Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14137/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; рентної плати, з них; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 14.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: К/9901/1175/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 826/14137/16
		касаційне провадження № К/9901/1175/19  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та  скасування податкових повідомлень-рішень,
		секретар судового засідання - Сірак І.М.,
		представник позивача - Івахненко І.В.,
		УСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0000551502/16, №0000561502/14, №0000571502/15.
		В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що погашення контролюючим органом раніше існуючого податкового боргу за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов`язань є діями контролюючого органу, а не платника податків, а тому у діях останнього відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов`язань, а відтак, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.
		Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.05.2018 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0000551502/16, №0000561502/14, №0000571502/15.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що погашення контролюючим органом раніше існуючого податкового боргу за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов`язань є діями контролюючого органу, а не платника податків, а тому у діях останнього відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов`язань, відтак, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, з огляду на що суд дійшов висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності, оскільки авансові внески Товариством були сплачені вчасно, а саме: до 30.05.2015, до 30.06.2015 та до 30.07.2015. Також, суд першої інстанції зазначив, що авансові внески, граничний строк сплати яких 30.08.2015, були сплачені 31.08.2015, проте, з огляду на положення законодавства, за таких обставин до платника податків не може бути застосовано штраф у розмірі 20%.
		Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.12.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскільки податкові зобов`язання позивача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, конденсат) були узгодженими, можливість зарахування сум сплаченого платником податку податкового боргу в рахунок заборгованості попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена пунктом 87.9 статті 87, пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Пункт 126.1 статті 126 ПК України не містить винятків для застосування штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно чи в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.
		Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що у даній справі відсутні правові підстави для застосування положень ПК України, які стосуються узгоджених податкових зобов`язань, в тому числі в частині строків їх сплати, чи відповідальності за можливе порушення таких строків до авансових внесків з рентної плати, які сплачувалися позивачем у травні, червні, липні та серпні 2015 року, оскільки протягом першого - третього кварталу 2015 року авансові внески з рентної плати не могли вважатися узгодженими, оскільки у відповідних податкових деклараціях суми авансових внесків не зазначалися. Зазначені контролюючим органом в акті перевірки суми авансових внесків не були узгодженими авансовими внесками, як і узгодженим зобов`язанням, такі суми не могли формувати собою  і податковий борг, а тому не могло відбутись його погашення, тобто поява джерела для визначення розміру відповідальності за статтею 126 ПК України.   
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		У відзиві на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що дані проведеної перевірки свідчать про те, що Товариством був порушений строк самостійно визначеного податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (промислова вода (розсіл)) за 2 квартал 2015 року по строку сплати 19.08.2015 у сумі 28030,57 грн. (із терміном затримки до 30 календарних днів), а також порушено строк сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, конденсат) по строку сплати  30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015 у сумі 24702308,13 грн. (із терміном затримки більше 30 календарних днів), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до статті 126 ПК України.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.02.2025 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 11.03.2025.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		У справі, що розглядається, суди установили, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку договору про спільну діяльність від 28.01.2008 №35/21 - уповноважена особа - Спільне підприємство «Каштан Петролеум ЛТД» - з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов`язань - авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, конденсат) по строку сплати 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015 та своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (промислова вода (розсіл)) по строку сплати 19.08.2015, результати якої оформлені актом від 05.01.2016 №7/25-16-15-01-24/534664291 (далі - акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення строку сплати самостійно визначених грошових зобов`язань - авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, конденсат) по строку сплати 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015 у сумі 24702308,13 грн з терміном затримки сплати більше 30 календарних днів: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта) - 12010170,08 грн; рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (природний газ) - 8792148,13 грн; рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (конденсат) - 3899989,92 грн.
		На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016: 
		№0000551502/16, яким до платника застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 2402034,01 грн;
		№0000561502/14, яким до платника застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1758429,62 грн;
		№0000571502/15, яким до платника застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 779997,97 грн.
		Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Підпунктом 14.1.217 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
		Відповідно до пункту 257.1 статті 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
		Пунктом 257.2 статті 257 ПК України передбачено, що платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати. 
		Згідно з підпунктом 257.3.1 пункту 257.3 статті 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.
		За правилами пункту 257.4 статті 257 ПК України у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
		Наведене свідчить, що платники зобов`язані сплатити рентну плату до 30 числа кожного місяця у лютому - до 28 або 29 числа), у розмірі третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у попередній податковий (звітний) період в податковій декларації.
		За визначенням, наведеним у абзаці 1 пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Згідно з абзацами 1, 6 пункту 46.5 статті 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов`язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
		Положеннями абзаців 1, 2 пункту 46.6 статті 46 ПК України передбачено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов`язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
		Так, податкова декларація з рентної плати була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 179 (який набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 29.09.2015).
		Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 ПК України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.
		Згідно з підпунктом 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Пунктом 252.6 статті 252 ПК України встановлено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що 21.08.2008 між позивачем та Спільним підприємством «Каштан Петролеум ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір №35/21-СД простого товариства про спільну виробничу (інвестиційну) діяльність, (далі - договір про СД), за умовами якого управляючим визначається структурний підрозділ позивача - нафтогазовидобувне управління НГВУ «Чернігівнафтогаз». Тобто, управляючим за договором про СД сторони визначили позивача в особі його структурного підрозділу. Саме позивач є відповідальною особою за ведення податкового обліку спільної діяльності.
