Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7306/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/761/5468/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025100100000626

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/7306/25
		Провадження № 1-кс/761/5468/2025
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100100000626, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		14 лютого 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025100100000626, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на майно, що на праві власності належить ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45519576), а саме: нежитлові приміщення торгівельно-розважального комплексу з № l по № 14 (групи приміщень № 3) (в літ. А), загальною площею 571.6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, прим. 3, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
		Своє клопотання цивільний позивач ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100000626, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
		В ході досудового розслідування встановлено, що внаслідок можливих шахрайських дій працівників ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45519576), ОСОБА_3 було завдано майнової шкоди в розмірі 18 000 доларів США, у зв`язку з чим постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 12 лютого 2025 року останнього визнано потерпілим у зазначеному провадженні.
		У той же час, постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 12 лютого 2025 року ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12025100100000626 від 12 лютого 2025 року.
		За таких обставин, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову),  ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно.
		Розгляд клопотання цивільний позивач ОСОБА_3 просив здійснювати у його відсутність. Клопотання підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.
		До початку судового розгляду прокурор ОСОБА_5 , який входить до складу групи прокурорів у зазначеному провадженні, звернувся із клопотанням про проведення судового засідання у його відсутність. Просив відмовити у задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_3  про накладення арешту на майно.
		Враховуючи, що майно, на яке цивільний позивач просить накласти арешт, не було тимчасово вилучено, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання без повідомлення власника майна про час та місце судового засідання.
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання цивільного позивача про арешт майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні, та відповідати вимогам закону.
		Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
		За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. 
		Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
		Таким чином, кримінально-процесуальним законом визначено вичерпний перелік осіб, на майно яких в рамках кримінального провадження може бути накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову. 
		У свою чергу, як встановлено в судовому засіданні, матеріали клопотання не містять відомостей, які б свідчили, що службовим особам ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, чи ТОВ «АЛЛА ПЛЮС» є юридичною особою, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, тобто власник майна, на яке планується накласти арешт, не набув жодного процесуального статусу, що виключає правову підставу для накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 
		Таким чином, ініціювання цивільним позивачем питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, у зв`язку із чим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100100000626, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, слід залишити без задоволення. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
		п о с т а н о в и в:
		Клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100100000626, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - залишити без задоволення.
		На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		       
		 
		Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...