Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/12668/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 20.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.
Дата набрання законної сили: 20.03.2025
Номер судового провадження: К/990/5753/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 120/12668/23
		адміністративне провадження № К/990/5753/25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного  І.  В.,
		суддів: Білак  М.  В., Мацедонської  В.  Е., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (судді Сушко  О.  О., Залімський  І.  Г. Мацький  Є.  М.) у справі №  120/12668/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.          У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ та від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022  року №  168», щодо ОСОБА_1 про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року;
		- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022  року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №  168) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100  000  грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100  000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
		2.          На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що під час проходження служби у періоди з 09 квітня по 31 липня 2022 року, з 01 серпня по 12  вересня 2022 року, з 26 вересня по 30 листопада 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей.
		3.          Разом з тим, на думку позивача, відповідачами допущено протиправну бездіяльність, оскільки останніми не зараховано вказані періоди до періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що стало причиною неправомірної невиплати додаткової винагороди у розмірі 100  000 грн, право на яку передбачено пунктом 1 Постанови №  168.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		4.          Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09 квітня 2022 року № 7-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 09 квітня 2022 року з метою прийняття участі у заходах, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02  квітня 2022 року №  56-Т.
		5.           05 серпня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_2 видана довідка №  907, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 09 по 30 квітня 2022 року, з 01 по 31 травня 2022 року, з 01 по 30 червня 2022 року, з 01 по 31 липня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року №  56 гриф.
		6.           02 березня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_2 видана довідка №  4832, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022  року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
		7.          Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024  року позов задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ та від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №  168», щодо ОСОБА_1 про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №  168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100  000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №  168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022  року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100  000  грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
		8.          Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Вінницький окружний адміністративний суд указав, що питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України спірної додаткової винагороди за період з 09 квітня 2022 року по 31 липня 2022 року регулювалось Наказом № 164-АГ, а за період з 01  серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року - Наказом №  392-АГ.
		9.          Суд першої інстанції урахував, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Чернігівської та Сумської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом, а саме довідкою військової частини  НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №  4832, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
		10.          Вінницький окружний адміністративний суд також урахував, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання та не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання такої довідки, зокрема щодо її видачі військовою частиною НОМЕР_2 не на підставі положень Наказу №  392-АГ.
		11.          Суд першої інстанції зауважив, що в цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.
		12.          Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100  000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
		13.          Ураховуючи, що списки за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ та Наказу № 392-АГ стосовно позивача військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 не направлялись, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у неподанні до військової частини НОМЕР_1 списків, передбачених додатком 2 до Наказів № 164-АГ та № 392-АГ щодо прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за вказані вище періоди.
		14.          Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2025  року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив повністю.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасував.
		Ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
		15.          Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції зауважив, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №  4832 не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
		16.          Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що вказана довідка не є тим документом, який передбачений пунктом 3 Наказу № 164-АГ, оскільки документ, на який в ній зроблено посилання про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, не є тим документом, залежно від якого здійснюється відповідна виплата. Бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф не є таким документом в розумінні цього Наказу. 
		17.          Суд апеляційної інстанції також зазначив, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача, передбаченого пунктом 3 Наказу № 164-АГ.
		18.          Сьомий апеляційний адміністративний звернув увагу, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, у яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168.
		19.          Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12  вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року в розрахунку до 100  000  грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
		20.          Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме пункту 1 Постанови №  168, пунктів 4, 5 Наказу №  392-АГ та порушення норм процесуального права, зокрема статей 73, 77, 90 КАС України.
		21.          На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про непідтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах не враховує того, що згідно пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу №  628/0/81-22-АГ перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності (постанова Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23).
		22.          Крім того, за правовою позицію Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 06 червня 2024 року у справі №  200/706/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути наявність довідки командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
		23.          Отже, на переконання скаржника, рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23 та від 06 червня 2024 року у справі №  200/706/23 щодо застосування пункту 1 Постанови №  168 у сукупності з положеннями пунктів  4,  5 Наказу №  392-АГ в аналогічних правовідносинах. Більше того, судом апеляційної інстанції застосовано до спірних правовідносин пункти 3, 4 Наказу №  164-АГ, який втратив чинність на дату виникнення спірних правовідносин та не регулював їх.
