Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/76/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: 61-10188ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                
		12 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 676/76/22
		провадження № 61-10188 св 24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого -Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. 
		учасники справи:
		позивач - перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, 
		відповідачі: Жванецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		третя особа- Національний природний парк «Подільські Товтри», 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2024 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У січні 2022 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Національний природний парк «Подільські Товтри» (далі - НПП «Подільські Товтри»), про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути частину земельної ділянки. 
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення садівництва, 
		площею 0,063 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0101, яка розташована в селі Цвіклівці Перші на території Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту. 
		За договором купівлі-продажу від 01 серпня 2015 року ОСОБА_2 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_3 . Наділ на підставі договору купівлі-продажу 
		від 11 листопада 2016 право власності на спірну земельну ділянку набула ОСОБА_1 .
		Прокурор зазначав, що рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 підлягає визнанню недійсним, оскільки вона перебуває в межах земель природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі державного акта на право постійного користування землею. 
		Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 474/96 створено НПП «Подільські Товтри», установлено площу земель - 261 316 га, у тому числі 3 015 га, що надаються у постійне користування. 
		Територія НПП «Подільські Товтри» входить до об`єктів Смарагдової мережі України (площа 261 521 га) і підпадає під охорону на підставі Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 року, яка ратифікована Україною у 1996 році. 
		Прокурор вказував, що факт перебування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду підтверджується належними й допустимими доказами, а саме кадастровими планами, сертифікованими спеціалістами і відомостями Публічної кадастрової карти. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного фонду не погоджений із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту. 
		Передана ОСОБА_2 земельна ділянка є територією природно-заповідного фонду, належала до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, та перебувала у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», а отже, не могла надаватись у власність для індивідуального садівництва. Земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
		Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд: 
		- визнати недійсним рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 щодо передачі ОСОБА_2 
		у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки, площею 0,063 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0101, що розташована у с. Цвіклівці Перші на території Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту;  
		- визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; 
		- зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,0082 га, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить в межі земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101, площею 0,063 га, що розташована в межах населеного пункту села Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району. 
		Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 
		від 20 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року, позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації задоволено частково. Зобов?язано ОСОБА_1 повернути частину земельної ділянки, площею 0,0082 га (з координатами: X - 1. НОМЕР_1, 2. НОМЕР_2, 3. НОМЕР_3, 4. НОМЕР_4, 5. НОМЕР_5, 6. НОМЕР_6, 7. НОМЕР_7, 8. НОМЕР_8, 9. НОМЕР_9; Y - 1.НОМЕР_10, 2. НОМЕР_11, 3. НОМЕР_12, 4. НОМЕР_13, 5. НОМЕР_14, 6. НОМЕР_15, 7. НОМЕР_16, 8. НОМЕР_17, 9. НОМЕР_18, 1. НОМЕР_10), яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером: 6822486800:03:001:0101, площею 0,063 га, що розташована в межах населеного пункту села Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
		Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,063 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 в Державному земельному кадастрі із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
		У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,063 га із кадастровим номером 6822486800:03:001:0101, що розташована в селі Цвіклівці Перші на території Жванецької сільської ради Хмельницької області в межах населеного пункту, відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Судові рішення мотивовано тим, що частина земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_2 , є територією природно-заповідного фонду, належить до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, і перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Така земельна ділянка не могла надаватись у приватну власність і підлягає витребуванню в останнього набувача. Частина земельної ділянки, яка накладається, встановлена на підставі належних доказів, наданих інженером-геодезистом, та довідкою НПП «Подільські Товтри» і становить 0,0082 га. 
		Тому Рудська сільська рада, правонаступником якої є Жванецька сільська рада, 
		і ОСОБА_2 , а в подальшому і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати, проявивши розумну обачність, щодо місця розташування спірної земельної ділянки, про неможливість передання її у власність для індивідуального садівництва. Поведінка відповідачів не була добросовісною.
		Оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника, тому у задоволенні позовних вимог про скасування рішення сільської ради щодо передачі земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права відмовлено.
		Належним та ефективним способом захисту права власності на землі природно-заповідного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на таку вимогу не поширюється позовна давність. Позовна вимога щодо повернення земельної ділянки сформульована у позовній заяві як вимога зобов`язального характеру - зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.
