Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/349/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 18.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.
Дата набрання законної сили: 18.03.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4808/132/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091250000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 352/349/23 
		Провадження № 11-кп/4808/132/25 
		Категорія ч.2 ст. 286-1КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
		   головуючого судді             ОСОБА_3 ,
		   суддів                     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю:
		   секретаря с/з                 ОСОБА_6 ,                            прокурора             ОСОБА_7 , 
		   представника потерпілого     ОСОБА_8 ,
		   обвинуваченого     ОСОБА_9 ,
		   захисника     ОСОБА_10 ,
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційними скаргами прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_11 та заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Тисменицького районного суду від 23 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12023091250000009 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		Вказаним вироком     ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, який перебуває у фактичних шлюбних стосунках, осіб на утриманні не має, з незакінченою вищою освітою, студент другого курсу Бережанського аграрного університету, працює в ФОП ОСОБА_13 різноробочим, військовозобов`язаний, не судимий,
		визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді виправних робіт за місцем роботи обвинуваченого, строком на два роки, з відрахуванням 20% із суми заробітку в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.
		Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_9 у виді застави, залишено без змін, до набрання вироком законної сили.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 2454,14 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
		Згідно вироку, ОСОБА_9 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_14 тяжке тілесне ушкодження за наступних обставин:
		09.01.2023 року приблизно о 18 год. 50 хв. водій ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керуючи технічно справнимавтомобілем марки Peugeot, мод. 508, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-09, зі сполученням Мукачеве  Львів, що проходить по вул. Галицька у с. Угринів, Угринівської ТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, у напрямку м. Івано-Франківськ. 
		В цей час, по нерегульованому пішохідному переходу, що поряд із рестораном  магазином «Тростянецький», тобто будинку № 42, та позначений інформаційно-вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР України «нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод», перетинав проїзну частину дороги зліва на право, відносно напрямку руху транспортного засобу, пішохід ОСОБА_14 .
		Відповідно до вимог п. 4.16. а) ПДР України пішохід ОСОБА_14 , під час переходу проїзної частини дороги позначеною нерегульованим пішохідним переходом мав перевагу у русі.
		При наближенні до цього ж пішохідного переходу, водій ОСОБА_9 , в темну пору доби, при доброму освітлення проїзної частини дороги ліхтарями вуличної мережі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав перевагу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_14 .
		При цьому водій ОСОБА_9 порушив вимоги Правил дорожньогоруху України, а саме:
		п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним,стежитизадорожньою обстановкою,відповіднореагуватина їїзміну,стежитизаправильністю розміщеннятакріпленнявантажу,технічнимстаномтранспортного засобуіневідволікатися відкеруванняцимзасобом удорозі; 
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;
		п. 4.16. а) в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;
		п. 12.1., в якому вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		п. 12.3., який зобов`язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди;
		п. 18.1., де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;
		У результатіпорушення водієм ОСОБА_9 ПДР Українисталася дорожньо-транспортнапригода,внаслідок якої ОСОБА_14 отримав тілесніушкодження увигляді відкритої черепно-мозково-лицевої травми, з крововиливом під м`яку мозкову оболонку в правій лобній долі, забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, переломи лобної кістки, скроневої кістки справа, орбіти зліва з переходом на скроневу кістку, комірок решітчастого лабіринту, пневмоцефалією, уламковим переломом виличної кістки справа, дуги виличної кістки справа, передньої, медіальної та латеральної стінок правої верхньо-щелепової пазухи, крововиливами в лобну пазуху, верхньо-щелепову пазуху, комірки решітчастого лабіринту та в основну пазуху, підшкірної гематомою справа, синцями в ділянках повік обох очей, підкон`юктивальним крововиливом в ділянці лівого ока, тотальним птозом верхньої повіки правого ока, саднами в ділянках носа, які відповіднодо висновкусудово-медичноїекспертизи відносятьсядо тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
		З вироком суду не погодились прокурори та подали апеляційні скарги. 
