Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/734/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"11" березня 2025 р.           Справа№ 910/734/25
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Тищенко А.І.
		суддів:            Іоннікової І.А. 
		          Михальської Ю.Б. 
		 
		секретар судового засідання:  Романенко К.О.
		за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.03.2025 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Києві в судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури 
		на ухвалу           Господарського суду міста Києва
		за заявою Заступника керівника Київської міської прокуратури    про забезпечення позову
		від                       22.01.2025 
		у справі           № 910/734/25 (суддя  Чебикіна С.О. )
		за позовом          Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави 
		до                   1) Київської міської ради 
		                      2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" 
		про знесення самочинно збудованого майна, скасування державної реєстрації права власності на майно, визнання незаконним та скасування рішення
		              
		                                                               ВСТАНОВИВ:
		Історія справи
		У січні 2025 року Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави  до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз"  з вимогами про :
		- зобов`язаня  Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" (ЄДРПОУ: 42018680) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) земельну ділянку площею 1,0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:69:118:0066) привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна - нежитлового будинку літ. А загальною площею 72,4 кв. м.;
		- скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" (ЄДРПОУ: 42018680) на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000), здійснену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2019 року індексний номер 49329385, припинивши вказане право, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна;
		- визнаня незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 19.09.2024 року № 151/9959 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" земельної ділянки в оренду для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним автопаркінгом і вбудованими закладами по обслуговуванню населення на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва".
		 
		Короткий зміст заяви про забезпечення позову
		 
		21.01.2025 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Київської міської прокуратури надійшла заява № 15/1-5016-24 від 21.01.2025 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій прокурор просить суд:
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000);
		- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заява разом з доданими до неї доказами сплати судового збору судом долучена за матеріалами справи.
		Заяву про забезпечення позову прокурор обґрунтовує тим, що на момент подання зазначеної заяви  договір оренди земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ «Смарт Пропертіз» на виконання рішення від 19.09.2024 № 151/9959 не укладено. Одночасно прокурор зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачі можуть укласти вказаний правочин у будь-який момент, чим беззаперечно будуть порушені інтереси держави та територіальної громади та істотно утруднить або може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову прокурора, оскільки рішення ради фактично вже буде реалізованим, вичерпає свою дію і відновлення попереднього стану буде неможливим без численних нових судових процесів, що призведе до неефективного способу захисту порушених прав держави. У зв`язку із чим, в даному випадку, вимога про накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона державним реєстраторам вчиняти дії пов`язані з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки є виправданою, ефективною та співмірною із позовними вимогами.
		 
		Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 22.01.2025 у справі № 910/734/25 у задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено.
		Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції  виходив з того, що прокурором в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано суду жодного належного та допустимого доказу підтвердження наявності підстав для забезпечення позову. Посилання прокурора на можливе укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову. Суд  першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та відмовив у  задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник керівника Київської міської прокуратури     звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на невідповідність викладених висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права (ст. ст. 73, 76-79, 86, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України), внаслідок чого ігноруючи висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах, обмежено право прокурора на реалізацію конституційних повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади міста у сфері земельних відносин, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, що є підставами для її скасування. 
		Апелянт звертає увагу суду на те, що позов прокурора у даній справі, спрямований на захист інтересів держави у сфері земельних відносин та ґрунтується на незаконному наданні товариству в оренду земельної ділянки у зв`язку з державною реєстрацією права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, що в подальшому може призвести до вибуття землі, яка є вичерпним природним ресурсом, з власності територіальної громади міста Києва.
		Відмова судом першої інстанції у вжитті заходів забезпечення позову, в тому числі, шляхом накладення арешту та заборони укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки, спричинить невідворотні наслідки.
		По-перше, укладення відповідного договору оренди призведе до виконання оспорюваного рішення, а тому задоволення позову та скасування рішення Київської міської ради не відновить порушені права територіальної громади міста Києва, а отже прокурору з урахуванням сталої судової практики, необхідно буде вживати додаткових заходів, спрямованих на захист порушених прав держави. В такому випадку обраний прокурором спосіб захисту буде неефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.
		По-друге, наявність укладеного договору оренди землі, за відсутності заходів забезпечення позову, є законною підставою для отримання землекористувачем чи забудовником дозвільних документів та подальшої забудови незаконно наданої в оренду землі багатоквартирними будинками із залучення інвестиційних коштів як фізичних, так і юридичних осіб.
		Апелянт зазначає, що  забезпечення позову перш за все, направлено на захист мешканців (інвесторів) від недобросовісних дій забудовників з метою недопущення продажу майнових прав на майно на стадії розгляду справи в суді, адже саме для забудови багатоповерховими будинками незаконно надано земельну ділянку. Як свідчить практика, такі категорії справ набувають суспільного резонансу серед громадян, які оформили інвестиційні договори та набули майнові права на об`єкти нерухомості, розташовані в житлових будинках, незаконно побудованих на комунальній землі, що також підриває довіру до органів державної влади, обов`язком яких є контроль за дотриманням земельного та містобудівного законодавства та недопущення порушення прав фізичних осіб незаконною забудовою, та судової влади, оскільки незабезпечення позову і призводить до негативних наслідків, допущених органами державної влади.
		На переконання апелянта, для недопущення вчинення учасниками спірних правовідносин під час судового розгляду позову у цій справі дій, як щодо укладення договору, так і забудови земельної ділянки або залучення інвестицій, які можуть нівелювати мету звернення прокурора за захистом інтересів держави до суду, вирішальне значення має своєчасне вжиття судом заходів забезпечення позову, які гарантують реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, ефективний захист, а також поновлення порушених прав держави, за захистом яких звернувся прокурор. Однак суд першої інстанції не врахував всі обставини, що призводять до вказаних незворотніх наслідків та дійшов помилкового висновку про недоведеність прокурором підстав для вжиття заходів забезпечення позову. 
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Явка представників сторін у судове засідання 
		 
