Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1261/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Інші справи окремого провадження.
Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 14.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.
Дата набрання законної сили: 05.03.2025
Номер судового провадження: 22-ц/807/228/25-2

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 05.03.2025 Справа № 331/1261/22
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Запорізький Апеляційний суд
		 
		 
		 
		ЄУН  331/1261/22                          Пр. № 22-ц/807/228/25 Пр. № 22-ц/807/228/25-2Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.    
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 березня 2025 року                        м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді (судді-доповідача)        Гончар М.С.
		суддів                        Подліянової Г.С., Трофимової Д.А.
		за участі секретаря                    Камалової В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2024 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості спадкування
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.3-10), в якому просила: - встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що вона - ОСОБА_1 з березня 2004 року по 29.11.2021року проживала із ОСОБА_4 однією сім`єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 . За цією адресою з 30.03.2016 року зареєстровано місце проживання позивачки, про що міститься відмітка в паспорті. Як подружжя вони почали проживати спільно лишез березня2004року, після того як спланували разом та зробили ремонт в квартирі, в якій мешкали. Вказана обставина підтверджується актом про фактичне місце проживання, показами свідків, квитанціями про сплату комунальних послуг. Спільних дітей не мали, в інших зареєстрованих шлюбах не перебували. За взаємною домовленістю вона займалася домашнім побутом, сплачувала комунальні платежі за квартиру в якій вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , а її цивільний чоловік за життя вирішував інші побутові питання. З моменту її переїзду до ОСОБА_4 і початку спільного сімейного життя ми разом зробили ремонт в квартирі, разом вибирали будівельні матеріали, обговорювали інтер`єр і за допомогою мого брата зробили ремонт, кошти на який витратили з спільного бюджету. Разом купували меблі. Уся кореспонденція на її ім`я також надходила за адресою АДРЕСА_1 . Разом з своїм цивільним чоловіком ОСОБА_4 вона прожила 17 років. Реєструвати шлюбвони непоспішали,оскільки уних буларізниця увіці, відносно чого вона особисто комплексувала, окрім того для них головне було те, що між ними були справжні стосунки побудовані на почуттях, взаємоповазі та довірі і ми були єдиним цілим як сім`я. Вони завжди були разом з її цивільним чоловіком, проводили спільно весь вільний від роботи час, дбали і піклувалися один про одного, спільно виконували звичайні побутові роботи за місцем проживання, багато разів їздили разом на відпочинок, разом були на святкових заходах і у гостях у рідних, спільних знайомих близьких і друзів, постійно виїжджали на дачу, де займалися господарством, разом приймали участь у витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї . За весь час спільного життя її чоловік, ОСОБА_4 мав проблеми зі здоров`ям, багато разів знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, яке потребувало значних коштів на закупівлю ліків, обстежень, лікування та проведення операцій. Це підтверджується копіями виписних епікризів за період з 2005.р. по 2020р. та копіями медичних документів щодо діагнозів спадкодавця ОСОБА_4 . Їх сімейні відносини припинилися зі смертю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.11.2021 р. Після його смерті вона взяла на себе всі витрати, пов`язані з його похованням, самостійно оплачувала ритуальні послуги та поминки.
		Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно: - квартиру за адресою:   АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0.0405 га., яка розташована: АДРЕСА_2 ; - частки квартири за адресою:   АДРЕСА_3 .
		Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не залишив.
		Відповідач у справі - ОСОБА_3 - є спадкоємцем першої черги за законом, а позивач - ОСОБА_1 - спадкоємицею за законом четвертої черги.
		Відповідач своєчасно звернувся з заявою про відкриття спадщини до нотаріальної контори. Позивачка по справі спадщину прийняла також своєчасно, так як на момент смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 постійно проживала з ним та була зареєстрована за місцем останнього мешкання спадкодавця.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 вона намагалася також звернутися до нотаріальної контори з заявою щодо прийняття спадщини, незважаючи на те, що фактично її прийняла і вступила у володіння та управління спадковим майном після його смерті, зважаючи на ту обставину, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Водночас, з початком війни в Україні, з`ясувалося, що приватний нотаріус Хамула Н.Г., у якої за заявою відповідача відкрита спадкова справа припинила тимчасово працювати.
		Спадкова справа № 69064573 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрита 31.01.2022 р. у приватного нотаріуса Запорізького міського округу Хамула Н.Г., що підтверджується витягом із Спадкового реєстру № 68628376, який було видано за її запитом.
		Відтак, доказами, які підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є: - показання свідків про спільне проживання як подружжям та ведення ними спільного побуту; - документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, вказана обставина підтверджується відміткою в паспорті, згідно якої ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 30.03.2016 р. та до цього часу. Також, за цією ж адресою було зареєстровано місце реєстрації ОСОБА_4 , вказане житло належало йому на праві приватної власності; - фотографії певних подій (відпочинок, день народження, родинні свята, дозвілля з онуками); - документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (придбання продуктів харчування, ліків, оплата комунальних послуг, придбання речей, фіскальні чеки та інші письмові докази).
		В позасудовому порядку оформити спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4 вона не має можливості через відсутність документів, що підтверджують моє право на спадкування, невирішеність питання щодо зміни черговості мого права на спадкування, саме з цією метою необхідно встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з березня 2004 року до 25 листопада 2021 р.
		Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями цієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		В підтвердження сукупності вище наведених фактів, які стосуються зміни черговості одержання права на спадкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 з надання їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач зазначала таке.
