Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1287/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 20.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/991/11/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52021000000000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 991/1287/25
		Провадження № 1-кп/991/11/25
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 березня 2025 року                                                                 м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
		головуючого - ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 52021000000000144 від 23.03.2021 (далі - кп № 52021000000000144) за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ашхабад Туркменської РСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		сторона обвинувачення:
		прокурор - ОСОБА_6 ,
		 
		сторона захисту:
		обвинувачений - ОСОБА_5 ,
		захисник - ОСОБА_7 ,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		І. Межі судового розгляду
		1.Згідно із ч. 2 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		2.Згідно із обвинувальним актом у кп № 52021000000000144, обвинувачення у цьому кримінальному провадженні висунуто шістьом особам, оскільки за версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, було вчинене за попередньою змовою групою осіб. До того ж, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК, тобто як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
		3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС, суд) від 14.12.2022 у справі № 991/4509/22 було зупинено судове провадження у кп № 52021000000000144, у частині обвинувачення, пред`явленого Особі-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, до його звільнення з військової служби. Також було виділено з кп № 52021000000000144 в окреме провадження матеріали у частині обвинувачення Особи-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК.
		4.Окрім цього, ухвалою ВАКС від 12.02.2025 у справі № 991/4509/22 було виділено в окреме провадження матеріали кп № 52021000000000144 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, у зв`язку із досягненням згоди між прокурором та обвинуваченим щодо укладення угоди про визнання винуватості.
		5.Під час розгляду судом кримінального провадження у частині висунутого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, перед судом постало питання, яким чином належить розглядати та вирішувати обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 , зважаючи на те, що згідно із обвинувальним актом він разом з іншими особами був пособником Особи-2 (обвинувачення щодо інших осіб та Особи-2 розглядаються в інших провадженнях).
		6.Вирішуючи це питання, суд виходив із того, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» завданням ВАКС є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень.
		7.Згідно із приміткою до ст. 45 КК корупційним кримінальним правопорушенням вважається, зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 цього Кодексу.
		8.У преамбулі до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка набрала чинності для України 01.01.2010, зазначається, що корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підривають демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.
		9.Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		10.Отже, одним із завдань суду у кримінальному провадженні є притягнення до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, адже покарання є складовою кримінально-правових наслідків вчинення злочину. І таким чином, виконуватиметься інше завдання суду - захист особи, суспільства та держави від кримінальних, у тому числі, корупційних правопорушень. Водночас відсутність караності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, може спричинити брак справедливості по суті, що очевидно суперечитиме завданням кримінального провадження.
		11.Власне, зважаючи саме на ці міркування, суд розглядав угоду про визнання винуватості та обвинувальний акт у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК.
		12.У цьому контексті суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 27 КК, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
		13.Згідно із ч. 2 ст. 29 КК організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем.
		14.Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дій інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за один і той же злочин. Отже, пособник підлягає відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
		15.Особливістю правової оцінки діянь таких співучасників є те, що вона потребує ще й обов`язкової вказівки на відповідну частину ст. 27 КК. Це обумовлено тим, що пособник, як правило, сам безпосередньо не виконує об`єктивної сторони злочину. Ознаки, описані у ч. 5 ст. 27 КК, є своєрідним юридичним з`єднувачем дій пособника з діями виконавця в рамках інституту співучасті. Зазначені положення щодо правової оцінки діянь співучасників стосуються також ситуацій співучасті у злочинах із спеціальним суб`єктом.
		16.Оскільки за версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 виконував роль пособника, а іншими пособниками та виконавцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, згідно із обвинувальним актом є особи, обвинувачення щодо яких розглядається в інших провадженнях, суд, з метою виконання зазначених вище завдань кримінального провадження, визначаючись щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, згадуватиме у цьому вироку про осіб, обвинувачення щодо яких розглядається в інших провадженнях (далі - Особа-1, Особа-2, Особа-3, Особа-4, Особа-5), та обставини з ними пов`язані в обсязі, необхідному для вирішення питання про юридичну відповідальність ОСОБА_5 .
		17.До такого висновку суд дійшов з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» № 25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
		18.У рішенні у справі «Караман проти Німеччини» (Karaman v. Germany) від 27.02.2014 ЄСПЛ зазначив, що при розгляді складних кримінальних справ за участю кількох фігурантів, які не можуть постати перед судом разом, посилання суду на участь третіх осіб, справи за обвинуваченням яких можуть бути окремо розглянуті пізніше, можуть бути необхідні для визначення вини підсудних. При розгляді кримінальних справ суди зобов`язані якомога ретельніше і точніше встановлювати обставини справи, що стосуються питання про юридичну відповідальність обвинувачених, і вони не можуть викладати встановлені факти як прості твердження або підозри. Це відноситься і до фактів, що стосуються причетності третіх осіб. Однак, якщо суду доводиться згадувати про такі факти, він повинен уникати надання інформації в більшому обсязі, ніж це необхідно для вирішення питання про юридичну відповідальність осіб, які є обвинуваченими у цій справі (п. 64).
		19.Окрім того, у рішенні у справі «Навальний та Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v. Russia) від 23.02.2016 ЄСПЛ зазначив, що умовою судового розгляду справ виділеного провадження є те, що фактам, встановленим у справі, у якій особа не брала участі, не притаманні властивості принципу res judicata (пункт 105), тобто вони не мають преюдиціального значення для кримінальних проваджень, які здійснюються щодо інших співучасників.
		ІІ. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
		20.25.10.2020 Особу-2 обрано депутатом Київської міської ради та в подальшому призначено головою постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, а тому Особа-2 був службовою особою в розумінні ст. 368 КК.
		21.Будучи депутатом Київської міської ради, а також головою такої постійної комісії, Особа-2 мав можливість з використанням власних повноважень усувати перешкоди у використанні засобів пересувної роздрібної торгівлі у місті Києві, ініціюючи та контролюючи усунення з місць, де вони мали розташовуватися, незаконних торгових точок. Окрім того, з тією ж метою, а також для сприяння виграшу в торгах на право розміщення зазначених засобів роздрібної торгівлі, Особа-2 мав можливість впливати на КП, яким проводилися зазначені торги, через використання власних контрольних повноважень як депутата, а також опосередковано через контрольні повноваження очолюваної ним постійної комісії Київської міської ради.