		Представник Київської міської ради у судове засідання не з`явився , про час та місце розгляду справи повідомлений  належним чином,  про що у матеріалах справи містяться довідка про доставку ухвали суду від 18.02.2025 до електронного кабінету учасника справи у підсистемі «Електронний суд».
		Представик Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз"  в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованим поштовим відправленням,  про причини неявки суд не повідомлено.  
		Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Вислухавши думку прокурора, враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідачів 1, 2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		 
		Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави (без визначення органу) до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" з вимогами до відповідачів про:
		- зобов`язаня Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" (ЄДРПОУ: 42018680) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141) земельну ділянку площею 1,0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:69:118:0066) привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна - нежитлового будинку літ. А загальною площею 72,4 кв. м.;
		- скасуваня  державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" (ЄДРПОУ: 42018680) на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000), здійснену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2019 року індексний номер 49329385, припинивши вказане право, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна;
		- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 19.09.2024 року № 151/9959 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" земельної ділянки в оренду для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним автопаркінгом і вбудованими закладами по обслуговуванню населення на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва".
		З метою забезпечення позову разом з позовом  прокурор через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про застосування заходів забезпечення  позову, в якій просив суд:
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальйою площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000);
		- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно -нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Заяву про забезпечення позову прокурор обґрунтовує тим,  що Київською міською прокуратурою при виконанні повноважень визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави при розпорядженні Київською міською радою земельною ділянкою територіальної громади міста Києва площею 1,0033 га (кадастровий 8000000000:69:118:0066) на АДРЕСА_1 у зв`язку з реєстрацією права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна.
		Первинна реєстрація на нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв. м по АДРЕСА_1 здійснена за ОСОБА_1 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2011 у справі № 2-5739/11 за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання права власності на нежитлову будівлю (відповідь КП КМР «КМ БТІ» від 07.08.2024).
		У подальшому право власності на вказаний об`єкт перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 06.04.2012 та договору дарування від 07.10.2019.
		Згодом, на підставі акту оцінки вартості та приймання-передавання нерухомого майна ОСОБА_2 передала право власності на весь нежитловий будинок до статутного фонду ТОВ «Смарт Пропертіз», за яким 24.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом  Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. прийнято рішення з індексним номером 49329385 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Смарт Пропертіз» на нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв. м., який знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Києві.
		Вказане рішення прийнято на підставі акту оцінки вартості та приймання -  передавання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Смарт Пропертіз» №2181, 2182 від 23.10.2019.
		Вказані реєстраційні дії здійснено з метою створення уявної законності  набуття права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна з  метою заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності у позаконкурентний спосіб.
		У подальшому рішенням Київської міської ради від 19.09.2024 № 151/9959 ТОВ «Смарт Пропертіз» передано в оренду на 5 років земельну  ділянку площею 1,0033 га (кадастровий номер 8000000000:69:118:0066) для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним автопаркінгом і вбудованими закладами по обслуговуванню населення на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (землі житлової та громадської забудови).
		Прокурор зазначає, що зазначений вище об`єкт нерухомості загальною площею площею 72,4 кв. м збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто є самочинними в силу ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності у ТОВ «Смарт Пропертіз» або інших осіб на цей об`єкт не виникло, у тому числі на підставі судового рішення. Оскільки ТОВ «Смарт Пропертіз» не набуло право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, вказане унеможливлює отримання в оренду земельної ділянки під цим об`єктом у неконкурентний спосіб на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. У такому випадку застосуванню підлягають загальні правила ст. 135  Земельного кодексу України про проведення земельних торгів у формі аукціону.
		Крім того, прокурор зазначає, що отримання особою в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної їй будівлі, для нового будівництв, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку,  визначеному ст. ст. 134, 135 Земельного кодексу України. При цьому, земельну ділянку надано у зв`язку з набуттям товариства права власності на нерухоме майно загальною площею 72,4 кв. м, яке займе незначну її частину (земельна ділянка в 139 раз більша за розмір нерухомого майна розташованого на ній).
		З огляду на викладене,  у разі законного набуття товариством права власності на об`єкт нерухомості загальною площею 72,4 кв. м, який розташований на спірній земельній ділянці, товариство могло набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою лише для експлуатації та обслуговування: вказаного об`єкту нерухомості (вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, Верховного Суду від  04.10.2020 № 910/5210/20).
		На переконання прокурора, запропоновані заходи забезпечення позову    до набрання рішенням законної сили, передбачені    ст.137 ГПК України,  є адекватними, співмірними, оскільки виконання оскаржуваного рішення Київської міської ради від 19.09.2024 року № 151/9959 та укладенням договору оренди земельної ділянки без негайного застосування заходів забезпечення позову призведе до неефективного способу захисту порушених прав держави, крім того, у випадку укладення договору оренди земельної ділянки, рішення Київради буде реалізовано і фактично вичерпає свою дію, внаслідок чого захист порушених прав позивача буде неефективним.
		При цьому прокурор наголошує на порушенні інтересів держави за наслідками надання в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки, яка в 139 разів перевищує площу нерухомого майна, розташованого на ній та зазначає, що надання поза аукціоном в оренду земельної ділянки відбулось не лише для експлуатації та обслуговування майна, а  для нового будівництва багатоповерхового житлового комплексу.
		За вказаних обставин, прокурор просить вжити заходи забезпечення позову відповідно до його заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/734/25 у задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено.
		Суд першої інстанції  визнав заяву прокурора безпідставною, яка ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову. У даному випадку заявник звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.  Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не надано суду жодного належного та допустимого доказу підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а посилання на можливе укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.
		Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		 
		Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 
		Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
		Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
		Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Оскільки у даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах держави  з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
		Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
		Окрім того, засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
		З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
		Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позовні вимоги спрямовані на поновлення права територіальної громади міста Києва на землю, яка згідно зі статтею 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Як зазначає прокурор у заяві, порушення інтересів держави полягає у тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, земельну ділянку, яка у 139 разів перевищує площу нерухомого майна, надано поза аукціоном ТОВ «Смарт Пропертіз», при цьому землю надано не лише для експлуатації та обслуговування майна, а для нового будівництва багатоповерхового житлового будинку. 
		При цьому метою забезпечення позову, є вжиття судом у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів територіальної громади від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів із тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Таким чином, державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Смарт Пропертіз», у разі  відсутності забезпечення позову, дає право товариству вільно ним розпоряджатись, у тому числі, відчужувати його третім особам (як фізична так і юридичним), що в подальшому призведе до нових звернень власників отримання земельної ділянки в порядку ст. 377 Цивільного Кодексу України та  ст. ст. 120, 134 Земельного кодексу України, у зв`язку з набуттям права  власності на майно.
		Крім того, відсутність на даний час будь-яких дій товариства, що могли б  підтвердити наміри відчужити об`єкт нерухомого майна, не спростовують  наявність у товариства, як в одноособового власника, можливості  розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.
		Такий чином, враховуючи правомочності власника, які визначені у ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, обґрунтованим є припущення  про високу ймовірність відчуження об`єкту нерухомого майна, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.
		При цьому, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна не призведе до  невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «Смарт Пропертіз», оскільки об`єкт нерухомості залишається у володінні товариства, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже з тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду  цієї справи по суті.
		Крім того, наявність накладеного арешту на спірне нерухоме майно не буде перешкодою для державної реєстрації прав на неї у випадках зазначених у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
		Колегія суддів погоджується з доводами прокурора,  вважає їх обґрунтованими, оскільки виправданим, ефективним та співмірним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю літера «А» загальною площею 72,4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва, а також заборона  державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких прокурор  звернувся до суду.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає виправданими та співмірними позовним вимогам заявлені прокурором заходи забезпечення позову. При цьому, заходи забезпечення позову не  призведуть до невиправданого обмеження майнових прав Київської міської ради  та ТОВ «Смарт Пропертіз», оскільки має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду справи за позовом прокурора.
		Такий захід забезпечення, як заборона укладати договір оренди земельної ділянки та арешт спірної земельної ділянки має логічний зв`язок з предметом  позовних вимог і такий захід може забезпечити ефективний захист прав чи інтересів держави в разі ухвалення рішення про задоволення позову.
		Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права інтересів держави та територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду. 
		Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов безпідставного висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
		За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову, оскільки вказані заходи забезпечення позову  є співмірними із предметом позовних вимог. Запропонований прокурором вид забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Вжиття заходу забезпечення позову у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору. На переконання суду, запропоновані заходи не призведуть до порушення майнових прав відповідачів.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Відповідно до п. 4 ч. 1     ст. 255 ГПК України     окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.
		         За змістом ч. 1     ст. 277 ГПК України     підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		    Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку про відмову у забезпеченні позову. З урахуванням наведеного,  апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню,  ухвала Господарського суду міста Києва від 22.01.2025  у справі № 910/734/25 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову підлягає скасуванню. 
		 
		Керуючись статтями  129, 269, 255, 270, 271 пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		                                                    ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури  на ухвалу Господарського суду міста Києва  від 22.01.2025 у справі № 910/734/25 задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду міста Києва  від 22.01.2025 у справі № 910/734/25 скасувати.
		Заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про      вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
		З метою забезпечення позову у даній справі      вжити заходи забезпечення позову:
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:118:0066 площею 1, 0033 га на АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
		- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитловий будинок літ. А загальйою площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000);
		- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно -нежитловий будинок літ. А загальною площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 656409680000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Матеріали оскарження  № 910/734/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Стягувач: Київська міська прокуратура (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019). 
		Боржник - 1: Київська міська рада  (01001, м.Київ, вул.  Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141). 
		Боржник - 2: Товариство  з обмеженою відповідальністю "Смарт Пропертіз" (03150.м. Київ, вул.  Велика Васильківська, 74,офіс 11, ЄДРПОУ 42018680).
		      
		Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана постанова є  виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
		 
		       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку передбаченому статтями  286-291 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		       Повний текст складено та підписано 13.03.2025.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            А.І. Тищенко 
		 
		Судді                                                                                І.А. Іоннікова
		 
		                                                                                Ю.Б. Михальська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...