Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/1696/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2025.
Дата набрання законної сили: 17.03.2025
Номер судового провадження: 61-13240ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		17 березня 2025 року
		м. Київ
		справа № 350/1696/21
		провадження № 61-13240св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за  касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у  якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив: визнати незаконними рішення Петранківської сільської ради від 10 листопада 2019 року про затвердження акта встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 від 27 червня 2019 року та рішення Петранківської сільської ради від  14 червня 2020  року, яким затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в  натурі (на  місцевості) та передано їй у власність земельну ділянку площею 0,1286 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2624884401:01:017:0008; скасувати реєстрацію відомостей в Державному земельному кадастрі про цю  земельну ділянку, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та  їх  обтяжень, індексний номер 57905262, від 28 квітня 2021 року та  реєстрацію права власності на земельну за відповідачем від 26 квітня 2021 року, номер запису про право власності: 41734814.
		На обґрунтування своїх вимог зазначав, що він та відповідач є суміжними землекористувачами.
		У 2020 році відповідач встановила новий паркан, у результаті чого самовільно захопила частину громадської дороги шириною 0,32 м та довжиною 29,61 м, чим ускладнила йому проїзд до його господарства. 
		Він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, після чого дізнався, що ця частина земельної ділянки (громадська дорога) передана відповідачу у власність на підставі рішення Петранківської сільської ради від 14 червня 2020 року.
		Вважав рішення незаконним, таким, що прийняте з порушенням вимог статті 83 ЗК України, згідно з якою землі комунальної власності (громадські дороги) не можуть передаватися у приватну власність. При цьому той факт, що спірна частина земельної ділянки є громадською дорогою підтверджується генеральним планом села.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2023 року позов задоволено.
		Визнано незаконними рішення Петранківської сільської ради від 10 листопада 2019 року про затвердження акта встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 від 27 червня 2019 року з межівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та  рішення Петранківської сільської ради від 14 червня 2020 року, яким затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1286 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2624884401:01:017:0008, та передано ОСОБА_2 у власність цю земельну ділянку.
		Скасовано реєстрацію відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, кадастровий номер: 2624884401:01:017:0008, які внесені 28  травня 2020 року відділом у Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57905262 від 28  квітня 2021 року, а також реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 від 26 квітня 2021 року, номер запису про право власності: 41734814.
		Суд першої інстанції виходив з того, що письмовими доказами у справі підтверджено, що частина дороги, передбачена Генеральним планом села Петранка, входить до приватизованої відповідачем земельної ділянки. 
		Отже, приймаючи оскаржувані рішення сільська рада допустила порушення вимог чинного на той час законодавства та прав позивача, який користується частиною спірної земельної ділянки, як заїздом до свого господарства.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2023 рокускасовано та в позові відмовлено.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку із його недоведеністю. Позивач не надав належних та  допустимих доказів порушення його прав як власника чи користувача земельної ділянки, оскільки не підтвердив наявність передбаченого планом забудови села проїзду до його домоволодіння через ділянку відповідача.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у  якій просить скасувати Івано-Франківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2023 року.
		Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013  року в справі № 6-92цс13 та постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі №  343/2416/15-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 2-3007/11, від 31 січня 2019  року в справі № 303/813/14-ц, від 05 червня 2018  року в справі № 2338/180/17, від 07 листопад 2018 року в справі № 488/5027/14-ц.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки всім доказам у справі. Не  врахував, що наявність спірної громадської дороги підтверджена викопіровкою з генерального плану забудови села Петранка, поясненнями представника Рожнятівської селищної ради, поясненнями свідків, копіями вироків від 1973 року, тому безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		14 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		Рішенням сесії Петранківської сільської ради від 10 листопада 2019 року затверджено акт встановлення меж земельної ділянки  ОСОБА_2 від 27 червня 2019 року з суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
		В акті від 27 червня 2019 року комісія Петранківської сільської ради встановила, що існуючі межі земельної ділянки ОСОБА_2 не порушено, однак через неприязні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовляються підписати узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, тому комісія рекомендувала сесії сільської ради затвердити акт встановлення меж без підписів суміжних землекористувачів.
		Рішенням Петранківської сільської ради від 14 червня 2020 року затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1286 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2624884401:01:017:0008, та передано їй у власність вказану земельну ділянку.
		В Державному земельному кадастрі про земельну ділянку (а.с.10) 
		28 травня 2020 року відділом у Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку, кадастровий номер: 2624884401:01:017:0008.
		26 квітня 2021 року здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.
		Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили, що вони користуються проходом через домоволодіння відповідача.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. 
		Відповідно до частини першої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		За приписами пункту «а» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів, тощо).
		Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та  юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за  рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на  землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у  користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина перша статті 123 ЗК України).
		Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та  юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з  позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Вимагати усунення перешкод у користуванні проїздом, зокрема шляхом визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування і виданих на  його підставі правовстановлюючих документів на земельну ділянку, позивач (фізична особа) може у тому випадку, якщо внаслідок цього порушується його право на користування таким проїздом.
		Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і  електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за  законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не  можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Установивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б  свідчили про те, що оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, до складу якої включено проїзд (дорогу) загального користування, при цьому з наданого викопіювання генерального плану забудови села Петранки 1985 року неможливо встановити наявність проїзду до  земельної ділянки позивача через земельну ділянку відповідача, а лише показаннями свідків така обставина підтверджена бути не може, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові.
		Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні в справі докази та надав їм належну оцінку.
		Висновки суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і  встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
		Щодо судових витрат
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                            М. Ю. Тітов
		                                                                                                            А. Ю. Зайцев
		                                                                                                            Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...