		22.Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» Особа-2, як депутат міської ради, мав повноваження, зокрема, на депутатське звернення, депутатський запит, невідкладний прийом, а також на висунення вимог усунення порушень чинного законодавства (пункти 1-3 ч. 2 ст. 11, статті 13-15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
		23.Згідно із ч. 1 ст. 15 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради № 9/9 від 19.06.2014 (далі - Положення), Особа-2, як голова постійної комісії Київської міської ради, був уповноважений формувати проєкт порядку денного комісії, організовувати її роботу, проводити підготовку, скликати і вести засідання комісії, давати доручення членам комісії, розподіляти функціональні обов`язки між членами комісії, представляти комісію у відносинах з підприємствами та їх посадовими особами (пункти 1-6 ч. 1); контролювати виконання рекомендацій, висновків та інших рішень комісії, організовувати роботи з реалізації висновків, рекомендацій та виконання рішень комісії, запрошувати для участі в роботі комісії представників органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств (пункти 8-10 ч. 1); підписувати від імені комісії проєкти рішень Київської міської ради та інші документи (п. 13 ч. 1).
		24.Водночас відповідно до ч. 1 ст. 4 Положення постійні комісії Київської міської ради, зокрема й очолювана Особою-2 постійна комісія з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, відповідно до функціональної спрямованості, зокрема, розробляють та вносять на розгляд Київської міської ради проєкти відповідних рішень (п. 1 ч. 1); попередньо розглядають та готують висновки, рекомендації до проєктів рішень Київської міської ради, що внесені на розгляд ради (п. 2 ч. 1); попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження або погодження Київрадою, готують висновки з цих питань (п. 4 ч. 1); попередньо розглядають проєкти рішень щодо розпорядження об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Києва, які належать до функціональної спрямованості постійних комісії (п. 13 ч. 1); здійснюють контроль за виконанням рішень Київської міської ради, рекомендацій, висновків та інших рішень постійних комісії (п. 15 ч. 1); вивчають діяльність та заслуховують звіти про роботу підзвітних та підконтрольних Київраді та її виконавчому органу підприємств (п. 16 ч. 1); попередньо розглядають проєкти положень та статутів комунальних підприємств, які належать до функціональної спрямованості постійних комісій Київської міської ради (п. 18 ч. 1); отримують від підприємств необхідні матеріали і документи (п. 20 ч. 1).
		25.Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Положення постійні комісії Київської міської ради при реалізації власної контрольної функції мають повноваження, зокрема, направляти матеріали для відповідного реагування в межах, установлених законом, Київській міській раді, виконавчому органу Київської міської ради, районним в місті Києві державним адміністраціям, підприємствам, установам та організаціям комунальної власності територіальної громади міста Києва, їх посадовим особам (п. 5 ч. 1); розглядати на своїх засіданнях або під час слухань звіти, доповіді та інформацію підприємств комунальної власності територіальної громади міста Києва, їх посадових осіб (п. 6 ч. 1); вивчати діяльність підприємств та їх посадових осіб з питань, віднесених до відання Київської міської ради, подавати за результатами перевірки подання на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Київської міської ради або виконавчого органу Київської міської ради (п. 7 ч. 1); здійснювати контроль за виконанням рішень Київської міської ради, актів виконавчого органу Київської міської ради, які є обов`язковими для виконання (п. 8 ч. 1); заслуховувати на своїх засідання інформацію керівників розташованих та території міста Києва підприємств (п. 9 ч. 1).
		26.Окрім цього, Особа-2 неодноразово сам стверджував про власний вплив на вирішення питань про усунення засобів роздрібної торгівлі з місць її здійснення у місті Києві, а також про свій вплив на в.о. директора КП Особу-3.
		27.10.12.2020 Особу-3 призначено виконувачем обов`язків директора КП. Водночас саме КП проводилися конкурсні торги та укладалися договори на розміщення засобів пересувної роздрібної торгівлі у місті Києві, а тому Особа-3, як в.о. директора цього підприємства, міг використовувати власні повноваження для впливу на вирішення зазначених питань.
		28.Так, відповідно до п. 7.2 Статуту КП, затвердженого рішенням Київської міської ради № 670/1534 від 02.07.2015 (далі - Статут КП), управління КП здійснюється директором, який уповноважений, зокрема, діяти від імені підприємства без доручення, організовувати його роботу та роботу його структурних підрозділів, призначати на посади та звільняти з посад заступників директора та інших працівників підприємства, встановлювати працівникам розміри тарифних ставок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат (п. 7.5 Статуту КП).
		29.Водночас згідно із п. 1.1 Статуту КП це підприємство, засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та віднесене до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради. Згідно із п. 3.1 Статуту КП це підприємство створено з метою організації та розвитку торгівельної мережі. До предмета діяльності КП належать, зокрема, демонтаж самовільно розміщених засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, що порушують правила благоустрою міста (п. 3.2.29); виконання функцій замовника робіт з облаштування та утримання місць для розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва (п. 3.2.41); укладення за результатами торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі договорів із суб`єктами господарювання щодо розміщення таких засобів (п. 3.2.43).
		30.Орієнтовно на початку січня 2021 року Особа-4, реалізуючи умисел, що виник у нього не пізніше січня 2021 року, спрямований на одержання неправомірної вигоди за використання його знайомим Особою-2 наданої йому влади та службового становища за сприяння у здійсненні підприємницької діяльності засобами пересувної роздрібної торгівлі у місті Києві, звернувся до свого давнього знайомого ОСОБА_8 та повідомив останньому, що Особу-22 обрано депутатом Київської міської ради IX скликання і головою постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, у зв`язку із чим у нього з`явилися можливості за неправомірну вигоду, зокрема, сприяти розміщенню і використанню точок роздрібної торгівлі у місті Києві.
