Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/565/24-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 14.03.2025. Зареєстровано: 16.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2025.
Дата набрання законної сили: 14.03.2025
Номер судового провадження: К/990/6244/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 600/565/24-а
		адміністративне провадження № К/990/6244/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного І.В.,
		суддів: Білак М.В.,  Мацедонської В.Е., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (суддя Кушнір  В.  О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29  січня 2025 року (судді Сторчак  В.  Ю., Матохнюк  Д.  Б., Граб  Л.  С.) у справі №  600/565/24-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.           ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
		- визнати протиправними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
		- зобов`язати нарахувати індексацію грошового забезпечення за період із 01   грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
		- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25   травня 2021 року включно;
		- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року у розмірі 4   387 грн 11 коп. на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		2.          На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що всупереч вимогам Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), відповідачем у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018   року не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у розмірі, що визначена чинним законодавством, з урахуванням базового місяця січня 2008 року. 
		3.          На думку позивача, відповідачем не вірно визначено місяць для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у зазначений вище період, що порушує майнові права позивача.
		4.          Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання індексації-різниці за час фактичного перебування на грошовому забезпеченні у відповідача за період із березня 2018 року по дату звільнення, оскільки величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30%. При цьому, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, її виплата повинна здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
		5.          Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024   року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28   лютого 2018   року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
		Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008   року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
		Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №   1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
		6.          Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, указав, що з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01   січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року по справі № 380/5811/21.
		7.          Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року і зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи місяць підвищення доходу січень 2008 року.
		8.          Вирішуючи позов в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частина НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25 травня 2021   року суд першої інстанції зазначив, що з огляду на пункт 1, абзаци 3-6 пункту 5 Порядку №   1078, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 23 березня 2023 року у справі №   400/3826/21 та від 12 квітня 2023 року у справі №   560/13302/21. Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №   1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
		9.          Чернівецький окружний адміністративний суд звернув увагу, що відповідно до вимог Закону України від 03 липня 1991   року №   1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №   1282-XII) та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці), покладається безпосередньо на роботодавця. Відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, фактично врахував лише норми абзаців 1 та 2 пункту 5 Порядку №   1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №   1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача в період з березня 2018 року по травень 2021 рік.
		10.          При цьому суд першої інстанції зазначив, що визначення факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, як і розрахунок конкретного розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
		11.          За висновком Чернівецького окружного адміністративного суду відповідач не врахував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача, а тому суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень, здійснювати замість нього відповідні розрахунки та вираховувати суму заборгованості. Відтак, суд першої інстанції зазначив, що наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018   року по травень 2021   року з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №   1078.
		12.          Щодо позовних вимог про виплату індексації одночасно з компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №   44 (далі - Порядок №   44), суд першої інстанції зазначив, що відповідачем наразі не приймалось будь-якого рішення щодо невиплати компенсації сум податків з доходів фізичних осіб. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а відтак права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними і відповідно задоволенню не підлягають.
		13.          Переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що підтримує позицію суду першої інстанції, що визначення факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, як і розрахунок конкретного розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум, адже відповідач не врахував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту   5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача, тому суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень, здійснювати замість нього відповідні розрахунки та вираховувати суму заборгованості. Відтак, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по травень 2021 року з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		14.          Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позовні вимоги про виплату індексації одночасно з компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 є передчасними і відповідно задоволенню не підлягають.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
		15.          Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме не застосовано положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №   1078 та не вжито заходів щодо оцінки та дослідження доказів, які мали суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме щодо підтвердження або спростування факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року сумі індексації у березні 2018 року та як наслідок встановлення або спростування права позивача на отримання індексації, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №   1078 шляхом порівняння доходу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі №   400/3826/21, від 29 березня 2023   року у справі №   380/5493/21, від 06   квітня 2023 року у справі №   420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №   320/8554/21, від 03 травня2023 року у справі №   160/10790/22, від 09 травня 2023 року у справі №   560/13302/21, від 11   травня 2023   року у справі №   260/6386/21, а головне у постановах від 22 червня 2023 року у справі №   240/23550/21, від 21 березня 2024 року у справі № 380/14057/22, від 20   червня 2024 року у справі №   620/14086/23, від 10 жовтня 2024 року у справі №   500/8015/23, внаслідок чого безпідставно відмовлено позивачу у зобов`язанні відповідача нарахувати та виплатити індексацію різницю в конкретних розрахованих сумах.
		16.          На думку скаржника, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити. Водночас, невизначення в ухваленому судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем, не вносить юридичної визначеності в ці спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Отже, скаржник вважає, що судами попередніх інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2028 року по 25 травня 2021 року включно в конкретно визначеній сумі, помилково вважаючи, що повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації-різниці є дискреційними.
		17.          Скаржник також зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення пунктів 2-4 Порядку №   44 у правовідносинах, які виникли при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення відповідно до Закону №   1282-ХІІ, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі №   380/813/22, від 27 вересня 2023 року у справі №   420/23176/21, від 31   січня 2024   року у справі 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №   160/10789/22, від 30   квітня 2024 року у справі №   360/700/23, від 27 червня 2024   року у справі №   580/602/22, від 10 жовтня 2024 року №   500/8015/23.
		18.          На переконання скаржника, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород на інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантів щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на їх нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №   1282-ХІІ. Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту   2 порядку №   44. Проте, судами попередніх інстанції проігноровано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме положення пунктів 2-4 Порядку №   44 у подібних правовідносинах.
		19.          На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Позиція інших учасників справи
		20.          У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця (який звільнив позивача). Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевіряти правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У зв`язку з цим, суд не може стягувати фіксовану суму індексації обраховану позивачем.
