Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/19283/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 20.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.
Дата набрання законної сили: 20.03.2025
Номер судового провадження: К/990/37271/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 120/19283/23
		адміністративне провадження № К/990/37271/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Уханенко С.А., Мацедонська В.Е.,
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №     120/19283/23
		за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Залімського     І.Г., суддів Мацького     Є.М., Сушка     О.О.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ      НОМЕР_1 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; далі - третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ), з вимогами:
		1.1.          визнати протиправною бездіяльність ВЧ      НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №     168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100     000,00     грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022;
		1.2.          зобов`язати ВЧ      НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку до 100 000,00  грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах, ураховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що він проходив військову службу у ВЧ      НОМЕР_1 та у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі ВЧ НОМЕР_2 , куди його було відряджено для несення служби на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 54 гриф. У спірний період позивач отримував заробітну плату та додаткову грошову винагороду у розмірі 30  000,00     грн, відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №    168 (далі - Постанова №    168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тоді як додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100     000,00     грн за участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів йому не нараховувалася та не виплачувалася, хоча позивач мав право на її отримання.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.           ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України №     69/22 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 та у 2022 році проходив військову службу у ВЧ      НОМЕР_1 .
		4.          Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2022 №     5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07.04.2022, з метою участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 №     56-Т.
		5.          Згідно з довідкою ВЧ      НОМЕР_2 від 05.08.2022 №     1619 ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 №     56 гриф.
		6.          Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 збільшеної додаткової винагороди до 100     000,00 грн, відповідно до Постанови №     168, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		7.          Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ      НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 Постанови №     168 у розмірі до 100     000,00     грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Зобов`язано ВЧ      НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 Постанови №     168, за безпосередню участь у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку до 100     000,     00     грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, ураховуючи фактично виплачені суми за вказаний період. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2     500,00     грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ВЧ      НОМЕР_1 .
		8.          Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що довідка ВЧ      НОМЕР_2 від 05.08.2022 №     1619 про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 містить усю необхідну інформацію та доводить участь позивача у відповідних діях і забезпеченні відповідних заходів у вказаній у ній період.
		9.          Суд першої інстанції констатував, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання цієї довідки недійсною чи її відкликання.
		10.          Суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про те, що довідка ВЧ      НОМЕР_2 від 05.08.2022 №     1619 є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, і що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою, згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №     168».
		11.          Суд першої інстанції підкреслив, що право позивача у виплаті доплати не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає відповідач, йому не було надіслано інформацію за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.
		12.          Під час розгляду справи судом першої інстанції установлено, що жоден з учасників справи не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а отже, і його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.
		13.          Також судом першої інстанції з додатково витребуваних у відповідача документів установлено, що перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_3      прикордонного загону полковник ОСОБА_2 подав на ім`я начальника НОМЕР_3      прикордонного закону полковника ОСОБА_3 рапорти щодо виплати окремим військовослужбовцям ВЧ      НОМЕР_1 додаткової винагороди у розмірі 70     000,00     грн пропорційно із розрахунку на місяць, зокрема ОСОБА_1 за період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 26.06.2022. Водночас відповідач перенаправив указані рапорти до ВЧ      НОМЕР_2 для виконання вимог Постанови №     168 та після опрацювання просив повернути відповідні рапорти до ВЧ      НОМЕР_1 , чого третьою особою зроблено не було.
		14.          З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності ВЧ      НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди.
		15.          Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
		16.          Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбаченого пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 №     164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
		17.          Відповідач подав клопотання про долучення доказів до якого додав довідку, згідно з якою у журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях.
		18.          Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежне документальне підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу, встановленої пунктом 1 Постанови №     168, додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
		19.          30.09.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024.
		20.          У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просив його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		21.          Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		22.          Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.05.2024 у справі №120/4387/23, від 24.05.2024 у справі №120/4967/23, від 28.05.2024 у справі №120/5170/23 і від 21.03.2024 у справі №560/3159/23.
		23.          Указуючи на зазначені постанови, скаржник переконує, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 №     1619 містить усі необхідні підстави для її видання, а також повністю відповідає вимогам Окремого доручення 23.06.2022 № 912/з/29 та пункту 3 Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 №    164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №     168». Указана довідка є належним, допустимим і достатнім доказом. Її достовірність підтверджується відповідальністю командира, який її видав, і не потребує додаткових перевірок. Отож довідка підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані в ній періоди.
		24.          За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській     О.Р., суддям Мацедонській     В.Е., Уханенку     С.А.
		25.          Суд ухвалою від 21.10.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
		26.          Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягав на її безпідставності, просив у задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		27.          Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №     2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		28.          Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		29.          До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		30.          Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.     Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		31.          Згідно з абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		32.          Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		33.          За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №     661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
		34.          За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
		35.          Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, зокрема: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
		36.          Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		37.          Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		38.          Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №     64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
		39.          Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
		40.          На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову №     168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
		41.          Так, відповідно до пункту 1 Постанови №     168 (у редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 271, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30     000,     00 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		42.          Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		43.          31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №     164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №     168» (далі - Наказ №     164-АГ).