		31.25.02.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-4, Особи-5 та Особи-2 у приймальні останнього за адресою: вул. Оболонська Набережна, 19, корпус 5 у місті Києві, Особа-2, реалізуючи злочинний умисел, який виник у нього не пізніше цієї дати і спрямований на отримання ним неправомірної вигоди за використання наданої йому влади та службового становища, повідомив ОСОБА_8 , що найбільш корупційно привабливою сферою, на яку він впливає, є розміщення точок сезонної пересувної торгівлі, а саме «купав», а також повідомив деталі як щодо офіційної, так і щодо неофіційної процедури початку здійснення такої господарської діяльності, і доручив Особі-5 здійснювати подальше обговорення цих питань з ОСОБА_8 .
		32.Надалі у період до 12.06.2021 ОСОБА_8 , Особа-2 і Особа-5 під час зустрічей, а також під час спілкування телефоном неодноразово обговорювали деталі реалізації зазначеного злочинного умислу, зокрема 20.03.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-5 та Особи-2 у приміщенні магазину «Старовинна книга» за адресою: пров. Музейний, 4 у місті Києві, Особа-2 повідомив, що йому призначатиметься неправомірна вигода у сумі 20 тис. грн на місяць з однієї «купави», а кошти, які перевищуватимуть таку суму, зможуть розподілятися між Особою-4, Особою-5 та ОСОБА_8 , водночас Особа-5 запропонував отримувати неправомірну вигоду за одну «купаву» в розмірі 1 тис. доларів США, з яких 20 тис. грн будуть часткою Особи-2, а решта - близько 8 тис. грн, розподілятимуться між іншими співучасниками злочину.
		33.Після цього і до вересня 2021 року у зв`язку з регуляторними перешкодами ці особи були позбавлені можливостей вживати заходи з розміщення і використання точок пересувної роздрібної торгівлі у місті Києві з отриманням за це неправомірної вигоди.
		34.У подальшому, усвідомлюючи, що для розміщення «купав» буде необхідним ухвалення відповідних рішень КП, а також, бажаючи приховати власну участь в одержанні неправомірної вигоди за сприяння в їх розміщенні і використанні, Особа-2 залучив до скоєння злочину в.о. директора КП Особу-3 і його заступника Особу-1, а також заступника директора КП «Київська спадщина» ОСОБА_5 .
		35.22.09.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-3 та Особи-2 у приймальні останнього, Особа-3, реалізуючи злочинний умисел, який виник у нього не пізніше 22.09.2021, зі сприяння Особі-2 в отриманні неправомірної вигоди за забезпечення перемоги ОСОБА_8 у конкурсних торгах на локації для розміщення «купав» і забезпечення їх подальшого використання, повідомив про наявність у місті Києві вільних локацій для розміщення «купав» і те, що він, у силу займаної посади і службового становища, зможе забезпечити ОСОБА_8 або пов`язаним із ним особами перемогу у конкурсних торгах з розміщення таких «купав» у будь-якому місці. Під час цієї зустрічі Особа-3, продовжуючи реалізацію такого злочинного умислу, надав ОСОБА_8 номер свого мобільного телефону і узгодив з ним, що у разі подальшого погодження такої співпраці Особою-2, вони найближчим часом зустрінуться для обговорення її деталей. Особа-2, у свою чергу, продовжуючи реалізацію власного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8 про необхідність спілкуватися із цього питання саме з Особою-3, а також про те, що між ним і Особою-3 існує повна довіра у таких питаннях і що останній за гроші вирішує будь-які питання, пов`язані з його компетенцією, як в.о. директора КП, а отримана неправомірна вигода ділиться між ним та Особою-3.
		36.01.10.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 і Особи-3 біля будівлі КП за адресою: вул. Пушкінська, 32-А у місті Києві останній, продовжуючи реалізацію такого злочинного умислу, повідомив ОСОБА_8 про вільні локації для розміщення «купав», а також, що в подальшому будуть постійно з`являтися нові локації, на які можна буде претендувати, а також відзначив, що сприятиме ОСОБА_8 у перемозі у конкурсних торгах, які проводитимуться КП щодо обраних ОСОБА_8 локацій для розміщення «купав», та дав зрозуміти, що такі торги взагалі є фікцією і що відповідні локації отримують заздалегідь визначені учасники. Окрім того, Особа-3 повідомив ОСОБА_8 умови використання відповідних «купав», а саме те, що офіційний платіж за це складатиме 50 тис. грн на рік, договір укладатиметься терміном на три роки, тобто загальний офіційний платіж за три роки складатиме 150 тис. грн, а після того як «купав» розпочне роботу, її можливо буде здавати в суборенду за 15-25 тис. грн на місяць, з яких 5 тис. грн можна буде вираховувати як витрати на погашення офіційних платежів, а залишок, в якості неправомірної вигоди розподілятиметься між Особою-3 і Особою-2, а також іншими співучасниками злочину. Також Особа-3 повідомив, що всі питання, пов`язані із правоохоронними органами в контексті використання «купав», вирішує особисто він.
		37.06.10.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , Особи-3 та Особи-2 у приймальні останнього, було повторно узгоджено суму, яка буде отримуватися за забезпечення функціонування «купав», та порядок її розподілу. Так, відповідно до цієї домовленості половину суми в якості неправомірної вигоди мали отримувати Особа-3 і Особа-2 за використання ними своїх повноважень та службового становища, а решту ОСОБА_8 міг залишати собі. Окрім того, під час цієї зустрічі Особа-3, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, зателефонував своєму заступнику Особі-1 та надавав йому вказівку оголосити конкурс на право розміщення «купав» за локаціями, визначеними раніше ОСОБА_8 .
