Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/493/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 20.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2025.
Дата набрання законної сили: 19.03.2025
Номер судового провадження: 854/8442/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/493/25
		Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді - Вербицької Н.В.,
		суддів  Джабурії О.В.,
		- Кравченка К.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Територіального управління служби судової охорони в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,
		В С Т А Н О В И Л А :
		20 січня 2025 року Територіальне управління служби судової охорони в Миколаївській області звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило про скасування постанови Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 08.01.2025 року ВП № 74114392 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
		В обґрунтування позовних вимог ТУ ССО в Миколаївській області зазначило, що відповідач протиправно прийняв постанову від 08.01.2025 року у ВП № 74114392 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. Позивач наголосив, що рішення по справі № 400/9135/23 виконано ним в межах повноважень, а саме нараховано ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а з 19.07.2022 по 20.01.2023 - у розмірі до 30000,00 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Позивач наголосив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин
		Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що рішення по справі № 400/9135/23 позивачем повторно не виконано, що на підставі приписів ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження» має наслідком накладення штрафу у подвійному розмірі.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року позов задоволено.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що рішення по справі № 400/9135/23 позивачем не виконується без поважних причин.
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення. 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні обставини. 
		12.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № року74114392, з примусового виконання виконавчого листа № 400/9135/23, виданого 17.01.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 грн щомісячно, а з 19.07.2022 по 20.01.2023 - у розмірі до 30000,00 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження №74114392 зобов`язано боржника надати докази виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
		11.12.2024 року державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що станом на 11.12.2024 року рішення суду боржником не виконується без поважних причин, оскільки надані боржником документи не свідчать про проведення останнім активної роботи щодо виконання рішення, та виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 якої, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження.
		11.12.2024 року у ВП №74114392, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
		08.01.2025 року державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення та складено акт, в якому зазначено, що станом на 08.01.2025 року рішення суду не виконано без поважних причин.
		08.01.2025 року у ВП №74114392 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
		Позивач, вважаючи протиправним повторне накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання рішення суду обумовлено об`єктивними факторами, на які боржник не має впливу, а саме відсутністю належного фінансування. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. 
		Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
		Згідно ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 вказаного Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
		За правилами ч. 1 ст. 63 цього ж Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		В свою чергу, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
		У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
		У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Судова колегія враховує, що предметом спору в даній справі є постанова про накладення штрафу 10200 грн від 08.01.2025 року внаслідок повторного невиконання позивачем рішення суду по справі №400/9135/23, якій передувала постанова про накладення штрафу 5100 грн від 11.12.2024.
		Натомість, як вбачається з відомостей з ІС «Діловодство спеціалізованого суду», рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року по справі № 400/12001/24, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 року, задоволено позовну заяву ТУ ССО у Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 11.12.2024 року по ВП №74114392 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
		Зазначене рішення набрало законної сили 18.03.2025 року.
		Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує на відсутності факту повторного невиконання позивачем рішення суду через скасування у судовому порядку першої постанови про накладення штрафу 5100 грн від 11.12.2024 року.
		Оскільки в даному випадку відсутній факт повторного невиконання позивачем рішення суду, постанова відповідача від 08.01.2025 2024 року по ВП № 74114392 про накладення ТУ ССО у Миколаївській області штрафу за повторне невиконання рішення суду у сумі 10 200 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
		Хоча суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування оскаржуваної постанови, під час розгляду справи ним не з`ясовано обставини щодо судового оскарження постанови від 11.12.2024 року по ВП № 74114392, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для зміним мотивувальної частини рішення суду першої інстанції. 
		Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції даної постанови.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Головуючий: Н.В.Вербицька
		Суддя: О.В.Джабурія
		Суддя:К.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...