Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/4225/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 13.03.2025
Номер судового провадження: 33/819/30/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		Єдиний унікальний номер справи: 766/4225/21
		Номер провадження: 33/819/30/25
		Головуючий в суді І інстанції Бугрименко В.В.
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 березня 2025 року місто Херсон
		Суддя Херсонського апеляційного суду Коровайко О.І. 
		при секретарі судового засідання Середюку М.О.,
		за участю представника Митниці в Херсонській області Автономної Республіки Крим і м.Севастополі Димченко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Митниці в Херсонській області Автономній Республіці Крим і м.Севастополі на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2024 року стосовно  ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.472 Митного кодексу України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2024 року провадження у справі про порушення митних правил за ст.472 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
		 
		Згідно з постановою суд встановив, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), 11 листопада 2020 року, в зоні митного контролю м/п «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському порту, при здійсненні митного контролю та оформлення т/х «STOLT KIRI», прапор Ліберія, який прибув з порту GEBZE (Туреччина), будучи капітаном вказаного судна, не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість на борту судна товарів, а саме 3,878 тон паливного мазуту, вартістю 39422 грн. 27 коп. та 3,959 тон дизельного пального, вартістю 45700 грн. 76 коп., чим порушив ст.472 Митного кодексу України  недекларування товарів, що переміщуютсья через митний кордон.
		Суд першої інстанції зазначив, що винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у вчиненні вказаного порушення митних правил підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами. В той же час, оскільки з дня вчинення правопорушення до дня прийняття рішення пройшло більше 4 років, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. 
		 
		Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції представник митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м.Севастополі подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою притягнути громадянина Філіппін ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження  Бьютюан Сіті (Філіппіни), працює капітаном т/х «STOLT KIRI», прапор Ліберія, паспорт моряка  НОМЕР_1 , виданий 28 грудня 2017 року морською адміністрацією Філіппін, мешкає за адресою: 14С Mc Divitt st Dona Faustina Village 1 Tandang Sora, Quveen City, Філіппіни, до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, із застосуванням до нього стягнень у вигляді:
		штрафу  у розмірі 100% вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто в сумі 85123,03 (вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять три) гривень 03 коп. та 
		конфіскації товарів: дизельне пальне, у кількості (вагою) 3,959 тон та паливний мазут у кількості 3,878 тон.
		При цьому, відповідно до ч.3 ст.511, ч.2 ст.541 МК України, виконання постанови суду в частині стягнення з громадянина Філіппін ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) штрафу та вартості товарів  дизельне пальне у кількості (вагою) 3,959 тон та паливний мазут у кількості 3,878 тон, просить здійснити шляхом перерахування до прибутку держави коштів, що були перераховані на банківський рахунок митниці, на підставі платіжного доручення від 11 листопада 2020 року №823, а саме, перерахування до прибутку держави кошти у розмірі 170246,06 (сто сімдесят тисяч двісті сорок шість) грн. 06 коп.
		Також на підставі ст.ст.519, 520 МК України, просить стягнути з громадянина Філіппін ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) витрати на проведення товарознавчої експертизи у справі про порушення митних правил №0205/50800/20, тобто кошти у розмірі  3000, 00 грн., що підтверджується актом прийняття  передачі наданих послуг 120-0616 від 20.07.2020 за рахунок залишку перерахованих коштів на рахунок митниці.
		Залишок коштів у сумі 8123,64 грн. повернути гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ).
		 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник митниці зазначив, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ч.1 ст.467 МК України, усталеної практики щодо застосування даної норми Митного кодексу України та висновків Конституційного суду України щодо переваги норм спеціального законодавства над нормами загального законодавства.
		Вказує, що в даній справі суд мав застосувати положення ст.467 МК України, якою визначено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення порушення. При цьому строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ.
		Звертає увагу, що провадження у справі стосовно ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) за ст.472 МК України було порушено митним органом 11 листопада 2020 року. Тоді ж 11 листопада 2020 року стосовно нього було складено протокол про порушення митних правил, який знаходиться в матеріалах справи. Тобто перебіг строку притягнення до відповідальності ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) починається з 11 листопада 2020 року. При цьому 19 березня 2021 року матеріали справи надійшли до суду першої інстанції.
		Таким чином з 19 березня 2021 року відповідно до ч.1 ст.467 МК України, строк накладення адміністративного стягнення в даній справі зупинено на весь час розгляду справи.
		Представник митниці зауважує, що норма ч.1 ст.467 МК України є спеціальною по відношенню до ст.38 КУпАП. При цьому ст.38 КУпАП визначає лише строки притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП і не регулює строків притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Більш того, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП містить посилання лише на строки, визначені ст.38 КУпАП.
		Просить врахувати правову позицію, що викладена у рішенні №5-р (ІІ)/202 від 18 червня 2020 року Другого сенату Конституційного Суду України щодо переваги спеціального закону над загальним.
		Вказує, що вина ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) у вчиненні порушення митних правил підтверджується доказами, що наявні в матеріалах справи. При цьому зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення пальне і мастильні матеріали є товарами в розумінні Митного кодексу України та підлягають декларуванню.
		 
