Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 523/19053/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 18.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/523/890/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162490001545

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/19053/24
		Провадження №1-кп/523/890/25
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2025 року                                                                                                                    м. Одеса 
		Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси - ОСОБА_3 
		обвинуваченої (підсудної) - ОСОБА_4 ,        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024162490001545 від 05.10.2024 року, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харків, громадянки України, зі середньою освітою, незаміжньої та офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Підсудна ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 №3891-ІХ строк дії якого продовжено з 05:30 годин 12.08.2024 року строком на 90 діб, відповідно, вчинила умисні, корисливі кримінальні правопорушення за наступних обставин. 
		Так, 17.08.2024 року, приблизно о 09:00 годині (більш точний час не встановлено), підсудна ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в будинку №59 по вулиці Ростовська в м.Одеса та здійснюючи прибирання приміщень будівлі, побачивши в спальній кімнаті на столі шкатулку із золотими прикрасами належними потерпілій ОСОБА_5 , вказана підсудна діючи умисно і в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення і реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу таємно викрала із шкатулки золоту сережку 585 проби, вагою 2,89 грам, з діамантами 0,014 карат, вартістю 400 доларів США, що станом на 17.08.2024 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 16 513 гривень. 
		Надалі, підсудна ОСОБА_4 , заволодівши у таємний спосіб означеним майном, після прибирання будинку залишила його разом з викраденим майном, розпорядившись викраденим на власний розсуд і спричинила таким чином матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 у розмірі 16 513 гривень.
		Крім того, 25.09.2024 року, протягом світового дня (більш точний час не встановлено), підсудна ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 та здійснюючи прибирання приміщень будівлі, побачивши у ванній кімнаті на полиці підставку для прикрас із золотими прикрасами, які належать потерпілій ОСОБА_5 , вказана підсудна діючи умисно і в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення і реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу таємно викрала з підставки золоту сережку 585 проби, вагою 2,51 грам, з діамантами 0,13 карат, вартістю 300 доларів США, що станом на 25.09.2024 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 12 412 гривень. 
		Надалі, підсудна ОСОБА_4 , заволодівши у таємний спосіб означеним майном, після прибирання будинку залишила його разом з викраденим майном, розпорядившись викраденим на власний розсуд і спричинила таким чином матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 у розмірі 12 412 гривень.
		В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась, звернувшись до суду з відповідною заявою щодо розгляду кримінального провадження без її участі, у зв`язку з чим, суд з урахуванням позиції інших присутніх учасників процесу та з метою дотримання розумності строків судового провадження, вирішив здійснити розгляд об`єднаного кримінального провадження за відсутністю зазначеної потерпілої.
		Підсудна ОСОБА_4 , повністю визнала свою провину в обсязі висунутого обвинувачення у об`єднаному кримінальному провадженні та будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила суду про час, місце, спосіб та мотиви вчиненого нею при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень.
		Так, підсудна ОСОБА_4 під час допиту в суді пояснила, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставинах, вона, будучи обізнаною про введення в Україні воєнного стану в зв`язку з військовою агресією рф, вчинила два епізоди крадіжки належних потерпілій ОСОБА_5 золотих сережок, які здала до ломбарду без наміру їх подальшого викупу, а виручені грошові кошти витратила на власні потреби. Характеристика, кількість і вартість викраденого майна, нею не оспорюються. Жалкує про вчинене і обіцяє більше такого не скоювати, а вчинення злочинів пояснює скрутним матеріальним становищем. 
		Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за результатами попереднього обговорення з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону та наслідків її застосування, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з`ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих положень закону, а також роз`яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин об`єднаного кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
		За наведених підстав, суд вважає, що винність підсудної ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, фактичні обставини яких нею та ніким із учасників процесу не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
		Приймаючи до уваги наведені обставини та отримавши покази підсудної ОСОБА_4 , судом беззаперечно встановлено, що вказана підсудна своїми умисними діями скоїла: за епізодом від 17.08.2024 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; за епізодом від 25.09.2024 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно і в умовах воєнного стану, а відтак її дії вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, відповідно.
