Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3105/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; здійснення спеціального досудового розслідування.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.
Дата набрання законної сили: 18.03.2025
Номер судового провадження: 1-кс/201/1216/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023132580000140

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 201/3105/25
		Провадження № 1-кс/201/1216/2025
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 березня 2025 року                              м. Дніпро
		 
		    Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду містаДніпропетровська клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023132580000140 від 31.10.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		   підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України 
		 
		   У судовому засіданні приймали участь: 
		   прокурор          ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		   захисник         ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		 
		УСТАНОВИВ:
		До суду надійшло клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №42023132580000140 від 31.10.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		В обґрунтуванняподаного клопотанняпрокурор вказує,що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023132580000140, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		   Так, в жовтні 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об`єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Старобільськ Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території Старобільського району Луганської області, та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі, а саме посади у «відділі з питань міграції відділу міністерства внутрішніх справ росії «Старобільський», розташованому на тимчасово окупованій території міста Старобільськ Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодилася на вказану пропозицію.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , в жовтні 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об`єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Старобільськ Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодилась на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора  російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду у «відділі з питань міграції відділу міністерства внутрішніх справ росії «Старобільський», взявши на себе повноваження «здійснення повноважень співробітника органів внутрішніх справ» та отримала звання «молодший лейтенант поліції». 
		Підозра ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами:
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.07.2024;
		- протоколом огляду Інтернет-сторінки за участі свідка ОСОБА_7 від 12.07.2024;
		- протоколом огляду Інтернет сторінки від 15.07.2024.
		В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме на території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, що підтверджується протоколом допиту свідка та протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, протоколами оглядів інтернет-сторінок, інформацією Державної прикордонної служби України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована російською федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
		1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 
		2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 
		3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
		Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих. 
		Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації. 
		У цьому випадку, достатньо довести, що окремо визначена території відповідає одному з критеріїв встановлених п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, а саме: 
		1.    частина території України, в межах якої збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль;
		2.    частина території України в межах якої збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Згідно з Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
		російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		У подальшому, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року. Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. 
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Старобільська міська територіальна громада Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки».
		Також новим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Старобільську міську територіальну громаду Луганської області.
		На окупованій території Старобільської міської територіальної громади Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки», підконтрольними державі-агресору російської федерації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22, створено «адміністрацію Старобільського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов`язків голови адміністрації».
		Разом з тим, «указом голови луганської народної республіки» від 30.06.2022 № УГ-467/22 затверджено положення «Про адміністрацію Старобільського району луганської народної республіки», яким визначено її правову основу діяльності, компетенцію, статус, повноваження, задачі, функції та структуру.
		У подальшому, «указом голови луганської народної республіки» від 15.08.2023 №УГ-382/23 «Про ліквідацію адміністрацій міст та /або районів луганської народної республіки», затверджено перелік адміністрацій міст та/або районів луганської народної республіки, які підлягають ліквідації відповідно до вказаного наказу, до якого включено «адміністрацію Старобільського району луганської народної республіки».
		Також на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема 14.03.2023 прийнято так званий закон "про утворення на території луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів", з реєстраційним номером 428-ІІІ, згідно з яким Старобільський район включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «луганської народної республіки» - «Муніципальне утворення Старобільський муніципальний округ луганської народної республіки».
		   Таким чином, зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_4 перебуває на території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, яке відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону вважається тимчасово окупованою територією України. 
		12 липня 2024 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 141 (7801) яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024 для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		Враховуючи наведені вище обставини, прокурором 26.07.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 26.07.2024 та в газеті «Урядовий кур`єр» № 151 (7811) від 26.07.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
		Таким чином, 26.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 151 (7811) від 26.07.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 30.07.2024, 31.07.2024, 01.08.2024 для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 знову не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		02.08.2024 прокурором Старобільської окружної прокуратури, підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, громадянина України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України, оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативному підрозділу третього управління ГУ СБУ (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк Луганської області) в Донецькій та Луганській областях.
		Окрім цього, 12 лютого 2025 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 32 (7957) яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025 для вручення їй письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 знову не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_4 переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим її місцезнаходження слідству невідоме, крім того наявні відомості про перебування ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
		Таким чином, прокурор вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 42023132580000140 від 31.10.2023 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України спеціального досудового розслідування.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
		Захисник у судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.
		Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
		Так,в судовомузасіданні встановлено,що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023132580000140, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		12 липня 2024 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 141 (7801) яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024 для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		26.07.2024 прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 26.07.2024 та в газеті «Урядовий кур`єр» № 151 (7811) від 26.07.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
		Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 151 (7811) від 26.07.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 30.07.2024, 31.07.2024, 01.08.2024 для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 знову не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		Окрім цього, 12 лютого 2025 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 32 (7957) яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025 для вручення їй письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 знову не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
		Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. 
		Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
		Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованому йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
		Відповідно доматеріалів клопотання,з дотриманнямвимог ст.ст.276,277,278КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України. 
		При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрювана постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити її точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваної на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування. 
		Постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 02.08.2024 підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено у розшук.
		Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки. 
		Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
		Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2. ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
		Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
		Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
		Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
		Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
		Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності. 
		Отже, матеріалами клопотання також підтверджено, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 
		Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність підозрюваної до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		    Клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023132580000140 від 31.10.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити. 
		Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №42023132580000140 від 31.10.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Повний текст ухвали складений і оголошений о 16-05 годині 18.03.2025 року.
		 
		Слідчий суддя                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...