Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/29143/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 20.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.
Дата набрання законної сили: 20.03.2025
Номер судового провадження: 919/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		20 березня 2025 р. Справа № 520/29143/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Калиновського В.А.,
		Суддів: Спаскіна О.А. , Мінаєвої О.М. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.01.25 по справі № 520/29143/24
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Харківській області 
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС У Харківській області №37756/20-40-24-03-06 від 04.07.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01.07.2024 року;
		-зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити з 01.07.2024 реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку 2 групи шляхом включення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку та видачі відповідної довідки.
		В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01.07.2024 року є протиправним, безпідставним та таким, що порушують права та інтереси позивача. 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправним та скасування рішення  відмовлено.
		Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
		Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що наведене судом першої інстанції тлумачення вищевказаної норми права є невірним, оскільки вказана норма права вказує на те, що ФОП повинен мати податкову адресу на певних територіях станом на момент виникнення можливості бойових дій, а саме на 15.09.2022.При цьому не має правового значення, яку саме групу платника єдиного податку на цей момент має ФОП. На момент 01.08.2023 позивач був платником податку другої групи, податкова адреса на 15.09.2022 була на території Харківської міської територіальної громади, отже наявні достатні підстави для застосування абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення». Відповідно до п.112.7 ст.112 ПКУ усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
		Податковий орган після прийняття податкової декларації за 2023 рік не приймав жодних рішень (у формі ППР або податкових вимог), яким би визначив розмір грошового зобов`язання для платника податку за цей період. Отже, сума податкового зобов`язання у виді узгоджених сум податкового боргу з єдиного податку для платника податку складає 0,00 грн. Така сума податкового боргу виключає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця.
		Таким чином, на переконання позивача, недоїмка з Єдиного податку на 01.01.2024 була меншою, аніж 3060 грн. та не могла бути більшою 2680 грн. Камеральна перевірка проведена за період 01.01.2024-01.06.2024, тобто встановлювалась недоїмка на перше число двох кварталів: 01.01.2024, 01.04.2024. Отже, за таких розрахунків сума недоїмки потенційно могла перевищити суму, визначену абз 3 п.59.1 ст.59 ПКУ, лише на перше число одного кварталу (на 01.04.2024) замість двох, як передбачено у вищевказаних нормах ПКУ. Має місце порушення абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ПКУ.
		Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що судом першої інстанції здійснено аналіз вищенаведених правових норм та прийнято вірний висновок про те, що проведення документальної виїзної перевірки як передумова прийняття рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку вимагається виключно щодо платника єдиного податку четвертої групи.
		Оскільки позивач був зареєстрований у якості платника єдиного податку другої групи, то відповідно щодо нього проведення документальної виїзної перевірки не вимагається.
		Отже, в апеляційній скарзі не викладено жодних доводів, які свідчать про неправомірність дій контролюючого органу, які в свою чергу тягнуть за собою скасування оскаржуваного рішення.
		Таким чином, ГУ ДПС вважає, що у спірних правовідносинах забезпечено дотримання ч.2 ст. 19 Конституції при прийнятті оскаржуваного рішення, так як воно діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Правових підстав вважати прийняте рішення неправомірним не має.
		На переконання представника відповідача, в ході судового розгляду справи, Харківським окружним адміністративним судом було вірно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є фізичною особою-підприємцем та перебуває на 2 групі спрощеної системи оподаткування з 01.11.2022 року, що не оспорюється сторонами.
		Податковим органом проведено камеральну перевірку платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2024 по 01.06.2024 від 14.06.2024 №27323/20-40-24-03-06.
		Під час перевірки податковий орган встановив порушення перебування позивача на спрощеній системі оподаткування в частині порушення приписів абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абз 3 п.59.1 ст.59 ПКУ.
		На підставі вказаного акту податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 №37756/20-40-24-03-06 від 04.07.2024.
		Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи викладені позивачем на обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків зроблених відповідачем в акті перевірки №27323/20-40-24-03-06 від 14.06.2024 року про порушення позивачем приписів абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ПКУ(не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п.59.1 ст.59 ПКУ) та прийнятого на його підставі рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача №37756/20-40-24-03-06 від 04.07.2024.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до приписів п.291.2 статті 291 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
		Відповідно до п.299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
		У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Згідно з пунктом 291.4 статі 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
		Як передбачено пп.3 п.291.4 ст.291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Відповідно до п. 293.3. ст. 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
		Положеннями п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		Згідно з вимогами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків)  протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
		Приписами абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
		Згідно із п. 294.2 ст. ст. 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
		Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
		Відповідно до п. 295.3. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
		Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
		За приписами п. 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
		Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
		З матеріалів справи колелією суддів встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстрований та перебуває на обліку в ГУ ДПС (Київська ДПІ (Київський район м. Харкова)), податкова адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 46.
		Суб`єкт підприємницької діяльності зареєстрований Департаментом реєстрації Харківської міської ради, запис у журналі обліку реєстраційних справ від 12.08.2022 року. Перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області з 12.08.2022 року та включений до Реєстру платників єдиного податку з 12.08.2022 по 31.10.2022 платником третьої групи, з 01.11.2022 платником другої групи, ставка 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня податкового (звітного) року Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-V із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).
		Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, як платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2024 пo 01.06.2024, за наслідками чого був складений Акт №27323/20-40-24-03-06 від 14.06.2024року.
		Перевіркою встановлені порушення перебування позивача на спрощеній системі оподаткування в частині порушення приписів абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п.59.1 ст.59 ПКУ.
		На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача №37756/20-40-24-03-06 від 04.07.2024.
		Позивач був зареєстрований у якості платника єдиного податку другої групи, а тому щодо нього проведення документальної виїзної перевірки не вимагається.
		Крім того колегія суддів зазначає, що абзацом першим п. 11 підрозділу 8 розділу XХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V1 із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) установлено, що з 1 серпня 2023 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію. Право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп, не розповсюджується на фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території, визначеної Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, вже після визначених цим Переліком дат виникнення можливості бойових дій і початку бойових/тимчасової окупації.
		При цьому, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу єдиний податок не сплачувався. Для платників єдиного податку, які скористалися наданим абзацом першим п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 Кодексу. Податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку. Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений до річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу. 
		Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначається відповідно до Переліку територій, який затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі - Перелік № 309).
		Отже, не сплачувати єдиний податок мають право ФОП - платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку відповідає переліку територій відповідно Переліку № 309.
		Проте, право не сплачувати єдиний податок 3 01.08.2023 не розповсюджується на ФО-П платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися вже після визначених Переліком № 309 територій та сплачують єдиний податок на зальних підставах. 
		Відповідно до Переліку № 309 Харківська міська територіальна громада включена до переліків: «Території активних бойових дій» з 24.02.2022 по 15.09.2022 та «Територія можливих бойових дій»-15.09.2022.
		З урахуванням норм п. 11 підрозділу 8 розділу XХ «Перехідні положення» Кодексу з 1 серпня 2023 року платник єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса якого як платника єдиного податку станом на 15.09.2022 знаходиться у м. Харкові, має право до останнього числа місяця, в якому у встановленому порядку буде припинено можливість бойових дій, не сплачувати єдиний податок. Нарахування авансових внесків по єдиному податку в інтегрованій картці платника (далі -ІКП ЄП) ФО-П ОСОБА_1 за кодом 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» здійснюється на підставі заяви про застосування спрощеної системи від 30.10.2022 N34090725.
		Тобто, оскільки позивач зареєстрований платником єдиного податку другої групи з 01.11.2022, тобто після 15.09.2022 - дати виникнення можливості бойових дій та території Харківської міської територіальної громади, згідно з Переліком № 309, то не має права не сплачувати нараховані з 01.08.2023 контролюючим органом авансові внески по єдиному податку.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи викладені позивачем на обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків зроблених відповідачем в акті перевірки №27323/20-40-24-03-06 від 14.06.2024року про порушення позивачем приписів абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ПКУ (не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п.59.1 ст.59 ПКУ) та прийнятого на його підставі рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача №37756/20-40-24-03-06 від 04.07.2024.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
		Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року по справі № 520/29143/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
		Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. 
		Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 по справі № 520/29143/24 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді   О.А. Спаскін   О.М. Мінаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...