Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/17128/24 1-кс/521/831/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 17.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2025.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: 11-сс/813/553/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024163470000693

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/813/553/25
		Справа № 521/17128/24 1-кс/521/831/25 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 березня 2025 року                            м. Одеса
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_2 
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024163470000693, внесеного до ЄРДР 23 вересня 2024 року,-
		установив:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення.
		Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання слідчої СВ відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_9 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 31 (тридцять один) день, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 березня 2025 року, з визначенням розміру застави у розмірі  100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2024 року  302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
		Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжує існувати.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		На вказану ухвалу захисник захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, з наступних підстав:
		- пред`явлене повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки, справа повністю сфальсифікована;
		- сторона обвинувачення не довела, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
		- поза увагою суду залишалось те, що підозрюваний ОСОБА_7 є мешканцем м. Херсон та у період до листопада 2022 року разом із родиною перебував в окупації; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; підозрюваний має доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка внаслідок неспровокованої збройної агресії росії, бомбардувань та обстрілів страждає на розлад адаптації в зв`язку з чим не може працювати та забезпечувати себе; позитивно характеризується за місцем мешкання.
		- розмір застави є непомірним для сім`ї підозрюваного.
		Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічній час доби або зменшити розмір застави, як альтернативного засобу до 40 розмірів прожиткових мінімум для працездатних осіб.
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		Захисник в апеляційній скарзі просив проводити апеляційний розгляд за відсутності сторони захисту та просив задовольнити її у повному обсязі. 
		Прокурор надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
		Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).
		Відповідно до клопотання у провадженні відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024163470000693 від 23 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		В рамках вказаного кримінального провадження 27 грудня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 лютого 2025 року .
		Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті (виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою) виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
		Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
		На цій стадії суд не може надавати іншу оцінку тому чи наявна обґрунтована підозра, якщо на момент апеляційного перегляду не надано нових доказів, які не подавалися раніше, чи не змінилися обставини, котрі мали місце на момент прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу, оскільки в протилежному випадку вказане по суті буде повторним переглядом первісного рішення про застосування запобіжного заходу, що суперечить принципу поваги до остаточного судового рішення.
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними, тобто такими, що продовжують існувати, якщо встановлено обґрунтовану ймовірність можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, але вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку, що наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Апеляційний суд погоджується із мотивами ухвали слідчого судді щодо висновку про те, що не зменшилися та продовжують існувати ризики (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків, (3) вчинення іншого кримінального правопорушення, які обумовлені: тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; характер та ступень суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення, а також фактичні обставини справи  організація незаконного перетину державного кордону особами призивного віку в умовах дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів; дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки  народився у м. Зугдіді, громадянин Грузії, в Україні проживає більше 30 років, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, раніше не судимий.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і на які вказувала сторона обвинувачення, при цьому зі спливом часу проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні вірогідність існування зазначених ризиків не зменшилась. Тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про відсутність у матеріалах клопотання доказів, що підтверджують наявність встановлених слідчим суддею ризиків, на переконання колегії суддів є безпідставними, адже спростовуються достатньою сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів.
		Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника відносно того, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, водночас зауважує, що у світлі інкримінованих обставин справи, зазначене не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити встановлені ризики до маловірогідних чи до їх виключення.
		Таким чином, подальше існування наведених ризиків виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Саме продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження
		При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції , покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти. Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.
		Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави
		Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		На переконання апеляційного суду, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного - його вік, стан здоров`я, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан та фактичні обставини справи, визначений розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього.
		Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
		Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційні скарги захисників не містить переконливих доводі зворотного. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
		Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024163470000693, внесеного до ЄРДР 23 вересня 2024 року, - залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2             ОСОБА_3             ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...