		За час спільного проживання з ОСОБА_4 протягом 17років їх стосунки були побудовані на довірі, а за життя її чоловік радився з нею з усіх питань, починаючи з побутових та закінчуючи професійними. Вони завжди були разом, проводили спільно весь вільний від роботи час, дбали і піклувалися один про одного, спільно виконували звичайні побутові роботи за місцем проживання, разом їздили на дачу, багато разів їздили разом на відпочинок, разом були на святкових заходах і у гостях у рідних, спільних знайомих близьких і друзів. У ОСОБА_4 був ряд захворювань і усі відвідування лікарень він здійснював з нею, вони разом обговорювали питання лікування, він прислухувався до її порад та сприймав їх. В період з 06.05.2015р. по травень 2017р. ОСОБА_4 отримав III групу інвалідності, а з травня 2017 p. - II групу інвалідності безстроково. У цей період він отримував пенсію по інвалідності. Ініціатива оформлення інвалідності виходила від неї, так як, захворювання, які мав її чоловік прогресували кожен рік і саме після її неодноразових порад чоловік звернувся до МСЕК і йому була встановлена інвалідність. Вказана обставина підтверджується довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії серія АВ № 0829110. Враховуючи стан здоров`я ОСОБА_4 , вона повністю взяла на себе ведення домашнього господарства, приготування їжі, прання та прасування одежі, прибирання квартири, організацію сімейного побуту. Продукти харчування вони купували разом, але в останні роки вона купувала продукти сама, внаслідок загострення стану здоров`я свого цивільного чоловіка. Оплата комунальних послуг за квартиру за адресою АДРЕСА_1 (утримання будинку, оплата послуг енергопостачання, водопостачання, газопостачання, теплопостачання, вивіз сміття) здійснювалася нею.Кошти перераховувалисяз їївласної картки. В підтвердження вказаної обставини надаються виписки з її банківської картки за період з 2014 р. по теперішній час. Також, вона постійно перераховувала кошти на поповнення мобільноготелефону ОСОБА_4 , щоб бути з ним постійно на зв`язку, так як у випадку приступу, йому негайно треба була медична допомога. Вона є пенсіонер за віком з 11.04.2011 року, але з моменту постійного спільного проживання з ОСОБА_4 до 2017 року вона працювала на посаді начальника Служби охорони праці ГУ ДСНС України в Запорізькій області і отримувала заробітну плату. З травня 2017 року, у зв`язку з необхідністю постійного нагляду за психоемоційним станом її чоловіка ОСОБА_4 і перебуванням біля нього через його схильність до депресій і психічних атак, вона залишила роботу і отримувала пенсію . Разом із цивільним чоловіком ОСОБА_4 вона також опікувалася, турбувалася та надавала всебічну допомогуу доглядіта похованні його бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , його матері ОСОБА_6 , яка померла після тривалої хвороби на онкологічне захворювання 28.03.2018 р. Також, будучи членом родини, вона приймала участь у неодноразовому доглядіза батьком ОСОБА_3  - відповідачем по справі, під час його лікування в умовах стаціонару, останній раз у липні 2020 року, коли його два рази поспіль прооперували у 5 міській лікарні.  ОСОБА_4 мав проблеми зі здоров`ям, знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, яке потребувало значних коштів на закупівлю ліків, обстежень, лікування та проведення операцій. За період з 2005 р. по 2020 р. її чоловік 28 разів перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, що підтверджується виписними епікризами. У цей же період, він безліч разів проходив лікування в амбулаторних умовах в 1 міській лікарні м. Запоріжжя. Так, 16.01.2014 р. в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» її цивільному чоловіку ОСОБА_4 в умовах стаціонару (перебував з 14.01.2014 р. по 24 01.2014 р) проведена операція щодо селективної коронографії. Сім місяців з 26.03.2014 р. по 29.10.2014 р. ОСОБА_4 знаходився на комбінованому ПВТ лікуванні в гепатологічному центрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня», у тому числі і на стаціонарному лікуванні в клініці через важкий перебіг хвороби та схильність до депресії. З 26.01.2015р. по 30.01.2015р. ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «6 міська лікарня» з діагнозом «острое отравление таблетками «Сонапакс». ИБС: стенокардія напряжения II ФК, артеросклерозкоронарных артерій (ЛКА:ПМЖВ стенозы 95 и 50% - КАГ 16.0 КТ ангиография)ЧКВ. СНОст. ФК.І. Гипертоническая болезнь II ст. ОВДР.ХВГ «С». У січні 2017р. каретою швидкої допомоги ОСОБА_4 був доставлений з Обласної психіатричної лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні до нейрохірургічного відділення ЗГКБЄиСМ, де був терміново прооперований з діагнозом «ДТЧ слева. Удаление острой субдуральной гематоми» і в подальшому знаходився там же на лікуванні з діагнозом «ТЧМТ. Острая субдуральная гематома слева». З 23.05.2017 р. по 06.06.2017 р. її цивільний чоловік знаходився на стаціонарному лікуванні у цьому ж відділенні з діагнозом «ТЧМТ, подострый период. Постравматический лептопахименингит. Послеоперационный дефект свода черепа». Через численніхвороби чоловіка ОСОБА_4 , з 2005 р. і необхідність його лікування, вона тривалий час самостійно вела усі домашні справи і розпоряджалася сімейним бюджетом (купувала і готувала їжу, прибирала квартиру, прала білизну, сплачувала комунальні платежі, купувала ліки, медикаменти, в тому числі для проведення оперативних втручань та лікування свого цивільного чоловіка у лікарні), займалася доглядом чоловіка, так як при загостренні хвороб він потребував стороннього догляду та допомоги. Вона надавала тривалу фізичну допомогу і опікувалася чоловіком ОСОБА_4 під час перебування його у періоди численних лікувань в умовах стаціонарного лікування оскільки повністю самостійно себе обслуговувати він не міг. З 2014 р. і до дня смерті ОСОБА_4 знаходився на обліку Обласної психіатричної лікарні, де неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Після лікування в умовах стаціонару і виписки його в стадії ремісії під нагляд лікаря - психіатра за місцем проживання, ОСОБА_4 не отримував виписних епікризів. Посилаючись на закон України «Про психіатрію» лікарі їй не повідомляли про діагноз чоловіка. При цьому, кожного разу лікарі надавали рекомендації як себе поводити з ним після виписки із стаціонару, роз`ясняли з яких причин можливе загострення хвороби та що у нього можуть бути напади тимчасової психічної безпорадності, що можуть привести до негативних наслідків, які у нього вже були зафіксовані лікарями (передозування лікарських препаратів, спроби самогубства). Окремо наголошували на необхідності постійного спостереження за змінами в міміці обличчя, рухах кінцівок, за змінами його поведінки (безпричинний страх, нервовість, підвищена емоційність, розгубленість, гальмування або швидкість прийняття рішень в звичайних побутових умовах, ознаки психічних атак, ознаки депресивного стану, алкогольного сп`яніння, тощо). Особливо наголошували на необхідності пожиттєвого щоденного дозованого вживання лікарських засобів для стабілізації психічного стану та на недопустимість вживання алкогольних напоїв. Всі рекомендації лікарів вона ретельно виконувала. Особисто купувала рецептурні ліки в аптеці, слідкувала за їх щоденним вживанням ОСОБА_4 . При перших ознаках зміні поведінки чи міміки вона це фіксувала, дзвонила лікарю і консультувалась як поступити в тій чи іншій ситуації, отримувала поради і виконувала їх. Вона постійно була поруч з чоловіком, опікувалась ним з надією, що вони разом зможуть перемогти його хвороби. Вони разом відвідували консультації у лікарів, вона супроводжувала ОСОБА_4 до лікарень під час обстеження і повністю займалася підтриманням стану здоров`я чоловіка. 28.10.2021 р. каретою швидкої допомоги ОСОБА_4 у стані коми був доставлений до ЗГКБЄиСМ, де був прооперований і перебував, не виходячи з коми, у реанімації нейрохірургічного відділення цієї лікарні до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 . Весь цей час вона, як його дружина, перебувала поряд, на вимогу лікарів купувала ліки, медичні препарати, приладдя, їжу. Для усіх знайомих, друзів, близьких, рідних вони були сім`єю. Відтак, безпорадний стан її чоловіка підтверджується численними медичними документами. За життя ОСОБА_4 неодноразово висловлював свої думки щодо того, що житло, яке йому належало на праві власності, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 він хоче залишити в спадщину онукам, яких дуже любив. З урахуванням вищезазначених юридичних фактів, що підтверджені доказами, які додаються до позовної заяви, наявні підстави для зміни черговості спадкування та одержання права на спадкування позивачкою ОСОБА_1 як спадкоємицею четвертої черги за законом, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 з наданням їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .
		В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Антоненко М.В.(т.с.1 а.с.124). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1а.с.126)провадження уцій справівідкрито впорядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.180б-181) клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостак А.П. про витребування доказів у цій справі задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Наталі Григорівни належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 69064573, заведену у спадковому реєстрі у нотаріуса за № 16/2022, після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання вищезазначеної ухвали приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. надано належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 16/2022, після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.с.1 а.с.185-218).
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.224-225) клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостак А.П. про витребування доказів у цій справі задоволено, витребувано у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80) інформацію та медичну документацію, яка стосується лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 18 січня 2017 р. по 06 лютого 2017 р., у т.ч. історію хвороби № 857, завірені копії інших документів. у т.ч. медичну картку на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які підтверджують факт проходження обстеження та лікування ОСОБА_4  у у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. На виконання вищезазначеної ухвали КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР надано історію хвороби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2  (т.с.1 а.с.236-237).
