Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/1261/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано судом: 14.03.2025. Зареєстровано: 14.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/569/1091/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024181010002003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/1261/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2025 року 
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області 
		в особі судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12024181010002003 від 19.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, не працюючого, із повною загальною освітою, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , судимого 28 червня 2023 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.4 ст.185 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком тривалість на 1(один) рік,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України, 
		 
		розгляд кримінального провадження відбувся за участю:
		прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		захисника адвоката  ОСОБА_5 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		19 серпня 2024 року, приблизно об 01 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Вербова, в м.Рівне поблизу будинку №44 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, підійшов до транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , та використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину, облив нею переднє ліве колесо автомобіля, після чого свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі, а саме застосував джерело вогню, в результаті чого сталося загоряння та пожежа, що мало наслідком знищення передньої лівої частини автомобіля.     ОСОБА_3 не маючи можливості контролювати подальше поширенню вогню, створив загрозу життю та здоров`ю людей, які перебували поблизу місця злочину, а також знищенню та пошкодженню іншого рухомого та нерухомого майна.        У результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 завдано майнову шкоду, внаслідок часткового знищення транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у загальному розмірі 79420 гривень.                                        
		   Своїми умисними діями, які виразилися в умисному знищенні чужого майна, вчиненим шляхом підпалу, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України.                            Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, зазначив, що дійсно 19 серпня 2024 року, вночі приблизно об 01 годині, перебуваючи по вул. Вербова, в м.Рівне поблизу будинку №44 підійшов до транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, та використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину, а саме бензин, який був придбаний на автозаправній станції «Олас», облив бензином переднє ліве колесо автомобіля, після чого пішов додому. Причиною підпалу автомобіля, зазначає те, що власник транспортного засобу марки «Фольксваген», напередодні не надав дорогу йому, як пішоходу на проїзній частині. Просить суворо не карати, просив вибачення в потерпілого, обіцяв відшкодувати матеріальну шкоду.
		Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав повністю.
		Винуватість ОСОБА_3 в умисному знищенні чужого майна, вчиненим шляхом підпалу, підтверджується належними та допустимими доказами, які дослідженні в судовому засіданні.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що являється власником транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Транспортний засіб був припаркований по вул. Вербова, в м.Рівне поблизу будинку №44. 19 серпня 2024 року, приблизно об 01 годині 00 хвилин, коли прокинувся, побачив що його транспортний засіб горить. Автомобіль повністю був знищений, відновленню не підлягає. Доводи обвинуваченого, з приводу порушення ним правил дорожнього руху заперечує.
		Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної підтримує, просить задовольнити.
		Згідно протоколу огляду від 19.08.2024 року та фото таблиці до неї вбачається, що був проведений огляд за адресою вул. Вербова, в м.Рівне поблизу будинку №44. Біля даного під`їзду знаходиться транспортний засіб марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль знаходиться в понівеченому стані, все скло автомобіля розбите, передня частина автомобіля згоріла, крила майже повністю відсутні, від передньої частини автомобіля знаходяться частина попелу та навкруги автомобіля побите скло.
		Згідно висновку судового експерта від 09.09.2024 року, вартість транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 79420 ( сімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять) гривень.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 відтворює обстановку вчинення 19 серпня 2024 року підпалу транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою м.Рівне вул..Вербова, 44. Слідчий експеримент здійснено із застосуванням відео зйомки із аудіо записом. За результатами фіксування слідчого експерименту технічними засобами від учасників процесуальної дії клопотання про внесення тексту показань до протоколу слідчого експерименту зауважень не було.
		Згідно відеозапису слідчого експерименту вбачається, що ОСОБА_3 відтворює обстановку вчинення 19 серпня 2024 року ним підпалу транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою м.Рівне вул.Вербова, 44. Детально розповідає, про здійснений ним підпал транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
		Доводи сторони захисту, з приводу визнання результатів слідчого експерименту недопустимим доказом, у зв`язку з тим, що обвинуваченому не було забезпечено права на захист не заслуговує на увагу з наступних підстав.