		38.На виконання таких домовленостей Особа-3 і Особа-1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, вже наступного дня - 07.10.2021 забезпечили розміщення на офіційному веб-порталі Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації оголошення про проведення торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі у місті Києві. На торги було виставлено 8 локацій для розміщення «купав», з яких 4 відповідали тим, щодо яких Особа-3 напередодні з приймальні Особи-2 надав вказівку своєму заступнику Особі-1, а саме: в АДРЕСА_8, по АДРЕСА_3 , по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_5 .
		39.ОСОБА_8 брав участь у цих та наступних конкурсних торгах щодо розміщення «купав» від імені знайомої фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 за довіреністю від останньої, виданою 09.10.2021.
		40.19.10.2021 ОСОБА_9 , від імені якої діяв ОСОБА_8 , перемогла в електронних торгах на право розміщення «купав» за адресами, зазначеними у п. 38, окрім локації по пр-ту Перемоги, 52 у місті Києві, щодо якої Особа-3 у період з 06.10.2021 по 19.10.2021 попросив ОСОБА_8 не брати участі в торгах, оскільки його попросили віддати її іншим зацікавленим особам.
		41.26.10.2021 ОСОБА_8 на підставі довіреності від 09.10.2021 у приміщенні КП підписав три договори з КП щодо розміщення зазначених трьох «купав». Водночас між ним та Особою-1, присутньою при підписанні, відбулася розмова під час якої останній, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на сприяння Особі-2 в одержанні неправомірної вигоди, повідомив, що за використання «купави» по вул. Дегтярівська, 62 у місті Києві неправомірна вигода повинна буде складати близько 15 тис. грн за місяць, а щодо суми такої неправомірної вигоди за використання «купав» по інших локаціях Особа-1 пообіцяв з`ясувати інформацію пізніше.
		42.17.11.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-5, ОСОБА_5 , Особи-3 та Особи-2 у приймальні останнього, ними було узгоджено, що неправомірна вигода Особі-2 за забезпечення використання зазначених трьох «купав» надаватиметься не помісячно, а за рік і складатиме стосовно «купав» по АДРЕСА_8 - 190 тис. грн, «купав» по вул. Дніпровська набережна, 3-А - 250 тис. грн і по вул. Дегтярівська, 62 - 130 тис. грн, а також те, що ОСОБА_8 , передаватиме цю неправомірну вигоду для Особи-2 через ОСОБА_5 , на що останній надав згоду.
		43.24.11.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-3 і Особи-1 у приміщенні КП за адресою: вул. Пушкінська 32-А у місті Києві, ними було узгоджено підготовку та надання ОСОБА_8 . Особі-1 таблиці з інформацією щодо розміщення зазначених трьох «купав» і сумами неправомірної вигоди за забезпечення їх використання для того, щоб Особа-1 мав можливість контролювати сплату цих коштів.
		44.24.11.2021 під час зустрічі ОСОБА_8 , Особи-3 і Особи-1 у приміщенні КП, Особа-1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на сприяння Особі-2 в одержанні неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_8 зазначену таблицю із сумами неправомірної вигоди за забезпечення використання таких трьох «купав».
		45.01.12.2021, перебуваючи в автомобілі марки «Toyota» біля приймальні Особи-2, ОСОБА_5 відповідно до домовленості із Особою-2, реалізуючи злочинний умисел зі сприяння останньому в одержанні неправомірної вигоди, отримав для нього неправомірну вигоду від ОСОБА_8 в сумі 130 тис. грн за забезпечення використання «купав» по вул. Дегтярівська, 62 у місті Києві. Того ж дня, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 електронне повідомлення з відображенням зазначеної таблиці, раніше наданої Особі-1.
		46.Пізніше, того ж дня, під час зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , Особою-5, Особою-3 і Особою-2 у приймальні останнього, ОСОБА_8 дав зрозуміти Особі-2 і Особі-3 про наявність у ОСОБА_5 таких коштів, отриманих ним від ОСОБА_8 для Особи-2 в якості неправомірної вигоди.
		47.Окрім того, під час зазначеної зустрічі Особа-2, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, повідомив ОСОБА_8 , що має можливість і готовий вжити заходів з використанням власних повноважень та службового становища для забезпечення безперешкодного використання ОСОБА_8 «купав» по АДРЕСА_8, зокрема, через знесення торгових точок осіб, які можуть перешкоджати використанню зазначеної «купав».
		48.02.12.2021 ОСОБА_5 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 , що отримані кошти в сумі 130 тис. грн залишив у Особи-2.
		49.Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, тобто пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
		Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
		50.Відповідно до матеріалів кримінального провадження 07.02.2025 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 було затверджено обвинувальний акт зі зміною обвинувачення у кп № 52021000000000144 щодо ОСОБА_5 , у якому йому висунуто обвинувачення у тому, що ОСОБА_5 вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК. Обвинувальний акт підписаний прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .
		51.07.02.2025 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК надано повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його адвоката ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості.
		52.Окрім цього, 14.03.2025 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК надано повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його адвоката ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості у новій редакції.
		53.В угоді про визнання винуватості від 14.03.2025 визначено істотні для кримінального провадження обставини, які враховані прокурором під час вирішенні питання про укладення угоди, а саме:
		(1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо інших осіб, які є обвинуваченими у кп № 52021000000000144;
		(2) беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні;
		(3) наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання обвинувачених за вчинення кримінального правопорушення.
		54.Згідно із угодою ОСОБА_5 зобов`язується:
		(1) співпрацювати із прокурором у кп № 52021000000000144 (під час судового розгляду) та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з цього кримінального провадження (за фактом одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою, за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища) шляхом надання правдивих викривальних показань під час судового розгляду щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, але не виключно щодо його залучення до такого злочину, осіб, які надавали вказівки щодо необхідності отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 та подальший розподіл отриманих коштів;
		(2) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
		(3) протягом 1 року після затвердження ВАКС угоди про визнання винуватості перерахувати кошти у розмірі 1 300 000 гривень на потреби Збройних Сил України, а саме Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9, МФО НОМЕР_2 , IBAN: НОМЕР_3 , призначення платежу: на виконання умов угоди про визнання винуватості;
		(4) невідкладно повідомити прокурора та ВАКС про виконання умов угоди.
