РФ, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У період із 05-ї години 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснили спроби окупації українських міст, що супроводжувалось бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснювались по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права, чим розпочали активну фазу ведення агресивної війни проти України.
		Крім того, співучасники з числа представників влади РФ та збройних сил РФ, розпочавши 24 лютого 2022 року вторгнення на територію України, прийняли рішення про вчинення дій, спрямованих на окупацію території України.
		24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено воєнний стан.
		Для реалізації злочинного наміру щодо спроб окупації території України, серед інших був залучений військовий підрозділ збройних сил РФ, в якому проходив службу військовослужбовець РФ ОСОБА_8 , а саме мобільний загін особливого призначення (ОМОН) Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по Чеченській республіці "Ахмат", яка дислокована за адресою: м. Грозний, Чеченська республіка, РФ.
		Громадянин РФ - обвинувачений ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем збройних сил РФ, а саме командиром мобільного загону особливого призначення (ОМОН) Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по Чеченській республіці "Ахмат", діючи умисно, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади та збройних сил РФ, які діють в порушення ст. 1-3, 68 Конституції України, всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушив принципи Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) з мотивів перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю Російської Федерації над політичними, економічними та інформаційними процесами в Україні, виконуючи злочинні накази, у складі підрозділу, в якому він проходив військову службу, здійснив перетин державного кордону України в рамках широкомасштабного вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації, спільно з іншими військовими формуваннями РФ, з метою окупації території України, із бойовим застосуванням їх штатної зброї, а також приймав безпосередню участь у актах збройної агресії на території селища міського типу Бабинці Бучанського району Київської області.
		Зокрема, 07 березня 2022 року, приблизно, о 12-й годині, військовослужбовець РФ ОСОБА_8 , перебуваючи на території Бучанського району Київської області, знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , разом з іншими невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ, достовірно знаючи, що вказане домоволодіння належить старості селища Бабинці ОСОБА_13 , з метою проведення обшуку, проник на його територію, де в цей час перебував неповнолітній син старости -  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Перебуваючи у вказаному будинку, обвинувачений ОСОБА_8 для реалізації свого злочинного умислу, направленого на захоплення потерпілого ОСОБА_10 в полон, в порушення ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни" від 03 липня 1954 року та ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08 червня 1977 року, будучи озброєним автоматичною вогнепальною зброєю, з метою подавлення волі та спроможності ОСОБА_10 до опору, достовірно знаючи, що потерпілий є неповнолітнім, умисно направив на нього автоматичну зброю та, погрожуючи вбивством, що було сприйнято потерпілим як реальне, став проводити допит щодо наявності у ОСОБА_10 зброї, а також щодо місць розташування Збройних Сил України та територіальної оборони України.
		Обвинувачений ОСОБА_8 , з автоматичною зброєю продовжуючи погрожувати вбивством неповнолітньому ОСОБА_10 , що потерпілий сприйняв як реальну, в порушення ст. 31, 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, примусив його вийти до поля, що знаходиться неподалік вказаного домоволодіння, та змусив викрикувати: " ОСОБА_14 , виходь! Не ховайся, а то мене вб`ють", оскільки обвинуваченому ОСОБА_8 було відомо, що батько потерпілого ОСОБА_10 на ім`я ОСОБА_14 є старостою селища.
		Після цього, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_8 невстановлені військовослужбовці РФ проти волі неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 протиправно відкрито захопили його, підвели до броньованого автомобіля, де обвинувачений ОСОБА_8 в порушення вимог ст. 31, 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року приставив до шиї потерпілого ніж, погрожуючи вбивством, що потерпілий сприйняв реально, і знову став допитувати неповнолітнього ОСОБА_10 щодо розташування Збройних Сил України, територіальної оборони та зброї.
		У подальшому, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 позбавили можливості вільно пересуватись, протиправно перешкоджаючи йому обирати за своєю волею місце знаходження, із погрозами вбивства, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_8 посадили в броньований автомобіль, де він не мав бажання знаходитись та не мав можливості вільно залишити вказаний автомобіль, тобто взяли в полон.
		Залишивши територію домоволодіння АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_8  в порушення вимог ст. 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, погрожуючи неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10  зброєю вчинити вбивство, взявши в полон, змусив потерпілого їздити з ним таіншими військовослужбовцями РФ у вказаному броньованому автомобілі з метою допиту потерпілого щодо місць розташування Збройних Сил України.