		У свою чергу, саме державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки для індивідуального садівництва та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 перешкоджає позивачу повернути частину земельної ділянки на користь держави, як земельної ділянки природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації).
		Відтак, з урахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, суди дійшли висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		У силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка розташована на території природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», інформація про який є загальновідомою. 
		Вона могла ознайомитись зі змістом земельного та природоохоронного законодавства (норми якого щодо отримання в власність земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності могла отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в власність спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_1 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного фонду і отримання її у власність для ведення садівництва і будівництва садового будинку є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.
		Будівництво ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка набута у незаконний спосіб, садового будинку не може слугувати підставою для відмови в позові про її повернення, оскільки відповідачка не позбавлена права звернутися до суду з вимогами про відшкодування завданої шкоди, у разі доведення вимог.
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 
		від 20 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду 
		від 05 червня 2024 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 676/76/22 із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
		У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 446/478/19 (провадження № 14-90 цс 23). 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року поновлено касаційне провадження у цій справі, так як усунуто обставини, що викликали зупинення провадження.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу, попередній власник земельної ділянки - ОСОБА_3 , не повідомляла жодної інформації щодо приналежності земельної ділянки до земель природно- заповідного фонду. При візуальному огляді спірної земельної ділянки нею не виявлено ознак, які свідчили б про таку приналежність. 
		Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки на момент укладення договору купівлі продажу не були зареєстровані, а земельна ділянка відносилася до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для індивідуального садівництва.
		Після набуття у власність земельної ділянки вона збудувала на ній садовий будинок площею 41,6 кв. м та господарську будівлю площею 23,6 кв. м, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 03 листопада 2022 року № 314068923.
		Вказувала, що збірні кадастрові плани, на підставі яких суди дійшли висновку про накладення частини її земельної ділянки на земельну ділянку НПП «Подільські товтри», не можуть бути доказом порушення меж земельної ділянки НПП «Подільські товтри», оскільки не є висновком спеціаліста або експерта.
		Вважала, що прокурор не довів наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема того, що Хмельницька обласна державна адміністрація не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та такими що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що Земельно-аграрний центр «Карат» та ТОВ «Джафар» володіють необхідним обладнанням та матеріально-технічною базою для виконання геодезичних та землевпорядних робіт працівниками, які мають відповідні знання та сертифікати.
		Натомість відповідачем на спростування наданих прокурором доказів не додано жодного доказу щодо перебування частини спірної земельної ділянки не в межах земель природно-заповідного фонду, що вилучені з цивільного обороту та перебувають в постійному користуванні Парку. Клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи на спростовування зазначених обставин суду не заявлялось. 
		Вказував, що на момент пред`явлення прокурором до суду позову згідно з відомостями Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна були відсутні.
		Згідно із збірним кадастровим планом, виготовленим ТОВ «Джафар», об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6822486800:03:001:0101 поза межами площі накладення на земельну ділянку, 
		що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 
		від 28 грудня 2001 року серії ІІ-ХМ002530.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 474/96 на території, зокрема, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області створено Національний природний парк «Подільські Товтри» з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
		Установлено площу земель Національного природного парку «Подільські Товтри» - 261316 га, у тому числі - 3 015 га, що надаються у постійне користування, та 
		258 301 га, що включаються до його складу.
		Рішенням Хмельницької обласної ради від 16 грудня 1998 року № 11 «Про вилучення та надання земель лісового фонду у постійне користування Національному природному парку «Подільські Товтри» визначено загальний розмір території парку та землі, що входять до його складу, зокрема землі Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (а. с. 199-200, т. 1).
		Технічна документація на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт для видачі державного акта на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри» (на території Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області) виготовлено Кам`янець-Подільським філіалом державного підприємства «Поділля геодезкартографія» в 2001 році на підставі договору від 15 листопада 2000 року № 20 (а. с. 201-236, т. 1).
		Відповідно до державного акта на право постійного користування землею 
		від 28 грудня 2001 року серії ІІ-ХМ №002530, зареєстрованого в Книзі записів актів на право постійного користування землею за № 7, НПП «Подільські Товтри» у постійне користування для природоохоронного та рекреаційного призначення надано земельну ділянку площею 104,14 га відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16 грудня 1998 року № 11 (а .с. 38, 90-92, т. 1).
