Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/10886/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кс-11437/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025100110000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/10886/25-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		07 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62025100110000031 від 25.01.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3,4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 369 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , працюючи на посаді Генерального директора КО «Київзеленбуд», відповідно до розпорядження Київського міського голови № 1012 від 19.10.2023 № 1012, є керівником комунального об?єднання Київської міської ради, уповноваженим на забезпечення ефективної та безперебійної діяльності КО «Київзеленбуд», ефективного використання бюджетних коштів, мінімізації витрат, забезпечення прибутковості КО «Київзеленбуд» тощо. 
		Відповідно до умов укладеного контракту, ОСОБА_7 уповноважений укладати контракти на суму до 10 млн гривень від імені КО «Київзеленбуд», укладати трудові договори з усіма працівниками КО «Київзеленбуд», застосовувати до працівників КО заохочення та дисциплінарні стягнення, видавати в межах своєї компетенції накази та надавати доручення, обов`язкові для виконання всіма працівниками Підприємства, тощо.
		ОСОБА_5 , працюючи на посаді Першого заступника генерального директора КО «Київзеленбуд», відповідно до наказу Генерального директора КО «Київзеленбуд» від 29.08.2024 № 471-п, відноситься до професійної групи «Керівники» КО «Київзеленбуд», організовує виконання доручень Генерального директора, здійснює координацію та контроль за роботою структурних підрозділів КО «Київзеленбуд».
		Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , обіймаючи вказані посади, які пов?язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовими особами.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2025 року, у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел на створення злочинної організації для систематичного вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, а саме: отримання неправомірної вигоди від суб?єктів господарювання, які визначались переможцями у процедурах публічних закупівель, що проводились КО «Київзеленбуд» у розмірі 15 % від загальної суми перерахованих коштів.
		У зв`язку із цим, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку 2025 року, будучи службовими особами КО «Київзеленбуд», маючи, як керівники, авторитет серед підпорядкованих працівників, певні лідерські якості, обумовлені тривалим перебуванням на керівних посадах, достатній авторитет та можливість впливу, шляхом використання наданих службових повноважень, на підлеглих їм працівників, достовірно усвідомлюючи протиправний характер та високу суспільну небезпеку своїх дій, маючи на меті систематичне незаконне збагачення упродовж тривалого часу, створили стійке ієрархічне об`єднання, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
		До складу злочинної організації, крім ОСОБА_7 та ОСОБА_5 увійшли: заступник начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_8 , працівник КО «Київзеленбуд» ОСОБА_12 (анкетні дані змінено, у зв?язку із застосуванням до особи заходів безпеки), працівник КО «Київзеленбуд» ОСОБА_13 (анкетні дані змінені, у зв?язку із застосуванням до особи заходів безпеки), а також інші наразі невстановлені досудовим розслідуванням особи.
		Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об`єднання для вчинення злочинів у сфері службової діяльності, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий всім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
		При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень та готовність їх вчинювати, зв`язки серед керівників юридичних осіб, які надають товари, роботи та послуги за договорами з КО «Київзеленбуд», визнання авторитету її лідерів та безумовне їм підпорядкування.
		З метою забезпечення існування та функціонування угруповання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , як керівники організації, розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників групи.
		Відповідно до вказаного плану, завданням і метою діяльності злочинної організації було отримання неправомірної вигоди від суб?єктів господарювання, з якими КО «Київзеленбуд» укладав договори на виконання робіт за рахунок коштів підприємства, задля незаконного збагачення учасників групи, що в подальшому стало основним джерелом доходу її учасників.
		За розробленим планом злочинної діяльності, контрагенти КО «Київзеленбуд» мали сплачувати грошові кошти у розмірі 15 % від загальної суми перерахованих, після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, коштів, як «відкат», за підписання вказаних актів без зауважень та нестворення штучних перешкод для участі вказаних контрагентів у подальших процедурах публічних закупівель КО «Київзеленбуд».
		Отримані кошти, за задумом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мали розподілятись між усіма учасниками злочинної організації.
		Так, керівники злочинної організації ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виконували наступні функції:
		-        з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з отриманням неправомірної вигоди, залучили до діяльності організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , а також інших невстановлених наразі досудовим розслідуванням осіб;
		-        здійснювали загальне керівництво діяльністю злочинної організації та її членів;
		-        забезпечували дотримання дисципліни серед членів злочинної організації, у тому числі шляхом застосування повноважень керівників КО «Київзеленбуд». Зокрема, шляхом ініціювання звільнення з комунального об`єднання осіб, які неналежним чином виконували свої обов`язки учасників злочинної організації;
		-        безпосередньо розподіляли між членами злочинної організації переліки контрагентів, яким мало бути висунуте прохання у наданні неправомірної вигоди.
		06.03.2025 ОСОБА_5 , 26.03.1985 в порядку ст. 208 КПК України затримано та в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255, ч. 3, ч. 4 ст. 368 КК України.
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі до тринадцяти років з конфіскацією майна. Тому існують достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
		- можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим що ОСОБА_5 , у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного останній отримує можливість ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, а також те, що вказане кримінальне правопорушення вчинене у складі злочинної організації, співучасники злочину раніше знайомі. Крім цього, повне коло свідків та підозрюваних в даному кримінальному провадженні встановлюється, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо. Враховуючи, що під час вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_5 , останній скоював вказанні злочини як організатор злочинної організації, тому має можливість впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні;
		- можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим що санкція кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, пов`язане з конфіскацією майна, на даний час органом досудового розслідування встановлюється наявність у підозрюваного рухомого, нерухомого майна, активів тощо з метою подальшого накладення арешту на таке майно. Тож, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, спрямованих на відчуження його майна на користь інших осіб;
		- можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим що ОСОБА_5 є не тільки організатором злочинної організації, а й генеральним директором КО «Київзеленбуд», тобто фактичним та безпосереднім керівником до підозрюваного ОСОБА_8 і свідків у даному кримінальному провадженні, а у зв`язку із тим, що триває встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення існує ризик спотворення, знищення документів, які стосуються діяльності зазначеного комунального об`єднання.
		Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив що підозра є необґрунтованою а обставини у ній недоведеними. Обґрунтовуючи свою позицію надав слідчому судді характеризуючі документи та зазначив що ризики вказані в клопотанні є безпідставними. 
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
		Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
		Слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3,4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 369 КК України.
		06.03.2025 ОСОБА_5 , 26.03.1985 в порядку ст. 208 КПК України затримано та в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255, ч. 3, ч. 4 ст. 368 КК України.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
		Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
		Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
		Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
		Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
		Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
		Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
		При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 51 476 000 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. 
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання - задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.05.2025 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025.
		Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 17 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 51 476 000 гривні, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
		- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
		- не відлучатися із населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
		- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку зазначеного слідчим;
		- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
		Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
		ЄДРПОУ: 26268059
		МФО: 820172
		Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
		р/р UA128201720355259002001012089
		Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу). 
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
		Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		 
		Слідчий суддя                                                                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...