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.226-227) клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостак А.П. про витребування доказів у цій справі задоволено, витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10-а; структурний підрозділ за адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 6) інформацію щодо перебування/неперебування на обліку громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2  з надаянням копії медичної картки та медичних документів, які підтверджують діагноз останнього. На виконання вищезазначеної ухвали Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» надано відповідь (т.с.1 а.с.249-251).
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.246-247) клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостак А.П. про витребування доказів у цій справі задоволено, витребувано у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80, тел. 233-1-51) інформацію та медичну документацію, яка стосується операції та лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 28 жовтня 2021 р. по 25 листопада 2021 р., у т.ч. історію хвороби, завірені копії інших документів (медичну картку), які підтверджують факт операції і перебування в комі у реанімації нейрохірургічного відділення ОСОБА_4 у зазначений період. На виконання вищезазначеної ухвали КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР надано оригінал картистаціонарного хворого №15709 (т.с.2 а.с.2-3).
		Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції в порядку ст.ст.230, 234 ЦПК України відповідач  ОСОБА_3  підтвердив, що не заперечуєпроти задоволенняпозову в частинівстановлення фактупостійного проживання однієюсім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 у періодз березня2004року подень смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Його син ОСОБА_4 проживав в квартирі АДРЕСА_4 . Позивачка ОСОБА_1 мешкала у фактичному шлюбі з його сином ОСОБА_7 приблизно з 2000 року. В нього особисто із ОСОБА_1 склались нормальні стосунки, без сварок. З сином в нього були гарні відносини, на протязі багатьох років він телефонував ОСОБА_8 кожен день, вони спілкувались на побутові теми, ОСОБА_8 розповідав про свої плани. В них були спільні справи, пов`язані з тим, що син будував дачу. В останні роки свого життя ОСОБА_8 неодноразово приїжджав до нього за будівельними матеріалами  металом, деревиною. Він подарував ОСОБА_8 зварювальний апарат та бензопилу, навчив працювати з цим інструментом. Останні рік ОСОБА_8 разом із ОСОБА_1 проживали на дачі і влітку, і взимку, в зв`язку з чим потребували великої кількість дров для опалення будинку і ОСОБА_8 підготував відповідну дровницю. Для цього ОСОБА_8 , в тому числі, спилив величезний засохлий горіх. Він неодноразово відвідував ОСОБА_8 на дачі, той дуже гостинно зустрічав його, особисто готував їжу. Його синпомер влистопаді 2021року вреанімації нейрохірургічноговідділення.Причиною смертістала побутовачерепно-мозковатравма,внаслідок нещасноговипадку,який ставсяв йогоквартирі по АДРЕСА_5 . Напередодні міжсином та ОСОБА_1 відбулась сварка,після якоївона поїхаладо своєїматері,а ОСОБА_8 разом зним вживневелику кількістьконьяку та,з необережності,похитнувся тавдарився потилицеюоб стінув коридоріквартири.Наступного днявони разоміз ОСОБА_1 приїхали наквартиру до ОСОБА_8 ,де знайшлийого напідлозі внепритомному стані,після чоговикликали швидкудопомогу.Коли ОСОБА_8 забирали улікарню, ОСОБА_1 зняла зйого рукикоштовний годинник,який привласниласобі. ОСОБА_8 знаходивсяв комів реанімації27діб,догляд заним здійснювалипрацівники лікарні,до синайого пустилилише одинраз на2хвилини.Всі необхідніліки тавитратні матеріалидля ОСОБА_8 вони покупалиразом із ОСОБА_1 .Зі всьогомайна,що належалопомерлому, ОСОБА_1 віддала йомутри паришкарпеток тачоловічі труси(чотириштуки).Він прохаввіддати йомукоштовний швейцарськийгодинник,який вінподарував ОСОБА_8 ,але ОСОБА_1 відповіла,що незмогла знайтицей годинник.Аналогічно, ОСОБА_1 пояснила прозолотий перстеньта браслет,які віндарував своємусину.За кількароків доцього у ОСОБА_8 вжебула черепно-мозковатравма,він перенісоперацію повживленню титановоїпластини уголову.Його синстраждав нагепатит «С»,в зв`язкуз чимв ньогобула депресія,від якоївін лікувавсяв психіатричномустаціонарі. Він три-чотири рази відвідував сина в лікарні, возив йому продукти. Співмешканка сина- ОСОБА_1 відмовлялась відбудь-якоїучасті удогляді ОСОБА_8 ,пояснювала вказанетим,що вінмає завласний коштхарчуватися вмедичному закладі.Гепатит «С» ОСОБА_8 вдалосьвилікувати,це підтвердилинеодноразові аналізи.Хоча,у синабула оформленадруга групаінвалідності,останні п`ятьроків свогожиття ОСОБА_8 на станздоров`я нескаржився,вів звичайнийспосіб життя. Він отримував пенсію, та, крім цього, в нього були неофіційні заробітки, будь-якого стороннього догляду, опіки, матеріального забезпечення тощо, він не потребував. Автомобіль ОСОБА_8 разом із ОСОБА_1 придбавали за спільні кошти, та частину вартості автомобіля взяли в нього в борг. Дачу ОСОБА_8 разом із ОСОБА_1 , також, придбали за спільні кошти. В спірній квартирі АДРЕСА_4 зараз проживає ОСОБА_1 . Його вона в квартиру не пускає, документи на квартиру, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 вона йому не віддає. В зв`язку з цим, для звернення до нотаріуса із свідоцтвом про прийняття спадщини, він вимушений був роботи дублікати цих документів.
		Рішенням Жовтневого районногосуду м.Запоріжжя від05вересня 2024року (т.с.2 а.с.131-147) позов ОСОБА_1 у цій справі задоволено частково.
		Встановлено фактпостійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		В решті позовних вимог відмовлено.
		10.09.2024 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням (т.с.2 а.с.151-160), в якому просив стягнути з позивача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 27000,00грн. пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог.
		В автоматизованому порядку визначено суддю суду першої інстанції Антоненко М.В.(т.с.2 а.с.161).
		Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2024 року (т.с.2 а.с.175-179) доповнено рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2024 року у цій справі наступним.
		Стягнуто з  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн.
		Відповідач ітретя особаіз вищезазначенимирішенням тадодатковим рішеннямсуду першоїінстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.
		Не погоджуючись із зазначеними рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїх апеляційних скаргах (т.с.2 а.с.183-191, т.с.3 а.с.1-4) просила:
		- рішення суду першої інстанції в частинівідмови щодо зміни  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , черговості одержання права на спадкування, з наданням їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо зміни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , черговості одержання права на спадкування, з наданням їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , в іншійчастині рішеннясуду першоїінстанції залишитибез змін; стягнути з відповідача судові витрати;
		-додаткове рішення судупершої інстанціїу ційсправі скасувати.
		В автоматизованому порядку 25.11.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.221, т.с.3 а.с.12). Ухвалою апеляційного суду від 25.11.2024 року (т.с.2 а.с.222) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 04.12.2024 року (т.с.2 а.с.225). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеними апеляційними скаргами у цій справі відкрито 05.12.2024 року та 24.12.2024 року (т.с.2 а.с.226, т.с.3 а.с.14), дану справу за апеляційними скаргами призначено до апеляційного розгляду (т.с.2 а.с.227, т.с.3 а.с.15), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 17.02.2025 року по 03.03.2025 року включно (довідка т.с. 3 а.с.59).
