Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/32122/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2025.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Номер судового провадження: 61-6480ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 лютого 2025 року
		м. Київ
		Справа № 686/32122/23
		Провадження № 61-6480св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
		учасниками якої є 
		позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач),
		відповідачі- Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (далі - АТ «Укроборонпром»), інтереси якого представляє адвокат Божков Тимур Іванович (далі - адвокат), Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор» (далі - ТОВ «Новатор»),
		про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди
		за касаційною скаргою АТ «Укроборонпром» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		(1) Вступ
		1.           Позивача, який був директором (одноосібним виконавчим органом) державного підприємства, звільнили з роботи за ініціативою роботодавця через втрату допуску до державної таємниці. На думку позивача, роботодавець спочатку незаконно його відсторонив від роботи, а згодом звільнив без належних підстав. Тому просив суд визнати незаконним це звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		2.           Суд першої інстанції закрив провадження у справі. Виснував, що спір треба розглядати за правилами господарського судочинства, бо вінпов`язаний із управлінням та діяльністю юридичної особи. Апеляційний суд цю ухвалу не підтримав. Вважав, що спір не належить до юрисдикції господарського суду, бо керівник підприємства був звільнений з посади не через припинення повноважень посадової особи, а з іншої підстави - через скасування допуску до державної таємниці.
		3.           АТ «Укроборонпром», до сфери управління якого входить вказане підприємство, з постановою апеляційного суду не погодилося. Заявило, що спір пов`язаний із діяльністю юридичної особи та управлінням нею, і ці корпоративні відносини є визначальними порівняно з трудовими. Тому, на думку скаржника, спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.
		4.           Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав вирішити питання про те, за правилами якого судочинства треба розглядати позовні вимоги колишнього директора підприємства, звільненого з посади через скасування допуску до державної таємниці. Виснував, що такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
		(2) Зміст позовної заяви
		5.           1 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив:
		5.1.       Визнати незаконним і скасувати наказ АТ «Укроборонпром» від 8 листопада 2023 року № 514-к про його звільнення.
		5.2.       Визнати незаконним і скасувати наказ АТ «Укроборонпром» від 20 листопада 2023 року № 522-к про внесення змін до наказу від 8 листопада 2023 року № 514-к про його звільнення.
		5.3.       Визнати незаконним і скасувати наказ Державного підприємства «Новатор» (далі - ДП «Новатор») від 20 листопада 2023 року № 823в про звільнення позивача.
		5.4.       Поновити позивача на посаді директора ДП «Новатор» з 20 листопада 2023 року.
		5.5.       Стягнути з АТ «Укроборонпром» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу позивача, починаючи з 20 листопада 2023 року, до набрання судовим рішенням законної сили.
		5.6.       Стягнути з АТ «Укроборонпром» відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення у розмірі, визначеному судовою експертизою.
		6.    Обґрунтував позовні вимоги так:
		6.1.       15 березня 2019 року він уклав з АТ «Укроборонпром» контракт № 5к/19 про призначення на посаду директора ДП «Новатор», термін дії якого продовжувався до 31 грудня 2022 року. Оскільки після закінчення дії контракту трудові відносини не були припинені, контракт продовжив дію на невизначений строк.
		6.2.       Із 12 до 16 січня 2023 року комісія Управління Служби безпеки України (далі - СБУ) у Хмельницькій області провела позапланову перевірку стану охорони державної таємниці на ДП «Новатор» за період з 12 липня 2021 року до 13 січня 2023 року. За результатом вказаної перевірки складений акт, згідно з яким позивача як керівника підприємства зобов`язали усунути порушення вимог секретності у строк до 1 березня 2023 року та подати відповідне повідомлення про їхнє усунення на адресу Управління СБУ у Хмельницькій області. З 14 до 20 березня 2023 року комісія цього Управління повторно перевірила виконання вимог позапланової перевірки. Згідно з актом перевірки від 23 березня 2023 року охорона державної таємниці здійснюється з окремими порушеннями законодавства, однак вони не впливають на забезпечення надійного збереження державної таємниці та не створюють умов для її витоку.
		6.3.       Через конфлікт позивача з керівництвом АТ «Укроборонпром» на ґрунті участі посадових осіб останнього у корупційних схемах його відсторонили від займаної посади з метою позбавити можливості підписувати від імені державного підприємства заяви до Національного антикорупційного бюро України.
