Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/119/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/456/107/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141130000944

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/119/24
		Провадження № 1-кп/456/107/2025
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   18 березня 2025 року    Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
		   головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		   при секретарі     ОСОБА_2 
		   з участю прокурора     ОСОБА_3 
		   захисника             ОСОБА_4 
		   обвинуваченого         ОСОБА_5 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальне провадження щодо обвинуваченого
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жупани Сколівського району Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		за ст.336 КК України,
		                    в с т а н о в и в :
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Разом з цим, Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який надалі Указами Президента продовжено, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, та востаннє з 05 годин 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Також, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 передбачено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, па території України оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться протягом 90 діб, та який продовжено Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 26.07.2023 № 452/2023, з 18 серпня 2023 року на 90 діб, та востаннє 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Згідно зі ст. ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Окрім цього, громадяни України зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, а також під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		Так, 15.09.2023 ОСОБА_5 перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами проведення якого, його визнано придатним до військової служби у військовий час, про що комісією складено Довідку військово-лікарської комісії від 15.09.2023 №5238/1/3694.
		15.09.2023 ОСОБА_5 отримав повістку про виклик на 09:00 год. 19.09.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_3 , з метою відправлення у військову частину НОМЕР_1 , що підтвердив власноручним підписом, також, 15.09.2023 його попереджено під розпис про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією та ознайомлено із положеннями ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що надає право на відстрочку.
		Проте, ОСОБА_5 будучи військовозобов`язаним та придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, умисно не прибув за повісткою на відправку до військової частини НОМЕР_1 19.09.2023 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про поважність причин неявки не повідомив, про що 19.09.2023 працівниками центру комплектування складено відповідний акт, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Таким чином, ОСОБА_5 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		   Стаття 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -
		карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.
		Твердження сторін.
		Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 04 січня 2024 року слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		З оглядуна обвинувальнийакт прокурорвважає встановленимте,що обвинувачений  ОСОБА_5 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, показаннях свідків, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду. 
		Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
		   В судових дебатах прокурор просить суд визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, й призначити йому покарання у виді 3 /трьох / років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня фактичного затримання в ході звернення вироку до виконання.
		   Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим ОСОБА_7 покази щодо пред`явленого йому обвинувачення за ст.336 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що його з роботи забрали до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Коли він зайшов у приміщення, в нього відібрали мобільний телефон. При цьому сказали, що це потрібно для встановлення анкетних даних. Це було близько 18.00 год. Потім йому надали документи для проходження ВЛК. Прийшли двоє лікарів, почали його перевіряти, інших лікарів не було. Він кров на аналіз не здавав. Однак скаржився на біль в коліні. Потім його документи передали до мобілізаційного відділення. Він повідомляв, що за станом здоров`я не може проходити військову службу. Потім йому вручили повістку на відправку і сказали прийти наступного дня, принести паспорт та інші документи. Він дії працівників ВЛК та рішення не оскаржував. Розкаюється у вчиненому, просить суд не позбавляти його волі та врахувати, що в нього на утриманні дружина та малолітня дитина, у дружини нещодавно загинув брат.
		   В судових дебатах захисник ОСОБА_4 просить суд призначити ОСОБА_5 покарання, з застосуванням ст.75 КК України, вказуючи, зокрема на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є єдиним утриманцем в родині, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
		За клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази. 
		Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		У силуст. 337 КПК Україниcудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення доведено в повному обсязі.
