Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/8961/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: 61-13810ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(додаткова)
		 
		12 березня 2025 року 
		 
		м. Київ
		справа № 361/8961/21
		провадження № 61-13810св24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: товариство обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Територіальний сервісний центр № 3249 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 3243 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_6 , в особі представника ОСОБА_7 , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Територіальний сервісний центр № 3249 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 3243 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області, про відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Історія справи
		1.            У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                              ТОВ «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,                    ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Територіальний сервісний центр № 3249 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ 
		в Київській області, Територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ 
		в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ 
		в Черкаській області, Територіальний сервісний центр № 3243 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ 
		в Київській області, про відновлення становища, яке існувало до порушення.
		2.            Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		3.            Відновлено становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 , шляхом повернення у власність ТОВ «Автобастіон» транспортних засобів, а саме: транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_1 , який зареєстровано за громадянкою ОСОБА_3 ; транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі №  НОМЕР_2 , який зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 ; транспортного засобу марки SCHMITZ, модель SKI 24, 
		1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм - Е, сірого кольору, шасі 
		№ НОМЕР_3 , який зареєстровано за громадянином 
		ОСОБА_5 . Стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі                            2 724, 00 грн.
		4.            Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність ТОВ «Автобастіон» транспортного засобу марки SCHMITZ, модель 
		SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм - Е, сірого кольору, шасі №  НОМЕР_3 , скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року в частині розподілу судових витрат та солідарного стягнення судового збору з                  ОСОБА_6 скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1 362,00 грн.
		5.            Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2025року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лифар Д. В., залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 
		2024 року - без змін.
		Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
		6.            26 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла заява представника   ОСОБА_6  - ОСОБА_7 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій заявник вказує, що у відзиві на касаційну скаргу зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, складає 3 000 грн. Вважає, що вказані судові витрати підлягають стягненню у повному обсязі з позивача, оскільки у задоволенні касаційної скарги Верховним Судом було відмовлено. 
		7.            Також представник ОСОБА_6  - ОСОБА_7  просить поновити йому строк на подання доказів на підтвердження понесення судових витрат 
		у суді касаційної інстанції, оскільки постанова Верховного Суду від 19 лютого 2025 року надійшла в електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 
		22 лютого 2025 року.
		Заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення не надходили
		 
		Позиція Верховного Суду
		8.            Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 Цивільного процесуального кодексу України).
		9.            Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		10.         Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
		11.         Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви            представника  ОСОБА_6  - ОСОБА_7 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.  
		12.         Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		13.         Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
		14.         Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
		15.         Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
		16.         Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		17.         Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.
		18.         Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		19.         Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		20.         Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		21.         Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
		1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);  2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		22.         Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		23.         Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду 
		від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		24.         У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		25.         Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		26.         Правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи № 361/8961/21  ОСОБА_8 надавав адвокат - Афанасьєв А. О., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 26 від 17 листопада 2023 року, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 26 від 25 жовтня 
		2024 року та ордеру від 08 листопада 2024 року № 1431369.  
		27.         08 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку представник  ОСОБА_6 - адвокат Афанасьєв А. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Лифар Д. В., на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року.
		28.         У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказав, що ним протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення будуть подані докази на підтвердження понесення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. Орієнтовний розрахунок судових витрат визначено у розмірі 3 000 грн.
		29.         До заяви про ухвалення додаткового судового рішення, яка подана представником ОСОБА_6 - адвокатом Афанасьєвм А. О., долучено: договір про надання правової допомоги № 26 від 17 листопада 2023 року, додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 26 від 25 жовтня 
		2024 року; ордер від 08 листопада 2024 року № 1431369; акт виконаних робіт (надання послуг) від 26 лютого 2025 року згідно з договором про надання правової допомоги № 26 від 17 листопада 2023 року; опис виконаних робіт (наданих послуг) від 26 лютого 2025 року на загальну суму 3 000 грн; рахунок на сплату правової допомоги № 4 від 26 лютого 2025 року у розмірі 3 000 грн. 
		30.         Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 
		№ 755/9215/15).
		31.         Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		32.         Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
		33.         Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
		34.         Враховуючи, що копію постанови суду касаційної інстанції заявник отримав 22 лютого 2025 року, а заява про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами понесення судових витрат подана 26 лютого 2025 року, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення   ОСОБА_6  встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку.
		35.         Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне. 
		36.         Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду                               від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
		37.         Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду 
		від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
		38.         Враховуючи складність справи, суть спору, результат розгляду справи, підстави часткової відмови у позові, характер наданих послуг, участь адвоката під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах перегляду цієї справи в суді касаційної інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 
		39.         З огляду на наведене, заява   ОСОБА_6 , в особі представника 
		Афанасьєвм А. О., про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Поновити  ОСОБА_6  строк для подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
		2.            Заяву ОСОБА_6 , в особі представника ОСОБА_7 , про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
		3.            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
		Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили 
		з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                   Є. В. Синельников  Судді        О. В. Білоконь          О. М. Осіян          Н. Ю. Сакара          В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...