		55.Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, а тому підстави для цивільної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.
		56.Згідно із угодою, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння у викритті інших осіб шляхом надання показань під час судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням Особи-2, Особи-3, Особи-4, Особи-5. Також обвинувачений ОСОБА_5 просив визнати обставиною, що пом`якшує йому покарання, добровільне перерахування на підтримку Збройних Сил України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації внесеної за нього застави у сумі 297 720 грн (ухвала ВАКС від 28.03.2022, справа № 991/1344/22). Обставин, які б обтяжували його покарання не установлено. Окрім того, ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батька, який народився 02.09.1963 та є інвалідом ІІ групи.
		57.Беручи до уваги наведені вище обставини, сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 роки та з конфіскацією частини належного йому майна, а саме: (1) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0008, площею 0,1260 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички; (2) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0009, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички. Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		58.На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
		Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
		59.Під час розгляду кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості та в результаті опитування сторін кримінального провадження, суд установив, що сторонам відомо та зрозуміло, що:
		(1) відповідно до ст. 473 КПК наслідком укладення та затвердження цієї угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно із положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК;
		(2) обмеженнями відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі цієї угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості: обвинуваченим, його захисниками, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно із ч. 4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена;
		(3) обмеженнями відповідно до ч. 3 ст. 424 КПК є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно із ч. 4 ст.  469 КПК угода не може бути укладена;
		(4) наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК. За угодою, обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для його кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК.
		60.Обвинувачений повідомив, що йому відомі і зрозумілі наслідки укладання цієї угоди у вигляді відмови від здійснення прав, передбачених пунктом 1 ч. 4 ст. 474 КПК та підтвердив, що розуміє:
		(1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, зокрема на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
		(2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК;
		(3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
		(4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Мотиви та положення закону, якими керувався суд під час вирішення питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухвалення вироку.
		61.Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зазначає таке.
		62.Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
		63.Судом установлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, а саме у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
		64.Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, а також те, що цілком розуміє свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, що буде застосований до нього, у разі затвердження угоди.
		65.Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		66.Захисник ОСОБА_7 повністю підтвердив зазначені його підзахисним обставини.
		67.Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: (1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; (2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; (3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; (4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; (5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; (6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		68.Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).
		69.Суд, перевіряючи угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам закону, установив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, з огляду на таке.
		70.Узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам статей 63, 65, 66, 68, 72, 75, 77 КК, адже Верховний Суд у постанові від 19.04.2019 у справі № 443/1407/18 вказав, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		71.Згідно із ч. 5 ст. 65 КК у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		72.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК при призначенні покарання, обставинами які його пом`якшують, визнаються, зокрема, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		73.Згідно із судовою практикою під щирим каяттям розуміється, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює кримінальне правопорушення, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести покарання.
		74.Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення є дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам досудового розслідування і суду у встановленні істини у справі, у проведенні швидкого, повного і неупередженого розслідування вчиненого кримінального правопорушення і судового розгляду. Ця поведінка може полягати, зокрема, у: повідомленні про всі епізоди й обставини вчинення кримінального правопорушення, викритті інших співучасників; визначенні ролі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення; повідомленні про їх місцезнаходження; наданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, майна, здобутого злочинним шляхом.
		75.Питання, чи було активним сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а каяття - щирим, підлягає вирішенню залежно від обставин конкретного кримінального провадження.
		76.Беручи до уваги викладене, оцінюючи поведінку та роль ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування та судового розгляду, а також його позицію під час розгляду угоди про визнання винуватості, думку прокурора, який зазначив, що зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_5 на стадії судового розгляду суттєво допоможуть довести обставини вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що поведінка та ставлення ОСОБА_5 до вчиненого ним кримінального правопорушення дійсно свідчить про наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. За таких обставин, суд визнає, що у цьому кримінальному провадженні наявні обставини, які пом`якшують покарання.
		77.Поряд із цим, перелік обставин, які пом`якшують покарання, наведений у ч. 1 ст. 66 КК не є вичерпним, а з урахуванням принципу гуманізму слугує для суду лише орієнтиром.
		78.Призначаючи покарання, суд може визнати такими, що його пом`якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 66 КК).
		79.Так, із угоди про визнання винуватості вбачається та у судовому засіданні безпосередньо підтвердив сам обвинувачений ОСОБА_5 , що він одружений та на його утриманні знаходяться: донька  ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також батько  ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 .
		80.Отже, суд уважає за можливе визнати наявність на утриманні в обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей 2008, 2011 та 2013 року народження та непрацездатного батька, як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки лише ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_15 працюють та отримують дохід у їх сім`ї.
		81.Окрім цього, ОСОБА_5 також надав згоду на добровільне перерахування на підтримку Збройних Сил України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, внесеної за нього ОСОБА_16 застави у сумі 297 720 грн.
		82.Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 442/2407/22 дійшов висновку про те, що посилання прокурора на відсутність підстав у судів попередніх інстанцій для визнання пом`якшуючою для покарання обставиною те, що засуджений ОСОБА_7 добровільно розпорядився внесеними як застава коштами в розмірі 49 620 грн шляхом їх звернення на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, є необґрунтованими, оскільки вказане рішення було прийнято за згодою засудженого, а застава була внесена в його інтересах.
		83.Тобто, Верховний Суд фактично підтвердив позицію судів першої та апеляційної інстанції у справі № 991/1344/22 про те, що надання обвинуваченим згоди на перерахування внесеної за нього застави на підтримку Збройних Сил України може бути визнано судом обставиною, що пом`якшує покарання навіть за умови, що обвинувачений не був заставодавцем.