		Рішенням 40 сесії сільської ради 6 скликання Рудської сільської ради сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0630 га кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 для ведення садівництва, що розташована в селі Цвіклівці Перші на території Рудської сільської ради сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту, та передано ОСОБА_2 цю земельну ділянку у приватну власність (а. с. 19, т. 1).
		На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 серпня 2015 року ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_3 земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0630 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 
		(а. с. 20-22, т. 1).
		ОСОБА_1 набула земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 
		0,0630 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 відповідно до договору купівлі-продажу від 11 листопада 2016 року, укладеного з ОСОБА_3 
		(а. с. 23-26,т. 1).
		Право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна (земельна ділянка і садовий будинок) зареєстровано 11 листопада 2016 року і 03 листопада 2022 року 
		(а. с. 16-18, т. 1).
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 
		від 14 березня 2011 року № 77 затверджено проект організації території НПП «Подільські Товтри», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів (а. с. 157-160, т. 1).
		Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 28 грудня 2001 року серії 11-ХМ №002530, зареєстрованим у Книзі записів актів на право постійного користування землею № 7, земельна ділянка площею 104,14 га надана у постійне користування НПП «Подільські Товтри» для природоохоронного та рекреаційного призначення відповідно до рішення Хмельницької обласної ради 
		від 16 грудня 1998 року № 11.
		За інформацією Хмельницької обласної адміністрації (лист від 03 грудня 2021 року № 68/34-12-7642/2021) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 знаходиться на загальній території НПП «Подільські Товтри» площею 261 316 га. Також земельна ділянка входить до об`єкту Смарагдової мережі - НПП «Подільські Товтри», який охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання (а. с. 29-30, т. 1).
		Відповідно до листа НПП «Подільські Товтри» від 02 грудня 2021 року № 711 земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 є землею природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Адміністрація НПП «Подільські Товтри» не надавала погодження на вилучення зазначених земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду. Службою державної охорони природно-заповідного фонду парку було встановлено факт незаконного використання земель природно-заповідного фонду, які надані у постійне користування НПП «Подільські Товтри» (а. с. 33-34, т. 1).
		Факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 на земельну ділянку площею 104,14 га, яку надано у постійне користування НПП «Подільські Товтри», підтверджується збірним кадастровим планом, виготовленим земельно-аграрним центром «Карат» та збірним кадастровим планом, виготовленим ТОВ «Джафар» (а. с. 36-41, т. 1; а .с. 12, т. 2).
		Згідно з інформацією НПП «Подільські Товтри» (лист від 17 лютого 2023 року № 183) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні 
		НПП «Подільські Товтри». Площа накладення складає 0,0082 га.
		Відповідно до листа сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_4 
		від 20 лютого 2024 року № 17 частина земельної ділянки, площею 0,0082 га, яка входить в межі земельної ділянки кадастровий номер: 6822486800:03:001:0101 площею 0,063 га, з координатами: X - 1. НОМЕР_1, 2. НОМЕР_2, 3. НОМЕР_3, 4. НОМЕР_4, 5. НОМЕР_5, 6. НОМЕР_19, 7. НОМЕР_20, 8. НОМЕР_8, 
		9. НОМЕР_21, 1. НОМЕР_1; Y - 1. НОМЕР_10, 2. НОМЕР_22, 3. НОМЕР_12, 4. НОМЕР_13, 5. НОМЕР_14, 6. НОМЕР_23, 7. НОМЕР_24, 8. НОМЕР_17, 
		9. НОМЕР_25, 1. НОМЕР_10 накладається на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХМ002530 від 28.12.2001 з координатами: 
		X - 1. НОМЕР_26; 2. НОМЕР_27; 3. НОМЕР_28; Y - 1. НОМЕР_29; 2. НОМЕР_30; 3. НОМЕР_32 (а. с. 73-74, т. 2).
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій 
		статті 389 ЦПК України. 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		До особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт «г» частини першої статті 150 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
		 
		Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (абзац другий преамбули до цього Закону).
		Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. 
		Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). 
		Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина 2 статті 45 ЗК України).
		На підставі частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. 
		Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. 
		Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша та друга статті 20 Закону).
		Згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 28 грудня 2001 року серії 11-ХМ №002530, зареєстрованим у Книзі записів актів на право постійного користування землею № 7, земельна ділянка площею 104,14 га надана у постійне користування НПП «Подільські Товтри» для природоохоронного та рекреаційного призначення відповідно до рішення Хмельницької обласної ради 
		від 16 грудня 1998 року № 11.
