Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/447/23 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.03.2025
Номер судового провадження: 4-с/211/4/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 211/447/23
		Провадження № 4-с/211/4/25
		У Х В А Л А 
		іменем України
		 
		13 березня 2025 року
		Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого судді Костенко Є.К.,
		за участю секретаря судового засідання Бодрухіної Є.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай Ірина Володимирівна на бездіяльність державного виконавця, 
		В С Т А Н О В И В:
		Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 01.11.2024 йому стало відомо про відкрите щодо нього виконавче провадження №76444728 з виконання виконавчого листа від 23.10.2024 №211/447/23, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №211/447/23. За даним виконавчим листом з 04.11.2024 з нього стягується 20% від заробітної плати на користь АТ «Українська залізниця». Заробітна плата надходить на його банківський рахунок, з якого стягуються кошти. 28.11.2024 скаржник звернувся до ВДВС з заявою на підтвердження спеціального режиму використання рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «Ощадбанк». До моменту надходження кошті на банківський рахунок з нього стягується 20% на погашення заборгованості. 09.12.2024 його було повідомлено про те, що на теперішній час у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна (коштів) боржника. 
		Боржник вважає таку бездіяльність приватного виконавця протиправною та позбавленням засобів до існування і порушенням конституційного права на оплату праці.
		У судовому засіданні заявник та його представник підтримали скаргу з мотивів, наведених у ній, просили суд її задовольнити.
		Державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай І.В. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзив не надала.
		Представник стягувача у судовому засіданні заперечила вимоги скарги вказуючи на їх безпідставність, оскільки на їх переконання рахунок боржника на який накладено арешт не є рахунком із спеціальним режимом використання, а його використання не обмежується нарахуванням заробітної плати.
		Зважаючи на те, що за приписами ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарги, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутності останнього.
		Заслухавши пояснення представника заявника, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Із матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай І.В. знаходиться відкрите щодо ОСОБА_1 виконавче провадження №76444728 по примусовому виконанню виконавчого листа №211/447/23, виданого 23.10.2024 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» коштів.
		Із довідки ВП «Служба роботи станцій» АТ «Укрзалізниця» від 26.11.2024 року №124 вбачається, що на підставі вищевказаного виконавчого провадження із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно проводяться утримання 20% заробітної плати останнього і лише після проведення утримань на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк» перераховується сума заробітної плати.
		Судом встановлено, що 04.11.2024 постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено арешт на грошові кошти боржника. Цією постановою, зокрема арештовано усі грошові кошти ОСОБА_1 які знаходились на картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Ощадбанк».
		Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).
		Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
		За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону№ 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
		Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
		Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
		Частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 261 Закону України "Про теплопостачання", ст. 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Згідно з положеннями ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
		Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.
		Приписами ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		Розмір відрахувань із заробітної плати визначений нормами ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. ч. 1, 2 ст. 128 КЗпП України. Так, загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням).
		Згідно зі ст. 26 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.
		Одночасно, статтею 25 Закону України «Про оплату праці» встановлено заборону будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
		При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
		Таким чином, Законом № 1404-VIII передбачено окремий порядок звернення стягнення заробітну плату, який передбачає, що саме підприємства установи та організації, які й здійснюють нарахування цих виплат мають здійснювати відрахування на погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження. При цьому, такі відрахування не мають перевищувати, в даному випадку, 20 відсотків заробітної плати.
		Суд зауважує, що відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Як передбачено статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Суд зауважує, що у п. 94 постанови від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 ВП ВС виснувала, що обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
		Таким чином, дії спрямовані на звернення стягнення, в тому числі на заробітну плату боржника не можуть та не повинні позбавляти боржника засобів до існування та можливості утримання його сім`ї.
		Однак такий порядок державним виконавцем дотримано не було, натомість ним накладено арешт на всі кошти боржника, що включають весь розмір заробітної плати, що суперечить вищенаведеним положенням.
		Судом встановлено, що згідно з довідкою АТ «Державний ощадний банк України» від 26.11.2024 №103.40/0558-24/1-127 підтверджено, що ОСОБА_1 у банку відкрито рахунок № НОМЕР_1 для зарахування заробітної плати фізичної особи.
		Про ці обставини боржник повідомив державного виконавця 28.11.2024 та надав докази на їх підтвердження.
		Незважаючи на це, усупереч імперативним приписам ст. ст. 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем у скасуванні арешту коштів, які знаходяться на його картковому рахунку відкритому в АТ «Державний ощадний банк» виключно для виплати заробітної плати, було відмовлено.
		За таких обставин, існує ситуація коли за наявного арешту боржник позбавлений можливості використовувати зароблені кошти заробітної платні для забезпечення засобів до існування, які фактично повністю заблоковані навіть після здійснених утримань.
		Наведене свідчить про те, що дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай І.В. щодо арешту усіх коштів зарплатного рахунку ОСОБА_1 та бездіяльність щодо його розблокування є неправомірними.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай І.В. щодо залишення арешту на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати.
		Крім того, суд вважає за потрібне зобов`язати державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай І.В. скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 .
		Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Скаргу ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай Ірина Володимирівна на бездіяльність державного виконавця, - задовольнити.
		Визнати неправомірною, в межах предмету скарги, бездіяльність державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай Ірини Володимирівни щодо залишення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати.
		Зобов`язати державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піхай Ірину Володимирівну скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Повний текст ухвали складено 13.03.2025. 
		 
		   Суддя                        Костенко Є. К

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...