		84.Так, ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.03.2022 у справі № 991/1344/22 було задоволено клопотання ОСОБА_5 та його захисника, зменшено визначений ОСОБА_5 розмір застави з 1 488 600 грн до 1 190 880 грн, а суму на яку зменшено заставу - 297 720 грн, внесену ОСОБА_16 за ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 11.02.2022 у справі № 991/939/22, за клопотанням сторони захисту перераховано на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
		85.Тому суд вважає за можливе визнати надання обвинуваченим ОСОБА_5 згоди на перерахування частини застави у розмірі 297 720 грн, внесеної за нього ОСОБА_16  згідно із ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.02.2022 у справі № 991/939/22, на підтримку Збройних Сил України, як обставину, що пом`якшує покарання.
		86.Окрім того, під час призначення покарання, суд також ураховує дані щодо особи обвинуваченого, зокрема те, що  ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, працює не офіційно, має на утриманні неповнолітню доньку та двох неповнолітніх дітей дружини від попереднього шлюбу, а також непрацездатного батька, добросовісно виконував свої процесуальні обов`язки під час досудового розслідування та судового провадження.
		87.Згідно із угодою про визнання винуватості за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК сторони узгодили покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 роки та з конфіскацією частини майна, а саме: (1) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0008, площею 0,1260 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички; (2) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0009, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички.
		88.З урахуванням зазначеного та установлених обставин узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам статей 63, 65 КК.
		89.Тому суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК у виді 6 років позбавлення волі.
		90.Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого діяння.
		91.На підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 11.02.2022 у справі № 991/939/22, та довідки про звільнення серії КИВ № 22764 від 16.02.2022 установлено, що обвинувачений ОСОБА_5 був взятий під варту 11.02.2022 в залі суду на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 11.02.2022 у справі № 991/939/22 та був звільнений з-під варти 16.02.2022 у зв`язку із внесенням застави у сумі 1 488 600 грн. Тобто, з 11.02.2022 по 16.02.2022 ОСОБА_5 перебував під вартою, а тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК, цей період належить зарахувати у строк покарання, виходячи зі співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.
		92.Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 75 КК у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		93.Тому, оскільки сторонами узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, то у цьому випадку суд має право на застосування абзацу 2 ч. 2 ст. 75 КК та прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		94.Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням яких є виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої приймається рішення про можливість застосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 361/2382/2016-к.
		95.З огляду на це, беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу винного, наявність декількох обставин, що пом?якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатного батька, надання обвинуваченим згоди на перерахування частини застави у розмірі 297 720 грн, внесеної за нього, на підтримку Збройних Сил України, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання та про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		96.Окрім того, згідно зі ст. 77 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.
		97.Санкція ч. 3 ст. 368 КК, за якою обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
		98.З огляду на установлені обставини та положення ст. 77 КК, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 також визначене угодою про визнання винуватості додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 роки та конфіскацію частини належного йому майна, а саме: (1) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0008, площею 0,1260 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички; (2) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0009, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички.
		99.Право власності ОСОБА_5 на ці земельні ділянки підтверджується державними актами на право власності на землю серії ЯИ № 398358 та серії ЯИ № 398357.
		100.Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства, суд зазначає таке.
		101.Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певну вигоду як для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема. Суспільний інтерес - це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини, це те, що є рушійною силою кримінального процесу, визначає його динаміку.
		102.Характер і тяжкість обвинувачення прокурор повинен враховувати у співвідношенні із суспільним інтересом до розслідуваного кримінального провадження. Зокрема, не повинна укладатися угода про визнання винуватості, якщо особою вчинене кримінальне правопорушення, яке набуло значного суспільного резонансу, засудження особи за таке правопорушення у подальшому буде виконувати превентивну функцію. Держава в особі правоохоронних органів заінтересована у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшення рівня злочинності, у зв?язку з чим прокурор завжди повинен враховувати можливість прискорити досудове розслідування та судовий розгляд у разі визнання обвинуваченим своєї вини. У випадку, коли винна особа має відомості про вчинення іншими особами тяжких кримінальних правопорушень, прокурор повинен надати перевагу цій обставині, оскільки викриття більш тяжкого правопорушення для держави є більш важливим, ніж засудження особи за менш тяжке кримінальне правопорушення. Також, однією із ознак суспільного інтересу є прискорений розгляд кримінального провадження, зменшення навантаження на суд, прокурорів та адвокатів, що у свою чергу стає дієвим інструментом у боротьбі з корупцією, оскільки забезпечує невідворотність покарання для обвинуваченого та допомагає пришвидшити розслідування інших епізодів кримінальних правопорушень.
		103.Аналізуючи викладене, суд вважає, що укладення прокурором угоди відповідає інтересам суспільства, адже це сприятиме швидкому судовому провадженню, стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати угоди про визнання винуватості з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та отримання для себе більш м`якого покарання чи звільнення від його відбування тощо. Виконання обвинуваченим умов угоди, надасть можливість викрити більшу кількість кримінальних правопорушень. Окрім того, це забезпечить притягнення обвинуваченого та інших осіб до відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення з метою їх виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Зазначене впливає на усвідомлення іншими особами караності протиправних діянь, сприяє формуванню у суспільства антикорупційної правосвідомості та свідчитиме про невідворотність покарання. Це також забезпечить у повній мірі мету кримінального провадження, передбачену у ст. 2 КПК, згідно із якою завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		104.Окрім того, за змістом угоди обвинувачений бере на себе зобов`язання протягом одного року після затвердження ВАКС угоди про визнання винуватості перерахувати на потреби Збройних Сил України кошти у розмірі 1 300 000 грн, що сприятиме відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії воєнного стану, а також у значній мірі свідчить про відповідність умов угоди інтересам суспільства.
		105.Окрім цього, із дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості та пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому судовому провадженні.
		106.Щодо презумпції невинуватості осіб, про яких так, чи інакше згадується у цьому вироку та котрі не є учасниками цього судового провадження, суд зазначає таке.