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:
		   показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_8  про те, що вона працює головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 , 15.09.2023 обвинувачений ОСОБА_5 рішенням ЛК був визнаний придатним до військової служби. Обвинуваченому було вручено повістку 15.09.2023, згідно з якою він мав прибути на відправку о 09.00 год. 19.09.2023, про що він розписався у повістці. 19.09.2023 обвинувачений не прибув, про що було складено акт про неявку на відправку. Обвинувачений був попереджений про кримінальну відповідальність, також було встановлено, шо він права на відстрочку чи бронювання немає. 27.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Під час вручення повістки, жодних заяв від обвинуваченого не надходило. Повістка обвинуваченому була вручена після проходження ВЛК;
		   показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_9  про те, що вона працює секретарем ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , в її обов`язки входить реєстрація документів після затвердження рішення головою ВЛК. Крім цього, вона веде книгу протоколів. Обвинувачений був визнаний придатним до військової служби. Не пригадує, щоб у обвинуваченого були застереження щодо рішення ВЛК. Заперечує факт огляду обвинуваченого одним лікарем;
		   показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_10  про те, що він працює начальником мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Особа, яка приходить до РТЦК, заповнює спочатку анкету, потім проходить ВЛК, здіє аналізи, проходить всіх лікарів методом опитування та огляду, потім спілкується з працівниками мобілізаційного відділу і якщо вона придатна до військової служби, їй виписується повістка. 19.09.2023 обвинувачений за виписаною йому повісткою, на відправку не прибув, про що було складено акт;
		   показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_11  про те, що він працює головним спеціалістом мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . 15.09.2023 обвинувачений був визнаний придатним до військової служби, йому було виписано військовий квиток, мобілізаційне розпорядження і вручено повістку на відправку на 19.09.2023. Обвинувачений 19.09.2023 не з`явився, про причини неявки не повідомив, було складено акт і матеріали передано до відділу поліції;
		   показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_12  про те, що він працює головою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачений пройшов ВЛК на підставі скерування начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , йому було проведено всі необхідні медичні обстеження, він був оглянутий лікарями і він, як голова ВЛК затвердив рішення своїм підписом та печаткою. Від обвинуваченого жодних скарг не надходило, рішення ВЛК він не оскаржував. Дійсно обвинувачений скаржився на болі в лівому колінному суглобі. Інших обстежень він не представив. В програмі HELSY жодних даних про захворювання не було;
		заявою про вчинення злочину начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_13 від 27.09.2023 №7400, адресованою начальнику Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 , з якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюється призов за мобілізацією військовозобов`язаного ОСОБА_5 , 1992 року народження, який пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та був визнаний придатним до військової служби під час мобілізації. ОСОБА_5 була виписана повістка на 03.10.2023 о 09.00 год., однак останній у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, причини неявки не повідомив, на телефонні звідки не відповідає. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_5 просить внести відомості до ЄРДР та проведення досудового розслідування /а.с.83/;
		актом про неявку за повісткою на відправку вбачається,що заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3  начальник мобілізаційного відділення  майор ОСОБА_10 , головний спеціаліст відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , головний спеціаліст відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 склали цей акт про те, військовозобов`язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була виписана та вручена повістка про відправку у військову частину на навчання на «19» вересня 2023 р. на «09» год. «00» хв.. громадянин ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 із змістом ст.336 ознайомлений /а.с.84/;
		довідкою військово-лікарської комісії, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_5 , 1994 р.н., пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 15.09.2023 та придатний до військової служби у воєнний час /а.с.85-86/;
		розпискою ОСОБА_5 про те, що останній отримав повіcтку про відправку, відповідно до якої ОСОБА_5 мав з`явитися о 19:00 год. 19.09.2023 за адресою: АДРЕСА_3 кабінет №26 /а.с.87/; 
		обліковою карткою, з якої вбачається, що ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,непридатний вмирний час,обмежено придатнийу воєннийчас /а.с.88/; 
		карткою професійно-психологічного відбору кандидата ІНФОРМАЦІЯ_3 ,з якоївбачається,що такавидана наім`я ОСОБА_5 ,який рекомендуєтьсядля проходженнявійськової службив ЗбройнихСилах Українипід часмобілізації /а.с. 89/;
		відповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_13 від 09.11.2023 №8513, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є резервістом Збройних Сил України /а.с.91/;
		оригіналом розписки ОСОБА_5 , згідно з якою останній мав з`явитися о 09:00 год. 19.09.2023 за адресою: АДРЕСА_3 , одержана 15.09.2023 /а.с.92/;
