Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/3639/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
Надіслано судом: 14.03.2025. Зареєстровано: 15.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/753/1390/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025100020000203

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/3639/25
		провадження № 1-кп/753/1390/25
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" березня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
		головуючий                        суддя ОСОБА_1 ,
		секретарі судового засідання          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		учасники судового провадження:
		прокурори                                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисник                                 ОСОБА_6 ,
		обвинувачений                         ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020000203 від 09.01.2025, за обвинуваченням
		 
		                        ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
		 
		встановив:
		 
		До Дарницького районного суду м. Києва 21 лютого 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020000203 від 09.01.2025, за обвинуваченням  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
		 
		Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він 09 січня 2025 року, орієнтовно о 17 год. 52 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Центральна, буд. 13-Д, усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раптовим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, тобто вчинення дій, які загрожують загибеллю людини чи іншими тяжкими наслідками, шляхом поширення неправдивих відомостей, що створюють обстановку загального страху, використовуючи свій власний мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A72», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , в якому знаходилася сім-карта з абонентським номером НОМЕР_3 , орієнтовно о 17 год. 52 хв., здійснив виклик на спецлінію «102» та використовуючи ненормативну лексику, повідомив оператору, що 09 січня 2025 року збирається підірвати Південний міст, який знаходиться у місті Києві, та відноситься до об`єктів критичної інфраструктури. Поряд з цим, ОСОБА_7 точно і достовірно знав, що поширена ним інформація є неправдивою і розумів, що такі повідомлення порушують громадську безпеку, а також усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди громадській безпеці.
		Своїми умисними діями ОСОБА_7 мав намір дестабілізувати та порушити нормальний ритм життя населення міста Києва.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху критично важливого об`єкту інфраструктури, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе за ч. 2 ст. 259 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 09 січня 2025 року, орієнтовно о 17 год. 52 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Центральна, буд. 13-Д, усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раптовим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, тобто вчинення дій, які загрожують загибеллю людини чи іншими тяжкими наслідками, шляхом поширення неправдивих відомостей, що створюють обстановку загального страху, використовуючи свій власний мобільний телефон, орієнтовно о 17 год. 52 хв., здійснив виклик на спецлінію «102» та використовуючи ненормативну лексику, повідомив оператору, що 09 січня 2025 року збирається підірвати Південний міст, який знаходиться у місті Києві, та відноситься до об`єктів критичної інфраструктури. Поряд з цим, точно і достовірно знав, що поширена ним інформація є неправдивою і розумів, що такі повідомлення порушують громадську безпеку, а також усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди громадській безпеці. Своїми умисними діями мав намір дестабілізувати та порушити нормальний ритм життя населення міста Києва. Про вчинене щиро шкодує.
		 
		Показання ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		 
		Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
		 
		Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		 
		Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
		 
		Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
		 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
		 
		Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху критично важливого об`єкту інфраструктури, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
		 
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: зрілого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, працює не офіційно електриком, з вищою освітою, має постійне місце проживання, одружений.
		Обставина, яка пом`якшує покарання, є щире каяття. Ця обставина була вказана й в обвинувальному акті, з якою суд погоджується.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
		 
		З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який є особою зрілого віку, раніше судимого та за наявності однієї обставини, яка пом`якшує покарання, суд не вбачає підстав погодитись із стороною захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України та призначене покарання слід відбувати реально, що призначається судом у мінімальних межах санкції статті та буде домірним вчиненому.
		 
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням дня фактичного затримання - 09 січня 2025 року, тобто до 09 березня 2025 року.
		Під час судового розгляду ухвалою суду від 28 лютого 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 квітня 2025 року, із визначенням альтернативно запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 121 120 грн.
		 
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		засудив:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, з 09 січня 2025 року (день фактичного затримання) до 13 березня 2025 року включно.
		 
		Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення цього вироку.
		 
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням дня фактичного затримання - 09 січня 2025 року, тобто до 09 березня 2025 року.
		Під час судового розгляду ухвалою суду від 28 лютого 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 квітня 2025 року, із визначенням альтернативно запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 121 120 грн.
		 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.
		 
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого на користь держави, а саме за проведення судової експертизи (висновок експерта від 11 лютого 2025 року № СЕ-19/111-25/4308-ВЗ), у розмірі 6 367,20 грн.
		 
		Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: банківську картку, повернуту обвинуваченому на відповідальне зберігання, залишити останньому як власнику за належністю; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A72», переданий до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 150044), конфіскувати у дохід держави на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, скасувавши водночас накладений на нього арешт ухвалою слідчого судді від 17 січня 2025 року.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...