		24.          Натомість скаржник вважає, що суд першої інстанції на відміну від суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту прийняття позивачем участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів, оскільки наведений факт підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом, а саме довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02  березня 2023  року №  4832.
		25.          На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.
		Позиція інших учасників справи
		26.          У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що обставини, викладені в зазначеній касаційній скарзі, прикордонний загін не визнає в повному обсязі та заперечує проти них, вважає, що вони незаконні та необґрунтовані.
		27.          Військова частина НОМЕР_1 указала, що за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , а саме у спірний період, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу №  392-АГ, водночас відповідних довідок до військової частини НОМЕР_1 не надходило.
		28.          Військова частина НОМЕР_1 вважає, що довідка №  4832 у тому вигляді, якою її видано військовою частиною НОМЕР_2 , сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій. Крім того, відповідна довідка не відповідає формі, встановленій додатком №  1 до Наказу №  392-АГ.
		29.          Отже, на думку військової частини НОМЕР_1 , постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року прийнята на основі правильного застосування норм матеріального права одночасно з відповідністю висновків фактичним обставинам справи, а тому оскаржена постанова є законною та обґрунтованою.
		30.          У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
		Рух касаційної скарги
		31.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 120/12668/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, та витребував справу №  120/12668/23 із Вінницького окружного адміністративного суду.
		32.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17  березня 2025 року справу №  120/12668/23 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		33.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		34.          Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.
		35.          На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		36.          У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01  серпня по 30  листопада 2022  року, просить виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ №  168, у розмірі до 100  000 грн за фактичну участь у бойових діях та заходах з національної безпеки та оборони, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення у відповідні періоди.
		37.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		38.          Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).
		39.          За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року №  661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон №  661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
		40.          На підставі частини першої статті 14 Закону №  661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		41.          Статтею 16 Закону №  661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		42.          Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991  року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №  2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		43.          Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		44.          За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті).
		45.          Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
		46.          Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		47.          Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта цієї статті).
		48.          На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України Постановою №  168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям. Тим із них, хто бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує заходи з національної безпеки та оборони, розмір винагороди збільшується до 100  000 грн на місяць пропорційно часу участі.
		49.          Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №  168» (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, зокрема, у пункті 1 абзаці першому слова «додаткова винагорода в розмірі 30  000 грн щомісячно» замінено словами «додаткова винагорода в розмірі до 30  000 грн пропорційно в розрахунку на місяць». Також постанову доповнено пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
		50.          У решті зміст пункту 1 Постанови №  168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня до 30 листопада 2022 року) не змінювався.
		51.          Ключовим у цій справі є питання підстав для виплати ОСОБА_1 збільшеної винагороди за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30  листопада 2022 року.
		52.           30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби), з посиланням на пункт 2-1 Постанови №  168, було видано наказ №  392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №  168», який уведено в дію з 01 серпня 2022 року.
		53.          Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №  168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
		1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
		2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
		3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
		4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
		5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
		6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
		7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
		8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
		54.          У пункті 4 наказу №  392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
		1) бойового наказу (бойового розпорядження);
		2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
		3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		55.          Згідно з пунктом 5 наказу №  392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
		56.          Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
		57.          У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
		58.          Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
		Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
		59.          За змістом пункту 11 наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
		Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
		60.          Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
		61.          Як установлено судами попередніх інстанцій у підтвердження позовних вимог та права на виплату додаткової винагороди, позивач надав, зокрема, довідку військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №  4832 відповідно до якої сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року (а. с. 14).
		62.          Підставами для видачі такої довідки вказано: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
		63.          Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Вінницький окружний адміністративний суд виходив із того, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
		64.          Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за спірний період, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу встановленої пунктом 1 Постанови №  168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		65.          Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо відсутності належних доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, Верховний Суд вказує на передчасність такого висновку з огляду на те, що він ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи.
		66.          Аналізуючи положення, зокрема, наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30  липня 2022 року №  392/0/81-22-АГ, Верховний Суд у постанові від 05  грудня 2024 року у справі № 120/12613/23 звернув увагу на те, що цей накази змінив підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з попереднім наказом Адміністрації Держприкордонслужби № 164-АГ, який діяв до 01  липня 2022 року.