		Відповідач надав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с.3 а.с.27-37). Третя особа не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
		Позивач надала апеляційному суду відповідь на відзив відповідача у цій справі (т.с.3 а.с.40-58).
		У дане судове засідання належним чином повідомлена апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 3 а.с. 38) третя особи-приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального округуХамула Н.Г. не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.
		За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дняпостановлення ухвалипро відкриттяапеляційного провадження. 
		При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати справу у даному судовому засіданні за відсутності третьої особи - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г. за присутності позивача ОСОБА_1 , представника останньої  адвоката Шостак А.П. (т.с.3 а.с.62), відповідача ОСОБА_3 та представника останнього  адвоката Слизовської М.Ю. (т.с.3 а.с.63).
		Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
		Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді  доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, які з`явились, а саме:
		-позивача ОСОБА_1 та представника останньої  адвоката Шостак А.П., які у тому числі на запитання апеляційного суду зазначали, що позивач не одружувались із спадкодавцем через різницю у віці 12 років, на які позивач була старша за спадкодавця; чому спадкодавець не склав будь-якого заповіту на будь-яке майно на користь позивача, позивач не знає; позивач перебувала з 2011 року на пенсії та турбувалась про спадкодавця, який теж отримував пенсію тощо, вона же займалась його похованням; медичних документів МСЕК тощо, в яких було б прямо зазначено, що спадкодавець ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, немає, але суд першої інстанції міг зробити такий висновок сам на підставі наявних у цій справі інших медичних документів про хвороби спадкодавця;
		-відповідача ОСОБА_3 та представника останнього  адвоката Слизовської М.Ю., які у тому числі на запитання апеляційного суду наполягали на тому, що спадкодавець ОСОБА_4 (рідний син відповідача) до смерті себе обслуговував сам, мав пенсію та інший дохід, саме на які у тому числі він  спадкодавець ( ОСОБА_4 ) та позивач ОСОБА_1 й жили; у спадкодавця ОСОБА_4 не було хвороб, які б робили його стан безпорадним; належні, допустимі докази останнього у цій справі відсутні, та зокрема медичні документи на підтвердження наявності у спадкодавця безпорадного стану через будь-яку його хворобу з будь-якого часу та взагалі; квартира по АДРЕСА_5 , в якій жив на день смерті спадкодавець (син відповідача) ОСОБА_4 разом із позивачем ОСОБА_1 та на яку на теперішній час претендує позивач ОСОБА_1 , є виключно «спадковою квартирою сім`ї ОСОБА_9 », до якої ОСОБА_1 не має жодного відношення, в яку вона на теперішній час відповідача (батька спадкодавця) не впускає, про що відповідач у тому числі зазначав у суді першої інстанції у судовому засіданні у своїх показах (зміст рішення - т.с. 2 а.с. 136-137), 
		перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та додаткового рішення в межахдоводів апеляційнихскарг сторони позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягають залишенню беззадоволення з таких підстав.
		В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Судовими рішеннями є: … рішення,постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України).
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024,який набравзаконної силиз 08.02.2025року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
		Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позовпозивача уцій справічастково привищевикладених обставинах, керувався ст.ст. 13,81,258-259,263-265ЦПК Українита виходив із обґрунтованості та доведеності позову позивача лише в частині його задоволення.
		Апеляційний судпогоджується ізтаким висновкомсуду першоїінстанції,вважає йогоправильним,а рішення (в оскаржуваній частині в частинівідмови позивачуу змінічерговості спадкуванняза закономмайна спадкодавця) та додаткове рішення суду першої інстанції такими, що ухвалені із додержанням вимог закону, є правильними та законними.
		Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України  питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. 
		Рішення (в оскаржуваній частині в частинівідмови позивачуу змінічерговості спадкуванняза закономмайна спадкодавця) та додатковерішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідають.
		У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційноїінстанції відповідно до принципу диспозитивності не маєправа робитивисновків щодоне оскаржуваноїчастини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якійчастині вимогсудове рішенняне оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
		Так, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні цієї справи в оскаржуванійчастині рішення правильно виходив із такого.
		З наданих суду першої інстанції письмових доказів слід, що 06.05.2015 року ОСОБА_4 була встановлена III група інвалідності. Причиною інвалідності є загальне захворювання внутрішніх органів. Висновок про умови та характер праці: «обмежено працездатний, без значних психоемоційних, фізичних навантажень неповним робочим днем». (а.с.76)
		04.05.2017    року ОСОБА_4 була встановлена II група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК АВ № 0829110 від 04.05.2017 р. (т.с.1.а.с.75). Причиною інвалідності є загальне захворювання. В п.12 Довідки (висновок про умови та характер праці) зазначено: «легкий труд по індивідуальному графіку».
		ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.11.2021 р. (т.с.1 а.с.16) 
		Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 7115 від 29.11.2021 р. причина смерті ОСОБА_4 - закритий переломсклепіння черепа (т.с.1.а.с.18)
		Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно: - квартиру АДРЕСА_4 ; - земельну ділянку № НОМЕР_4 в Садовому товаристві «Іскра І»; - часткиквартири за адресою АДРЕСА_6 . квартира АДРЕСА_7 ; - депозитний вклад у АО КБ «ПРИВАТБАНК» та депозитний вклад у АО КБ «ПУМБ».
		Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не залишив.
		Спадкоємцем першої черги за законом є батько ОСОБА_3 , а позивач - ОСОБА_1 спадкоємицею за законом четвертої черги.
		Судом першої інстанції вивчено та оголошено матеріали спадкової справа № 69064573, яка була відкрита після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відкритої 31.01.2022 р. у приватного нотаріуса Запорізького міського округу Хамула Н.Г., що підтверджується витягом із Спадкового реєстру № 68628376 (т.с.1 а.с. 22,185-218).
		Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Так, відповідно до наданих позивачкою виписних епікризів з 2006 року по 2017 рік спадкодавець   ОСОБА_4 перебував на лікуванні:
		- з 16.02.2006 року до 26.02.2006 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 16.02.05 по 25.05.05 р. (т.с.1 а.с.78);
		- з 22.07. по 08.08.2005 року стаціонарно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з діагнозом хронічний панкреатит, хронічний холецистит. Виписаний з поліпшенням (т.с.1 а.с.79);
		- з 21.04.2009 року до 30.04.2009 року амбулаторно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з приводу отримання травми невиробничогохарактеру -рубленої раниII,III,IVпальців лівоїкінцівки (т.с.1 а.с.80);
		- з 16.12.2009 року до 25.12.2009 року амбулаторно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з діагнозом грип, загострення хронічного холециститу, хронічний гастродуоденит. Виписаний в задовільному стані (т.с.1 а.с.81);
		- з 07.11.2010 року до 15.11.2020 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гіпертонічна хвороба 1 ступеню, група помірного ризику. Працездатність відновлена. Лікарняний лист з 07.11.2010 р. по 15.11.2010 р. До праці 16.11.2010 р. (т.с.1 а.с.82);
		- з 22.02.2011 року по 25.02.2011 року стаціонарно у КУ «Міська поліклініка ім. 8 Марта» ЗМР з діагнозом паренхіматозний панкреатит, стадія загострення. Виписаний з позитивною динамікою. Режим праці та відпочинку (т.с.1 а.с.83);
		- з 25.02.2011 року по 10.03.2011 року продовжив лікування у Центрі геронтології Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом рецидивний холецистит, стадія різкого загострення, гіпомоторона дискінезія жовчного міхура. Астено-невротичний синдром. Виписаний з доброю позитивною динамікою. Нормалізація загального стану. Лікарняний лист з 25.02.2011 р. по 10.03.2011 р. До праці 11.03.2011 р. (т.с.1 а.с.84);
		- з 26.04.2011 року по 11.05.2011 року стаціонарно у Центрі геронтології Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом хронічний безкам`яний холецистит, стадія загострення, гіпомоторона дискінезія жовчного міхура. Астено-депресивний синдром. Виписаний у задовільному стані. Лікарняний лист з 26.04.2011 р. по 11.05.2011 р. До праці 12.05.2011 р. (т.с.1 а.с.85);
		- з 21.06.2012 року по 01.07.2012 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит, стадія загострення. Хронічний ерозивний гастрит. Працездатність відновлена. Лікарняний лист з 21.06.2012 р. по 01.07.2012 р. к праці 02.07.2012 р. (т.с.1 а.с.86);
		- з 19.01.2013 року по 30.01.2013 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит середнього ступеню тяжкості. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 19.01.2013 р. по 13.01.2013 р. К праці 31.01.2013 р. (т.с.1 а.с.87);
		- з 14.05.2013 року по 27.05.2013 року стаціонарно терапевтичному відділенні № 2 Центру геронтології Університетської клініки при ЗДМУ    з діагнозом    хронічний паренхіматозний панкреатит, загострення. Астено-невротичний синдром. Виписаний в задовільному стані з поліпшенням. Лікарняний лист з 14.05.2013 р. по 27.05.2013 р. К праці 28.05.2013 р.; (т.с.1 а.с.88);
		- з 18.06.2013 року по 01.07.2013 року стаціонарно у неврологічному відділенні Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом початкові прояви мозкового кровообігу, тривожність, знижений фон настрою, втома, епізоди тривоги, тахікардії, зниження пам`яті, концентрації уваги. Стан хворого поліпшився. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 18.06.2013 р. по 02.07.2013 р. К праці 02.07.2013 р. (т.с.1 а.с.89);
		- з 14.08.2013 року по 19.08.2013 року стаціонарно терапевтичному відділенні № 2 Центру геронтології Університетської клініки при ЗДМУ    з діагнозом    хронічний паренхіматознийпанкреатит, загострення. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 14.08.2013 р. по 19.08.2013 р. К праці 20.08.2013 р. (т.с.1 а.с.90);
		- з 14.01.2014 року по 24.01.2014 року стаціонарно у КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з діагнозом вперше виникла стенокардія. 21.01.2014 року ОСОБА_4 була проведена операція по встановленню серцевого стену. При виписці стан хворого поліпшився. Лікарняний лист з 14.01.2014 р. по 24.01.2014 р. (т.с.1 а.с.90);
		- з 15.03.2014 року по 31.03.2014 року стаціонарно су КУ «ОМЦССЗ» ЗОР з діагнозом атеросклероз коронарнихартерій,гіпертонічна хвороба  IIступеню,хронічний гастродуоденит в стадії загострення. Виписаний з позитивною динамікою. Лікарняний лист з 31.01.2014 р. по 01.04.2014 р. К праці 01.04.2014 р. (т.с.1 а.с.94);
		- з 12.05.2014 року по 03.06.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний вірусний гепатит С помірної активності. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 12.05.2014 р. по 03.06.2014 р. К праці 04.06.2014 р. (т.с.1 а.с.95);
		- з 08.08.2014 року по 26.08.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний вірусний гепатит С. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 08.08.2014 р. по 26.08.2014 р. К праці 27.08.2014 р. (т.с.1 а.с.96);
		- з 09.10.2014 року по 17.10.2014 року стаціонарно у КУ «Міська клінічна лікарня № З» Ленінського району з діагнозом загострення хронічного гнійно-поліпозного гайморо- етмоїдиту праворуч. Хворий виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 09.10.2014 р. по 17.10.2014 р. К праці 18.10.2014 р. (т.с.1 а.с.97);
		- з 20.10.2014 року по 05.11.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний віруснийгепатит С. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 20.10.2014 р. по 05.11.2014 р. К праці 06.11.2014 р. (т.с.1 а.с.98);
		- з 24.12.2014 року по 30.12.2014 року стаціонарно у КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з діагнозом стенокардія напруги II фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба III ступеню. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 24.12.2014 р. по 30.12.2014 р. (т.с.1 а.с.100);
		- з 26.01.2015 року по 30.01.2015 року стаціонарно у КУ «6-та міська клінічна лікарня» з діагнозом отруєння таблетками «Сонапакс» легкого ступеню, стенокардія напруги II фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба II ступеню. Стабілізована гемодинаміка. Лікарняний лист з 26.01.2015 р. по 30.01.2015 р.; К праці 31.01.2015 р. (т.с.1 а.с.101);
		- з 02.12.2015 року по 11.12.2015 року стаціонарно у КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з діагнозом стенокардія напруги III фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба III ступеню. Виданий лист непрацездатності з 02.12 по 11.12.2015 р., до праці 12.12.2015 р. (т.с.1 а.с.102);
		- з 23.05.2017 року по 06.06.2017 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом ТЧМТ, посттравматичний лептопахименінгіт. Післяопераційний дефект зводу черепа зліва, гострий панкреатит середнього ступеню тяжкості. Лікарняний з 12.02.2017 по 27.02.2017 р. до праці 28.02.2017 р. (т.с.1 а.с.102).
		На виконання ухвали суду першої інстанції від 13.01.2023 р. від КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» 23.03.2023 року надійшла відповідь в якій зазначено, що: « ОСОБА_4 з 2014 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. В період з 2014 р неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Востаннє з 15.02.2017р по 14.03.2017р. Діагноз «Органічний розлад особистості і поведінки внаслідок ураження головного мозку складного генезу (судинного, токсичного, посттравматичного), ускладненого вживанням алкоголю». 04.11.2020 р. був оглянутий лікарем-психіатром з тим же діагнозом. 21.03.2016 р був оглянутий лікарем наркологом в кабінеті медичних оглядів на стан сп`яніння. Висновок. Алкогольне сп`яніння». До відповіді додано належним чином завірена копія епікризу останнього стаціонарного лікування ОСОБА_4 з 15.02.2017 р. по 14.03.2017 р. 
		В епікризі зазначено: «Постепенно на фоне лечения состояние больного улучшилось, нормализовался сон, выровнялся фон настроения, купирована тревога. В отделении спокоен. Режим не нарушает. Избирательно общается с другими пациентами. Время проводит за чтением художественной литературы. Галлюцинаторно-параноидной симптоматики не обнаруживает. Высказывает установку на трезвый образ жизни, строит реальные планы на будущее «сначала помогу на даче, потом займусь подготовкой к операции, она на апрель запланирована, буду ставить пластину». Ассоциальных и суицидальных тенденций не выявляет. Критика формальная. Из отделения может быть выписан в сопровождении жены. Согласен на ДДН, прием ПТ. На фоне лечения побочных явлений, осложнений не отмечалось. Выдан б\л №458435 с 15.02.17г по 14.03.17, диагноз «Заболевание». К труду 15.03.17. Состояние алкогольного опьянения. Под действие ПКМ Украины № 924 от 10.10.2012 г. не подпадает». (т.с.1.а.с.249-251)
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 924) затверджено перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих. Тобто, судом першої інстанції було правильно встановлено, що на час виписки 14.03.2017р. з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», ОСОБА_4 не мавмедичних психіатричнихпротипоказань щодо виконання окремих видів діяльності та після закриття лікарняного листка 15.03.17 р. повинен був приступити до роботи. З вищенаведених медичних документів судом першої інстанції також правильно було встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 з 2005 року страждав на хронічний панкреатит, з 2013 року гіпертонічну хворобу, у 2014 році пройшов лікування хвороби серця та хронічний вірусний гепатит С, після отримано травми голови у 2017 році проведена пластика дефекту черепа титановою пластиною. 