		Позиції сторін.
		Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) належним чином повідомлялася про розгляд справи, однак в судове засідання не з`явилася. 
		 
		Заслухавши пояснення представника митниці, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеннюз наступних підстав.
		 
		Щодо доведеності винуватості.
		Частиною 1 ст.7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.
		Згідно з ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		У відповідності до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
		У даній справі зазначені вище положення закону в частині встановлення винуватості ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України суд першої інстанції виконав в повній мірі.
		Відповідно до диспозиції ст.472 МК України, передбачена адміністративна відповідальність осіб за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
		Відповідно до п.57 ст.4 МК України товари це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
		Відповідно до підрозділу «А» розділу 1 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (набула чинності для України 24.12.1993), припаси  це товари, призначені для споживання на судні, включаючи продовольчі товари, товари, що підлягають продажу пасажирам і членам екіпажу судна, пальне і мастильні матеріали.
		Аналогічне визначення припасів містить і Митний кодекс України. Згідно п.48 ст.4 Митного кодексу до припасів належать:
		а) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;
		б) товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі пально-мастильні матеріали), крім запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;
		в) товари, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;
		Виходячи зі змісту вказаних норм, відповідно до положень Митного кодексу України припасти є товарами та є об`єктом декларування.
		Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
		Відповідно до ч.ч. 6,7 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Відповідно до п.п. «в» п.2 ч.1 ст.335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України водним транспортом декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості  декларацію про припаси (суднові припаси). 
		Виходячи зі змісту матеріалів справи, з огляду на вказані положення законодавства суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), 11 листопада 2020 року, в зоні митного контролю м/п «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському порту, при здійсненні митного контролю та оформлення т/х «STOLT KIRI», прапор Ліберія, який прибув з порту GEBZE (Туреччина), будучи капітаном вказаного судна, не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість на борту судна товарів, а саме 3,878 тон паливного мазуту, вартістю 39422 грн. 27 коп. та 3,959 тон дизельного пального, вартістю 45700 грн. 76 коп., чим порушив ст.472 Митного кодексу України  недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон.
		Зазначені обставини підтверджуються наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
		-протоколом про порушення митних правил №0205/50800/20, відповідно до якого, 11 листопада 2020 року, в зоні митного контролю м/п «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському порту, при здійсненні митного контролю та оформлення т/х «STOLT KIRI», прапор Ліберія, який прибув з порту GEBZE (Туреччина), капітан вказаного судна, ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість на борту судна товарів, а саме 3,878 тон паливного мазуту, вартістю 39640 грн. 29 коп. та 3,959 тон дизельного пального, вартістю 51044 грн. 56 коп.;
		-загальною декларацією «GENERAL DECLARATION» від 11 листопада 2020 року відповідно до якої, на борту т/х «STOLT KIRI» знаходилось дизельне пальне  258,78 т., важке паливо  261,72 т.;
		-актом огляду цистерн т/х «STOLT KIRI» від 11 листопада 2020 року з якого вбачається, що на момент огляду на борту знаходилось дизельного пального на 3,959 т. більше ніж заявлено в декларації та важкого пального на 3,878 т. більше ніж заявлено в декларації;
		-висновком експерта №120-0131 від 11 лютого 2021 року з якого вбачається, що станом на 11 листопада 2020 року вартість 3,878 т. паливного мазуту становить 39422 грн. 27 коп. та вартість 3,959 тон дизельного пального становить 45700 грн. 76 коп.
		Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
		Адміністративна відповідальність за цим законом наступає в разі недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що передбачено у ст. 472 МК України.
		Суб`єктивна сторона цього правопорушення полягає в тому, що воно може бути вчинене як умисно, так і через необережність.
		Таке правопорушення вважається закінченим з моменту подання декларації, в якій не зазначено точні та достовірні відомості про товари.
		З цього приводу апеляційний суд також зазначає про існування презумпції знання законодавства (лат. «Ignorantia juris non excusat» - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
		Правова основа презумпції знання законодавства закріплена в ч.1 ст.68 Конституції України. Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. З цього положення випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка міститься в ч.2 ст.68 Конституції України.
		Отже, той факт, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), як декларант з митного оформлення вантажів та товарів, не заявив точні відомості про товари, подаючи документи для їх митного оформлення, свідчить про наявність в його діях складу порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України, що є підставою для накладення на нього стягнення в межах санкції даної статті.
		 