		Після цього, не отримавши від потерпілого ОСОБА_10 запитувану інформацію, військовослужбовці РФ залишили потерпілого біля приміщення селищної ради по АДРЕСА_2 .
		Своїми умисними діями, які виразились у безпідставному проведенні обшуку, в погрозі вбивством, у незаконному позбавленні волі та незаконному допиті неповнолітнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_8  порушив вимоги ст.  31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни.  
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 засвідчив, що вранці 07 березня 2022 року його батько - староста селища Бабинці пішов у ліс, бо його хтось попередив по телефону, що в селище заходить російська військова колона; його мати з двома дочками виїхала з селища напередодні і він залишався вдома один; коли колона російської військової техніки зупинилась на вулиці, неподалік його будинку, то російські військові зайшли до нього і вивели його на подвір`я; його обшукали, попередили щоби він не чинив опору і привели до командира, як він в подальшому дізнався - ОСОБА_8 , який став його розпитувати, де батько, на що він відповів, що йому це невідомо; із контексту запитань, він зрозумів, що ОСОБА_8 відомо, що його батько староста; потім за вказівкою ОСОБА_8 його вивели в поле, де ОСОБА_8 наказав йому кричати " ОСОБА_14 (так звати батька), виходь, бо мене уб`ють! ", так він кричав, доки не охрип; потім його привели додому, де дали можливість одягнути куртку, бо було холодно; ОСОБА_8 заходив з ним у будинок і все оглядав; після цього його знову на бронеавтомобілі вивезли у поле, де наказали показувати пальцем кудись вдаль, а ОСОБА_8 в цей час стояв поряд і інша особа це знімала на фотоапарат, як він зрозумів, фотозйомка робилась з пропагандистською метою; потім його привезли на бронеавтомобілі в центр села і через деякий час відпустили. ОСОБА_8 розумів, що він (потерпілий) був неповнолітній, оскільки говорив про нього, як про дитину; ОСОБА_8 був зі зброєю, він приставляв йому до шиї ніж, погрожував автоматом і наказував розповідати, що він знає про тероборону і Збройні Сили України, інакше погрожував, що його заріже; ці погрози він сприймав, як дуже реальні; він розумів, що його можуть вбити і що ніхто йому в тій ситуації не міг допомогти. 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 червня 2022 року, потерпілий ОСОБА_10 серед фотознімків різних осіб чоловічої статі впізнав на фотографії ОСОБА_8 , який 07 березня 2022 року погрожував йому зброєю та тримав його в полоні. (т. 2, а. 95-98) 
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 30 червня 2022 року та доданих фототаблиць, потерпілий ОСОБА_10   на місці події показав, як 07 березня 2022 року, приблизно, о 12-й годині, у приватний будинок АДРЕСА_2 , де він на той час перебував, увірвалися п`ять російських військовослужбовців з автоматичною зброєю, які погрожували йому зброєю, завели його на кухню та стали запитувати, хто ще є в будинку, почали проводити обшук; потім його вивели на подвір`я, де стояли інші військові, серед яких був військовий "чеченської зовнішності"  з бородою, який на його думку, був командиром, оскільки він віддавав вказівки іншим російським військовим; його (потерпілого) підвели до цього військового, який, погрожуючи автоматом, почав його допитувати щодо зброї, місця розташування  Збройних Сил України, територіальної оборони і, отримавши негативну відповідь  на поставлені питання, висловив погрозу його ( ОСОБА_10 ) вбити; потім цей військовий змусив його вийти до поля (в кінці подвір`я)  та наказав викрикувати: " ОСОБА_14  виходь! Не ховайся, а то мене вб`ють" (цей військовий знав, що його батько є старостою селища); через певний проміжок часу цей військовий дав вказівку іншим російським військовим відвести його до  броньованого автомобіля в колоні військової техніки по  АДРЕСА_2 ,  щоби він проїхався з російськими  військовими та вказав розташування Збройних Сил України;  після цього його підвели до  броньованого автомобіля, де його обступили російські військові, і до них знову підійшов