Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 396/203/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.
Дата набрання законної сили: 13.05.2025
Номер судового провадження: 1-кп/396/125/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025121080000023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 396/203/25
		Провадження № 1-кп/396/125/25 
		 
		 
		 
		   ВИРОК
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   19.03.2025 року                     м. Новоукраїнка 
		   Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
		 головуючого        -     судді ОСОБА_1 ,
		 за участі секретарясудового засідання -     ОСОБА_2 ,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12025121080000023 від 19.01.2025 року, відносно,
		     ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м.Новоукраїнка Кіровоградської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не працюючий, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов`язаний, учасник бойових дій, раніше не судимий,
		        обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, 
		      з участю сторін кримінального провадження:
		         прокурора ОСОБА_4 , 
		         обвинуваченого ОСОБА_3 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_3 ухилився від призову на військову сліжбу під час мобілізації, на особливий період.
		   Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
		   Судом встановлено,що у зв`язкуз прийняттямУказу ПрезидентаУкраїни №65/2022від 24лютого 2022«Про загальнумобілізацію»,яким оголошенозагальну мобілізацію,із їїпроведенням протягом90діб іздня набраннячинності цимУказом затвердженийЗаконом України«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни "Прозагальну мобілізацію"»від 03.03.2022№ 2105-IX,та якийв подальшомунеодноразово булопродовжено УказамиПрезидента України«Про продовженнястроку проведеннязагальної мобілізації»від 17травня 2022року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, та Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-IX, та Указом від 28 жовтня 2024 № 741/2024 , затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024№ 4025-IX при цьому останнім продовжено з 10 листопада 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб,  ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку з 12.04.2016 в ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.01.2025 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої, відповідно до довідки від 17.01.2025 № 48/85, визнаний придатним до військової служби і не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, 17 січня 2025 року близько 21 години (більш точного часу ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено), після проходження військово-лікарської комісії прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , де йому уповноваженою особою тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 здійснено спробу вручення бойової повістки для відправки до військової частини з датою відправки на 17.01.2025 22.00 год, однак ОСОБА_3 категорично відмовився від отримання повістки та проходження військової служби.
		   Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , будучи придатним до військової служби за рішенням ВЛК, будучи військовозобов`язаним, без наявності підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у воєнний стан діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, відмовився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 України, визнав повністю та пояснив, що 17.01.2025 року він пройшов військово лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації та в подальшому прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де йому уповноваженою особою тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 здійснено спробу вручення бойової повістки для відправки до військової частини з датою відправки на 17.01.2025 22.00 год, однак він відмовився від отримання повістки та проходження військової служби. Крім того вказав, що підстав для звільнення та відстрочки від прозову на військову службу немає.
		     Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, з`ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз`яснення наслідків такого розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки показання останнього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
		    Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ст. 336 КК України, так як обвинувачений ухилився від призову на військову сліжбу під час мобілізації, на особливий період.
		    Призначаючиобвинуваченому ОСОБА_3 покараннянеобхідне і достатнє дляйого виправленняіпопередженняскоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, розмір шкоди, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
		   Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - скоєно нетяжкий злочин.
		     Обставиною, що пом`якшує покарання передбачена ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		   Що стосується, такої пом`якшуючої обставини як щире каяття, то суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях (ЄУН справ 199/6365/19, 643/13256/17, 166/1065/18) неодноразово зазначав про те, що щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Однак з дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає щире каяття у вчинення кримінального правопорушення, оскільки ним під час судового розгляду не вчинено конкретних дій, спрямованих на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, в даному випадку звернення до РТЦК та СП для проходження військової служби.
		    Обставин, що обтяжують покарання передбачена ст. 67 КК України - судом не встановлені. 
		    Дослідивши даніпро особуобвинуваченого,судом встановлено,що обвинувачений ОСОБА_3 за місцемпроживання характеризується посередньо, не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, а також на утриманні перебуває син дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_6 2008 року народження, що має статус дитини з інвалідністю, військовозобов`язаний, учасник бойових дій, на «Д» обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
		Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
		Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.
		Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
		   При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003(із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		    Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.
		     Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		   Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		    Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, повідомленим у передбаченому законом порядку про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, достовірно знаючи про загальну мобілізацію, визнаний придатним до військової служби, відмовився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		   Суд також бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_3 в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини, та враховує суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому злочин пов`язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина, ОСОБА_3 скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, оскільки відмова від захисту Батьківщини, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави та в умовах воєнного стану є неприпустимим.
		   Вищенаведені обставини унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.
		    При призначенні покарання ОСОБА_3 , необхідного і достатнього для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищенаведені відомості про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 336 КК України.
		    Призначення ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції статті з реальним його відбуванням відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде необхідним та достатнім для його виправлення, змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини, цілком відповідатиме вимогам та цілям, передбаченим ст.50, 65 КК України.
		   Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані. 
		   Цивільний позов по справі не заявлено.
		  Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		   Процесуальні витрати по справівідсутні.
		   Захід забезпечення кримінального провадження не обирався, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, поклавши наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою, у випадку зміни місця проживання негайно повідомити суд.
		   Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		 
		    ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		     Обрати, захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, поклавши наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою,у випадку зміни місця проживання негайно повідомити суд.
		    Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_3 в порядку приведення вироку до виконання.
		   Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:
		     - облікова картка осіб які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оригінал довідки ВЛК №48/485 від 17.01.2025, оригінал картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 , оригінал заяви ОСОБА_3 про відмову від мобілізації від 17.01.2025, оригінал аркушу ознайомлення зі ст.336 КК України від 17.01.2025, оригінал бойової повістки видана на ім`я ОСОБА_3 , оригінал акту відмови від отримання бойової повістки від 17.01.2025 року та оптичний диск DVD+R, торгової марки «Media», серійний номер CMDR47G-CFMWM03-6865 65GP0937 з назвою «20250117224006X300170_BA0170» на якому засвідчено факт ухилення від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_3 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025121080000023 - залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		      Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя:                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...