		Щодо строку накладення стягнення за порушення митних правил..
		На переконання суду апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції щодо закінчення строку накладення адміністративного стягнення не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального законодавства, з огляду на таке.
		Частиною 1 статті 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
		Днем вчинення адміністративного правопорушення у даному випадку є 11 листопада 2020 року, тобто,день подання митної декларації.
		Днем виявлення порушення митних правил є 11 листопада 2020 року - день, коли митний орган провів огляд морського судна та склав за участю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) протокол про порушення митних правил.
		19 березня 2021 року, тобто в межах шестимісячного строку визначеного ст.467 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил надійшла до Херсонського міського суду Херсонської області, того ж дня її зареєстровано, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено склад суду.
		Таким чином 19 березня 2021 року відбулось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил відповідно до частини 1 статті 467 МК України.
		За вказаних обставин, у суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі за ст.472 МК України стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
		Як вірно вказує в апеляційній скарзі представник митниці, положення ст. 467 МК України є спеціальними нормами порівняно зі ст.38 КУпАП, оскільки ст.38 КУпАП визначено строки накладення адміністративних стягнень саме за адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП. Натомість порушення митних правил є окремим видом адміністративних правопорушень відповідальність за вчинення яких та особливості накладення стягнень, зокрема строки (ст.467 МК України) визначені саме МК України.
		Як зазначив у своєму рішенні №5-р (ІІ)/202 від 18 червня 2020 року Другий сенат Конституційного Суду України, принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу затосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим», «закон спеціальний має перевагу над загальним», «закон загальний пізніший не має перевги над спеціальним давнішим». Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
		Отже, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції через істотне порушення вимог процесуального права та винести нову постанову, якою  ОСОБА_1  ( ОСОБА_2 ), визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, з накладенням на нього стягнення, передбаченого санкцією цієї статті.
		Щодо накладення стягнення.
		Так, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Статтею 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
		Санкція зазначеної статті передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
		Таким чином на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України має бути накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 100% вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто в сумі 85123,03 (вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять три) гривень 03 коп. та конфіскації товарів: дизельне пальне, у кількості (вагою) 3,959 тон та паливний мазут у кількості 3,878 тон.
		Що стосується вимоги в апеляційній скарзі представника митниці про визначення в постанові апеляційного суду порядку її виконання в частині стягнення з громадянина Філіппін ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) штрафу та вартості товарів шляхом перерахування до прибутку держави коштів, що були перераховані на банківський рахунок митниці, то апеляційний суд на даному етапі судового провадження вважає їх безпідставними, оскільки чинні положення МК України не передбачають повноважень суду щодо накладення на особу адміністративного стягнення та одночасного визначення порядку виконання його накладення, зокрема конфіскації предметів правопорушення.
		Апеляційний суд звертає увагу, що запропонована митним органом процедура застосування стягнення, передбачає собою першочергово постановлення рішення суду щодо накладення стягнення в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення; звернення до виконання цього рішення; проведення процедури виконання рішення, та у разі неможливості виконання, звернення до суду вже виконавчими органами за рішенням суду щодо стягнення вартості таких товарів.
		Так зокрема ч.2 ст.541 МК України, що визначає саме виконання постанови суду про конфіскацію, визначено, що у разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.
		Щодо відшкодування витрат та інших питань.
		За змістом ст. ст. 519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.
		До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.
		Відповідно до ч.1 ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
		Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про витрати митниці у справі про порушення митних правил №0205/50800/20 митницею понесено витрати на залучення експерта у розмірі 3000 грн.
		Таким чином вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь митного органу.
		Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Згідно п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн.
		Таким чином, з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в дохід держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
		Враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу представникамитниці слід задовольнити частково.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ч. 5 ст. 529 МК України, суддя апеляційного суду,
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу представникамитниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м.Севастополі задовольнити частково.
		Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2024 року, якою на підставі п.7 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про порушення митних правил за ст.472 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою громадянина Філіппін ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження  Бьютюан Сіті (Філіппіни), працює капітаном т/х «STOLT KIRI», прапор Ліберія, паспорт моряка  НОМЕР_1 , виданий 28 грудня 2017 року морською адміністрацією Філіппін, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді:
		штрафу  у розмірі 100% вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто в сумі 85123,03 (вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять три) гривень 03 коп. та 
		конфіскації товарів: дизельне пальне, у кількості (вагою) 3,959 тон та паливний мазут у кількості 3,878 тон.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Митниці в Херсонській області Автономній Республіці Крим і м.Севастополі витрати за проведення експертизи у митній справі №0205/50800/20 у розмірі 3000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі605,60 грн.(шістсот п`ять грн. 60 коп.)
		Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Суддя                                О.І.Коровайко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...