зазначений військовий командир чеченської зовнішності, який схопив його за одяг  в ділянці грудної клітини та приставив до шиї ніж, і при цьому погрожував його зарізати та вимагав у нього інформацію щодо розташування Збройних Сил України, територіальної оборони та зброї; після того, як він відповів, що не володіє такою інформацією, його посадили в броньований автомобіль та повезли по селищу Бабинці; потім його змусили показувати напрямок, де ймовірно знаходились ЗСУ, хоча він не знав  і не володів такою інформацією його змусили це робити на камеру; в подальшому російські військові залишили його біля  селищної ради на перехресті, після чого він пішов додому. (т. 2, а. 99-110) 
		З висновку психолога за результатами проведення слідчих дій з дитиною ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено, що ОСОБА_16 зазнав погроз та жорстокого поводження з боку російських військових, що викликало у нього гостру стресову реакцію і в подальшому може мати віддалені наслідки травмувального впливу. Наявний у потерпілого практично - ігровий інтерес до макетів танків та здоровий глузд компенсували ризик травматизації дитини. Наразі у потерпілого проходить етап відновлення, що проявляється у його готовності розповідати про ситуацію, аналізувати свою поведінку, комунікувати із друзями і близькими, що інтегрує його переживання травмувальної ситуації як його життєвий досвід. Натомість подія, яку пережив потерпілий, класифікується як катастрофічна, оскільки несла загрозу життю дитині. Для зниження ризиків розвитку відтермінованого ПТСР - посттравматичного стресового розладу (хоча діти є менш вразливим) слід вжити додаткових профілактичних заходів. (т. 2, а. 93-94)
		Допитана в судовому засіданні як свідок  ОСОБА_11  засвідчила, що вранці 06 березня 2022 року вона з двома молодшими дітьми виїхала із селища Бабинці в безпечне місце, а вдома залишився її син - потерпілий ОСОБА_10 , чоловік і мати; коли вона була в дорозі, їй хтось зателефонував і повідомив, що сина вивели з будинку і кудись повезли в автомобілі. В подальшому її син тривалий час тяжко переживав цю подію.
		Допитаний як свідок ОСОБА_13  засвідчив, що вранці 07 березня 2022 року в селище Бабинці зайшли російської військові, так звані "кадирівці", і йому стало відомо, що його, як старосту селища, розшукують; він вирішив піти в ліс, в приготовлену схованку, а сину  - потерпілому  ОСОБА_10 сказав говорити, ніби то він пішов по роботі; коли він хотів повернутися додому, то почув постріли і гул техніки, а тому побіг назад в ліс, де знаходився, приблизно, до 15-ї години; коли він повернувся додому, то побачив, що в будинку все пошкоджено, речі розкидані, зникли гроші; його син - ОСОБА_10 розповів, що його вивели з будинку на город і примушували кликати його ( ОСОБА_13 ), приставляли ніж, погрожували, возили на автомобілі, вимагали вказати, де є українські військові та зброя, потім його привезли до старостату і відпустили; на шиї у сина була гематома; по фотографії син впізнав ОСОБА_8 , як російського військовослужбовця, який вчиняв відносно нього ці протиправні дії.
		Допитана як свідок ОСОБА_17  засвідчила суду, що 07 березня 2022 року в селище Бабинці зайшли російські окупанти- "кадирівці", які стали заходити в будинки місцевих жителів; її онука  - потерпілого ОСОБА_10 посадили до автомобіля і кудись повезли; увечері вона зайшла до потерпілого, він був переляканий і розповів їй, що з ним відбулося.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_18 засвідчила, що вона з початку війни - з 24 лютого 2022 року знаходилась в себе вдома в селищі Бабинці; їй відомо, що вранці 07 березня 2022 року староста селища ОСОБА_19 побіг переховуватись у лісопосадку, а через деякий час в селище зайшли "кадирівці"; потерпілого ОСОБА_10 кудись забрали, а в денний час вона його побачила біля місцевого заводу, він сидів в бронеавтомобілі, був переляканий, біля нього знаходились четверо військових, його розпитували про батька, а він відповідав, що нічого не знає про його місцеперебування; потім ОСОБА_10 привезли в центр села, але не відпускали; вона і родич потерпілого - ОСОБА_20 стали просити російських військових відпустити ОСОБА_10 , ОСОБА_20 навіть просив залишити його в заручниках замість потерпілого, і після цього ОСОБА_10 відпустили. Увечері того ж дня, коли "кадирівці" виїхали з селища, батько потерпілого повернувся додому. 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 червня 2022 року, свідок ОСОБА_18 серед фотознімків різних осіб чоловічої статі впізнала на фотографії ОСОБА_8 , який 07 березня 2022 року тримав у полоні ОСОБА_21 (т. 2, а. 82-85)