		За інформацією Хмельницької обласної адміністрації (лист від 03 грудня 2021 року № 68/34-12-7642/2021) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 знаходиться на загальній території Національного природного парку «Подільські Товтри» площею 261316 га, оголошеного Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 474/96. 
		Також земельна ділянка входить до об`єкту Смарагдової мережі - Національний природний парк «Подільські Товтри», який охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання (а. с. 29-30, т. 1).
		Відповідно до листа НПП «Подільські Товтри» від 02 грудня 2021 року № 711 земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 є землею природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Адміністрація НПП «Подільські Товтри» не надавала погодження на вилучення зазначених земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду. Службою державної охорони природно-заповідного фонду Парку було встановлено факт незаконного використання земель природно-заповідного фонду, які надані у постійне користування НПП «Подільські Товтри» (а. с. 33-34, т. 1).
		Факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 на земельну ділянку площею 104,14 га, яку надано у постійне користування НПП «Подільські Товтри», підтверджується збірним кадастровим планом, виготовленим Земельно-аграрним центром «Карат» та збірним кадастровим планом, виготовленим ТОВ «Джафар» (а. с. 36-41, т. 1; а. с. 12, т. 2).
		Згідно з інформацією НПП «Подільські Товтри» (лист № 183 від 17 лютого 2023 року) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0101 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Площа накладення складає 0,0082 га.
		 
		Відповідно до листа сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_4 
		від 20 лютого 2024 року № 17 частина земельної ділянки, площею 0,0082 га, яка входить в межі земельної ділянки кадастровий номер: 6822486800:03:001:0101 площею 0,063 га, з координатами: X - 1. НОМЕР_1, 2. НОМЕР_2, 3. НОМЕР_3, 4. НОМЕР_4, 5. НОМЕР_5, 6. НОМЕР_19, 7. НОМЕР_20, 8. НОМЕР_8, 
		9. НОМЕР_21, 1. НОМЕР_1; Y - 1. НОМЕР_10, 2. НОМЕР_22, 3. НОМЕР_12, 4. НОМЕР_13, 5. НОМЕР_14, 6. НОМЕР_23, 7. НОМЕР_24, 8. НОМЕР_17, 
		9. НОМЕР_25, 1. НОМЕР_10 накладається на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі Державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХМ002530 від 28 грудня 2001 року з координатами: X - 1. НОМЕР_26; 2. НОМЕР_27; 3. НОМЕР_28; 
		Y - 1. НОМЕР_29; 2. НОМЕР_30; 3. НОМЕР_33 (а. с. 73-74, т. 2). 
		На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина друга статті 21 зазначеного Закону).
		З огляду на наведені приписи Закон України «Про природно-заповідний фонд» не допускає можливість будівництва та обслуговування садового будинку, садівництва у національних природних парках.
		Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що надання земельної ділянки у приватну власність для садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечить наведеним вимогам закону.
		Тому Рудська сільська рада (правонаступник Жванецька сільська рада) і ОСОБА_2 , а в подальшому і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати, проявивши розумну обачність щодо місця розташування спірної земельної ділянки, про неможливість передання її у власність для садівництва. Поведінка відповідачів не була добросовісною.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18) (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження 
		№ 12-158 гс 19) (пункт 10.29)).
		Для повернення земельної ділянки, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
		Ураховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові про скасування рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року № 5 про передачу земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.
		Належним та ефективним способом захисту права власності на землі природно-заповідного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на таку вимогу не поширюється позовна давність.
		Позовна вимога щодо повернення земельної ділянки сформульована у позовній заяві як вимога зобов`язального характеру - зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.
		Відтак саме боржник в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову в цій частині зобов`язаний вчинити певні дії відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», норми якої регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
		 Дії виконавця полягають у відкритті виконавчого провадження та наданні боржнику 10 робочих днів для його добровільного виконання; перевірці виконання рішення боржником і накладення на боржника штрафу в разі невиконання без поважних причин ним рішення та попередження про кримінальну відповідальність, направлення повідомлення до органу досудового слідства про вчинення боржником кримінального правопорушення.