		протоколом огляду предмету слідчої СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 10.11.2023, з якого вбачається, що по кримінальному провадженні №12023141130000944 від 02.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 KK України, у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України проведено огляд предметів, які надані ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: корінець повістки на відправку на ім`я ОСОБА_5 на 09:00 год. 19.09.2023 року за адресою АДРЕСА_3 , одержана 15.09.2023, із підписом військовозобов`язаного; завірена належним чином копія довідки військово-лікарської комісії 5238/1/3694 від 15.09.2023 на ім`я ОСОБА_5 , в якій зазначено діагноз: артроз лівого колінного суглоба (1-ст) та визнано придатним до військової служби у військовий час за графою 2 Розкладу хвороб графи 7 ТДВ (Таблицями додаткових вимог до стану здоров`я) «Б», підписана Головою ВЛК ОСОБА_15 та секретарем ВЛК ОСОБА_16 ; належним чином завірена копія протоколу роз`яснення про кримінальну відповідальність передбачену ст. 336 КК України; належним чином завірена копія карти психологічного відбору кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначені дані особи та результати; належним чином завірена копія аркуша вивчення особистих якостей кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , із висновком; належним завірені чином копії журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 за 15.09.2023 на 6 арк. при детальному огляді встановлено, що під №110 у вказаному журналі здійснено запис гр. ОСОБА_5 1992 р.н. /а.с.103-104/;
		постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні слідчої СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 10.11.2023, з якої вбачається, що корінець повістки на відправку на ім`я ОСОБА_5 на 09:00 год. 19.09.2023 року за адресою АДРЕСА_3 , одержана 15.09.2023, із підписом військовозобов`язаного; завірена належним чином копія довідки військово-лікарської комісії 5238/1/3694 від 15.09.2023 на ім`я ОСОБА_5 , в якій зазначено діагноз: артроз лівого колінного суглоба (1-ст) та визнано придатним до військової служби у військовий час за графою 2 Розкладу хвороб графи 7 ТДВ (Таблицями додаткових вимог до стану здоров`я) «Б», підписана Головою ВЛК ОСОБА_15 та секретарем ВЛК ОСОБА_16 ; належним чином завірена копія протоколу роз`яснення про кримінальну відповідальність передбачену ст. 336 КК України; належним чином завірена копія карти психологічного відбору кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначені дані особи та результати; належним чином завірена копія аркуша вивчення особистих якостей кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , із висновком; належним завірені чином копії журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 за 15.09.2023 на 6 арк. при детальному огляді встановлено, що під №110 у вказаному журналі здійснено запис гр. ОСОБА_5 1992 р.н. - визнано речовими доказами у кримінальному провадженню №12023141130000944 від 02.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України /а.с.105-107/;
		клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 15.11.2023, з якого вбачається, що слідча СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 просила надати тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, котрі знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_6 ; код у ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) з можливістю доступу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_7 , та комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , а саме наступних документів: особової справи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг з протоколу засідання ВЛК, направлення на медичний огляд, картку обстеження медичного та огляду, карту професійно-психологічного відбору кандидата та всі інші документи, щодо гр. ОСОБА_5 , які підтверджують набуття ним статусу військовозобов`язаного та проходження останнім медичного огляду /а.с.109-112/; 
		ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_17 від 16.11.2023, з якої вбачається, що слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_18 надано тимчасовий доступ до речей і документів які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю ознайомлюватись з ними, робити їх копії, без їх вилучення, котрі знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_6 ; код у ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) з можливістю доступу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_7 , та комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , а саме наступних документів: особової справи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витягу з протоколу засідання ВЛК, направлення на медичний огляд, картки обстеження та медичного огляду, картки професійно-психологічного відбору кандидата та всі інші документи, щодо гр. ОСОБА_5 , які підтверджують набуття ним статусу військовозобов`язаного та проходження останнім медичного огляду /а.с.113-115/; 