		Допитаний як свідок ОСОБА_20 засвідчив суду, що в селище Бабинці, де він проживав, зайшли російські військові, так звані "кадирівці" і староста селища ОСОБА_13 - батько потерпілого вирішив заховатися, бо залишатись йому було небезпечно; приблизно, в обідню пору, коли він (свідок) знаходився біля приміщення старостату, туди під`їхав броньований автомобіль з російськими військовими; в середині автомобіля він побачив потерпілого ОСОБА_10 , який був у стресовому стані, біля нього сидів військовий, якого він (свідок) в подальшому впізнав по фотографії, як ОСОБА_8 ; спочатку потерпілого не хотіли відпускати з автомобіля, хоча він (свідок) просив його відпустити і навіть говорив, що він його батько, але через деякий час потерпілого випустили з броньованого автомобіля.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 червня 2022 року, свідок ОСОБА_20 серед фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 1 фототаблиці ОСОБА_8 , який 07 березня 2022 року утримував ОСОБА_21 у броньованому автомобілі. (т. 2, а. 86-89)
		Допитана як свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні засвідчила, що вона проживає в селищі Бабинці, неподалік від будинку старости; 07 березня 2022 року в селище зайшли так звані "кадирівці", які стали заходити в будинки місцевих жителів і перевіряти документи; до неї в будинок теж зайшли троє "кадирівців" з автоматами і стали оглядати будинок, погріб, горище та сарай; після цього вона побачила на вулиці багато військової техніки і також бачила бородатих російських військових на подвір`ї ОСОБА_39; коли "кадирівці" виїхали з селища і вона вийшла на вулицю, то зустріла потерпілого ОСОБА_10 , який розповів їй, що його вивезли в поле і примушували гукати свого батька. 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 червня 2022 року, свідок ОСОБА_22 серед дванадцяти фотознімків різних осіб чоловічої статі впізнала на фотографії ОСОБА_8 , який 07 березня 2022 року заходив зі зброєю на подвір`я ОСОБА_39. (т. 2, а. 78-81)
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_23 засвідчила, що 07 березня 2022 року, приблизно, об 11-й годині, в селище Бабинці, де вона проживає, зайшла велика колона російської військової техніки з літерою "V" - це були "кадирівці", вони зі зброєю почали заходити у двори і в будинки; їй було відомо, що потерпілий ОСОБА_10 вдома залишився один, але вона не могла до нього потрапити, бо по вулиці проходила російська військова техніка; через деякий час, коли вона побачила потерпілого, то він їй розповів, що його посадили у броньований автомобіль і возили по селу щоби він кликав свого батька - старосту селища Бабинці.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_24 засвідчив, що 27 лютого 2022 року в селище Бабинці зайшли російські війська, а 07 березня 2022 року в селище заїхала колона бронетехніки з "кадирівцями"; його та іще декількох місцевих жителів затримали і перевіряли на причетність до Збройних Сил України; коли він знаходився біля приміщення старостату, то туди під`їхала якась військова техніка, звідки вивели потерпілого ОСОБА_10 і про щось з ним говорили; через деякий час потерпілого ОСОБА_10 посадили до броньованого автомобіля і кудись повезли; в подальшому, коли він зустрів потерпілого, то він йому розповів, що його примушували кликати батька - старосту селища Бабинці; серед російських військових, які були біля потерпілого, він запам`ятав одного командира, якого в подальшому впізнав як ОСОБА_8 . 