		При цьому за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт цивільних прав (земельну ділянку), очевидно, що в разі невиконання боржником рішення про повернення земельної ділянки, воно не може бути виконано в примусовому порядку без участі боржника, що матиме наслідком надсилання виконавцем до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчення виконавчого провадження згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» і свідчить про неефективність вказаного способу захисту.
		У свою чергу, саме державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки для індивідуального садівництва та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 перешкоджає позивачу повернути частину земельної ділянки на користь держави, як земельної ділянки природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації).
		Відтак, з урахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, суди обґрунтовано дійшли до висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідачки у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		На підставі частини тринадцятої статті 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
		Згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи.
		Верховний Суд погоджується також з висновками судів, що повернення Хмельницькій обласній державній адміністрації спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. 
		Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки.
		Відповідно до абзацу третього преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. 
		Тому на землях природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (частина третя 
		статті 7 цього Закону).
		Дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки природно-заповідного фонду, з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. 
		Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша 
		статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» 
		частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 148), 
		від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).
		З огляду на вказане у втручанні держави у право мирного володіння спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.
		У справі суспільний інтерес у поверненні земельної ділянки державі в особі Хмельницької ОДА спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на цю земельну ділянку, яка належить до земель природно-заповідного фонду, у недопущенні забороненої законом діяльності на території НПП «Подільські Товтри». 
		Контроль за використанням земельних ділянок природно-заповідного фонду є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади зокрема. Загальний інтерес у контролі за використанням спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації, безумовно, переважає приватний інтерес однієї особи у збереженні права власності цієї ділянки, отриманої з метою, що прямо суперечить закону.
		Посилання на неможливість візуального віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду є безпідставним, так як в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка розташована на території природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», інформація про який є загальновідомою. 
		Вона могла ознайомитись зі змістом земельного та природоохоронного законодавства (норми якого щодо отримання в власність земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності могла отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в власність спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_1 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного фонду і її отримання у власність для ведення садівництва і будівництва садового будинку є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України. 
		При цьому, будівництво ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка набута у незаконний спосіб, садового будинку не може слугувати підставою для відмови в позові про її повернення, оскільки відповідачка не позбавлена права просити про відшкодування завданої шкоди (сума, сплачена за договором купівлі-продажу) у разі заподіяння такої. 
		Більше того, національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша, друга статті 20 Закону «Про природно-заповідний фонд України»).
		При цьому на момент пред`явлення позову (січень 2022 року) згідно з відомостями Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна були відсутні. І сама заявниця зазначає, що вони були зареєстровані у листопаді 2022 року. 
		Щодо повноважень прокурора
		Доводи касаційної скарги про те, що прокурор не довів підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема, Хмельницької обласної державної адміністрації, є безпідставними.  
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
		Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
		Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
		На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі - Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді 
		(пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).
		Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2). якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).
		У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.
		У Рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі 
		№ 912/2385/18 (провадження 12-194 гс 19) виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за обставин цієї справи, наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки державі, зокрема підвищеного суспільного інтересу до збереження майна держави, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів 
		(див.: подібні висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206 цс 21). 
		У справі, яка Верховним Судом переглядається, прокурор у позовній заяві вказав, що інтереси держави порушено внаслідок вибуття майна із її володіння не з її волі шляхом відчуження цього майна особою, що не мала на нього права власності й зазначив, що, виконуючи вимогу частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор 21 грудня 2021 року звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації і зазначив про наведені вище порушення інтересів держави та про намір звернутися до суду (т. 1, а. с. 27-28). Оскільки Хмельницька обласна державна адміністрація дій на захист інтересів держави не вживала, то 10 січня 
		2022 року в суді був зареєстрований відповідний позов прокурора.
		Отже, бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів, а не про лист прокурора. Питання про те, який строк вважати розумним, суд має вирішувати у кожному випадку з огляду на конкретну конфліктну ситуацію.
		Вказані обставини підтверджують підстави для представництва інтересів держави прокурором у цій справі, а також дотримання прокурором порядку, визначеного 
		у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваних судових рішеннях, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону. 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішеннясуду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 
		від 20 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду 
		від 05 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, 
		є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                   Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                                      І. Ю. Гулейков
		                         Б. І. Гулько
		                         Г. В. Коломієць
		                         Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...