Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/6417/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 14.03.2025. Зареєстровано: 15.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Номер судового провадження: 11-кп/812/505/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024152020000570

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		12 березня 2025 року     м. Миколаїв
		 
		Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 
		 
		за участюсекретаря      ОСОБА_4 
		 
		учасників судового провадження:
		 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 лютого 2025 року щодо 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		-обвинуваченого за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 27 квітня 2025 року включно. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та доповнення до неї.
		 
		Захисник просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22:00 до 07:00 год. 
		 
		 
		 
		Захисник зазначає про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		 
		Просить врахувати що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, дружину, неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований.
		 
		Встановлені судом першої інстанції обставини.
		 
		На розгляді Центрального районного суду м. Миколаєва суду перебуває кримінальне провадження №12024152020000570 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		21.01.2025 ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2025 включно.
		 
		Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ухилення обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. 
		 
		Задовольняючи клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначив, що ризики не зменшились, завершити розгляд справи до завершення строку дії обраного запобіжного заходу не є можливим. 
		 
		За висновком суду першої інстанції, підстави для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу відсутні, а її належну процесуальну поведінку можливо забезпечити лише шляхом продовження строку тримання під вартою.
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		 
		Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу. 
		 
		Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 повідомлений про дату та час апеляційного розгляду. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав. Участь в апеляційному розгляді обвинуваченого відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України є необов`язковою. 
		 
		Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. 
		 
		Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»). За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		 
		Строк тримання під вартою може бути продовжений за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
		 
		Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		 
		Ці вимоги закону не достатньо враховані судом при прийнятті рішення.
		 
		З наданихсудом першоїінстанції матеріаліввбачається,що наприкінці липня 2024 року на розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України. Наразі судовий розгляд триває. 
		 
		Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що ОСОБА_8 затриманий 04.05.2024. Ухвалою слідчого судді від 06 травня 2024 року у відношенні ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду неодноразово продовжувався.
		 
		 
		 
		На момент прийнятті оскаржуваного рішення, строк тримання під вартою ОСОБА_8 становив 9 місяців 22 дні.
		 
		До суду першої інстанції прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , в обґрунтування якого зазначено, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому продовжують існувати та не зменшились.
		 
		При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		 
		Так, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. 
		 
		Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. 
		 
		У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30). 
		 
		ЄСПЛ у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		 
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, де в ст. 183 КПК України зазначено, що прокурор має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
		 
		На переконання колегії суддів, під час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою у відношенні обвинуваченого, який тривалий період перебуває під вартою, прокурор не навів обставин, які б свідчили про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		 
		Апеляційний судне погоджуєтьсяз висновкомсуду проте,що ризики, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, передбачені п.п. 1, 5, а саме: спроби з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися.
		 
		Як визначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови», одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без зазначення підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи  «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
		 
		Разом зтим,як слідуєз мотивувальноїчастини оскаржуваноїухвали,існування заявленихризиків,за висновкомсуду,обумовлена лишеступенем тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується  ОСОБА_8 . 
		 
		Однак,лише тяжкістьзлочинів,в якихобвинувачується особа,не єдостатньою підставоюдля продовженнястроку триманняпід вартою.У практиціЄСПЛ визначено,що існуванняобґрунтованої підозрищодо вчиненнязаявником тяжкогозлочину спочаткуможе виправдовуватитримання підвартою,але тяжкістьобвинувачення неможе самапо собібути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі "Єчус проти Литви").
		 
		З наданих захисником даних про особу обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки. Зокрема, має постійне місце проживання, одружений, у нього є неповнолітня дитина, він працював, характеризується виключно позитивно за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Окрім того, з повідомлення КП «Миколаївська обласна варта» слідує, що з початку запровадження воєнного стану, ОСОБА_8 у складі добровольців зазначеного КП виконував завдання, зокрема, щодо охорони та оборони критично важливих об`єктів м. Миколаєва та області, надавав значну матеріально-технічну допомогу підрозділам ЗСУ.
		 
		Тому,з урахуваннямнаведених данихпро особуобвинуваченого,з урахуваннямтієї обставини,що заявленіпрокурором ризикизменшилися, а нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не з`явилися, колегія суддів вважає, що подальше продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою не є виправданим. 
		 
		 
		 
		Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		 
		Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням певних обов`язків, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		 
		За такого, ухвала суду підлягає скасуванню, із постановленням нової ухвали про застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора, а саме: домашнього арешту з покладенням на нього певних обов`язків.
		 
		Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422-1, 532 КПК України,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
		 
		Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - скасувати. 
		 
		Постановити новуухвалу,якою узадоволенні клопотанняпрокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_9 - відмовити. 
		 
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 20:00 год до 07:00 год наступного дня, із забороною без дозволу суду залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки:
		 
		- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; 
		 
		- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; 
		 
		- з`являтися за викликом до суду;
		 
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		 
		Строк дії ухвали до 26 квітня 2025 року.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...