		Допитаний як свідок ОСОБА_25 засвідчив суду, що 06 березня 2022 року він з міста Києва приїхав в селище Бабинці і зупинився у знайомих, неподалік від будинку ОСОБА_39; 07 березня 2022 року в селище Бабинці зайшла велика колона російської техніки, військові заходили в будинки і проводили обшуки, розшукували українських військових і осіб, причетних до Збройних Сил України; того дня на подвір`ї ОСОБА_39 він бачив, приблизно, двадцять російських військових; в подальшому він дізнався, що потерпілого ОСОБА_10 окупанти вивозили в ліс.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_26 засвідчив, що з 24 лютого до 10 березня 2022 року він знаходився в себе вдома в селищі Бабинці, навпроти будинку ОСОБА_39; 07 березня 2022 року в селище заїхала колона російської військової техніки, військові були з бородами, розмовляли з акцентом; він бачив на подвір`ї ОСОБА_39, приблизно, 15-17 російських військових зі зброєю, які оточили потерпілого ОСОБА_10 , розмахували руками, хтось штовхав потерпілого; потім вони заштовхали ОСОБА_10 до бронеавтомобіля і кудись повезли; серед російських військових, які затримували ОСОБА_10 , він запам`ятав особу, яка здавалась командиром, і в подальшому він його впізнав по фотографії, як ОСОБА_8 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 червня 2022 року, свідок ОСОБА_26 серед дванадцяти фотознімків різних осіб чоловічої статі впізнав на фотографії ОСОБА_8 , який 07 березня 2022 року зі зброєю в руках обшукував будинки по АДРЕСА_2 . (т. 2, а. 74-77)
		Допитаний як свідок ОСОБА_27  засвідчив суду, що він проживає в селищі Бабинці, по сусідству з будинком старости селища - ОСОБА_13 ; 07 березня 2022 року йому зателефонувала сусідка, щоби він відчинив хвіртку, оскільки по хатам ходять "кадирівці"; коли він відчинив хвіртку, то через деякий час до нього в будинок зайшли троє російських військовослужбовців - "кадирівців", оглянули будинок, розпитали, хто в будинку живе і чи є погріб, після чого вийшли з будинку; він на вулицю не виходив, бо заборонили, і всі мешканці селища стали ховатися по домівкам.
		Згідно з копією свідоцтва про народження, потерпілий ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т. 2, а. 67)
		Відповідно до листа старшого оперуповноваженого в ОВС 1 сектору 2 відділу УЗНД ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, погодженого начальником УЗНД ГУ СБ України у місті Києві та Київській області, від 30 травня 2022 року, у ході здійснення контррозвідувальних заходів було отримано інформацію щодо військовослужбовців РФ (так званих "кадирівців"), які приймали участь у збройній агресії проти України на території Київської області, а саме, що в березні 2022 року під час перебування російських військ на території Київської області в селище Бабинці Бучанського району Київської області зайшли підрозділи військовослужбовців РФ, які підпорядковуються голові Чеченської республіки ОСОБА_28 (так звані "кадирівці"), серед яких встановлено, зокрема, військовослужбовця ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Грозний, РФ, який під час вторгнення до Київської області перебував на посаді командира мобільного загону особливого призначення (ОМОН) Управління Федеральної служби військ національної гвардії Росії по Чеченській республіці "Ахмат", з дислокацією в м. Грозний, капітан поліції. (т. 2, а. 2-3)
		Згідно з листом від 03 червня 2022 року, в ході здійснення оперативних заходів на виконання доручення СУ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області було встановлено, що в березні 2022 року на територію Київської області (в тому числі в селище Бабинці Бучанського району) зайшли підрозділи військовослужбовців РФ, які підпорядковуються голові Чеченської республіки ОСОБА_28 (так звані "кадирівці"), серед яких, зокрема, був встановлений ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; під час перебування військових РФ в селищі Бабинці Бучанського району Київської області ними систематично вчинювались протиправні дії щодо мешканців селища; військовослужбовці РФ з метою залякування населення та пошуку військовослужбовців ЗСУ, територіальної оборони, колишніх АТОшників та "бендерівців" організували систематичну перевірку житлових будинків жителів селища, під час якої, погрожуючи зброєю, затримували та позбавляли волі мирних мешканців села, погрожували розстріляти на місці за непокору військовим РФ, незаконно приникали в житло та інше володіння осіб, забирали мобільні телефони та інше майно, а також є поодинокі випадки викрадення людей, які по теперішній час вважаються безвісти зниклими. Також військовослужбовці РФ активно фіксували свої дії на фото та відео, які в подальшому висвітлювали через російські ЗМІ, соціальні мережі та телеграм-канали (особливо активно висвітлювалось на офіційному телеграм-каналі ОСОБА_29 ); також у цьому листі на фото зафіксований ОСОБА_8 у військовій формі та амуніції під час його перебування у Київській області. (т. 2, а. 10-13) 
