Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/4/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них.
Надіслано судом: 18.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.

Номер судового провадження: 6/913/4/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5,  м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		 
		 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                          
		                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                    
		13 березня 2025 року                          м.Харків                              Справа № 913/4/25
		                                                                                          Провадження №6/913/4/25
		 
		За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул.Б. Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601
		до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», вул.Тепла, буд.17, м.Лисичанськ, Сіверськонецький р-н, Луганська область, 93113
		про стягнення 2'001'458 грн 98 коп.
		 
		Суддя Драгнєвіч О.В.
		Секретар судового засідання Чуєва М.С.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: адвокат Піун С.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №609 від 10.02.2012, довіреність №14-283 від 12.12.2023 (в режимі відеоконференції);
		від відповідача: представник не прибув.
		 
		С У Т Ь   С П О Р У:
		Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (далі - КП «Лисичанськтепломережа», відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - договір) в загальному розмірі 2'001'458 грн 98 коп., з яких основний борг у сумі 1'221'028 грн 86 коп., 3% річних у сумі 132'122 грн 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач (ЕІС-код 56Х9300000003502) передав у власність відповідача (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) протягом листопада 2020 року - березня 2021 року природний газ загальним об`ємом 249,373 тис.куб.м. на загальну суму 1'958'020 грн 25 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2020, 31.12.2020, 31.01.2021, 28.02.2021, 31.03.2021.
		Однак, відповідач розрахунки за придбаний природній газ з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався лише за зобов`язаннями листопада - грудня 2020 року, частково за зобов`язаннями січня 2021 року. Оскільки за зобов`язаннями січня 2021 року розрахунок було проведено лише частково, а за зобов`язаннями лютого - березня 2021 року розрахунок проведено не було, у відповідача обліковується заборгованість у сумі 1'221'028 грн 86 коп.
		Крім того, у зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 132'122 грн 00 коп., обраховані за загальний період з 26.02.2021 по 31.10.2024 та інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп., обраховані за загальний період з березня 2021 року по жовтень 2024 року.
		 
		Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27 січня 2025 року о 10 год. 00 хв.; явку представників сторін в судове засідання не визнано обов`язковою; встановлено позивачу строк по 13.01.2025, в який запропоновано надати суду докази направлення копії поданої позовної заяви з додатками відповідачу на його електронну адресу, зазначену в договорі (mail@LTS.Lg.ua); зобов`язано відповідача невідкладно зареєструвати електроний кабінет у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
		 
		Через підсистему «Електронний суд» 07.01.2025, на виконання вимог ухвали суду від 06.01.2025, від позивача надійшло клопотання №б/н від 07.01.2025, до якого останнім долучено доказ направлення копії поданої позовної заяви з додатками відповідачу на його електронну адресу (mail@LTS.Lg.ua), який позивач просить суд долучити до справи.
		Також у поданому клопотанні позивач зазначив, що в абзаці 1 позовної заяви №б/н від 02.01.2025 в найменуванні позивача було допущено описку, а саме, замість правильного найменування позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було помилково вказано - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а тому позивач просить вважати правильним найменування - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
		Суд задовольнив клопотання позивача та долучив до матеріалів справи поданий на виконання ухвали суду від 06.01.2025 доказ направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на електронну пошту, а також враховує надані позивачем пояснення щодо допущеної описки в найменуванні позивача в тексті позовної заяви (1-й абз., 1 арк.). 
		Протокольною ухвалою суду від 27.01.2025 відкладено підготовче судове засідання на 24.02.2025 о 10 год. 00 хв.; явку представників сторін в судове засідання визнано необов`язковою; встановлено позивачу строк до 10.02.2025 включно для надання додаткових письмових пояснень з окремих питань: 1) щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин сторін норм Закону України №1730 від 03.11.2016 із змінами «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення»; 2) щодо наявності підстав для списання інфляційних втрат та 3% річних за спірні зобов`язання січня - березня 2021 року; 3) повідомити суд у разі прийняття відповідачем участі у процедурі врегулювання заборгованості за вказаним Законом, включення відповідача до реєстру таких підприємств, проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій, укладення відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості або іншим шляхом врегулювання заборгованості за вказаним законом; про що повідомлено учасників справи ухвалою-повідомленням від 28.01.2025.
		 
