Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/15903/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 17.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2025.
Дата набрання законної сили: 17.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/175/926/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024052390000663

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/15903/24
		Провадження № 1-кп/175/926/24
		2025 рік
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 березня 2025 року                     с-ще Слобожанське
		Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючої: судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 
		за участю прокурора: ОСОБА_3 
		за участю захисника: адвоката ОСОБА_4 
		за участю обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390000663 за обвинувальним актом відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первоавгустовський Дмитрієвського району Курської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, водія відділення зв`язку взводу управління 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, маючого повну загальну середню освіту, розлученого,
		обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, маючого повну загальну освіту, розлученого, раніше судимого:
		1. 26 листопада 2007 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень; відомості про сплату штрафу відсутні;
		2. 18 березня 2008 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі; звільненого 27 березня 2009 року по відбуттю строку покарання;
		3. 13 жовтня 2010 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі; звільненого 16 вересня 2011 року по відбуттю строку покарання;
		4. 06 вересня 2012 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року позбавлення волі; 
		5. 06 листопада 2012 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі; звільненого 21 березня 2016 року по відбуттю строку покарання;
		6. 19 лютого 2020 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року трьох місяців обмеження волі;
		7. 20 травня 2020 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років шести місяців обмеження волі; звільненого 03 лютого 2023 року по відбуттю строку покарання;
		8. 08 лютого 2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до двох років шести місяців обмеження волі зі звільненням від відбування покарання у зв`язку з повним відбуттям покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 20 травня 2020 року;
		9. 07 березня 2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до двох років шести місяців обмеження волі зі звільненням від відбування покарання у зв`язку з повним відбуттям покарання;
		обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України,
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не працюючого, маючого повну загальну освіту, розлученого, раніше судимого:
		1. 08 лютого 2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року обмеження волі, з іспитовим строком на один рік;
		обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 353 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		У не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 години 00 хвилин 14 квітня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_7 , знаходячись у гаражному боксі, розташованому на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , здійснюючи ремонт автомобіля марки «КІА», моделі «CЕЕD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на той час користувалась ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою присвоєння владних повноважень працівника правоохоронного органу для подальшого використання для вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, забрав з багажного відділення вказаного вище автомобіля форму працівника поліції, зі знаками розпізнавання Головного управління Національної поліції в Донецькій області та погонами старшого лейтенанта поліції. 
		При цьому, будучи мешканцем м. Краматорська Донецької області, обвинувачений ОСОБА_7 достеменно знав, що особисто не знайомий йому ОСОБА_9 здійснює самогоноваріння у будинку АДРЕСА_4 , у зв`язку із чим у обвинуваченого ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 під видом працівника поліції. Для цього обвинувачений ОСОБА_7 вигадав легенду, що внаслідок вживання самогону ОСОБА_9 отруїлись військовослужбовці, а тому з метою уникнення негативних наслідків у виді фізичної розправи над ним останній має передати йому грошові кошти у розмірі 20000 гривень 00 копійок.
		Також, з метою полегшення вчинення злочину, подолання можливого опору та забезпечення найбільш ефективного психологічного тиску, обвинувачений ОСОБА_7 залучив до вчинення злочину обвинуваченого ОСОБА_6 , який за добровільною згодою, з повним усвідомленням усіх обставин розробленого плану та протиправності дій, мав імітувати здійснення відеофіксації огляду місця події під час вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_9 .. При цьому попередній змові на вчинення запланованого злочину та її виникненню також передували тривалі дружні стосунки та спільне кримінальне минуле обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які вже мали досвід спільного вчинення корисливих злочинів та були засуджені вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 до початку скоєння злочину домовились про спільне його вчинення, розподілили ролі та лише після цього приступили до його виконання.
