Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9748/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/761/7005/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023000000000004

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/9748/25
		Провадження № 1-кс/761/7005/2025
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       17 березня 2025 року  м. Київ
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000004 від 03.01.2023, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
		В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000004 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Під час досудового розслідування отримано дані про те, що предмети та документи, які можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні можуть зберігатися за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_7 
		27.02.2025 у вказаному кримінальному провадженні слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung S23 Ultra, серійний номер НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 ; предмети зовні схожі на долари США у загальній сумі 148 135; предмети зовні схожі на Євро у загальній сумі 13 755; предмети зовні схожі на гривні у загальній сумі 41 000. 
		Зазначені речі визнано речовими доказами, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		03.03.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва розглянуто клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та ухвалою від 03.03.2025 у справі №761/8565/25 клопотання повернуто прокурору із встановленням строку в сімдесят дві години для усунення недоліків.
		Усунувши визначені в ухвалі слідчого судді недоліки, прокурор 06.03.2025 засобами поштового зв`язку направив до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна.
		Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
		Представники власника майна у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, подано відповідні письмові заперечення, в яких вказано не необґрунтованість та безпідставність заявленого прокурором клопотання.
		Зокрема зазначено, що вилучені кошти не є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже слідчим проводився огляд та порівнювалися серії й номери купюр із врученими грошовими коштами, що підтверджується відеофіксацією проведеної слідчої дії, а відтак, зазначена підстава для накладення арешту є надуманою та такою, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		При цьому вказано, що сума нібито неправомірної вигоди склала 15 000 гривень, а у ОСОБА_7 вилучили 148 135 доларів США, 13 755 євро та 41 000 грн, тобто заявлений прокурором арешт майна не відповідає принципу розумності та співмірності завданням заявленого заходу забезпечення кримінального провадження.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, дійшов висновку про наступне.
		Встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000004 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		27.02.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung S23 Ultra, серійний номер НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 ; предмети зовні схожі на долари США у загальній сумі 148 135; предмети зовні схожі на Євро у загальній сумі 13 755; предмети зовні схожі на гривні у загальній сумі 41 000.
		Постановою слідчого від 27.02.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 62023000000000004 від 03.01.2023.
		Так, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Так, у клопотанні вказується про необхідність накладення арешту на мобільний телефон та предмет, зовні сході на грошові кошти, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КК України. 
		У силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
		З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Так, відповідно до доданих до клопотання матеріалів, предметом досудового розслідування є фокти надання та отримання неправомірної вигоди, що могли мати місце у січні-лютому 2023 року. При цьому, слідчим суддею звернуто увагу, що відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.01.2023, для фіксування можливої протиправної діяльності передавалися грошову купюри - гривні з конкретними серіями та номерами загальною сумою 15000 грн. Однак, у порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України прокурором не надано доказів, що підтверджують той факт, що вилучене у ОСОБА_7 майно, зокрема предмети схожі на грошові купюри - долари США, Євро та гривні, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 
		Долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що вказане вилучене майно відповідає критеріям, визначеними ч. 1 ст. 98 КПК України.
		Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		Однак, як в протоколі обшуку, так і в клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не зазначено, що під час вилучення у ОСОБА_7 мобільного телефону він обмежував до нього доступ чи не надав пароль від нього.
		Також не надано суду копію постанови про призначення експертизи в рамках даного кримінального провадження, на виконання якої надавався мобільний телефон ОСОБА_7 .
		Отже, при розгляді клопотання судом встановлено відсутність належного обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна щодо вилученого у ОСОБА_7 майна.
		З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано достатньої кількості доказів необхідності накладення арешту, його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення клопотання, оскільки наявні документи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000004 від 03.01.2023 - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...