		На виконання протокольної ухвали суду від 27.01.2025 від позивача у встановлений судом строк, 04.02.2025, через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення №б/н від 04.02.2025 з окремих питань згідно з ч.5 ст.161 ГПК України.
		В наданих поясненнях позивач зауважив, що відповідно до Закону України №1730-VIII від 03.11.2016 із змінами «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» КП «Лисичанськтепломережа» Наказом Мінрегіону від 22.08.2017 №190 було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості з метою врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, яка утворилась станом на 01.07.2016.
		В подальшому, Законом України №1639-ІХ від 14.07.2021 було внесено зміни до Закону України №1730-VIII від 03.11.2016 відповідно до яких, серед іншого, строк виникнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню, було продовжено до 01.06.2021, у зв`язку з чим теплопостачальні та теплогенеруючі організації мали оновити інформацію у відповідному реєстрі, зокрема в частині заборгованості, що утворилась станом на 01.06.2021 (включити себе до відповідного реєстру за цією заборгованістю) в розрізі відповідних кредиторів.
		Проте відповідач за заборгованістю, що утворилася станом на 01.07.2021, до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не включило себе, відповідно, договори про реструктуризацію заборгованості, яка виникла після 01.07.2016, зокрема й за спірним договором №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020, з ним не укладались. Договір про організацію взаєморозрахунків за договором №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 з КП «Лисичанськтепломережа» також не укладався.
		Відповідачем повністю було погашено суму основного боргу в розмірі 278'740 грн 38 коп. та 443'692 грн 27 коп. за зобов`язаннями листопада - грудня 2020 року. За зобов`язаннями січня 2021 року борг було погашено лише частково, в розмірі 14'558 грн 74 коп. Станом на 31.10.2024 за зобов`язаннями січня-березня 2021 року лишилась несплаченою сума основного боргу у розмірі 1'221'028 грн 86 коп.
		Позивач зауважив про те, що згідно з положеннями ст.7 вказаного Закону нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: - підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
		Також передбачено, що на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий до 1 червня 2021 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, отримані до 1 червня 2021 року для їх подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Разом із цим, предметом спору у цій справи є основна заборгованість за спожитий природний газ січня - березня 2021 року в розмірі 1'221'028 грн 86 коп., яка не була погашена до 31.12.2022 та залишається непогашеною відповідачем до цього часу.
		 
		В судовому засіданні від 24.02.2025 суд, розглянувши подані позивачем на виконання ухвали суду пояснення від 04.02.2025 з окремих питань згідно з ч.5 ст.161 ГПК України, прийняв та долучив до справи додаткові пояснення №б/н від 04.02.2025.
		Також судом була постановлена ухвала без оформлення окремого документа, із внесенням до протоколу судового засідання від 24.02.2025, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.03.2025 о 10 год. 30 хв.; явку представників сторін в судове засідання визнано необов`язковою, про що учасників повідомлено ухвалою-повідомленням від 24.02.2025.
		 
		В судовому засіданні 13.03.2025 з розгляду справи по суті прийняв участь лише представник позивача в режимі відеоконференції; відповідач не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення.
		Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що ухвалою суду від 06.01.2025 було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
		 