		Частиною 1 ст.52 КПК України передбачено, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
		Злочин у якому обвинувачується ОСОБА_3 , за ч.2 ст.194 КК України, не є особливо тяжким злочином, підстави, які визначені в ч.2 ст.52 КПК України, а саме інші випадки де є обов`язкова участь захисника у кримінальному провадженні також відсутні.
		Як убачається, із слідчого експерименту ОСОБА_3 будь-яких клопотань, щодо забезпечення йому захисника не подавав, зауважень щодо даного слідчого експерименту не надходило.
		Перед початком проведення слідчого експерименту обвинуваченому ОСОБА_3 було роз`яснено право на кваліфіковану правову допомогу, які він може реалізувати обравши захисника або шляхом призначення йому захисника безоплатно за рахунок держави. Останній не виявив бажання скористатись правовою допомогою, в протоколі про роз`яснення права на захист від 24 вересня 2024 року вказав про визнання вини, та прохання суворо не карати.
		Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні вищевказані докази, по справі, а саме показання обвинуваченого, потерпілого, письмових доказів, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 194 КК України, а саме умисні дії, які виразилися в умисному знищенні чужого майна, вчиненим шляхом підпалу.                        Відповідно до положеньч.2 ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.                                            Згідно ст. 65 КК України, с уд призначаєпокарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті53цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.        Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України суд враховує, щире каяття та активне сприяння в розкриття злочину.            Обставин, які обтяжують покарання, у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.                                                    При визначеннівиду таміри покаранняобвинуваченому,суд враховуєвимоги пунктів1,2Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання»,та практикуЄСПЛ,зокрема рішення«Скоппола протиІталії» від17.09.2009року проте,що складовимелементом принципуверховенства праває очікуваннявід судузастосування докожного злочинцятакого покарання,яке законодавецьвважає співмірним,положення ст.65КК України,конкретні обставиникримінального правопорушення,характер таступінь тяжкостіскоєного кримінальногоправопорушення,який згіднозі ст.12ККУкраїни єтяжким злочином;обставини йоговчинення,ступінь тяжкостінаслідків;позицію потерпілогощодо вчиненогота покаранняобвинуваченому; дані про особу обвинуваченого, який відповідно судимий; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; одружений, на утриманні неповнолітніх дітей а також батьків не має, та вважає призначитиостанньому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК Україниу видіпозбавлення волі на строк наближений до мінімального, передбаченого санкцією цієї статті.        
		Також при призначення покарання, суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 судимий 28 червня 2023 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.4 ст.185 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком тривалість на 1(один) рік, злочин у якому обвинувачується ОСОБА_3 вчинений 19 серпня 2024 року, тобто не в період іспитового строку, тобто призначення покарання на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків виключається .                                    Вирішуючи поданий цивільний позов потерпілого, суд виходить із наступних обставин справи та вимог закону. 
		Згідно ч.2ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ч.5ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Статтею 1177 ЦК України, визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України,моральна, шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її заподіяла за наявності її вини.
		У відповідності дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно ч.3ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав цивільний позов ОСОБА_6 суд вважає, за необхідне цивільний позов задовольнити повністю, стягнувши з обвинуваченого матеріальну та моральну шкоду.
		Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		На підставі ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 10551( десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 19 копійок. 
		Запобіжний захід, у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити, оскільки в даному випадку не припинив існувати один із ризиків, що були підставою для обрання та, відповідно, продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризик можливості переховуватись від суду, з огляду на тяжкість інкримінованого діяння та можливого покарання за це діяння, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
		З огляду на наведене, слід залишити обраний запобіжний захід до набрання вироком законної сили, але не довше, аніж на 60 діб.
		Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, та призначити покарання - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. 
		Строк відбування покарання відносно ОСОБА_3 рахувати з дня затримання - 25 вересня 2024 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , продовжити до набрання цим вироком законної сили, але не більше 60 діб, а саме до 11 травня 2024 року - включно.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 96500 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот) гривень та моральну шкоду в розмірі 50000 ( п`ятдесят) тисяч гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 10551( десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 19 копійок. 
		Речові докази: оптичний диск зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...