		Також, судами було установлено, що позивачем були подані до контролюючого органу податкові розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І та ІІ квартали 2015 року:
		від 29.04.2015 №9081812693 з додатками №9081812715, №908181764, №9081812687, №9081812709, №908812747, грошові зобов`язання - 19000057,25 грн, у тому числі: нафта - 9334415,90 грн; природний газ - 6669503,28 грн; конденсат - 2970612,27 грн; промислова вода (розсіл) - 25525,80 грн;
		від 29.07.2015 №9160398961 з додатками №9160398967, №9160399013, №9160398948, №9160399025, №9160399027, №9160399062, грошові зобов`язання - 17211554,13 грн, у тому числі: нафта - 8027262,52 грн; природний газ - 6367934,55 грн; конденсат - 2788132,95 грн; промислова вода (розсіл) - 28224,11 грн.
		Граничний строк сплати авансових внесків з рентної плати по податковому розрахунку за І квартал 2015 року - 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015.
		Розмір авансових внесків за І квартал 2015 року:
		1) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта): 30.05.2015 - 3111471,97 грн; 30.06.2015 - 3111471,97 грн; 30.07.2015 - 3111471,97 грн;
		2) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (природний газ): 30.05.2015 - 649923,94 грн; 830448,32 грн; 742795,50 грн; 30.06.2015 - 649923,94 грн; 830448,32 грн; 742795,50 грн; 30.07.2015 - 649923,94 грн; 830448,32 грн; 742795,50 грн;
		3) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (конденсат): 30.05.2015 - 990204,09 грн; 30.06.2015 - 990204,09 грн; 30.07.2015 - 990204,09 грн.
		Граничний строк сплати авансових внесків з рентної плати по податковому розрахунку за ІІ квартал 2015 року - 30.08.2015.
		Розмір авансових внесків за ІІ квартал 2015 року:
		1) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта): 30.08.2015 - 2675754,17 грн;
		2) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (природний газ): 30.08.2015 - 482219,40 грн; 833536,51 грн; 806888,94 грн;
		3) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (конденсат): 30.08.2015 - 929377,65 грн.
		Під час перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що суми вказаних узгоджених грошових зобов`язань із авансових внесків з рентної плати за І та ІІ квартали 2015 року надійшли до бюджету із порушенням встановленого строку. Зазначені висновки контролюючого органу обгрунтовані тим, що сплачені платником податків кошти як авансові внески з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, конденсат) контролюючим органом були зараховані в рахунок погашення існуючого у платника податків податкового боргу.
		Судом апеляційної інстанції установлено, що станом на 03.08.2015 згідно карток особового рахунку, у зв`язку з несплатою при виконанні договору № 35/21-СД про спільну діяльність самостійно задекларованих грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ, газовий конденсат), починаючи з 20.05.2015, утворився податковий борг з цих платежів у загальній сумі 19629538,31 грн. У визначений законом строк сума визначених податкових зобов`язань до бюджету в повному обсязі не була сплачена.
		У серпні 2015 року контролюючий орган звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з рахунків коштів на погашення податкового боргу Товариства та Спільного підприємства «Каштан Петролеум ЛТД» (справа № 826/16433/15). Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016, у задоволенні адміністративного позову Інспекції відмовлено повністю.
		В свою чергу, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.08.2016 у зв`язку з погашенням платником у добровільному порядку податкового боргу в сумі 17838336,86 грн, стягнення якого було предметом даного спору, прийняв відмову контролюючого органу від позову та скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі № 826/16433/15, провадження у справі закрив.
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що сплачені кошти за поточними зобов`язаннями зараховувались в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до приписів пункту 87.9 статті 87 ПК України. Це, в свою чергу, призвело до того, що в інтегрованій картці платника податку в автоматичному режимі розрахувалась штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань згідно статті 126 ПК України у розмірі 10 та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Відповідно до підпунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
		Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
		Відповідно до статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
		Механізм погашення заборгованості регулюється положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України, яким встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
		Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
		Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, випливає, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.
		Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до ЗО календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Разом з цим, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі не надали належної правової оцінки доводам Товариства про те, що протягом першого - третього кварталу 2015 року авансові внески з рентної плати не могли вважатися узгодженими, оскільки у відповідних податкових деклараціях суми авансових внесків не зазначалися.
		Зокрема, суди попередніх інстанцій не встановили обставин справи стосовно того, чи подавалися Товариством до контролюючого органу декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І - ІІ квартали 2015 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 719 від 17.08.2015, у яких Товариство задекларувало авансові внески у відповідних сумах, чи набули такі зобов`язання статусу узгоджених та, відповідно, чи були такі узгоджені зобов`язання сплачені із порушенням законодавчо встановленого терміну.
		Зазначені обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.
		Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені і перевірені судом, ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи, суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, не перевірили і не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої  інстанції.
		Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Дата складення повного тексту постанови - 12.03.2025.
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...