		Як вбачається, звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач вказав зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача: вул.Тепла, буд.17, м.Лисичанськ, Луганська область, 93113.
		Судом було встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вказана вище адреса.
		Однак, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 м.Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованим Російською Федерацією територією України з 03.07.2022.
		Також судом було з`ясовано, що відповідно до п.п.10 п.1 Постанови Верховної Ради України від 19.09.2024 №3984-ІХ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»  Сєвєродонецький район було перейменовано на Сіверськодонецький район, що наразі враховується.
		Поштові відділення в м.Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим. 
		У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане м.Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав останнього та належного його повідомлення про розгляд справи розміщалися відповідні оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України, а також безпосередньо на сайті суду, що підтверджується відповідними роздруківками, наявними в матеріалах справи.
		Ухвали суду також були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
		Крім того, всі ухвали суду також направлялися на офіційну адресу електронної пошти відповідача mail@LTS.Lg.ua, дані про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також яка як додатковий засіб зв`язку зазначена в п.12 договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін».
		Додатково суд намагався повідомити відповідача про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання телефонограмою за номером телефону НОМЕР_1 , який як додатковий засіб зв`язку зазначений в п.12 договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін», однак, встановити зв`язок за вказаним номером телефону суду з абонентом не вдалося.
		Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав.
		Проте на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, будь-які процесуальні клопотання також відсутні.
		Судом враховується, що згідно положень  ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідачів, а не обов`язком.
		Відповідно до ч.4  ст.13 ГПК України  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з приписами  ст.165 ГПК України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		В судовому засіданні 13.03.2025 з розгляду справи по суті суд встановив обставини та дослідив докази, після стадії судових дебатів за результатами розгляду справи судом було ухвалено та проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини).
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29.09.2020 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україниг» та Комунальним підприємством «Лисичанськатепломережа» укладено договір №20/21-8267-КП-20 постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
		EIC-код споживача - 56XQ0000DB58X00C.
		Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п.1.2 договору).
		За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений АТ «НАК «Нафтогаз України» на митну територію України (п.1.3 договору).
		Відповідно до п.2.1 договору, постачальник передає споживачу у жовтні 2020 - квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природнього газу в кількості 302,896 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях (далі - розрахункові періоди) в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.
		Згідно з п.2.3 договору, підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем п.3.2 цього договору.
		Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний своєчасно надати постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором (п.2.4 договору).
		Пунктом 2.5 договору встановлено, що допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 10 відсотків від зазначеного в п.2.1 договору обсягу без підписання додаткової угоди за виключенням випадків, визначених умовами п.3.3 цього договору.
		Відповідно до п.2.6 договору, у разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює оператор газорозподільних мереж, а саме: АТ «Луганськгаз», з яким споживач уклав відповідний договір.
		Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00 власного видобутку (видобутий на території України) та/або імпортований газ, ввезений на митну територію України АТ «НАК «Нафтогаз України - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).
		Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого реєстру, з урахуванням положень п.3.3 даного договору. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору) (п.3.8 договору).
		У пункті 3.9 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем (підпункт 3.9.1 договору); інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (підпункт 3.9.2 договору); підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п.3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (підпункт 3.9.3 договору).
		Згідно з п.3.10 договору, постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.
		Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п.3.11 договору).
		В п.4.1 договору сторони погодили, що ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів і визначається в прейскуранті на природний газ із ресурсів АТ «НАК «Нафтогаз України» під час виконання компанією обов`язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на компанію відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - прейскурант). Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. 
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності).
		У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
		Згідно з п.4.2 договору, ціна за 1'000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
		У разі непідписання/несвоєчасного підписання сторонами відповідної додаткової угоди, сторони при оформленні актів приймання-передачі природного газу і визначенні ціни (пункти 3.9-3.10 цього договору) користуються прейскурантом.
		В п.5.1 договору сторонами було погоджено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
		Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
		Відповідно до п.5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється таким чином:
		1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору;
		2) постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості; 
		3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором;
		4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період;
		5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору.
		Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).
		 
		В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору.
		Зокрема, 26.10.2020 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №1).
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 викладено в пункті 2.1 розділу 2. «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» замовлений споживачем на жовтень 2020 року обсяг (об`єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції:
		- жовтень 2020 року - 0,000 тис.куб.м.
		Згідно з п.3 додаткової угоди №1 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою.
		 
		23.11.2020 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №2).
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №2 доповнено з 01 листопада 2020 року п.4.2 розділу 4. «Ціна природного газу» цього договору абзацами у наступній редакції: 
		«Ціна за 1'000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5'375,370 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6'450,444 грн.
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124 грн 16 коп. за 1'000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148 грн 99 коп.
		Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5'499 грн 53 коп. за 1'000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6'599 грн 44 коп.».
		Згідно з п.3 додаткової угоди №2 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 листопада 2020 року.
		 
