Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/12766/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.03.2025. Зареєстровано: 15.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1047/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023000000001404

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/12766/23
		н/п 1-кп/766/1047/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.03.2025 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01.08.2023 під №12023000000001404 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -  
		-у вчиненнікримінальних правопорушень, 
		передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 111-1 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1. ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, перебуваючи у невстановленому місці на території м. Генічеськ Херсонської області, достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил та інших військових формувань рф здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період дії воєнного стану співпрацювати з окупаційною владою рф, з метою вчинення дій на шкоду Україні.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора Генічеського ліцею Генічеської міської ради (далі по тексту  ліцей), розташованого за адресою: вул. Гоголя, 26, м. Генічеськ Херсонської області, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил рф території м. Генічеськ Херсонської області, тобто після 24.02.2022, перебуваючи на території зазначеного міста, усвідомлюючи що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними мотивами, добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною владою рф, зокрема на їх пропозицію продовжити займати посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з організацією освітнього процесу, а саме: директора ліцею, розташованого за вищевказаною адресою.
		У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_5 окупаційною владою рф перепризначена на посаду директора ліцею в м. Генічеськ Херсонської області та отримала повноваження з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій діяльності цього закладу.
		У подальшому не пізніше 27.07.2022 вказаний ліцей перейменований в «державну бюджету освітню установу Херсонської області «Генічеська школа №2 Генічеського муніципального округу («государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонськой области «Геническая школа №2 Генического муниципального округа») та на виконання наказу Департаменту освіти та науки Херсонської області «Про прийняття державних бюджетних освітніх установ до нового 2022-2023 навчального року» від 22.08.2022 №212 прийнята до державної системи освіти країни агресора  Російської Федерації. 
		Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади створених на тимчасово окупованій території.
		Суд кваліфікуєдії обвинуваченої ОСОБА_5  за ч.5ст.111-1КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території.
		2. Крім того ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 24.02.2022 окупаційною владою рф була призначена на посаду директора ліцею, розташованого за адресою: вул. Гоголя, 26, м. Генічеськ, та отримала повноваження з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій щодо діяльності цього закладу. 
		Використовуючи отримані повноваження ОСОБА_5 організувала діяльність очолюваного нею закладу та забезпечила організацію освітнього процесу російською мовою за освітніми стандартами та навчальними планами рф, із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України та здійснювала контроль за виконанням освітніх програм. З цією метою ОСОБА_5 здійснила підбір працівників закладу, які погодились впроваджувати стандарти освіти держави-агресора та призначила їх на посади.
		ОСОБА_5 , співпрацюючи з окупаційною владарю, запровадила у ліцеї освітній процес, який повністю протирічить меті як початкової, так і базової середньої освіти в Україні, визначені ст. 5 Закону України «Про освіту», ст. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державним стандартам початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87, Державним стандартам базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898, та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення рф, її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України. 
		Крім того з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 24.02.2022 прийняла участь у постановочному відео для пропагандистських засобів масової інформації окупаційної влади, на якому спільно з головою окупаційної влади Херсона ОСОБА_6 та інших представників окупаційної влади відкриває мурал із зображенням представника пропагандистського руху  «Юнармія» на стіні ліцею.
		Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями здійснила пропаганду у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. 
		Суд кваліфікуєдії обвинуваченої ОСОБА_5  за ч.3ст.111-1КК України як здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави агресора у закладах освіти.
		 
		ІI. Застосовані судом правові процедури. 
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 111-1КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 29.12.2023 було призначено підготовче судове засідання.
		Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, було проведено судові засідання: 25.01.2024, 12.02.2024, 11.03.2024, 01.04.2024, 22.04.2024, 30.05.2024.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачена повідомлялася про судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї та мала можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачена ОСОБА_5 не скористалась. 
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК Українивбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК Україниособа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		У відповідності до положень ч. 8ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою  сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, в органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		 
		ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК Українизахисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимогст. 52 цього Кодексуучасть захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченої.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 30.05.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023000000001404 від 01.08.2023 висунуте щодо злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 17.07.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст.31,314-316 КПК України.
		Разом з цим, за період часу з 29.12.2023 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 13.03.2025, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
		За час судового розгляду обвинувачена могла визначитися з провадженням проти неї, та усвідомлюючи, що у неї виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку та продовжила подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбаченіКПК Україниумови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
		 
