Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/294/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.

Номер судового провадження: 2/753/2951/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 753/294/24
		провадження № 2/753/2951/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" грудня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Слуговіни Ю.П.,
		представника позивача - Сапсай О.В.,
		представника відповідача - Момот Я.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" в особі представника Сапсай О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за актом про порушення від 28.07.2022 року №001500 складає 18 116,53 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є оператором системи розподілу та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. 
		Відповідач ОСОБА_1 є власником особового рахунку споживача електричної енергії № НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач на платній основі, здійснював постачання електричної енергії в помешкання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . 
		10.02.2022 року помешкання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , було відключено від електропостачання у зв`язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію.
		28.07.2022 року уповноваженими представниками позивача за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано: «Порушення правил - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР, після відключення 10.02.2022 року без порушення схеми обліку». Внаслідок виявленого порушення, було складено акт №001500 від 28.07.2022 року.
		01.08.2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до енергопостачальника із заявою, в якій просив відновити йому постачання електричної енергії, в зв`язку з оплатою заборгованості.
		Згідно з розрахунком, вартість електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ за актом від 28.07.2022 року №001500 складає 18 116,53 грн.
		Станом на 01.12.2023 року відповідач не виконав своє зобов`язання, внаслідок чого суму заборгованості за необліковану електричну енергію, по акту про порушення правил №001500 становить 18 116,53 грн., що стало підставою звернення до суду.
		Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с. 29). 
		23.02.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому він проси суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, він нетривалий час проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у свого знайомого, який виїхав за кордон. У серпні 2022 року він звернувся до офісу представника позивача «YASNO» для поновлення послуги з електроенергії та сплатив заборгованість. Разом з тим, він є не власником чи орендарем, а тому не має жодного відношення до квартири АДРЕСА_2 (а.с. 34-40).
		01.03.2024 року від представника ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" Сапсай О.В. надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування посилається на те, що відповідач є споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок того, що сплатив заборгованість за рахунком. Так, 01.08.2022 року відповідач звернувся до позивача, сплатив рахунок у розмірі 5 175,72 грн. та просив відновити постання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_2 . З огляду на викладене, вважає, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 41-46).
		05.03.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 50-51).
		У судовому засіданні представник позивача Сапсай О.В. підтримав позов з підстав, викладених у ньому.
		У судовому засіданні представник відповідача адвокат Момот Я.В. заперечував проти позову, з огляду на те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, оскільки він не є власником квартири, та не орендує її, що свідчить про те, що він не є споживачем житлово-комунальних послуг. Зазначив, що власником особового рахунку є ОСОБА_2 , про що зазначено в матеріалах справи, а тому вимоги позивача є необгрунтованими.        
		Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
		Відповідно до ст.ст. 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
		Як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
		Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
		Звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» визначило відповідачем ОСОБА_1 .
		При цьому, позивач просив розглядати справу у спрощеному порядку. Будь-яких клопотань до суду після відкриття провадження у справі та після наданих заперечень відповідача, позивачем не подано.
		Оцінивши матеріали справи та надані докази відповідачем, судом встановлено, що позивачем пред`явлено позов до неналежно відповідача.
		Так, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, за актом про порушення від 28.07.2022 року №001500, що складає 18 116,53 грн., за період з 10.02.2022 року по 28.07.2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 1-3).
		Із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 18 116,53 грн. виникла за період із 10.02.2022 року по 28.07.2022 року (а.с. 22).
		При цьому, суд звертає увагу на те, що в розрахунку заборгованості, наданому позивачем, власником особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на 28.07.2022 року є ОСОБА_2 (а.с. 22). 
		Рахунок за електроенергію №52166134 від 29.07.2022 року за червень 2022 року на суму 5 175,72 грн. адресований ОСОБА_2 (а.с. 20).
		01.08.2022 року вказаний рахунок на суму 5 175,72 грн. було сплачено, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 01.08.2022 року, в якій зазначено платника - ОСОБА_2 (а.с. 20).
		В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідач ОСОБА_1 є власником або наймачем квартири АДРЕСА_2 (а.с. 36). Разом з тим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 22.07.201997 року зареєстрований за іншою адресою, ніж зазначено позивачем у позові, а саме: АДРЕСА_3 (а.с. 28). Вказане також підтверджується паспортом відповідача (а.с. 38).
		Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
		Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		З огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що у період із 10.02.2022 року по 28.07.2022 року відповідач ОСОБА_1 був споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а власником особового рахунку № НОМЕР_1 є інша особа - ОСОБА_2 , суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі. 
		Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.
		З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє.
		З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має право проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
		При цьому, позивачем клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача не заявлялось.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
		Керуючись ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 48, 51, 76-82, 89, 175, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:                         Осіпенко Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...