		Відповідно до протоколу огляду від 08 червня 2022 року, при дослідженні телеграм- каналу Голови Чеченської республіки РФ ОСОБА_29 під назвою НОМЕР_1 у мобільному додатку "Telegram" і у вказаному телеграм-каналі на заставці знаходиться фотографія президента РФ ОСОБА_30 , зазначена кількість підписників та в описі вказані інші соціальні мережі ОСОБА_29 ; у цьому телеграм-каналі міститься відеозапис у форматі новин, що був опублікований 07 березня 2022 року, о 22-й годині 18 хвилин (тривалістю 00 хв. 43 сек.), на якому особа чеченської зовнішності у військовій формі, встановлена, як ОСОБА_8 , розповідає чеченською мовою з субтитрами російською мовою, що вони захопили позицію "бендерівців"; на задньому фоні є військовослужбовці РФ зі зброєю в руках та з білими пов`язками на руках, військова техніка з нанесеними позначками "V", а також двоповерхова будівля світло-зеленого кольору, яка є продуктовим "Мінімаркетом", що знаходиться в селищі Бабинці Бучанського району Київської області по вул. Травневій, 49; під цим відео є коментар. Враховуючи орієнтири, цей запис був здійснений на перетині вулиці Травневої та вулиці Кооперативної в селищі Бабинці Бучанського району Київської області. (т. 2, а. 38-44) 
		Згідно з інформацією старости у селищі Бабинці та селі Буда-Бабинецька Бучанської міської ради Київської області від 06 червня 2022 року № 04-1/25, селище Бабинці перебувало в окупації під час вторгнення військовослужбовців РФ з 24 лютого 2022 року до 01 квітня 2022 року. (т. 2, а. 15) 
		Відповідно до листів від 13 липня 2022 року та 22 липня 2022 року, на виконання доручення СУ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області в ході оперативних заходів був встановлений один із командирів підрозділу військовослужбовців РФ, який підпорядкований голові Чеченської республіки Рамзану ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяни РФ, уродженець м. Грозний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який на час військового вторгнення до Київської області перебував на посаді командира мобільного загону особливого призначення (ОМОН) Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по Чеченській республіці "Ахмат" з дислокацією в м. Грозний (РФ, Чеченська республіка, м. Грозний, вул. Окраінна, 227), капітан поліції; також у цьому листі зазначений номер мобільного телефону ОСОБА_8 - НОМЕР_2 , та електронна поштова скринька - bisaev _ ІНФОРМАЦІЯ_4 . (т. 2, а. 124-125) 
		Відповідно до інформації щодо телефонних з`єднань абонентів ПрАТ "Київстар", мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , який використовував обвинувачений ОСОБА_8 , в період з 03 березня до 10 березня 2022 року потрапляв в сектори базових станцій 6811, 6813 та 4811, які знаходяться за адресою: Київська область, селище Бабинці, територія селищної ради, власна вежа, а також в сектори наближених базових станцій, зокрема, в селищі Бородянці. (т. 3, а. 19-36)
		Відповідно до протоколу огляду від 10 серпня 2022 року, при огляді телеграм-каналу Голови Чеченської республіки РФ ОСОБА_29 під назвою Kadyrov_95 у мобільному додатку "Telegram" було встановлено, що у вказаному телеграм-каналі на заставці знаходиться фотографія президента РФ ОСОБА_30 , також зазначена кількість підписників та в описі інші соціальні мережі ОСОБА_29 , різні відеозаписи та фотографії з коментарями до них в форматі новин. У цьому телеграм-каналі опубліковано відеозапис (тривалістю 00 хвилин 38 секунд) від 09 липня 2022 року, о 15-й годині 12 хвилині, на якому відображено: з правої сторони особа в одязі білого кольору, встановлена як голова Чеченської республіки РФ ОСОБА_32 , а зліва особа в одязі чорного кольору, встановлена, як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Грозний (із зазначенням його адреси реєстрації, паспортними даними, електронною адресою поштової скриньки), командир мобільного загону особливого призначення (ОМОН) Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по Чеченській республіці "Ахмат" з дислокацією в м. Грозний. ОСОБА_33 чеченською мовою вітає ОСОБА_34 з днем народження. Також під вказаним відео є коментар російською мовою від імені ОСОБА_29 з побажаннями для командира ОМОН "АХМАТ - Грозний" Управління російської гвардії по ЧР підполковника поліції ОСОБА_35 . (т. 2, а. 179-182)
		Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості і достовірності та з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
		При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Зважаючи на особливості спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_8 , як учасника кримінального провадження, яке відбулось за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя та суд виходили з того, що інкриміноване ОСОБА_8 діяння та поведінка обвинуваченого підпадали під вимоги, визначені частиною 2 статті 297-1 КПК України.
		Відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження є те, щоб було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне та інше представництво в суді.