		Згідно зі ст.ст. 77,78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Судом першої інстанції було правильно встановлено, що з наданих доказів  матеріалів наявної медичної документації у цій справі: після перебування ОСОБА_4 в медичних закладах його виписували із покращенням стануздоров`я з видачею листків непрацездатності, в яких зазначено дати виходу на роботу. 
		Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, надані суду першої інстанції медичні документи у цій справі не свідчать про те, що ОСОБА_4 страждав тяжкою хворобою, перебував у безпорадному стані, не міг себе самостійно обслуговувати. Такий висновок потребує спеціальних знань в медицині, однак належних і допустимих доказів такого характеру позивачка суду не надала. Жодним медичним документом не підтверджено, що внаслідок віку, тяжкої хвороби, каліцтва ОСОБА_4 не був здатний сам себе обслуговувати і потребував стороннього догляду з боку позивача. 
		При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що стороною позивача не було надано суду доказів звернення ОСОБА_4 до лікарів чи проходження лікування ОСОБА_4 після 2017 року по листопад 2021 року взагалі. Тому, твердження ОСОБА_1 про те, що захворювання, які мав ОСОБА_4 , прогресували кожен рік, суд першої інстанції правильно оцінив критично у цій справі. 
		Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що помер ОСОБА_4 у віці 52 років. Причиною йогосмерті став закритий перелом склепіння черепа, який він отримав вдома при падінні (т.с.1. а.с.18 ).
		Ст. 90 ЦПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
		Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_10  пояснила, що за фахом вона є лікарем  терапевтом, в період з 1996 по 2019 р.р. працювала сімейним лікарем. ОСОБА_4 був її пацієнтом, працював на TV 5. В 2014 році ОСОБА_4 повідомив їй, що він страждає на ішемічну хворобу серця та гіпертонію. Після цього, він лікувався в інфекційній лікарнівід гепатиту. Пізніше, внаслідок падіння, він отримав черепно-мозкову травму. ОСОБА_4 збирав документи для оформлення інвалідності. Наскільки їй відомо, після черепно-мозкової травми він звертався за медичною допомогою до психіатра. В безпорадному стані вона ОСОБА_4 ніколи не бачила, постійного стороннього догляду він не потребував, але вона вважає, що його потрібно було контролювати, зокрема, стосовно своєчасного прийняття ним ліків. Спілкувався він адекватно, але міг поводитись як «доросла дитина». 
		Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_11  пояснив, що з 1998 року він працював разом з ОСОБА_4 на різних телеканалах. З 2000 по 2016 рік вони з ОСОБА_4 працювали на TV 5. Приблизно в 2014 році у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я, він лікував серце, гепатит, оформлював інвалідність. Після травми голови, ОСОБА_4 лікувався в психіатричній лікарні. В цей період ОСОБА_4 перебував в нестабільному емоційному стані. Були випадки коли ОСОБА_4 приїжджав на роботу на автомобілі в стані алкогольного сп`яніння. Декілька разів він бував у гостях вдома та на дачі ОСОБА_4 , де той проживав з цивільною дружиною ОСОБА_1 . В побуті, ОСОБА_4 поводився адекватно, обговорював с гостями звичайні життєві теми. 
		Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_12  пояснив, що знайомий з ОСОБА_4 з 1996 року, вони разом працювали на телеканалі «Алекс» та TV 5, мали дружні стосунки. В 2004 році він перейшов працювати в медичні установи на адміністративні посади, оскільки має технічну освіту. З цього часу ОСОБА_4 неодноразово звертався до нього з проханнями про медичну допомогу. ОСОБА_4 скаржився до хвороби підшлункової залози, серця, гепатит. Крім цього, ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, висловлював суїцидальні думки. Останні два роки життя ОСОБА_4 вони спілкувались лише по телефону, ОСОБА_4 розмовляв та міркував адекватно, розповідав що часто їздить на дачу разом з цивільною дружиною ОСОБА_1 . 
		Допитана в суді першої інстанції свідок  ОСОБА_13 пояснила, що вона є за фахом лікар-стоматолог. ОСОБА_4 (за життя) та його цивільна дружина ОСОБА_1 з 2003 року є пацієнтами стоматологічної клініки «Рафаель», в якої вона працює. Тривалий час з 2014 по 2017 рік ОСОБА_4 не відвідував клініку, і коли вона його побачила в 2017 році, то помітила, що перебував вдепресивному стані,в розмовіз неювисловлював суїцидальнідумки. Зі слів ОСОБА_1 , вона дізналась, що ОСОБА_4 переніс черепно-мозкову травму та хірургічні операції на головному мозку та серці. Останній раз ОСОБА_4 відвідував стоматологічну клініку в травні 2019 році та знаходився в нестабільному емоційному стані, поводився збуджено, від нього відчувався запах перегару. Після цього, вона епізодично зустрічала ОСОБА_4 на вулиці, зовнішньо він виглядав охайно. 
		Допитана судом першої інстанції свідок  ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_4 (за життя) та ОСОБА_1 є її сусідами по під`їзду будинку по АДРЕСА_8 . З ОСОБА_4 вони познайомились та спілкувались з початку 90-х років. Пізніше ОСОБА_4 став мешкати разом з ОСОБА_1 , яку він представляв як свою дружину. Приблизно з 2009 -2010 р.р. у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я, він хворів на гепатит, неодноразово лікувався в медичних закладах, де йому робили хірургічні операції на головному мозку та серці. Наскільки їй відомо, внаслідок падіння, ОСОБА_4 отримав черепно-мозковутравму. В цей час його доглядала ОСОБА_1 , яка неодноразово викликала йому швидку допомогу. Крім цього, ОСОБА_4 зловживав спиртниминапоями,в спілкуванніз неювисловлював суїцидальнідумки. Останні чотири роки життя, в літній період постійно та взимку періодично, ОСОБА_4 проживав разом із ОСОБА_1 на дачі, в нього був власний автомобіль, яким він керував особисто. Коли вона зустрічала ОСОБА_4 в під`їзді, на вулиці, зовнішньо він виглядав охайно. 
		Допитаний в суді першої інстанції свідок  ОСОБА_15 пояснив, що з ОСОБА_4 він був знайомий на протязі двадцяти років, вони дружили сім`ями, могли зустрічатись декілька разів на місяць. ОСОБА_4 працював журналістом на TV 5, був висококваліфікованим спеціалістом. Приблизно в 2013 році ОСОБА_4 став поводитись дивно та незрозуміло, в розмові пояснював, що в нього панічні атаки і він вживає антидепресанти. Наскільки йому відомо, внаслідок падіння, ОСОБА_4 отримав черепно-мозкову травму. В 2016-2020роках ОСОБА_4  зловживав спиртними напоями. Разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 , ОСОБА_4 придбав автомобіль, яким керував особисто та ремонтував дачу, на якій вони разом проживали (особисто привозив будівельні матеріали). Декілька разів вони з дружиною приїжджали на дачу до ОСОБА_4 . Два рази він з ОСОБА_4 був на рибалці та помітив, що той був млявим та пасивним в поведінці, при цьому в просторі та часі ОСОБА_4 орієнтувався, галюцинацій в нього не було. Після 2020 року з ОСОБА_4 він не спілкувався та не контактував. 
		Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_16  пояснила, що в 2001 році вона прийшла працювати на TV 5, де на той час працював журналістом ОСОБА_4 , вони сиділи в одному кабінеті і в процесі спільної роботи в них склались дружні відносини. Пізніше, він познайомив її зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 . Приблизно з 2007-2008 р.р. у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я, наскільки їй відомо, він хворівна панкреатитта гепатиті йомубуло забороненовживати алкоголь. Але, при спілкуванні з ним складалось враження про те, що він сам вигадуєсобі хвороби і йому це подобалось, оскільки він постійно знаходився на лікарняних та всім колегам розповідав про свої хвороби. При цьому, іноді він зловживав алкогольними напоями. Останні роки поведінка ОСОБА_4 змінилась, він постійно вживав пігулки, поводився дивакувато, впадав в депресивний стан, скаржився на панічні атаки. Разом з цим, з появою в його житті ОСОБА_1 , він став виглядати краще, вони придбали автомобіль та збудували дачу. ОСОБА_4 самостійно керувававтомобілем. На роботі вона чула як ОСОБА_4 замовляв будівельні матеріали, необхідні для будівництва дачі. В останній раз вона бачила ОСОБА_4 в 2020 або 2021 році. Вона разом ці своїм чоловіком були в гостях на дачі ОСОБА_4 і ОСОБА_1 . Того разу при спілкуванні ОСОБА_4 виглядав мляво, не виявивши бажання йти з ними на рибалку, при цьому в просторі та часі ОСОБА_4 орієнтувався, впізнавав оточуючих, галюцинацій в нього не було. 
		Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_17  пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є чоловіком її тітки. Зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_4 вона спілкувалась декілька разів на рік, як правило на свята та на дні народження близьких. З ОСОБА_4 та його цивільною дружиною ОСОБА_1 в неї склались гарні, довірчі відносини. Останні п`ять років за життя ОСОБА_4 мав певні хвороби гепатит,панкреатит,йому робилихірургічну операціюна серці. Внаслідок отриманої черепно-мозкової травми, лікарі вставили йому в череп титанову пластину. ОСОБА_4 був нормальною, адекватною людиною. В просторі та часі він орієнтувався, впізнавав оточуючих, дивацтв в його поведінці вона не помічала. В 2020 році ОСОБА_3 видалили жовчний міхур, його син ОСОБА_4 приїжджав з дачі, особисто доглядав батька, придбавав ліки, вирішував всі питання з лікарями. ОСОБА_4 звільнився зроботи наTV5 після отримання другої групи інвалідності. В 2018 році вона була в гостях на дачі у ОСОБА_4 , де він мешкав з ОСОБА_1 . Вони чудово провели час на дачі, ОСОБА_4 показував їй будинок із ремонтом, особисто готував обід. В 2019 році вона зустрічалась з ОСОБА_4 на дачі його батька, також, в 2019 році ОСОБА_4 разом ОСОБА_1 приїжджав на свадьбу її доньки. До самої смерті ОСОБА_4 вів активнийспосіб життя,особисто керувававтомобілем, заготовляв дрова для дачі, будь-якоїсторонньої допомогине потребував. Під час святкувань ОСОБА_4 вживав алкогольні напої в міру. Востаннє вона бачила ОСОБА_4 в 2020 році на дачі його батька ОСОБА_3 , вони святкували ювілей батька - 75 років. За всі роки знайомства, вона жодного разу вона не чула від ОСОБА_1 скарг на неадекватну поведінку ОСОБА_4 . 
		Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_18  пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 по дачі. ОСОБА_4 разом з його цивільною дружиною ОСОБА_1 вона часто бачила на дачі його батька ОСОБА_3 . В дачний період  з весни по осінь вони приїжджали на автомобілі майже кожного тижня. За кермомавтомобіля завждибув ОСОБА_4 . В якійсь час ОСОБА_4 із ОСОБА_1 стали приїжджати рідше. Як їй пояснив її сусід ОСОБА_3 , вони придбали собі дачу. В 2018 році ОСОБА_4 особисто зробив на дачі батька доріжку з бруківки. Крім цього, в період 2018 -2021 року він всіляко допомагав ОСОБА_3 - пилив дерева, збирав врожай винограду, завантажував виноград у ящики та на вивозив на автомобілі. Також, вона бачила як ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 готували шашлики. Вона неодноразово особисто спілкувалась з ОСОБА_4 , він поводився адекватно, без будь-яких дивацтв, справляв враження розумною людини. Жодного разу вона не бачила його в стані алкогольного сп`яніння. В 2019 році ОСОБА_4 сам приїжджав на дачу, загрузив до автомобіля велику кількість металевих конструкцій (труб) та поїхав. ОСОБА_3 розповідав їй про те, що купив сину ОСОБА_4 зварювальний апарат і той на своїй дачі буде зварювати ці труби, щоб зробити альтанку. Востаннє вона бачила ОСОБА_4 разом с ОСОБА_1 в 2020році,коли йогобатьку ОСОБА_3 зробили операціюі вінперебував улікарні. Вона, за проханням ОСОБА_3 поливала його огород і бачила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вдвох приїхали на машині на дачу до батька та забрали врожай (помідори, баклажани, перець ). 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Покази свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що ОСОБА_4 знаходився в нестабільному емоційному стані, поводився збуджено, суд першої інстанції правильно оцінив у цій справі критично з огляду на те, що вказаний свідок не відноситься до близького кола знайомих та друзів ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_13 за фахом є лікарем  стоматологом, а тому її оцінка психічного стану ОСОБА_4 суд першої інстанції правильно розцінює як таку, що знаходиться за межами її професійної компетенції. Тим більш, як слід з пояснень свідка, їх спілкування мало епізодичний характер, а сама свідок пояснила, що востаннє бачила ОСОБА_4 в травні 2019 року. Аналогічно, суд першої інстанції правильно критично поставився до показів свідка лікаря  терапевта ОСОБА_10 , оскільки її суб`єктивна оцінка психічного стану ОСОБА_4 , який з її слів поводився як «доросла дитина», ґрунтується, також, на епізодичному спілкуванні з ОСОБА_4 без ретельного та всебічного дослідження медичної документації та стану пацієнта. Покази цих свідків повністю спростовуються вивченою та оголошеною в судовому засіданні у суді першої інстанції медичною документацією ОСОБА_4 , а також показами інших свідків, допитаних у цій справі.
		Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що:
		- свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 пояснили, що ОСОБА_4 завжди до самої смерті вів активний спосіб життя, після оформлення інвалідності та звільнення з роботи, займався облаштуванням заміського будинку, власноруч заготовляв на зиму дрова, керував автомобілем, що також спростовує твердження сторони позивача про перебування спадкодавця у безпорадному стані; 
		- лікарські комісії при встановлені ОСОБА_4 інвалідності ІІІ та ІІ групи за загальнимзахворюванням не зазначили у довідках МСЕК про те, що ОСОБА_4 потребує постійної сторонньої допомоги.