		IV. Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинах. Просив визнати обвинувачену. винною та призначити відповідне покарання в межах санкцій ч. ч. 3, 5 ст. 111-1КК України із застосуванням правил, передбачених ч. 1 ст. 70 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскацією всього майна.
		Захисник вважала відсутніми достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_5 . Зауважила, що допитані судом свідки після окупації м. Генічеськ з обвинуваченою не спілкувались, а про інкриміновані їй протиправні дії довідались від інших. Впізнавали свідки обвинувачену лише як колишнього директора навчального закладу, в якому працювали, а не к особу яка зайняла посаду у новоствореному окупаційною владою навчальному закладі. 
		Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження особи обвинуваченої є недостатніми для того, щоб стверджувати про саме її причетність до зайняття відповідної посади. Досліджені судом відеозаписі були отримані з відкритих джерел, проте відсутні відомості щодо першоджерел їх публікації. 
		 
		V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2023 (справа №757/38928/23-к), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставлених їй у провину кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- протоколом огляду від 07.04.2023, відповідно до якого оглянуто Інтернет ресурс «Миротворець», в базі якого наявна інформація про ОСОБА_5 зокрема про те, що остання добровільно та за власною ініціативою пішла на співпрацю з окупаційною владою на посаді директора ліцею. Також вказано, що обвинувачена була присутня на відкритті муралу на стіні ліцею. Підтримує та сприяє розвитку пропагандистського руху «Юнармія». Крім того на вказаній сторінці розміщено п`ять зображень жінки, а також зображення із соціальних мереж, на якому зображена жінка, при завантаженні якого висвітлюється його початкова назва  « ОСОБА_7 ». Також наявний відеозаписи з висвітленням відкриття муралу із графіті на фасаді ліцею в м. Генічеськ, присвяченого юнармійському руху. Наявне також посилання на телеграм канал з публікацією про відкриття в м. Генічеськ муралу, присвяченому герою СРСР ОСОБА_8 ;
		- висновком експерта від 01.05.2023 №СЕ-19/111-23/18481-ФП, відповідно до якого зображення особи жіночої статі, одягнутої в куртку світлого кольору та чорне взуття у відео файлі «Відеозапис розміщений на вебсайті телеграм.mp4» на диску для лазерних систем зчитування «Verbatim» придатні для ідентифікації по ним особи.
		У зображенні особи жіночої статі, одягнутої в куртку світлого кольору та чорне взуття у відеофайлі «Відеозапис розміщений на вебсайті телеграм.mp4» на диску для лазерних систем зчитування «Verbatim» та у файлі «Федосова.pdf» із зображенням особової картки Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно зображена одна й та сама особа;
		- протоколом огляду від 20.07.2023, відповідно до якого оглянуто публікацію на веб-сайті «ВСЕРОССИЙСКИЙ БИЗНЕС ЦЕНТР», на якому розміщена інформація наступного змісту: у даній публікації викладаються матеріали щодо діяльності, реєстрації та функціонування «ГБОУ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ «ГЕНИЧЕСКАЯ ШКОЛА №2 ГЕНИЧЕСКОГО МУНИЦИПАЛЬНОГО ОКРУГА», де керівником юридичної особи та директором вказана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Інформація з оглянутих публікацій, розміщених в мережі «Інтернет» та виготовлені в ході проведеного огляду витяги із сайтів із повним текстом роздруковані та долучені до протоколу огляду, зокрема витяг із веб-сайту сервісу «ВСЕРОССИЙСКИЙ БИЗНЕС ЦЕНТР» на 11 арк.
		- протоколом впізнання за фотознімками від 01.04.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_9 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 . 
		Свідок ОСОБА_9  дала суду показання про те, що вона працювала вчителем у Генічеському ліцеї Генічеської міської ради з 2008 року. ОСОБА_5 була директором вказаного закладу освіти. Єдине, що їй відомо з приводу діяльності ОСОБА_5 так це те, що вона їй зателефонувала вже під час окупації м. Генічеська приблизно у вересні 2022 року, перебуваючи на підконтрольній території Україні, і запитала як можна забрати документи, на що ОСОБА_5 запропонувала їй повертатись в м. Генічеськ і працювати в ліцеї, бо всі умови для того є. Як вона зрозуміла з контексту їх розмови, то ОСОБА_5 залишилась на своїй посаді працювати в ліцеї. 
		- протоколом впізнання за фотознімками від 17.03.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_10 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 . 
		Свідок ОСОБА_10  дала суду показання про те, що до 2022 року працювала в Генічеському ліцеї Генічеської міської ради вчителем початкових класів. З початку повномасштабного вторгнення ліцей продовжував працювати дистанційно за українськими програмами. Коли постало питання необхідності працювати вже за російськими програмами, ОСОБА_5 почала опитувати працівників ліцею і пропонувати працювати далі вже за новими правилами. З цього приводу виникла суперечка між працівниками ліцею та ОСОБА_5 . 
		Вона ж зі свого боку намагалась забрати трудову книжку, проте змогла це зробити лише у травні 2022 року. Коли почались літні відпустки, то ОСОБА_5 виїхала до США і в цей період їх збирали представники окупаційної адміністрації і запевняли, що треба працювати, проте більшість відмовлялась. Також їй відомо, що ОСОБА_5 вмовляла отримувати по 10 тисяч рублів, бо зарплату перестали виплачувати, при цьому переконувала, що за це нічого не буде. Особисто з нею ОСОБА_5 не спілкувалась і не зідзвонювалась, а більшість інформації їй відома від колег, які залишились в м. Генічеськ. 
		 
		VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенціюз прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями потерпілих, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачена діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу  рф.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною у пред`явленому їй обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
		За частиною 5 ст. 111-1 КК, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим натимчасово окупованій території України»).
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення  тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суди у цьому кримінальному провадженні не встановили.
		Організаційно-розпорядчі обов`язки  це обов`язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов`язки  це обов`язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованих їй злочинах, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним т достатнім обсягом доказів.
		Позицію сторони захисту суд до уваги не приймає, оскільки висловлені заперечення щодо дослідженого обсягу доказів стосуються кожного доказу окремо, тоді як останні у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчать про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Зокрема, не зважаючи на ту обставину, що переважна більшість доказів була отримана з відкритих джерел, а показання свідків отримані фактично «з чужих слів» судом не встановлено жодних обставин, які б давали можливість встановити їх неналежність або недопустимість.
		 
		VIІ. Призначення покарання.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. При визначені виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.
		Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50,65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1ст. 1КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність  правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченою злочинів проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. ч. 3, 5 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченою та буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів. Крім того застосуванню підлягають правила ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки мала місце сукупність кримінальних правопорушень. 
		 
		VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У свою чергу з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта, висновок якого покладено саме в основу її обвинувачення.
		Керуючись ст. ст.124, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання:
		-за ч.3ст.111-1КК Україниу виді3(трьох)років позбавленняволі з позбавленнямправа обійматипосади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядування,в томучислі усфері освіти,а такожпов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарчихфункцій узакладах освіти,займатись освітньоюта виховноюдіяльністю на строк 10 (десять) років; 
		-за ч.5ст.111-1КК Україниу виді8(восьми)років позбавленняволі з позбавленнямправа обійматипосади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядування,в томучислі усфері освіти,а такожпов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарчихфункцій узакладах освіти,займатись освітньоюта виховноюдіяльністю на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 8(восьми)років позбавленняволі з позбавленнямправа обійматипосади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядування,в томучислі усфері освіти,а такожпов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарчихфункцій узакладах освіти,займатись освітньоюта виховноюдіяльністю на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна.
		?Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
		?Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2023 залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		 
		* Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залученняексперта в розмірі 2868 гривень 00 копійок.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30(тридцяти)днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень. 
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченої та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...