		21.          Військова частина НОМЕР_1 також указала, що висновки Верховного Суду, що викладені в його постанові від 14 липня 2021 року у справі №   240/12040/19, на які посилається позивач, не можуть буть релевантними для справи №   600/565/24-а, оскільки справа №   240/12040/19 стосується перерахунку та виплати пенсії і визначення розміру доходу з якого призначається пенсія, а справа №   600/565/24-а стосується визначення розміру збільшеного доходу для визначення права та отримання індексації-різниці грошового забезпечення. Посилання позивача на висновки Верховного Суду, що викладені в його постанові від 10 вересня 2020 року у справі №   200/9297/19-а не мають значення для вирішення даної справи, оскільки в справі №   200/9297/19-а суд виснував, що місячна додаткова грошова винагорода не належить до доходів, що має одноразовий характер виплати. Але зазначене не заперечується відповідачем, щомісячна додаткова грошова винагорода врахована відповідачем при розрахунку доходів для обрахунку можливої суми індексації-різниці. Висновки у справі №   520/6243/22 (постанова Верховного Суду від 22 червня 2023 року) також не можуть бути релевантними, оскільки в цій справі не розглядалось питання в доходах якого місяця має обліковуватись щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачена в поточному місяці.
		22.          Крім того, на переконання військової частини НОМЕР_1 , судовому захисту підлягає лише порушене право. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Відповідно дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Наразі між сторонами наявний спір щодо виплати індексації грошового забезпечення, то є очевидним висновок про відсутність між сторонами спору стосовно питання виплати позивачу компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
		23.          У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
		Рух касаційної скарги
		24.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та  постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 600/565/24-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та витребував із Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 600/565/24-а.
		25.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12   березня 2025 року справу №   600/565/24-а призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		26.           ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 01 січня 2015 року по 25 травня 2021 року, де отримував грошове забезпечення, що підтверджується архівними відомостями особової картки грошового забезпечення.
		27.          Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25 травня 2021 року №   146-ОС позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 25 травня 2021   року.
		28.          Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 27 січня 2022 року №   47, у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року позивачу нараховувалася індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця «травень 2015 року», а з 01 березня 2018 року «березень 2018 року». За період з   01   січня 2015 року по 25 травня 2021 року загальний розмір нарахованої індексації склав 23   146 грн 23 коп. (6424 грн 29   коп.+16   721 грн 94 коп.).
		29.          Вважаючи дії відповідача протиправними щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 01 березня 2018 року по 25   травня 2021 року включно, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		30.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		31.          Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.
		32.          На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		33.          У справі, що розглядається, ОСОБА_1 - військовослужбовець, який звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 25 травня 2021   року, просить: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01   грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), зобов`язати нарахувати таку індексацію та виплатити з відрахуванням виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 25   травня 2021 року включно, зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за вказаний період у розмірі 4   387 грн 11 коп. на місяць, та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		34.          Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 29 жовтня 2024   року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, адміністративний позов задовольнив частково, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частинні зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період за період із 01   грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 4   387 грн 11 коп. на місяць, а також здійснити відповідні виплати із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		35.          Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивача про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 06 липня 2023 року у справі № 240/23550/21, від 21 березня 2024 року у справі № 380/14057/22, від 20 червня 2024 року у справі № 620/14086/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23 щодо необхідності визначення суми індексації-різниці грошового забезпечення визначеної нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		36.          Отже, зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій та доводи й вимоги скаржника, на стадії касаційного перегляду ключовим питанням справи є правильність застосування судами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у контексті з`ясування того, чи правильними є висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови позовних вимог ОСОБА_1 .
		37.          Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.
		38.          Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №   1282-XII.
		39.          Статтею 2 Закону № 1282-XII, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		40.          Відповідно до статті 4 Закону №   1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		41.          Згідно із частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		42.          На підставі частини першої статті 9 Закону №   1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
		43.          За змістом частини другої статті 6 указаного Закону Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		44.          Пунктом 1-1 Порядку №   1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		45.          У пункті 2 Порядку №   1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
		46.          За правилами пункту 4 Порядку №   1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		47.          У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100   відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку №   1078).
		48.          Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку №1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
		49.          У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		50.          Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		51.          Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №   380/5493/21, на які вказує позивач у своїй касаційній скарзі, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №   1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		52.          Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		53.          Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка підлягає врахуванню під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі).
		54.          При цьому Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
		55.          Як стверджує позивач та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 25 травня 2021 року (день звільнення). Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
		56.          У цьому контексті варто зазначити, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		57.          Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №   1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		Від установлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.
		58.          Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16   січня 2025 року у справі №   160/19515/23.
		59.          У справі ж, що розглядається, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, не встановили інформацію про отримане грошове забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду і т. д.) без урахування складових, що мають разовий характер.
		60.          Крім того, Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих позивачем, сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15   серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, від 07 грудня 2023 року у справі №   360/381/23).
		61.          У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право, та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
		62.          Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
		63.          З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
		64.          Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		65.          Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		66.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації.
		67.          У цій справі суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а саме: чи порушене право позивача за період з 01 березня 2018 року по 25 травня 2023 року на отримання «індексації-різниці», визначеної згідно з абзацами 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, і якщо так, то чи обґрунтованим є заявлений позивачем розрахунок цієї суми.
		68.          Таким чином, доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 06 липня 2023 року у справі № 240/23550/21, від 21   березня 2024 року у справі № 380/14057/22, від 20 червня 2024 року у справі №   620/14086/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23 щодо необхідності визначення суми індексації-різниці грошового забезпечення визначеної нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, знайшли своє підтвердження.
		69.          Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваній постанові.
		70.          Позаяк для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, отже Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		71.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		72.          Згідно із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		73.          Оскільки рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та не враховують висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права в подібних правовідносинах, оскаржені судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024   року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач  СуддіІ.В. Желєзний  М.В. Білак   В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...