		Також, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги те, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» при ГУМВС України в Запорізькій області було створено постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган - Громадську раду, який нараховував у своєму складі 11 членів. ОСОБА_4 був обранийчленом цієїГромадської радапри ГУМВСУкраїни вЗапорізькій області та тривалий час на громадських засадах брав активну участь у функціонуванні цього консультативно-дорадчого органу.
		Отже, ОСОБА_4 мав активнугромадянську позицію,був публічноюлюдиною,працював телеведучимна одномуз центральнихзапорізьких телеканалів. Під час підготування своїх репортажів він постійно контактував з органами поліції, неодноразово як журналіст брав участь та знімав сюжети о перевірках, рейдах та операціях органів внутрішніх справ. До того ж, ОСОБА_4 неодноразово був нагороджений грамотами та подяками як за місцем своєї роботи, так і керівництвом ГУМВС України в Запорізькій області. (т.с.1.а.с.173)
		Відповідно до частини 2 статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішеннямсуду одержатиправо на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємціза законом. Підставами для задоволення такого позову є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення зазначених вище дій; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
		Таким чином, для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019     року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19). Отже, безпорадний стан - це стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами (у новонароджених, дітей раннього віку, у людей старшого віку, осіб, які перебувають у стані природного сну). Безпорадність може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю).
		У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо.
		У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що поняття тривалий час належить до оціночних категорій і саме суд повинен визначатися з його змістом, ураховуючи конкретні обставини справи та виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості.
		З наданих стороною позивача медичних документів, судом першої інстанції булдо правильно встановлено, що ОСОБА_4 іноді мав тимчасові розлади здоров`я, а також переніс травму голови, з приводу чого проходив лікування та виписувався з лікарень в задовільному стані, але вказані хвороби жодним чином не вказують на його безпорадний стан. Фактично доводи сторони позивача про безпорадний стан ОСОБА_4 зводяться до цитування наявних в нього з 2005 по 2017 рік медичних діагнозів. 
		Також, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів матеріального забезпечення нею спадкодавця та наявності матеріальних труднощів у ОСОБА_4 . До 2017 року включно він був працевлаштований і отримував заробітнуплатню,а потімпісля виходуу травні2017року напенсію отримувавпенсійні виплати. До того ж,  ОСОБА_1 з травня 2011 року є пенсіонеркою за віком, а отже відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вона є непрацездатною особою, що спростовує її доводи про матеріальне забезпечення нею спадкодавця.
		Додані ОСОБА_1 до позовної заяви виписки по витратам по її картковому рахунку, з яких вбачається, що вона сплачувала за комунальні послуги, спожиті мешканцями квартири АДРЕСА_4 , суд першої інстанції також правильно вважав такими, що не є належними та достатніми доказами матеріального утримання спадкодавця, оскільки вона в цій квартирі фактично мешкала та з 2016 року було зареєстроване місце її проживання, а тому, цілком логічно, що вона сплачувала за спожиті у тому числі нею комунальні послуги (т.с.1.а.с.25-53).
		З огляду на викладене, виходячи з відсутності умов, передбачених частиною 2 статті 1259 ЦК України, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позовна вимога ОСОБА_1 про змінучерговості спадкуванняза законом не може бути задоволена судом у цій справі.
		Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді понесених документальнопідтверджених витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на загальну суму 27000,00 грн. (- договір про надання правової допомоги від 10.06.2022 року - т.с.2 а.с.153, - розрахунок обсягу та вартості послуг та розміру компенсації витрат по наданню правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги б/н від 10.06.2022 року  т.с.2 а.с.154, - додаткова угода № 1 від 09.09.2024 року до договору про надання правової допомоги № б/н від 10.06.2022 року  т.с.2 а.с.155, - квитанції серії ААІ № 354926 від 09.09.2024 року про сплату гонорару за договором про надання правової допомоги б/н від 10.06.2022 року в сумі 27000,00 грн. т.с.2а.с.156,-акт приймання-передачінаданих послугвід 09.09.2024року задоговором пронадання правової(правничої)допомоги б/нвід 09.09.2024року т.с.2а.с.157, ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердженняздійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, а також не встановлено форму такого документу; адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта, тому, надані стороною позивача у цій справі суду першої інстанції вищезазначені документи на підтвердження у тому числі понесення позивачем у суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, є належними письмовими доказами понесення останніх позивачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України), з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України та заяви позивача ОСОБА_1 про заперечення на їх стягнення через їх недоведеність (т.с.2 а.с.173), лише відмовиу задоволенні позову ОСОБА_1 в задовленні однієї із її позовних вимог, характеру виконаної адвокатом сторони відповідача ОСОБА_3 роботи у цій справі з червня 2022 року по листопад 2024 року та обсягу фактично наданих послуг у цій справі (3 (три) томи справи), яка не є малозначною, пропорційно до суми відмовлених позовнихвимог позивача у цій справі (документально підтвердженні понесені судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у цій справі на загальну суму 27000,00 грн. /2 вимоги = 13500,00 грн.), критерію розумності та справедливості, лише розмірі 12500,00 грн.  додатковим рішенням (т.с.2 а.с.175-179).
		Описки в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції в частині визначеного з позивача остаточного розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у цій справі при вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи не можуть бути підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги сторони позивача на додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі, а можуть бути усунуті судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи у подальшому в порядку ст. 269 ЦПК України. 
		Доводи апеляційнихскарг  ОСОБА_1 в особіпредставника ОСОБА_2  єтакими,що фактичнодублюють доводиїї позову (в оскаржуванійчастині рішення в частинівідмови узміні черговостіспадкування зазаконом позивачаз четвертоїна першучергу)  та запереченняна стягненнясудових витрат(т.с.2а.с.173)уцій справіусудіпершої інстанції,якимостаннійвже надавналежнуоцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
		Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині рішення, а лише відображають позицію позивача, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
		Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Позивач та її представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справ в частині його відмови.
		Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення і додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційних скарг сторони позивача. 
		Так,суд апеляційноїінстанції досліджуєдокази,що стосуютьсяфактів,на якіучасник справипосилаються вапеляційній скарзіта (або)відзиві нанеї (ст.367ч.2ЦПК України). Всилу вимогст.367ч.3ЦПК Українидокази,які небули поданідо судупершої інстанції,приймаються судомлише увиняткових випадках,якщо учасниксправи надавдокази неможливостіїх поданнядо судупершої інстанціїз причин,що об`єктивноне залежаливід нього.Проте,докази,передбачені ст.367ч.ч.2,3ЦПК України,у ційсправі відсутніта зокремастороною позивача апеляційному суду не надані.
		Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи.
		При вищевикладених обставинах, доводи апеляційних скарг сторони позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення в оскаржуванійчастині і додатковерішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням вимог ЦПК України.
		Крім того, встановлено, що питання про судові витрати позивача, у вигляді судового збору (т.с. 1 а.с. 1-2б), суд першої інстанції оскаржуваними рішеннямта додатковимрішенням у цій справі не вирішував, а тому останнє апеляційним судом не могло переглядатись і не перглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України. 
		За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення (в оскаржуваній частині в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо зміни черговості спадкування) і додатковогорішення суду першої інстанції у цій справі або ж їх зміни.
		Також, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України в разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначених апеляційних скарги у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
		Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2024 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2024 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїухвалення,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		Повна постанова апеляційним судом складена 13.03.2025 року.
		 
		Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Трофимова Д.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...