		107.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 90 рішення у справі «Нацвлішвілі і Тогонідзе проти Грузії» від 29.04.2014 (заява № 9043/05) зазначив, що не може бути нічого неналежного в самому процесі укладення угод щодо обвинувачень або міри покарання. У цьому зв`язку Суд дотримується думки про те, що угоди про визнання провини не лише надають такі вагомі переваги, як прискорений розгляд кримінальних справ і зменшення навантаження на суди, прокурорів і адвокатів, але можуть також за умови їх правильного застосування стати успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю і сприяти скороченню кількості призначених покарань, а внаслідок цього і кількості ув`язнених.
		108.Також ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» № 25444/94, пункт 52; рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, пункт 58; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н.  та інші проти Австрії», № 42780/98, пункт 34).
		109.Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		110.Згідно із практикою ЄСПЛ, презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у скоєнні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. Водночас навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату (рішення від 23.03.1983 у справі «Мінеллі проти Швейцарії», № 8660/79, пункт 37; рішення від 18.12.2008 у справі «Нераттіні проти Греції», № 43529/07, пункт 23; рішення від 14.04.2009 у справі «Діду проти Румунії», пункт 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості (рішення від 27.02.2007 «Нештак проти Словаччини», № 65559/01, пункт 88; рішення від 06.02.2007 у справі «Гарицкі проти Польщі», № 14348/02, пункт 66).
		111.У рішенні у справі «Караман проти Німеччини» (Karaman v. Germany) від 27.02.2014 ЄСПЛ зазначив, що при розгляді складних кримінальних справ за участю кількох фігурантів, які не можуть постати перед судом разом, посилання суду на участь третіх осіб, справи за обвинуваченням яких можуть бути окремо розглянуті пізніше, можуть бути необхідні для визначення вини підсудних... …Якщо суду доводиться згадувати про факти причетності третіх осіб, він повинен уникати надання інформації в більшому обсязі, ніж це необхідно для вирішення питання про юридичну відповідальність осіб, які є обвинуваченими у цій справі (пункт 64).
		112.Окрім того, у рішенні у справі «Навальний та Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v. Russia) від 23.02.2016 ЄСПЛ встановив, що умовою судового розгляду справ виділеного провадження є те, що фактам, установленим у справі, у якій особа не брала участі, не притаманні властивості принципу res judicata (пункт 105), тобто вони не мають преюдиціального значення для кримінальних проваджень, які здійснюються щодо інших співучасників.
		113.Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		114.Ухвалюючи цей вирок, суд ураховує також правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно із якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності. Невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні не може бути підставою, яка унеможливлює або ускладнює реалізацію права обвинуваченого на укладання угоди про визнання винуватості.
		115.А тому суд, реалізуючи відповідне право обвинуваченого, вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості у цьому провадженні, незважаючи на те, що обставини вчинення дій, в яких суд визнає обвинуваченого винуватим, пов`язані з іншими особами. Адже саме щодо останніх суд не встановлює жодних обставин. В іншому разі, укладення угоди у цьому провадженні взагалі буде неможливим, а обвинувачений буде свавільно позбавлений такого права, що є частиною права на справедливий суд.
		116.Водночас суд зауважує також, що цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого кримінального правопорушення осіб, котрі не є учасниками цього кримінального провадження. Цей висновок суду обґрунтований тим, що згідно із ч. 2 ст. 94 КПК жоден доказ не має наперед встановленої сили. А відповідно до ст. 90 КПК преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тоді як вирок, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, таким рішенням не є.
		117.Об?єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.05.2020 у справі № 639/2837/19 вказала, що дані про осіб, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальному акті, повідомленні про підозру, тощо) у цьому чи іншому кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами статей 91, 92, 277, 291 КПК.
		118.З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості осіб, котрі не є учасниками цього кримінального провадження, суд у вироку виключив усі дані, які б давали можливість так чи інакше ідентифікувати осіб, про яких йде мова у ньому, окрім відомостей про обвинуваченого. Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість цих осіб у вчиненні кримінальних правопорушень та не робив жодних припущень з цього приводу. Власне, усі формулювання у вироку викладені судом таким чином, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не оцінюючи дії інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.
		119.Також суд установив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це в судовому засіданні підтвердив обвинувачений, його захисник та прокурор.
		120.Обвинувачений підтвердив можливість виконання всіх взятих на себе зобов`язань згідно із угодою, а суд не встановив об`єктивних перешкод до зазначеного.
		121.Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження самим обвинуваченим цих обставин та визнання ним своєї винуватості, вказують на існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.
		122.Отже, підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні.
		Інші питання.
		123.Цивільний позов не пред`являвся.
		124.У судовому засіданні прокурор також заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, перерахування внесеної за ОСОБА_5 застави у розмірі 893 160 грн на потреби Збройних Сил України в рахунок часткового виконання ОСОБА_5 обов`язку угоди про визнання винуватості з перерахування протягом одного року на потреби Збройних Сил України коштів у розмірі 1 300 000 грн, а також клопотання про скасування арешту майна. Клопотання мотивовані тим, що, оскільки між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості, то відповідно припинили існувати підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		125.Вирішуючи заявлені клопотання, суд врахував таке.
		126.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.02.2024 ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.04.2022. Також слідчий суддя визначив ОСОБА_5 заставу у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 488 600 грн. У випадку внесення застави, на ОСОБА_5 було покладено ряд додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.
		127.Згідно із квитанцією № 0.0.2460639683.1 від 16.02.2022 ОСОБА_16 внесла заставу за ОСОБА_5 у сумі 1 450 000 грн.
		128.Окрім цього, відповідно до квитанції № 0.0.2460677026.1 від 16.02.2022 ОСОБА_16 внесла заставу за ОСОБА_5 у сумі 38 600 грн, що було підставою для звільнення обвинуваченого зі слідчого ізолятора.
		129.З огляду на це, після внесення застави вважається, що до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього відповідних обов`язків.