		Згідно з витягомз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №12023141130000944від 02.11.2023, 01.11.2023 в Стрийський РУП ГУНП у Львівській області надійшов рапорт старшого ДОП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_19 про те, що в ході проведення перевірки за повідомленням від 12.10.2023 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_20 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснювався призов за мобілізацією військовозобов`язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , який 15.09.2023 пройшов медичний огляд ВЛК, був визнаний придатним до військової служби та цього ж дня отримав повістку на відправку у військову частину на 19.09.2023 на 09:00 годину. Однак ОСОБА_5 , отримавши повістку, на вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Було встановлено місце проживання та опитано ОСОБА_5 , який повідомив, що він відмовляється від проходження військової служби в Збройних силах України /а.с.82/.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію проступків, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені уст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Так, вищенаведеними доказами, які є належні, допустимі та достовірні, в сукупності - достатні та узгоджені, поза розумним сумнівом доведено те, що ОСОБА_5 будучи військовозобов`язаним та придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, умисно не прибув за повісткою на відправку до військової частини НОМЕР_1 19.09.2023 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про поважність причин неявки не повідомив, про що 19.09.2023 працівниками центру комплектування складено відповідний акт, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Таким чином, ОСОБА_5 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено. 
		Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		Клопотань про визнання доказів неналежними або недопустимими стороною захисту подано не було. 
		Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, винним у вчиненні якого визнається  ОСОБА_5 .
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.
		Касаційний кримінальний суд у постанові від 19 березня 2024 року по справі №676/4559/22 вказав, що стаття 336 КК (у редакції Закону №1357-ІХ від 30 березня 2021 року) передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Об`єкт правопорушення в широкому розумінні ним є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.
		Додатковий обов`язковий об`єкт правопорушення встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об`єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об`єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.
		Суспільна небезпекаправопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
		Об`єктивна сторонавиявляється в бездіяльності  ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
		Суб`єктивна сторонаправопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
		Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Висновки суду.
		За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийстаттею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу проступку, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України в судовому засіданні доведена повністю.
		Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:
		факт ухилення  ОСОБА_5  від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_5 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ст.336 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтямиКримінального кодексусуд не вбачає.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Мотиви призначенняпокарання. 
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		    Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнімдлявиправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступіньтяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке мало бути призначене, враховуючи обставини, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Обираючи вид і розмір покарання, суд виходить з таких міркувань.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, визнав, що поступив неправильно та осудив свою поведінку. Обвинувачений також пояснив причини, з яких не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений визнаючи свою вину, одночасно висловив жаль з приводу цього, осудив свою поведінку, що свідчить про критичну оцінку вчиненого та відповідно щире каяття. 
		За таких обставин пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_5 обставиною, передбаченоюст. 66 КК Українисуд визнає щире каяття.
		При цьому суд вважає, що щире каяття обвинуваченого не є дієвим, обвинувачений не намагався виправити наслідки вчиненого, не вживав для цього конкретних дій, а свою винуватість суд вважає визнав під тиском неспростовних доказів.
		Обтяжуючих вину обставин, передбачених ст.67 КК України судом не встановлено.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, до кримінальної відповідальності не притягався.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий, відсутність обтяжуючих обставин і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій ст..336 КК України у виді позбавлення волі.
		При призначенні покарання у виді позбавлення волі, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, що визначає підвищену суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, дані про особу обвинуваченого, який будучи військовозобов`язаним та перебуваючи у резерві Збройних Сил України, за відсутності підстав, передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту України.
		   Що стосується доводів сторонни захисту про призначення покарання з застосуванням ст.75 КК України, суд звертає увагу на таке.
		Питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням врегульованорозділом ХІІ КК України.
		Відповідно дост. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Таким чином, законодавцем чітко визначено, що за наявності вищевказаних підстав, під час вирішення питання щодо застосування положеньст. 75 КК Українисуд враховує: тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи.