		З огляду на ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою настає за скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, що  карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або ст.187, 262 цього Кодексу (п.1 примітки ст.185 КК).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудній ОСОБА_4 у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги визнання нею своєї провини, характер, обставини і наслідки доведеного обвинувачення, корисливу спрямованість і чисельний склад (2 епізоди) кримінально-протиправних діянь, суспільну небезпечність інкримінованих кримінальних правопорушень, які в силу ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів проти власності, що мали місце під час дії воєнного стану в Державі та військової агресії рф проти України, а також судом ураховується не відшкодування вказаною підсудною завданих потерпілій ОСОБА_5 збитків, характеризуючі дані підсудної і стан її здоров`я.
		З матеріалів судового провадження вбачається, що підсудна  ОСОБА_4  раніше не судима і вперше притягається до кримінальної відповідальності, свою провину в обсязі висунутого обвинувачення визнала повністю; забезпечена місцем реєстрації в м.Харків та тимчасово мешкає в м.Одеса, як внутрішньо переміщена особа (з довідок ВПО); на обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; незаміжня, але має неповнолітню дитину, 2012 року народження; офіційно не працевлаштована і (зі слів) на обліку в центрі зайнятості не значиться, суспільно-корисною працею під час дії воєнного стану в Державі не займається. 
		Сукупність наведеного свідчить про певну схильність підсудної ОСОБА_4 до кримінально-протиправної поведінки, про відсутність критичного ставлення до своєї поведінки і осуд вчиненого, про нехтування правилами законослухняної поведінки в суспільстві, що одночасно обумовлює можливість її виправлення і недопущення вчинення нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства, але в умовах обов`язкового здійснення контрольно-наглядових і соціально-виховних заходів.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а за ст.92 цього ж Кодексу, обов`язок доказування перелічених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Разом із тим та згідно з обвинувальним актом у об`єднаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування, в якості обставин, що пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_4 , визначено щире каяття.
		Проте, з такою позицією органу досудового розслідування, суд погодитися не може, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що протягом досудового розслідування і судового провадження, підсудна ОСОБА_4 , незважаючи на визнання своєї провини та перебування на волі, з часу вчинення останнього інкримінованого злочину заподіяні потерпілій ОСОБА_5 матеріальні збитки, - не відшкодувала.
		Згідно ж з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), щире каяття особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, у бажані виправити наслідки вчиненого.
		Втім, відомості, які б доводили факт щирого каяття підсудної ОСОБА_4 , мали знайти своє відображення в матеріалах об`єднаного кримінального провадження та надані до суду під час його розгляду, але відповідних доказів на підтвердження відшкодування вказаною підсудною або принаймні у намаганні відшкодувати завдані наведеній вище потерпілій матеріальні збитки, протягом розгляду кримінального провадження сторонами процесу суду не надано і матеріали судової справи таких даних не містять.
		Отже, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_4 , суд відносить визнання нею своєї провини в обсязі висунутого обвинувачення, а обставин, що обтяжують покарання вказаної підсудної, як визначено у обвинувальному акті та з чим також погоджується і суд, протягом кримінального провадження не встановлено.
		Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України встановлюють, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов`язків.
		На підставі сукупності викладеного, з дотриманням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини і наслідки вчинених підсудною ОСОБА_4  кримінальних правопорушень, їх характер і системність, кількісний склад (2 епізоди) та ступінь тяжкості, невідшкодування підсудною завданих потерпілій матеріальних збитків, наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин, наведені вище характеризуючі особу останньої дані, комплексність яких обумовлюють можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України в цілому погоджується з висловленою під час судових дебатів пропозицією прокурора з цього приводу та доходить висновку про те, що обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаної підсудної й недопущення вчинення нею нових кримінальних правопорушень уявляється доцільність призначення підсудній покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, визначеної у ч.4 ст.185 КК, із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 означеного Кодексу та з покладенням на підсудну низки обов`язків, передбачених ст.76 цього ж Кодексу. 
		Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.100, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі стром на 5 років.
		На підставі ст.75, ч.ч.1, 3 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом визначеного іспитового строку випробування зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку в частині призначеного покарання та нагляд за засудженою ОСОБА_4 , - покласти на Хаджибейський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
		В порядку ст.100 КПК України, речові докази у об`єднаному кримінальному провадженні - дві золоті сережки з діамантами, що були оглянуті слідчим за участю спеціаліста і потерпілої ОСОБА_5 , які були передані на зберігання під розписку останній, - вважати повернутими за належністю вказаній особі. 
		Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити до Хаджибейського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, - для виконання в частинах, що стосується їх відповідних повноважень.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
		       
		С у д д я: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...