		130.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.03.2022 у справі № 991/1344/22 було зменшено визначений ОСОБА_5 розмір застави з 1 488 600 грн до 1 190 880 грн. Окрім цього, суму, на яку зменшено заставу, а саме: 297 720 грн, внесену ОСОБА_16 за ОСОБА_5 , за клопотанням сторони захисту постановлено перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
		131.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.05.2022 у справі № 991/1511/22 було зменшено визначений ОСОБА_5 розмір застави з 1 190 880 грн до 893 160 грн. Окрім цього, суму, на яку зменшено заставу, а саме: 297 720 грн, було повернуто заставодавцю ОСОБА_16 .
		132.Згідно із службовою запискою начальника управління фінансового забезпечення діяльності суду - головного бухгалтера ОСОБА_17 від 14.03.2025 № 03.13/61 залишок коштів, внесених як застава за ОСОБА_5 становить 893 160 грн.
		133.Окрім того, ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.02.2022 у справі № 991/957/22 накладено арешт на майно ОСОБА_5 , з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, з обмеженням права розпорядження таким майном, а саме на: (1) житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6 ; (2) земельну ділянку із кадастровим номером 5123755800:01:003:4714; (3) нежиле приміщення НОМЕР_10 - офіс за адресою: АДРЕСА_7 ; (4) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0008; (5) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0009; (6) земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:030:0184; (7) автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN (номер кузова) НОМЕР_6 ; (8) автомобіль марки «PORSCHE CAYENNE», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN (номер кузова) НОМЕР_8 . Правовою підставою для накладення арешту на майно слідчий суддя установив забезпечення можливої конфіскації майна у майбутньому, у випадку призначення такого виду покарання, з метою недопущення його відчуження.
		134.Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення трьох клопотань прокурора.
		135.Заставодавець ОСОБА_16 подала до суду нотаріально засвідчену заяву, у якій надала згоду на перерахування внесеної нею за ОСОБА_5 заставу у сумі 893 160 грн на потреби Збройних Сил України, зарахувавши їх в рахунок часткового виконання ОСОБА_5 обов`язку щодо перерахування протягом одного року після затвердження угоди на потреби Збройних Сил України коштів у розмірі 1 300 000 грн.
		136.Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходив із того, що відповідно до ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження, якими, зокрема, є запобіжні заходи та арешт майна застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		137.Так, згідно із частинами 1 та 2 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливій конфіскації як виду покарання.
		138.Застава відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 
		139.Отже, оскільки судом ухвалено рішення, згідно із яким обвинувачений ОСОБА_5 звільняється від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком, між ним та прокурором в угоді про визнання винуватості узгоджено застосування додаткового покарання у виді часткової конфіскації майна, у зв`язку із чим конфіскація майна як додаткове покарання до ОСОБА_5 застосовується лише у частині його майна, на переконання суду, у продовженні дії заходів забезпечення цього кримінального провадження таких як арешт частини майна, яке не підлягає конфіскації, та запобіжний захід, відпала потреба. Тому клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, а також клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити.
		140.Проте, оскільки суд ухвалив конфіскувати частину майна ОСОБА_5 , а саме: (1) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0008 та (2) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0009, тому з метою виконання вироку суду, арешт, накладений на це майно, слід залишити до набрання вироком законної сили.
		141.Окрім цього, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		142.Згідно із ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		143.За таких обставин, суд вважає можливим також задовольнити клопотання щодо перерахування коштів, внесених ОСОБА_16 у вигляді застави за ОСОБА_5 , на підтримку Збройних Сил України.
		144.Речових доказів у кримінальному провадженні немає, документи, надані сторонами, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		145.Докази понесення процесуальних витрат у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись статтями 314, 373, 374, 474-475 КПК, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		1. Затвердити Угоду про визнання винуватості від 14.03.2025, укладену між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000144 від 23.03.2021.
		2.  ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.
		3. На підставі угоди про визнання винуватості від 14.03.2025 призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та з конфіскацією частини належного йому майна, а саме:
		(1) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0008, площею 0,1260 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички;
		(2) земельної ділянки, кадастровий номер: 3223382001:01:014:0009, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський (Переяслав-Хмельницький) район, с. Дівички.
		4. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_5 з 11.02.2022 по 16.02.2022 зарахувати у строк покарання, з огляду на співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.
		5. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту затримання - 11.02.2022.
		6. Відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді 6 років позбавлення волі з випробуванням та визначити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
		7. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		8. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 роки виконувати самостійно.
		9. Строк відбування покарань у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
		10. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		11. Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК додатково покласти на ОСОБА_5 обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		12. Клопотання прокурора ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, перерахування застави задовольнити.
		13. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.02.2022 у справі № 991/939/22 скасувати.
		14. Перерахувати Військовій частині НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , МФО НОМЕР_2 , IBAN: НОМЕР_3 , призначення платежу: на виконання умов угоди про визнання винуватості, суму сплаченої застави у розмірі 893 160 (вісімсот дев`яносто три тисячі сто шістдесят) гривень, яка була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, відповідно до квитанцій № 0.0.2460639683.1 від 16.02.2022 та № 0.0.2460677026.1 від 16.02.2022, згідно із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.02.2022 у справі № 991/939/22.
		15. Клопотання прокурора ОСОБА_6 про скасування арешту майна задовольнити.
		16. Арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022 у справі № 991/957/22 на майно ОСОБА_5 , з обмеженням права розпорядження ним, а саме на:
		(1) житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6 ;
		(2) земельну ділянку із кадастровим номером 5123755800:01:003:4714;
		(3) нежиле приміщення НОМЕР_10 - офіс за адресою: АДРЕСА_7 ;
		(4) земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:030:0184;
		(5) автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN (номер кузова) НОМЕР_6 ;
		(6) автомобіль марки «PORSCHE CAYENNE», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN (номер кузова) НОМЕР_8 , скасувати.
		17. Арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022 у справі № 991/957/22 на майно ОСОБА_5 , з обмеженням права розпорядження ним, а саме на:
		(1) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0008;
		(2) земельну ділянку із кадастровим номером 3223382001:01:014:0009, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Захисник має право отримати в суді копію вироку.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		        ОСОБА_2                         ОСОБА_1                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...