		Так, 14 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за допомогою заздалегідь підготовленого транспортного засобу  автомобіля марки «ВАЗ», моделі «217230», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , приїхали за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Знаходячись за вказаною адресою, видаючи себе за працівників поліції, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 зайшли за згодою введеного в оману потерпілого ОСОБА_9 на територію його домоволодіння, а згодом і до будинку, де, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, повторно, з корисливими намірами, з умислом, спрямованим на вимагання, в умовах воєнного стану, з використанням форменого одягу працівника поліції, імітуючи здійснення відеофіксації огляду місця події, застосовували психологічний тиск у виді погроз на адресу потерпілого ОСОБА_9 щодо можливої розправи над ним з боку військовослужбовців, які нібито отруїлись самогоном, подавили його волю до спротиву, заявили незаконну вимогу та отримали від потерпілого ОСОБА_9 , який сприйняв вказані погрози як реальні, грошові кошти у розмірі 20000 гривень 00 копійок.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 189 КК України як вимагання, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 189 КК України як вимагання, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		Крім того, у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 14 квітня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою вчинення корисливих злочинів (крадіжок, грабежів, нападів на окремих громадян) вирішив організувати та очолити стійку організовану групу, діяльність якої полягала у здійсненні дій, спрямованих на досягнення злочинного результату у виді викрадення чужого майна та звернення майна на свою користь, в тому числі шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я осіб, які зазнавали нападу, які мають у розпорядженні великі суми готівки, чи створення загрози застосування такого насильства. 
		З цією метою обвинувачений ОСОБА_7 розробив злочинний план, відповідно до якого до складу стійкої організованої групи як виконавці повинні були увійти особи, знайомі йому особисто та які бажали покращити своє матеріальне становище, а також за своїми моральними якостями могли йому підкорятись, виконувати поставлені завдання та вказівки з вчинення корисливих злочинів, у тому числі розбійних нападів. В цей же час обвинувачений ОСОБА_7 довів розроблений ним план злочинної діяльності до відома своїх знайомих  обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і запропонував взяти активну участь у його реалізації, зацікавивши можливістю швидкого збагачення.
		Ознайомившись зі злочинним планом, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 схвалили його, визнали лідерство обвинуваченого ОСОБА_7 і надали згоду на участь в організованій стійкій групі як виконавці. Стійкість організованої групи, згідно зі злочинним задумом ОСОБА_10 повинна була забезпечуватися стійкими дружніми стосунками між учасниками, які тривалий час були знайомі між собою, та спільною метою  здійсненням з корисливих мотивів нападів, стабільністю і згуртованістю зазначеної організованої групи, наявністю плану злочинної діяльності і чіткого розподілу функцій учасників щодо його досягнення, здатністю протистояти зовнішнім і внутрішнім перешкодам. 
		Об`єднання, яке створив обвинувачений ОСОБА_7 було стійким, що знайшло своє відображення у згуртованості та стабільності. Так, між учасниками організованої злочинної групи були постійні внутрішні зв`язки, що виражались у зустрічах та відвідуваннях один одного. Для очолюваного обвинуваченим ОСОБА_7 об`єднання було характерним обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації, прикриття, розділення сум прибутку між учасниками організованої групи. 
		При цьому, на себе як організатора, обвинувачений ОСОБА_7 поклав обов`язки щодо створення стійкої організованої групи, підшукування членів організованої групи, в тому числі осіб, які володіють навичками бойових мистецтв, загальне керівництво групою, участь у вчинюваних нею злочинах, розроблення планів нападів, інструктування членів групи щодо виконання відповідних злочинних діянь та їх ролі під час вчинення нападу, підшукування або пристосування засобів чи знарядь вчинення злочину, проведення розвідувальних заходів: виборі об`єкту нападу, зборі інформації про об`єкт нападу  потерпілого (його вік, матеріальне становище, графік роботи, розпорядок дня, можливість вчинення опору під час нападу, шляхів підходу до його місця мешкання або роботи та шляхів відходу від місця скоєння злочину, щоб уникнути викриття), часу вчинення нападу, вибору місця вчинення нападу, організації конспіративних заходів. 
		Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 була відведена роль виконавців, які повинні були реалізовувати плани нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаним в тому числі із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я осіб, які зазнавали нападу або з погрозою застосування такого нападу. 
		Розроблений обвинуваченим ОСОБА_7 план передбачав у першу чергу створення стійкої організованої злочинної групи з розподілом функціональних обов`язків між її учасниками, об`єднаних єдиним наміром спрямованим на заволодіння чужим майном, з метою у подальшому звернення майна на свою користь. 