		Прокурор ОСОБА_11 , не оспорюючи обвинувачення визнане судом доведеним, вважає вирок незаконним в частині призначення покарання. Просить вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 5 років. В решті вирок залишити без змін.
		Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд при призначенні покарання не врахував всі обставини, що впливають на призначення покарання, зокрема не вказав, які саме обставини справи або дані про особу він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання. Також зауважує, що суд безпідставно перейшов до іншого виду основного покарання та не врахував, що обвинувачений ОСОБА_9 , вчинивши наїзд на пішохода ОСОБА_14 , не зупинився, не встановив стан потерпілого, не викликав карету швидкої допомоги, залишив місце вчинення злочину та поїхав додому, де демонтував із свого автомобіля номерні знаки та перебував за місцем проживання аж до моменту затримання.
		Також з вироком суду не погодився прокурор ОСОБА_15 , який просив вирок скасувати в частині покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 5 років. В решті вирок залишити без змін.
		Свої вимоги мотивував тим, що підстав для застосування ст.69 КК України не було, оскільки встановлені обставини, що пом`якшують покарання, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Під час апеляційного розгляду: 
		- прокурор ОСОБА_7 підтримала доводи своїх апеляційних скарг та просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_15 ;
		- представник потерпілого заперечував проти задоволення апеляційних скарг та зазначив, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має та просить суворо його не карати. Зазначив, що вся шкода заподіяна кримінальним правопорушенням відшкодована в добровільному порядку;
		- обвинувачений та його захисник просили в задоволенні апеляційних скарг прокурорів відмовити, а вирок суду першої інстанції залишити без змін. 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_11 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора ОСОБА_15 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Розгляд кримінального провадження проводився судом першої інстанції в порядку, передбаченому ч.3 ст.349КПК України, а тому фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, доведеність його вини та правильність кваліфікації його дій сторонами кримінального провадження не оскаржено.
		Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
		Перевіривши доводи прокурорів про неправильне застосування ст.69 КК України, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
		Згідно вимог ст.65КК України та п.1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.10.2003року №7«Про практикупризначення судамикримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, у кожному конкретному випадку, враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та наслідки, а також дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно змісту ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		На переконанняапеляційного суду,суд першоїінстанції повнота всебічноврахував обставинисправи,дані проособу обвинуваченого,визнання нимсвоєї винуватості,повне відшкодуваннязбитків завданихкримінальним правопорушенням,фізичну таматеріальну допомогуЗбройним силамУкраїни,та обґрунтованодійшов висновків,що ціобставини усукупності,усувають негативнінаслідки злочину,свідчать продієве каяттяобвинуваченого,а тому істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з рішенням суду першої інстанції про можливість перейти до іншого виду основного покарання, оскільки покарання у виді виправних робіт не буде дієвим задля досягнення мети покарання, передбаченої ст.50 КК України. 
		Такі обставини є підставою для скасування вироку в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку в цій частині.
		Приймаючи рішення про призначення покарання, апеляційний суд враховує видужання потерпілого, повне добровільне відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, відсутністьу обвинуваченогосудимостей;його молодийвік; щире каяття, виконання суспільно-корисної праці під час воєнного стану; позитивні характеристики за місцем роботи; волонтерську діяльність та допомогу Силам Територіальної оборони та ЗСУ. 
		Зазначені обставини є такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому достатнім та необхідним у цьому випадку буде вид основного покарання, що передбачений санкцією ч.2 ст.286-1 КК України, строк якого на підставі ст.69 КК України необхідно зменшити до 1 року. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає застосуванню на мінімальний строк передбачений санкцією зазначеної статті.
		Саме таке покарання, на думку апеляційного суду буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
		В решті вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 420 КПК України, апеляційний суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_11 задовольнити.
		Апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_12 задовольнити частково.
		Вирок Тисменицького районного суду від 23 грудня 2024 року щодо ОСОБА_9 за ч.2 ст.286-1 КК України, скасувати в частині призначеного покарання.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч.2 ст.286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
		Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		   
		Головуючий                                 ОСОБА_3 
		 
		Судді                                     ОСОБА_4 
		 
		                                        ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...