		67.          У вказаній постанові Верховний Суд підкреслив, що хоча перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ №  392/0/81-22-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом №  164-АГ. Зокрема, наказ від 30 липня 2022 року №  392/0/81-22-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість наказ від 09  грудня 2022 року №  628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.
		68.          З огляду на ці зміни Верховний Суд зазначив, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені наказом №  392/0/81-22-АГ, і оцінювати надані документи згідно з відповідними вимогами. Тільки на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
		69.          Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 указав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу №  628/0/81-22-АГ визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю.
		70.          У постанові від 05 серпня 2024 року (справа № 200/4100/23) Верховний Суд також зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
		71.          Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися в їх сукупності.
		72.          Висновок суду апеляційної інстанції не враховує доводів позивача про те, що він брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей у періоди вказані у довідці військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4832.
		73.          Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується, зокрема, на тому, що з наданої відповідачем та військовою частиною НОМЕР_2 інформації вбачається ненаправлення до військової частини НОМЕР_1 документів, які б підтверджували участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях у спірний період. На думку суду, це унеможливлює виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100  000 грн за вказаний час.
		74.          Водночас, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі №  120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024  року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передачі документів, рапортів чи іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії не позбавляє особу права на відповідну винагороду.
		75.          Тому суд апеляційної інстанції мав урахувати, що відсутність окремих документів або недотримання формальних процедур їх передачі не може автоматично виключати право позивача на винагороду, якщо інші належні та допустимі докази підтверджують його безпосередню участь у бойових діях.
		76.          При цьому варто зважати, що відповідно до пунктів 4, 5 та 11 Наказу № 392-АГ, обов`язок оформлювати документи, які є підставою для виплати винагороди, покладається на керівників (командирів) військових частин Державної прикордонної служби, котрі ведуть бойові дії, а також тих підрозділів, куди військовослужбовці відряджені.
		77.          Суд апеляційної інстанції, посилаючись на відсутність належних доказів щодо конкретних періодів участі позивача у бойових діях відповідно до пункту 1 Постанови № 168, не надав належної оцінки обставинам, що могли спричинити таку відсутність або неповноту доказів, зокрема особливостям ведення бойових дій або специфіці виконання завдань та характеру їх виконання у зоні збройного конфлікту.
		78.          Отже, висновки апеляційного суду переважно засновані на формальній констатації відсутності інформації, без проведення повного, належного й усебічного аналізу зібраних у справі доказів. Суд не вжив необхідних заходів для встановлення фактичних обставин, не ініціював витребування та дослідження додаткових доказів.
		79.          Слід підкреслити, що за правилами адміністративного судочинства встановлення фактичних обставин справи не може обмежуватися лише тим, чи спростувала одна сторона твердження іншої, зокрема суб`єкта владних повноважень. Неспростовані твердження суб`єкта владних повноважень, не підкріплені фактичними даними, не повинні розглядатися як належний доказ.
		80.          Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема з постановою від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23, згідно з якою суди зобов`язані досліджувати характер службових завдань, які виконував військовослужбовець, місце їх виконання, а також об`єктивні причини відсутності документального підтвердження цих дій.
		81.          У разі відсутності документальних доказів участі позивача у заходах, передбачених для виплати додаткової винагороди, суд має детально з`ясувати умови та обставини його служби, конкретні завдання, які виконував позивач у спірний період, зокрема де саме й коли були виконані відповідні дії. Ця інформація має вирішальне значення для правильного вирішення справи по суті. Відповідний підхід підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 22  листопада 2023 року у справі № 520/690/23.
		82.          З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що через неповне з`ясування всіх обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
		83.          Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		84.          Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку по суті справи. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		85.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		86.          Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		87.          На підставі частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		88.          Оскільки суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково із скасуванням судового рішення суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року скасувати, а справу №  120/12668/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І.  В.  Желєзний
		Судді                                                                                                    М.  В.  Білак
		                                                                                                    В.  Е.  Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...