		Організована група у складі вказаних вище осіб, набувши ознак стійкого об`єднання, які планували вчинення корисливих злочинів, припинила своє існування 20 квітня 2024 року, після викриття співробітниками правоохоронних органів.
		Плануючи свою протиправну діяльність, обвинувачений ОСОБА_7 підшукав та визначив об`єкт вчинення першого злочину  ОСОБА_9 , який займався самогоноварінням за адресою: АДРЕСА_5 , у якого могла бути велика сума готівкових грошових коштів та інше цінне майно. За злочинним задумом обвинуваченого ОСОБА_7 безпосередні виконавці під його керуванням та за його участю, з корисливих мотивів, повинні були здійснити протиправні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, яке належало ОСОБА_9 , у тому числі за необхідності із застосуванням небезпечного для життя чи здоров`я насильства, подолавши тим самим його опір. При цьому обвинувачений ОСОБА_7 як організатор та виконавець організованої злочинної групи вирішив розподілити отримані від вчинення нападу грошові кошти між всіма членами банди на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_7 у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 години 00 хвилин 14 квітня 2024 року, знаходячись у гаражному боксі, розташованому на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою присвоєння владних повноважень працівника правоохоронного органу для подальшого використання для вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, забрав з багажного відділення із залишеного йому на ремонт автомобіля марки «КІА», моделі «CЕЕD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на той час користувалась ОСОБА_8 , форму працівника поліції, зі знаками розпізнавання Головного управління Національної поліції в Донецькій області та погонами старшого лейтенанта поліції. Одночасно, для вчинення злочинів обвинувачений ОСОБА_7 вирішив використовувати транспортні засоби, що залишали йому на ремонт треті особи, і для вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9 вирішив задіяти автомобіль марки «ВАЗ», моделі «217230», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . 
		Згідно зі злочинним планом, з метою унеможливлення здійснення потерпілим опору, обвинувачений ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, під вигаданим приводом отруєння інших військовослужбовців внаслідок вживання самогону ОСОБА_9 повинен був висунути вимогу щодо надання грошових коштів у розмірі 150000 гривень 00 копійок, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , видаючи себе за працівників правоохоронних органів, підтвердити законність дій обвинуваченого ОСОБА_5 та обґрунтованість його вимог щодо надання грошових коштів. При цьому у разі незгоди надати грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_5 повинен був застосувати фізичне насильство та психологічний тиск у виді погрози вбивством шляхом демонстрації гранати. 
		У вказаному запланованому злочині ролі учасників були розподілені таким чином: 
		- обвинувачений ОСОБА_7 , будучи організатором організованої групи, маючи на меті отримання незаконного прибутку шляхом вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 , підшукав вищезазначених осіб для реалізації зазначеного вище спільного злочинного плану та здійснював керівництво вказаною організованою групою. Також обвинувачений ОСОБА_7 взяв на себе функцію співвиконавця, відповідно до якої останній повинен був особисто здійснювати заходи конспірації учасників вказаної організованої групи, шляхом переодягання ним у заздалегідь підготовлену форму встановленого зразка працівника Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з відповідними знаками розпізнавання та спеціальним званням старший лейтенант поліції та бути присутнім разом з учасниками організованої групи під час вчинення злочину з метою створення ілюзії та введення в оману потерпілого для недопущення викриття учасників організованої групи, заздалегідь підготувати транспортний засіб для використання його під час вчинення злочину, розподілом між учасниками групи незаконно отриманих грошових коштів отриманих від вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 ;
		- обвинувачений ОСОБА_6 , будучи виконавцем у складі організованої групи, виконував свої функції, спрямовані на досягнення розробленого та доведеного обвинуваченим ОСОБА_7 плану вчинення злочину, як співвиконавець, відповідно до відведеної йому ролі, здійснив психологічний тиск на потерпілого ОСОБА_9 та проводив заздалегідь підготовленим фотоапаратом нібито відеофіксацію адміністративного правопорушення потерпілого ОСОБА_9 з метою переконання рішучості намірів і необхідності виконання потерпілим ОСОБА_9 вимог обвинуваченого ОСОБА_7 , спрямованих на передачу потерпілим грошових коштів;
		- обвинувачений ОСОБА_5 , будучи виконавцем у складі організованої групи, виконував свої функції, спрямовані на досягнення розробленого та доведеного обвинуваченим ОСОБА_7 плану вчинення злочину, як співвиконавець, відповідно до відведеної йому ролі, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_7 повинен перевезти учасників організованої групи до місця вчинення злочину та з місця вчинення злочину на заздалегідь підготовленому транспортному засобі обвинуваченим ОСОБА_7 , здійснювати психологічний тиск на потерпілого ОСОБА_9 шляхом спричинення останньому тілесних ушкоджень та залякування потерпілого ОСОБА_9 застосуванням відносно нього оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 у конструкційному поєднанні з запалом типу УЗРГМ, забрати грошові кошти у потерпілого ОСОБА_9 ..
		Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, узгодили між собою єдиний план та розподіл функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. 
		Так, реалізуючи єдиний злочинний умисел, 18 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, учасники організованої злочинної групи  обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленого транспортного засобу  автомобіля марки «ВАЗ», моделі «217230», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , приїхали за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . 
		18 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у складі організованої злочинної групи, у якій обвинувачений ОСОБА_7 був організатором, а обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5  виконавцями, маючи єдиний, відомий всім учасникам план та розподіл ролей для вчинення розбійного нападу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з використанням обвинуваченим ОСОБА_7 форменого одягу працівника поліції для подолання опору потерпілого ОСОБА_9 , імітуючи проведення відеофіксації огляду місця події, здійснюваного обвинуваченим ОСОБА_6 , шляхом застосування насильства у виді завдання трьох ударів в обличчя та погрозою вбивства шляхом демонстрації оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 у конструкційному поєднанні з запалом типу УЗРГ вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, подолали опір, заявили вимогу та отримали від потерпілого ОСОБА_9 , який сприйняв здійснені погрози та застосоване насильство як реальну загрозу життю та здоров`ю, грошові кошти у сумі 2950 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 18 квітня 2024 року становило 116658 гривень 05 копійок, та 1450 Євро, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 18 квітня 2024 року становило 60981 гривня 49 копійок, після чого залишили місце події, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 177639 гривень 54 копійки.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, вчинений організованою группою, в умовах воєнного стану.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, вчинений організованою группою, в умовах воєнного стану.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, вчинений організованою группою, в умовах воєнного стану.
		Крім того, у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 години 00 хвилин 14 квітня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_7 , знаходячись у гаражному боксі, розташованому на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою присвоєння владних повноважень працівника правоохоронного органу для подальшого використання для вчинення особливо тяжких злочинів, забрав з багажного відділення із залишеного йому на ремонт автомобіля марки «КІА», моделі «CЕЕD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на той час користувалась ОСОБА_8 , форму працівника поліції, зі знаками розпізнавання Головного управління Національної поліції в Донецькій області та погонами старшого лейтенанта поліції, яку 14 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 копійок, шляхом видавання себе за працівника правоохоронного органу для введення в оману та подолання опору потерпілого ОСОБА_9 , використав для вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який кваліфікований як вимагання, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		Крім того, у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 години 00 хвилин 14 квітня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_7 , знаходячись у гаражному боксі, розташованому на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою присвоєння владних повноважень працівника правоохоронного органу для подальшого використання для вчинення особливо тяжких злочинів, забрав з багажного відділення із залишеного йому на ремонт автомобіля марки «КІА», моделі «CЕЕD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на той час користувалась ОСОБА_8 , форму працівника поліції, зі знаками розпізнавання Головного управління Національної поліції в Донецькій області та погонами старшого лейтенанта поліції, яку 18 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, шляхом видавання себе за працівника правоохоронного органу для введення в оману та подолання опору потерпілого ОСОБА_9 , використав для вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який кваліфікований як розбій, вчинений організованою групою, в умовах воєнного стану.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 353 КК України як самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, пов`язане з використанням форменого одягу працівника правоохоронного органу.
