Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/8697/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано судом: 20.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.

Номер судового провадження: К/990/2227/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 140/8697/24
		адміністративне провадження № К/990/2227/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		суддів Желтобрюх І. Л., Шишова О. О., 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року, постановлену суддею Костюкевичем С. Ф., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі Коваля   Р.   Й., Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., у справі № 140/8697/24 за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		19 серпня 2024 року о 13:16 год. до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області (далі - заявник, скаржник, податковий орган, контролюючий орган) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, зазначену заяву залишив без розгляду.
		Ухвалюючи зазначені рішення, суди попередніх інстанцій вказали, що заява про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна має бути подана протягом 24 годин з моменту ухвалення контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Таке рішення було ухвалене 16 серпня 2024 року о 15:30 год. Відповідно, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту є 17 серпня 2024 року о 15:30 год. При цьому, цей строк є присічним та не підлягає поновленню за жодних умов. З огляду на те, що заяву подано з пропущенням установленого строку (19 серпня 2024 року), її слід залишити без розгляду.
		Суд апеляційної інстанції, оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо фізичної неможливості подання заяви в неробочий час суду (вихідні дні), додатково зазначив, що подання заяви в паперовому вигляді безпосередньо до суду не є єдиним способом скерування документів до суду, а тому позивач мав можливість скористатися іншим способом, а саме подати заяву через систему «Електронний суд».
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення.
		Податковий орган наголосив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у разі ухвалення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків у п`ятницю чи передсвятковий день контролюючий орган не має об`єктивної можливості звернутися з відповідною заявою до суду протягом 24-годинного строку. Це зумовлено необхідністю сплати судового збору, підготовки тексту заяви та додатків до неї, що потребує часу. Оскільки ні суд, ні контролюючий орган не працюють у вихідні дні, звернення до канцелярії суду для подання заяви є неможливим.
		Скаржник акцентує увагу на тому, що встановлену статтею 283 КАС України норму щодо 24-годинного строку звернення до суду слід застосовувати з урахуванням пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який містить вказівку на те, що до строку не включаються години, що припадають на вихідні та святкові дні.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подала відзив на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлена належним чином.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, оцінюючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
		Згідно з приписами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Правовою та процесуально обґрунтованою підставою для звернення до суду скаржник у відповідній заяві вказав положення статті 94 ПК України та статті 283 КАС України.
		Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
		Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
		Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
		За змістом пункту 96.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
		Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
		Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
		Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.
		Пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
		Відповідно до частини другої  статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
		Згідно із частинами першої, другої та п`ятої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283-1 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
		Ця правова позиція викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Головне управління ДПС у Волинській області ухвалило 16 серпня 2024 року о 15:30 год.
		Відповідно, з урахуванням положень частини другої статті 283 КАС України та судової практики, заява щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків мала бути подана протягом 24 годин, а саме - до 15:30 год. 17 серпня 2024 року. 
		Заява щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Головного управління ДПС у Волинській області надійшла до суду 19 серпня 2024 року о 13:16 год, тобто з порушенням встановленого строку.
		Аналізуючи доводи касаційної скарги про неможливість подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту протягом 24 годин у вихідні чи святкові дні, а також посилання контролюючого органу на пункт 94.10 статті 94 ПК України як підставу для виключення цих днів з указаного строку, Верховний Суд виходить із такого.
		У загальних положеннях КАС України дійсно передбачено, що коли закінчення строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем його обчислення вважається перший робочий день (частина шоста статті 120 цього Кодексу). 
		Проте, як уже зазначалося вище, стаття 270 КАС України встановлює особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах за зверненнями податкових органів у порядку статті 283 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 270 КАС України передбачено, що на обчислення строків у таких справах не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 цього Кодексу.
		Отже, частина шоста статті 120 КАС України не застосовується до строків, визначених статтею 283 КАС України, через пряму заборону статті 270 КАС України.
		Окрім цього, частиною п`ятою статті 270 КАС України визначено, що строк подання позовних заяв не може бути поновлений, а позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
		З огляду на це 24-годинний строк, встановлений частиною другою статті 283 КАС України для звернення до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, має характер присічного та не може бути продовжений або поновлений незалежно від наявності поважних причин пропуску або припадання строку на вихідні чи святкові дні. 
		Колегія суддів також зазначає про неможливість поширення правил, встановлених пунктом 94.10 статті 94 ПК України, на порядок обчислення процесуальних строків, встановлених КАС України.
		Цей пункт передбачає, що обґрунтованість рішення контролюючого органу про адміністративний арешт має бути перевірена судом протягом 96 годин із моменту накладення арешту. Водночас законодавець у цьому ж пункті акцентує, що строк, визначений цим пунктом, не включає години, що припадають на вихідні та святкові дні.
		Тобто, у пункті 94.10 статті 94 ПК України йдеться суто про граничний час (96 годин), протягом якого рішення про арешт має бути перевірене і узгоджене судом. Отже, ця норма стосується лише строку судового контролю та не регламентує моменту і порядку звернення контролюючого органу до суду. 
		Тому, у спірних правовідносинах необхідно розмежовувати такі строки:
		- 96 годин із виключенням вихідних та святкових днів (пункт 94.10 статті 94 ПК України) - це час, за який рішення повинно бути піддане судовому контролю, а інакше - воно втрачає силу;
		- 24 години (стаття 283 КАС України) - це час, за який податковий орган має подати до суду відповідну заяву з моменту ухвалення рішення про арешт, і цей строк не підлягає продовженню через вихідні, святкові дні чи інші причини.
		Таким чином, строк, визначений у пункті 94.10 статті 94 ПК України (96 годин із виключенням вихідних та святкових днів), не можна ототожнювати з 24-годинним строком звернення, що передбачений статтею 283 КАС України.
		Доводи скаржника про неможливість подати безпосередньо до канцелярії суду відповідну заяву у неробочий час є безпідставними, оскільки не враховують тієї обставини, що норми процесуального законодавства та організація діловодства у судочинстві надають можливість подавати заяви і докази через систему «Електронний суд», яка забезпечує дистанційне подання та доставку процесуальних документів до суду у будь-який час доби, у тому числі під час неробочих, вихідних чи святкових днів.
		Скаржник також посилається на те, що для складання заяви та додання документів про сплату судового збору необхідний додатковий час і що це унеможливлює звернення у встановлений 24-годинний строк, який триває ще й протягом неробочого часу. Однак, згідно з положеннями статті 283 КАС України, недоліки заяви є підставою для її залишення без руху із наданням строку для усунення недоліків (не більше 24 годин).
		У зв`язку з цим відсутність документа про сплату судового збору не можна вважати об`єктивною підставою, яка унеможливлює подання заяви у встановлений строк. 
		Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що наведені скаржником аргументи не спростовують правомірності висновків судів про пропуск 24-годинного строку звернення до суду, передбаченого статтею 283 КАС України, та неможливість його поновлення чи перенесення. Відтак, рішення судів попередніх інстанцій про залишення заяви без розгляду з підстав спливу присічного строку відповідає вимогам процесуального законодавства.
		Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які свідчили б про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими та відповідають нормам процесуального права. Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		З огляду на зазначене, керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
		Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №   140/8697/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          І. В. Дашутін
		 
		 
		Судді                                                                                                              І. Л. Желтобрюх
		 
		 
		                                                                                                              О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...