		6.4.       Після перевірок всієї господарської діяльності підприємства на адресу АТ «Укроборонпром» надійшло звернення Хмельницького обласного товариства політичних в`язнів, репресованих та членів їх сімей від 26 вересня 2023 року. АТ «Укроборонпром» видав наказ № 480 від 6 жовтня 2023 року про проведення чергового заходу контролю (аудиту) ДП «Новатор». На виконання вказаного наказу позивача відсторонили від посади директора та замінили на посаді голови комісії з питань реорганізації ДП «Новатор».
		6.5.       9 жовтня 2023 року на підставі наказу АТ «Укроборонпром» № 132-к позивач був відсторонений від виконання повноважень директора ДП «Новатор» з 9 жовтня до 8 листопада 2023 року без збереження заробітної плати.
		6.6.       Під час заходів контролю порушень не виявили, проте згодом позивача звільнили через скасування Управлінням СБУ у Хмельницькій області допуску до державної таємниці, що є предметом оскарження в адміністративному суді. Про рішення щодо скасування такого допуску позивача не повідомили. При звільненні не запропонували йому інші вакантні посади, які не вимагають допуску до державної таємниці.
		(3) Зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
		7.           7 березня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі у справі ТОВ «Новатор» як правонаступника ДП «Новатор»; закрив провадження у справі. Мотивував тим, що спір пов`язаний із управлінням та діяльністю юридичної особи; тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства, а не цивільного.
		8.           16 квітня 2024 року Хмельницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції, а справу скерував до цього суду для продовження розгляду. Мотивував так:
		8.1.       Позивач оскаржив його звільнення з посади директора за пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а не за пунктом 5 частини першої статті 41 цього кодексу. Тому спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
		8.2.       Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції, сформульовані у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 квітня 2023 року у справі № 482/133/22 не можна застосувати у справі № 686/32122/23, бо предмет і підстави позовів у тих справах істотно відрізнялися.
		(4) Провадження у суді касаційної інстанції
		9.           2 травня 2024 року адвокат в інтересах АТ «Укроборонпром» сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 15254/0/220-24 від 2 травня 2024 року). Просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		10.        22 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судупостановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укроборонпром» на постанову апеляційного суду. Вказав, що підстави касаційного оскарження судового рішення визначені останнім абзацом частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		11.        9 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		12.        4 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував тим, що необхідно сформувати висновок щодо юрисдикції суду за вимогами про скасування наказів акціонерного товариства, єдиним акціонером якого є держава, (1) про звільнення виконавчого органу (директора) підприємства, яке входить до сфери управління цього акціонерного товариства, через скасування доступу до державної таємниці (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України), (2) про скасування наказу цього підприємства, виданого на підставі відповідних наказів акціонерного товариства, а також про поновлення на посаді директора (відновлення повноважень виконавчого органу) підприємства (товариства).
		13.        18 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою повернула справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через невідповідність умовам, передбаченим у частині шостій статті 403 ЦПК України. Обґрунтувала ухвалу так: 
		-                  АТ «Укроборонпром» не обґрунтувало порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судового рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову за подібних правовідносин; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у постановах висновки щодо юрисдикції суду за подібних правовідносин, зокрема, у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц і від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19:
		за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, в яких позивач оспорює законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України);
		до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з приводу такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
		-                  22 травня 2024 року Велика Палата Верховного Суду розглянула за правилами цивільного судочинства справу № 366/3222/21 за позовом фізичної особи до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на посаді виконувача обов`язків генерального директора державного підприємства, якого звільнили на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України;
		-                  колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не вказує про незгоду зі вказаними висновками Великої Палати Верховного Суду.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		14.        АТ «Укроборонпром» мотивувало касаційну скаргу так:
		14.1.    Позов пов`язаний із діяльністю й управлінням юридичною особою. Ці корпоративні відносини є визначальними. Тому такий спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.
		14.2.    Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання юрисдикції суду щодо розгляду спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та виснувала, що такий спір належить до юрисдикції господарського суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 753/9585/22 (провадження № 61-11188св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 квітня 2023 року у справі № 482/133/22 (провадження № 61-11730св22)).
		14.3.    АТ «Укроборонпром», видаючи наказ про призначення на посаду/звільнення з посади керівників підприємств, здійснює повноваження уповноваженого суб`єкта управління об`єктами державної власності. Тому суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.
		(2) Позиції інших учасників справи
		15.        Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
		16.        22 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження на підставі останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України.
		17.        Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		18.        З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження. 
		(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		(2.1) За правилами якого судочинства треба розглядати позовні вимоги колишнього директора підприємства, звільненого з посади через скасування допуску до державної таємниці?