		Крім того, у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 години 00 хвилини 18 квітня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись у не встановленому під час досудового розслідування місці, з не встановленого під час досудового розслідування джерела, діючи з умислом, спрямованим на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, придбав корпус оборонної осколкової ручної гранати і уніфікований запал ручної гранати, які переніс за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав на столі у зальній кімнаті до 15 години 55 хвилин 19 квітня 2024 року, коли працівниками поліції при проведенні обшуку за вказаною вище адресою було виявлено та вилучено: один корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною, у вигляді конструктивно оформленого заряду; засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати модернізований дистанційної дії типу УЗРГМ, виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною, у вигляді конструктивно оформленого заряду. У конструкційному поєднанні корпус гранати Ф-1 та запал типу УЗРГМ являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів. Корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та запал УЗРГМ придатні для здійснення вибуху.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
		Обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
		В зв`язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повністю визнали свою провину та погодилися з кваліфікацією вчинених ними злочинів, а прокурор і захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистості обвинувачених та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєні ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєні ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину свою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 353 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєні ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати. 
		В судове засідання потерпілий ОСОБА_9 не з`явився, згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає: щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає: щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає: рецидив злочинів.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає: щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає: рецидив злочинів.
		ІV. Мотиви призначення покарання.
		При визначені виду та міри покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винних, їх вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, обвинувачений ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою за законом, він є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, за місцем проходження військової служби характеризується задовільно, має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, знаходиться під динамічним наглядом у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.
		Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення є тяжким та особливо тяжким злочинами, матеріальна шкода внаслідок скоєння яких відшкодована частково шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), з конфіскацієюмайна, із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_6 раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, знаходиться під динамічним наглядом у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.
		Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальні правопорушення є особливо тяжкими злочинами, матеріальна шкода внаслідок скоєння яких відшкодована частково шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), з конфіскацієюмайна, із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_7 раніше був судимий за вчинення умисного злочину, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, скоїв ці злочини у період іспитового строку, він офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, знаходиться під динамічним наглядом у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.
		Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальні правопорушення є нетяжкими та особливо тяжкими злочинами, матеріальна шкода внаслідок скоєння яких відшкодована частково шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), з конфіскацієюмайна, із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а також із застосуванням положень ст. 71 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
		V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.
		Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичної затримки з 20 квітня 2024 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		ОСОБА_6 визнати винним за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 4 ст. 189 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичної затримки з 20 квітня 2024 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		ОСОБА_7 визнати винним за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 353 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 4 ст. 189 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 2 ст. 353 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді дев`яти років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичної затримки з 20 квітня 2024 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити той самий  тримання під вартою.
		Речові докази: дві пари камуфляжних штанів, дві камуфляжні футболки, пару камуфляжних черевиків, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 546,  повернути законному власнику ОСОБА_5 ; уламки корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області згідно з квитанцією № 555,  знищити; автомобіль марки «ВАЗ», моделі «217230», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що переданий на зберігання ОСОБА_11 згідно з розпискою,  повернути законній власниці ОСОБА_11 ; мобільний телефон марки «Realme», imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 541,  конфіскувати; мобільний телефон марки «Moto g (60)», imei 1: НОМЕР_7 , imei 2: НОМЕР_8 , з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_9 , що переданий на зберігання ОСОБА_9 згідно з постановою про визнання речовими доказами,  повернути спадкоємцям законного власника ОСОБА_9 ; банківську карту № НОМЕР_10 , що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 244,  повернути законному власнику ОСОБА_7 ; грошові кошти у розмірі 4700 гривень 00 копійок, що передані на зберігання до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно з актом приймання-передачі майна на зберігання від 16 жовтня 2024 року,  конфіскувати; грошові кошти у розмірі 1350 доларів США та 250 Євро, що передані на зберігання ОСОБА_9 згідно з постановою про визнання речовими доказами,  повернути спадкоємцям законного власника ОСОБА_9 ; грошові кошти у розмірі 500 доларів США та 450 Євро, що передані на зберігання ОСОБА_9 згідно з постановою про визнання речовими доказами,  повернути спадкоємцям законного власника ОСОБА_9 ; шеврон із надписом «Поліція», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 245,  знищити; 18 карт пам`яті Micro CD, об`ємом 32 Gb, 4 карти пам`яті Micro CD, об`ємом 32 Gb,  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 23569 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 24 копійки.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 23569 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 24 копійки.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 23569 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 24 копійки.
		Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12024052390000663 від 19 квітня 2024 року, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2023 року.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...