		22.12.2020 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №3).
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 доповнено з 01 грудня 2020 року п.4.2 розділу 4. «Ціна природного газу» цього договору абзацами у наступній редакції: 
		«Ціна за 1'000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6'103,100 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7'323,720 грн.
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124 грн 16 коп. за 1'000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148 грн 99 коп.
		Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6'227 грн 26 коп. за 1'000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7'472 грн 71 коп.».
		Згідно з п.3 додаткової угоди №3 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 грудня 2020 року.
		 
		29.01.2021 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №4).
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №4 доповнено з 01 січня 2021 року п.4.2 розділу 4. «Ціна природного газу» цього договору абзацами у наступній редакції: 
		«Ціна за 1'000 куб.м. природного газу з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7'331 грн 45 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8'797 грн 74 коп.
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124 грн 16 коп. за 1'000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148 грн 99 коп.
		Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 7'455 грн 61 коп. за 1'000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8'946 грн 73 коп.».
		Згідно з п.3 додаткової угоди №4 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2021 року.
		 
		26.02.2021 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №5 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №5).
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №5 доповнено з 01 лютого 2021 року п.4.2 розділу 4. «Ціна природного газу» цього договору абзацами у наступній редакції: 
		«Ціна за 1'000 куб.м. природного газу з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим договором складає 6'841 грн 15 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8'209 грн 38 коп.
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124 грн 16 коп. за 1'000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148 грн 99 коп.
		Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6'965 грн 31 коп. за 1'000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8'358 грн 37 коп.».
		Згідно з п.3 додаткової угоди №5 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 лютого 2021 року.
		 
		26.03.2021 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х9300000003502) та КП «Лисичанськтепломережа» (ЕІС-код 56XQ0000DB58X00C) укладено додаткову угоду №6 до договору постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 (далі - додаткова угода №6).
		Пунктом 1 додаткової угоди №6 викладено п.2.5 розділу 2. «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» цього договору у наступній редакції:
		« 2.5. У будь-якому випадку підтвердженим обсягом використання природного газу у відповідному розрахунковому періоді за цим договором є фактично використаний споживачем обсяг природного газу за цим договором, підтверджений актом приймання-передачі природного газу, оформлений сторонами відповідно до розділу 3 «Порядок та умови передачі природного газу» цього договору».
		Доповнено пункт 3.10 розділу 3. «Порядок та умови передачі природного газу» цього договору абзацом у наступній редакції:
		«Невідповідність фактично використаних споживачем у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу замовленим обсягам, визначеним в пункті 2.1 цього договору, не є підставою для неоформлення сторонами актів приймання-передачі» (п.2 додаткової угоди №6).
		Відповідно до п.3 додаткової угоди №6 доповнено з 01 березня 2021 року п.4.2 розділу 4. «Ціна природного газу» цього договору абзацами у наступній редакції: 
		«Ціна за 1'000 куб.м. природного газу з 01 березня 2021 року за цим договором складає 6'279 грн 77 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7'535,724 грн.
		До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124 грн 16 коп. за 1'000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148 грн 99 коп.
		Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 березня 2021 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6'403 грн 93 коп. за 1'000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7'684 грн 72 коп.».
		Згідно з п.6 додаткової угоди №6 вона набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою та поширює дію п.п.1, 2 цієї додаткової угоди на відносини, що фактично склалися між сторонами з дати укладання цього договору, дію п.3 - з 01 березня 2021 року.
		Договір та додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6 підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток цих юридичних осіб.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору протягом листопада 2020 року - березня 2021 року позивач передав у власність відповідача (56XQ0000DB58X00C) природний газ загальним об`ємом 249,373 тис.куб.м. на загальну суму 1'958'020 грн 25 коп., що підтверджується даними складених сторонами актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2020, 31.12.2020, 31.01.2021, 28.02.2021, 31.03.2021, зокрема:
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2020 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2020 року газу склав 42,237 тис.куб.м. на загальну суму 278'740 грн 38 коп. з ПДВ;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2020 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2020 року газу склав 59,375 тис.куб.м. на загальну суму 443'692 грн 27 коп. з ПДВ;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в січні 2021 року газу склав 51,385 тис.куб.м. на загальну суму 459'727 грн 82 коп. з ПДВ;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в лютому 2021 року газу склав 52,308 тис.куб.м. на загальну суму 437'209 грн 72 коп. з ПДВ;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2021 (підписаний представниками обох сторін). загальний обсяг спожитого відповідачем в березні 2021 року газу склав 44,068 тис.куб.м. на загальну суму 338'650 грн 06 коп. з ПДВ.
		Відповідач розрахунок за придбаний природній газ з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався лише за зобов`язаннями листопада - грудня 2020 року, частково за зобов`язаннями січня 2021 року, сплативши в загальному розмірі 736'991 грн 39 коп. (зокрема, 278'740 грн 38 коп. за зобов`язаннями листопада 2020 року, 443'692 грн 27 коп. за зобов`язаннями грудня 2020 року, 14'558 грн 74 коп. за зобов`язаннями січня 2021 року), що підтверджується даними виписок по рахунку позивача, а також розрахунком наданим позивачем про основну заборгованість (сальдо), що наявні у матеріалах справи.
		За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість у розмірі 1'221'028 грн 86 коп. за спожитий природний газ в січні - березні 2021 року.
		У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував до стягнення також 3% річних в сумі 132'122 грн 00 коп., обраховані за загальний період з 26.02.2021 по 31.10.2024 та інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп., обраховані за загальний період з березня 2021 року по жовтень 2024 року.
		 
		Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
		Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.
		Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
		Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Подібна редакція також міститься в ст.712 ЦК України.
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
		Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
		Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №32496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
		Таким чином, договір постачання природного газу №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.
		 
		Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2020 року - березні 2021 року в загальному об`ємі 49,373 тис.куб.м. на загальну суму 1'958'020 грн 25 коп. підтверджується даними складених сторонами актів приймання-передачі природного газу:
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2020, загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2020 року газу склав 42,237 тис.куб.м. на загальну суму 278'740 грн 38 коп. з ПДВ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2020, загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2020 року газу склав 59,375 тис.куб.м. на загальну суму 443'692 грн 27 коп. з ПДВ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2021, загальний обсяг спожитого відповідачем в січні 2021 року газу склав 51,385 тис.куб.м. на загальну суму 459'727 грн 82 коп. з ПДВ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2021, загальний обсяг спожитого відповідачем газу в лютому 2021 року газу склав 52,308 тис.куб.м. на загальну суму 437'209 грн 72 коп. з ПДВ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу;
		- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2021. загальний обсяг спожитого відповідачем в березні 2021 року газу склав 44,068 тис.куб.м. на загальну суму 338'650 грн 06 коп. з ПДВ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу.
		Складені акти приймання-передачі за зобов`язаннями листопада 2020 - березня 2021 року підписані відповідачем без зауважень.
		Як вже зазначалося вище, в п.3.11 договору сторонами було погоджено, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
		Згідно з даними виписок по рахунку позивача, що наявні у матеріалах справи, вбачається, що в період з 24.11.2020 по 25.05.2021 відповідачем було сплачено в загальному розмірі 736'991 грн 39 коп., які були зараховані позивачем в загальній сумі  278'740 грн 38 коп. в рахунок поставки листопада 2020 року, в загальній сумі 443'692 грн 27 коп.  - за поставки грудня 2020 року, в загальній сумі 14'558 грн 74 коп. - за поставки січня 2021 року.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження розрахунків.
		Тобто відповідачем було проведено повний розрахунок з позивачем за зобов`язаннями листопада - грудня 2020 року, частково січня 2021 року.
		Отже, наразі спір стосується фактично виконання зобов`язань січня - березня 2021 року.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Як вже зазначалося вище, в п.5.1 договору сторонами було визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
		Частиною 5 ст.254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Отже, враховуючи положення п.5.1 договору, а також ч.5 ст.254 ЦК України, остаточний розрахунок за фактично переданий в січні 2021 року природний газ відповідач мав провести з позивачем до 25.02.2021 включно, за фактично переданий в лютому 2021 року газ - до 25.03.2021 включно, а за фактично переданий в березні 2021 року газ - до 26.04.2021 включно.
		Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в січні - березні 2021 року.
		Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов`язаннями січня - березеня 2021 року складає 1'221'028 грн 86 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
		За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності) за 1'000 куб.м. на добу, за січень - березень 2021 року у сумі 1'221'028 грн 86 коп.
		 
		Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 132'122 грн 00 коп., обраховані за загальний період з 26.02.2021 по 31.10.2024, та інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп., обраховані за загальний період з березня 2021 року по жовтень 2024 року, суд зазначає наступне.
		Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
		Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
		Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).
		Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов`язаннями січня 2021 року в сумі 49'145 грн 45 коп. за період з 26.02.2021 по 31.10.2024, за зобов`язаннями лютого 2021 року в сумі 47'260 грн 57 коп. за період з 26.03.2021 по 31.10.2024 та за зобов`язаннями березня 2021 року в сумі 35'715 грн 98 коп. за період з 27.04.2021 по 31.10.2024 судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
		Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних, нараховані за загальний період з 26.02.2021 по 31.10.2024 у сумі 132'122 грн 00 коп.
		 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов`язаннями січня 2021 року в сумі 245'002 грн 60 коп., нараховані за період з березня 2021 року по жовтень 2024 року, за зобов`язаннями лютого 2021 року в сумі 229'291 грн 53 коп., нараховані за період з квітня 2021 року по жовтень 2024 року, та за зобов`язаннями березня 2021 року в сумі 174'013 грн 99 коп., нараховані за період з травня 2021 року по жовтень 2024 року, суд зауважує, що він є обґрунтованим та правильним.
		Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп., нараховані загальний період з березня 2021 року по жовтень 2024 року.
		Під час розгляду спору відповідачем доводів позовної заяви та встановлених судом обставин справи не спростовано, не подано суду доказів погашення заборгованості.
		Судом також враховується, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття участі відповідачем у процедурі врегулювання заборгованості (перебування відповідача у реєстрі таких підприємств, проведення розрахунків за рахунок субвенцій або укладення договору про реструктуризацію заборгованості) у відповідності до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 із змінами; такі обставини також не встановлені судом під час вирішення спору.
		Натомість позивач в наданих на вимогу суду додаткових поясненнях №б/н від 04.02.2025, пояснив, що відповідач за заборгованістю, що утворилася станом на 01.07.2021, до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не включений, відповідно, договори про реструктуризацію заборгованості, яка виникла після 01.07.2016, зокрема й за спірним договором №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020, з ним не укладались.
		Договір про організацію взаєморозрахунків за договором №20/21-8267-КП-20 від 29.09.2020 з КП «Лисичанськтепломережа» також не укладався.
		Як вже зазначалося вище, відповідач розрахунки за придбаний природній газ у спірний період січня - березня 2021 року з позивачем не провів, тому у останнього обліковується на даний час заборгованість у сумі 1'221'028 грн 86 коп. (яка не була погашена до 31.12.2022, що було передбачено в ст.7 вказаного Закону як умова для списання/не нарахування 3% річних та інфляційних на таку заборгованість).
		За вказаних обставин, оскільки позивач посилається на відсутність проведення розрахунку за спожитий відповідачем в січні - березні 2021 року природний газ, і в матеріалах справи відсутні докази здійснення погашення такої заборгованості, в тому числі до 31.12.2022, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин сторін положень ст.7 вказаного Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», якою передбачено, що на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий до 1 червня 2021 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, отримані до 1 червня 2021 року для їх подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст.4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до ст.5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються (підлягають списанню згідно абз.4 ч.1 ст.7 Закону), якщо інше не передбачено цим Законом.
		Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд визнає обґрунтованим заявлений позов та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 1'221'028 грн 86 коп., 3% річних в сумі 132'122 грн 00 коп., інфляційних втрат у сумі 648'308 грн 12 коп.
		Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 24'017 грн 50 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією №0000048811 від 24.12.2024, відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення 2'001'458 грн 98 коп. задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (вул.Тепла, буд.17, м.Лисичанськ, Сіверськонецький р-н, Луганська область, 93113, ідентифікаційний код 13401321) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул.Б.Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) основний борг за договором у сумі 1'221'028 грн 86 коп., 3% річних в сумі 132'122 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 648'308 грн 12 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 24'017 грн 50 коп.
		3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		 
		Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне судове рішення підписано 18.03.2025.
		 
		 
		          Суддя                                                                                          Олена ДРАГНЄВІЧ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...