		Суд вважає, що обставини, наведені стороною захисту не є достатніми для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, а інші обставини, а саме перебування обвинуваченого у шлюбі та наявність неповнолітньої дитини, враховані судом при визначені виду та міри покарання, і в сукупності з іншими обставинами, передбаченимист. 65 КК Українидають суду підстави для призначення покарання у мінімальні межі санкціїст. 336 КК України, однак істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_21 злочину та ступінь суспільної небезпеки та не є достатніми для застосування положеньст. 75 КК України.
		   При призначенні покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі, суд враховує постанови ВС, ухвалені за аналогічних обставин, зокрема, в яких Суд виснував про відсутність підстав для застосування правових приписів ст.75 КК України у кримінальних провадженнях за вчинення злочинів, передбачених ст.336 КК України.
		   У постанові ВС від 21.03.2024 в справі №595/461/23, Суд виснував, що судом апеляційної інстанції при призначенні покарання у виді позбавлення волі з відбуттям його реально, було враховано підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки відмова від захисту Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, та в умовах воєнного стану є неприпустимою. Як правильно зазначив у своєму вироку апеляційний суд, відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як того вимагають положення ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.50 КК України. З такими аргументами повністю погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції. Встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини не дають підстав для застосуванняст. 75 КК Українита звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, адже у такому разі буде досягнута мета злочину, якої прагне досягнути особа, що ухиляється від призову. Обране особі апеляційним судом покарання відповідно до найнижчої межі санкціїст. 336 КК України, за якою його засуджено, у виді позбавлення волі на строк 3 роки відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, його особі та конкретним обставинам кримінального провадження, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вважати таке покарання надмірно суворим підстав не вбачається.
		У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 року (справа № 669/398/23, провадження № 51-6954км23), суд вказав, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадкузвільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
		   Аналогічні висновки викладено у постанові від 24.10.2024 в справі №594/817/22; у постанові від 04.09.2024 в справі №183/2097/23; у постанові від 03.10.2024 в справі №701/1202/23; у постанові від 03.10.2024 в справі №718/2261/23; у постанові від 26.09.2024 в справі №596/526/23; у постанові від 05.02.2024 в справі №625/67/23.
		   Верховний суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що з урахуванням ситуації, яка склалася в країні - збройної агресії РФ, конституційним обов`язком кожного громадянина є захист Батьківщини.Оскільки відмова від захисту Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, такі дії в умовах воєнного стану є неприпустимими. Відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як того вимагають положення ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.50 КК України.Враховуючи наведене, вчинений обвинуваченим умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, а тому його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
		   Суд вважає, що відсутні також підстави для застосування відносно ОСОБА_5 правових приписів, передбачених ст.69 КК України, враховуючи висновки ВС, викладені у постанові від 30.04.2024 в справі №669/398/23.
		   Крім цього, суд не бере до уваги доводи сторони захисту про неможливість проходження обвинуваченим військової служби за станом здоров`я, оскільки такі не підтверджено жодними доказами. Окрім цього, обвинувачений не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 , не пройшов повторно ВЛК, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувачений може бути визнаним непридатним до військової служби.
		Інші питання.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.    
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд 
		    у х в а л и в :
		    ОСОБА_5  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.336 КК України, й призначити йому покарання у виді 3 /трьох / років позбавлення волі.
		   Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня фактичного затримання в ході звернення вироку до виконання.
		   Речові докази: корінець повістки на відправку на ім`я ОСОБА_5 на 09:00 год. 19.09.2023 за адресою АДРЕСА_3 , одержана 15.09.2023, із підписом військовозобов`язаного; копію довідки військово-лікарської комісії 5238/1/3694 від 15.09.2023 на ім`я ОСОБА_5 ; копію протоколу роз`яснення про кримінальну відповідальність передбачену ст. 336 КК України; копію карти психологічного відбору кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію аркуша вивчення особистих якостей кандидата на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , із висновком; копію журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 за 15.09.2023  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.    
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...