		Суд враховує, що на підставі постанови слідчого слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 12 серпня 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для надання безоплатної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_8 був призначений як захисник адвокат ОСОБА_9 , який приймав постійну участь під час досудового розслідування та судового розгляду. (т. 2, а. 174-175, 176-178)
		Відповідно до постанови слідчого слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 29 серпня 2022 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_8 був оголошений розшук. (т. 2, а. 192-194)
		Згідно з постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 20 січня 2023 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_8 оголошено міжнародний розшук. (т. 3, а. 90-92)
		За ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року, підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т. 2, а. 236-238)
		За постановою прокурора відділу Київської обласної прокуратури від 03 січня 2023 року, матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України виділені в окреме провадження з кримінального провадження № 42022112320000031 від 27 лютого 2022 року. (т. 3 а. 41-48)
		Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, було надано дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000009 від 03 січня 2023 року, спеціального досудового розслідування відносно громадянина РФ ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті "Офісу Генерального прокурора" одночасно з повістками про виклик ОСОБА_8 до слідчого. (т. 3, а. 71-76, 77, 83-85, 94-101)
		Про всі судові засідання, які проводились у цьому кримінальному провадженні в Бородянському районному суді Київської області, обвинувачений ОСОБА_8 був завчасно проінформований у встановленому ч. 3 ст. 323 КПК України порядку - шляхом публікації повісток в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" і на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області. 
		Відповідно до ухвали підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 19 липня 2023 року судовий розгляд кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого  ОСОБА_8   (in absentia).
		Суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_8 , його належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Бородянському районному суді Київської області.
		Порушень процесуального законодавства під час здійснення цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.
		Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує, щовідповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (надалі Конвенція), ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03 липня 1954 року, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Згідно з частиною 1 статті 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Згідно зі статтею 13 Конвенції, положення частини II цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Відповідно до статей 27, 29 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Згідно зі статтями 31-33 Конвенції забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються.
		Згідно з вимогами статті 147 Конвенції, серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, захоплення полонених.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), положення даних конвенцій та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 51 вказаного Протоколу, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Згідно з частинами 1, 2 ст. 75 зазначеного Протоколу заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема катування всіх видів - фізичні чи психічні, тілесні покарання, знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Статтею 1 Декларації про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, затвердженого Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 09 грудня 1975 року №3452 (XXX) (далі Декларація) визначено, що катування означає будь-яку дію, за допомогою якої людині навмисно заподіюється сильний біль або страждання, фізичне чи розумове, з боку офіційної особи або за її підбурюванням з метою отримання від неї або від третьої особи інформації або зізнань, покарання її за дії, які вона скоїла або в скоєнні яких підозрюється, або залякування її або інших осіб. 
		Статтею 2 і 3 Декларації визначено, що будь-яка дія, що представляє собою тортури або інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність види поводження і покарання, є образою людської гідності і повинно бути засуджене як порушення цілей Статуту Організації Об`єднаних Націй та порушення прав людини і основних свобод, проголошених у Загальній декларації прав людини. Жодна держава не може дозволяти або терпимо ставитися до катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання. Виняткові обставини, такі, як стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням для тортур або інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 року, Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. 
		Як встановлено судом, неповнолітній потерпілий  ОСОБА_10 - є цивільною особою, а тому знаходився під захистом зазначених норм міжнародного права. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 на час вчинення інкримінованих йому діянь, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, був комбатантом, тобто учасником міжнародного збройного конфлікту. Відповідно до частини 2 статті 44 Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, всі комбатанти зобов`язані додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, і таким чином за воєнні злочини, які є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, комбатанти несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.
		З урахуванням викладеного суд кваліфікує кримінально протиправні дії обвинуваченого  ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 438 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме захоплення полонених та застосування тортур (катування) цивільного населення.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що на час події злочину потерпілий ОСОБА_10 був неповнолітнім, а також особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем збройних сил держави - агресора, за наявною інформацією - раніше не судимий.
		Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, не встановлені.
		На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 438 КК України - у виді позбавлення волі.
		Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_8  (рос. ОСОБА_8 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
		Строк покарання ОСОБА_8  обчислювати з моменту його затримання в порядку звернення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8  залишитипопередній -у вигляді тримання під вартою.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копії вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя ОСОБА_36 
		 
		Члени колегії - судді ОСОБА_37 
		 
		ОСОБА_38

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...