		19.        Позивача відсторонили від посади, а згодом звільнили з посади директора ДП «Новатор» на підставі наказу генерального директора АТ «Укроборонпром», до сфери управління якого належить вказане підприємство. Підставою звільнення було скасування допуску до державної таємниці(пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України). Позивач вважає це звільнення незаконним. Тому звернувся до суду з вимогами про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді директора, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. 
		20.        Суд першої інстанції закрив провадження у справі, вважаючи, що спір стосується управління юридичною особою та її діяльності. Апеляційний суд з цим висновком не погодився. Зазначив, що спір належить розглядати за правилами цивільного, а не господарського судочинства, бо позивач звільнений не за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, а за пунктом 2 частини першої статті 40 цього кодексу. АТ «Укроборонпром» постанову апеляційного суду оскаржило. Стверджувало, що спір стосується управління державним підприємством, і корпоративні відносини є визначальними. Тому, на думку АТ «Укроборонпром», спір слід розглядати за правилами господарського судочинства. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з доводами касаційної скарги не погоджується.
		21.        Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		22.        Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
		23.        За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між юридичною особою та її учасником, пов`язані з діяльністю та управлінням такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		24.        Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України).
		25.        Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України).
		26.        Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (частина третя статті 99 ЦК України).
		27.        До юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). А за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (пункти 15-17, 53-54)).
		28.        Також до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори у справах за зверненням до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом підприємства і хоче припинити її повноваження керівника, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з цієї посади на підставі статті 38 КЗпП України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (пункти 53-56, 73)).
		29.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:
		29.1.    Управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний Укроборонпрому (пункт 7.2 Статуту ДП «Новатор»).
		29.2.    Укроборонпром відповідно до покладених на нього завдань, зокрема призначає на посаду та звільняє з посади керівника Підприємства, укладає і розриває з керівником Підприємства контракт, здійснює контроль за додержанням вимог контракту (пункт 8 Статуту ДП «Новатор»).
		29.3.    8 листопада 2023 року генеральний директор АТ «Укроборонпром» видав наказ № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Згідно з наказом від 20 листопада 2023 року № 522-к «Про внесення змін до наказу від 8 листопада 2023 року №514-к «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача як директора ДП «Новатор» було звільнено з роботи 20 листопада 2023 року на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України через скасування доступу до державної таємниці.
		30.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ще раз звертає увагу на те, що згідно до юрисдикції господарського суду належать спори, у яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України та/чи за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, або він відсторонений від виконання повноважень на підставі частини третьої статті 99 ЦК України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи з такого припинення повноважень (звільнення) чи відсторонення.
		31.        З огляду на вказане помилковими є доводи касаційної скарги стосовно того, що у спірних правовідносинах визначальними є корпоративні відносини. Незважаючи на те, що АТ «Укроборонпром», видаючи наказ про звільнення з посади керівника підпорядкованого підприємства, здійснює повноваження уповноваженого суб`єкта управління об`єктами державної власності, таке звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України не зумовлює можливість його оскарження за правилами господарського судочинства.
		32.        Крім того, висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах, які АТ «Укроборонпром» навело у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які відрізняються від тих, що склалися у сторін спору в справі № 686/32122/23:
		-                  у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо юрисдикції господарського суду у спорі про звільнення (припинення повноважень) керівника юридичної особи на підставі статті 38 КЗпП України;
		-                  у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 753/9585/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував про необхідність розглядати за правилами господарського судочинства спір про визнання недійсним контракту, укладеного акціонерним товариством в особі голови наглядової ради із особою, обраною членом правління цього товариства;
		-                  у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 482/133/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив, що до юрисдикції господарського суду належить спір за позовом про визнання протиправним і скасування рішення засновника про визнання незадовільною роботи генерального директора підприємства та доручення вжити заходи для дострокового розірвання з ним контракту.
		33.        Суди першої й апеляційної інстанції у справі № 686/32122/23 встановили, що звільнення позивача відбулося на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України. Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, зокрема, про неправомірність порядку та підстав його звільнення з посади керівника державного підприємства через скасування допуску до державної таємниці. З огляду на викладене необґрунтованим є довід АТ «Укроборонпром» щодо юрисдикції господарського суду для вирішення цього спору. Тобто висновок суду першої інстанції є помилковим, а апеляційного суду - правильним.
		(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(3.1) Щодо суті касаційної скарги
		34.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанціїта апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		35.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).
		36.        Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		у х в а л и в:
		1.           Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» залишити без задоволення.
		2.           Постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима   І. О. Дундар  Є. В. Краснощоков  П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...