		44.          Пунктом 1 Наказу №    164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30     000,00     грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100     000,00     грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
		45.          Відповідно до пункту 2 Наказу №    164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
		46.          У пункті 3 наказу № 164-АГ установлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів: 1)     бойового наказу (бойового розпорядження); 2)     журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); 3)     рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		47.          Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
		48.          Пункт 4 наказу №     164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
		49.          Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті     1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		50.          У наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 грн на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
		51.          Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (яка набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затвердив низку змін до Постанови №     168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30     000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30     000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова №     168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
		52.          Також з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №     168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №     248/1217, від 25.03.2022 №     248/1298, від 18.04.2022 №     248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 №      912/з/29.
		VI. Позиція Верховного Суду
		53.          Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №     168, у розмірі до 100     000,00     грн за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022.
		54.          Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
		55.          Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30     000,00     грн. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100     000,00     грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		56.          У переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
		57.          Підставою для виплати додаткової винагороди згідно з Наказом № 164-АГ є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
		58.          Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3 Наказу №     164-АГ) здійснюється шляхом видачі довідки (додаток №     1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів Держприкордонслужби зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток №     2).
		59.          Таким чином, ураховуючи положення Наказу №     164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть, якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Наказу №    164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
		60.          Тотожний правовий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі №     120/4135/23.
		61.          У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач під час проходження служби у ВЧ      НОМЕР_1 був відряджений до ВЧ      НОМЕР_2 , до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07.04.2022 для участі у заходах.
		62.          ВЧ      НОМЕР_2 позивачу видано довідку від 05.08.2022 №     1619 про те, що сержант ОСОБА_1 , який проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.
		63.          Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
		64.          Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивач має право на отримання спірної додаткової винагороди, оскільки його безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1619. До такого висновку суд першої інстанції дійшов через те, що жоден із суб`єктів спірних правовідносин не заперечував участь позивача у бойових діях, а єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди за вказані у довідці періоди було ненадіслання ВЧ      НОМЕР_1 інформації за встановленою формою.
		65.          Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, уважав, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в зазначений період. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що, згідно з довідкою ВЧ      НОМЕР_1 , у журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях.
		66.          Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.
		67.          Дійсно, у матеріалах справи наявна довідка від 20.03.2024 №02.5/2663/24-Вн, згідно з якою ВЧ      НОМЕР_1 проінформовано про те, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій, а саме: журналу службово-бойових дій НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) ПРИККШР НОМЕР_3 прикз №10 (розпочато: 09.04.2022, закінчено: 28.06.2022, прошитий та пронумерований на 102 аркушах), в якому проходив службу позивач, у період з 07.04.2022 по 25.06.2022, відповідних відомостей не обліковано.
		68.          Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки цієї інформації, не дослідив первинних документів, на які посилаються ВЧ      НОМЕР_1 , та не з`ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені.
		69.          Також, як можна зрозуміти з мотивувань суду, суд апеляційної інстанції оцінював наявні в матеріалах справи докази окремо, без їхньої комплексної оцінки. Зокрема, суд апеляційної інстанції не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях і заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.
		70.          Оцінюючи інформацію, викладену у довідці ВЧ     НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1619, щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, суд апеляційної інстанції не перевіряв, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах в окреслений ним період цією довідкою у сукупності з іншими доказами у справі.
		71.          Суд апеляційної інстанції не розглянув ключове питання, з якого власне й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом: які саме завдання, за якою посадою та в яких умовах виконував позивач у період його службового відрядження до ВЧ      НОМЕР_2 та чим це підтверджується.
		72.          Обмежившись посиланням на відсутність в журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях, суд апеляційної інстанції проігнорував інші докази, надані учасниками справи, зокрема рапорти про виплату позивачу доплати до додаткової винагороди у розмірі 70     000,00     грн, пропорційно із розрахунку на місяць військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування, за квітень, травень і червень 2022 року, за підписом першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону.
		73.          Суд апеляційної інстанції не встановлював змісту цих рапортів, не досліджував документів, на підставі яких вони були складені, та не надав їм належної оцінки. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки вони є одним із визначених документів, на підставі яких, відповідно до пункту 3 Наказу №     164-АГ, здійснюється підтвердження участі у бойових діях і заходах. Ігнорування змісту цих документів позбавляє суд можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи.
		74.          У постанові від 16.03.2023 у справі №    600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		75.          Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх визначених законом заходів та не встановив усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд уважає передчасними його висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
		76.          Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		77.          Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		78.          Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		79.          Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
		80.          Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		81.          З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		82.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:          
		83.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		84.          Скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024     року, а справу №     120/19283/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		85.          Судові витрати не розподіляються.
		86.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р.     Радишевська 
		Судді:                                                                                          С.А.     Уханенко
		                                                                                          В.Е.     Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...