Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/9145/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 21.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.

Номер судового провадження: 2/490/201/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		н\п 2/490/201/2025          Справа № 490/9145/23
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		__________________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		21 березня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., за участі позивача та представника відповідача адвокатки Гофман О.Є., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів, - 
		В С Т А Н О В И В:
		19 вересня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, в якому просила про визнання договору банківського рахунку та надання платіжної карти недійсним, про компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000 грн та витрат на послуги адвоката.
		В обгрунтування позову посилалася на те, що 08.04.2023 о 19:36:26 через "Ощад 24/7" з кредитної картки № НОМЕР_1 було здійснено переказ на картку АТ «АКБ "Конкорд" НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) в сумі 14 700,00 грн., проте такі операції вона не здійснювала. Вважає, що з її карткового рахунку відбулося незаконне списання коштів, внаслідок незаконних дій Банку, який надав доступ до банківських даних позивача.
		В квітні 2024 року позивачка подала суду уточнену позовну заяву про захист прав споживачів, в якій остаточно просить:
		визнати транзакції неправомірними щодо проведення списання ( зняття) грошових коштів у розмірі 14700 грн 08.04.2023 року з банківської картки № НОМЕР_4 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати АТ "ОЩАДБАНК" анулювати (списати) заборгованість по кредитному ліміту вказаної банківської картки, що виникла в результаті шахрайських дій з 08.04.2023 року по дату винесення рішення по справі;
		- зобов`язати АТ "ОЩАДБАНК" повернути стан вказаної банківської картки до того, у якому він був перед виконанням операції зі зняттям коштів з кредитної картки 08.04.2023 року;
		- зобов`язати АТ "ОЩАДБАНК" компенсувати ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000 грн;
		- зобов`язати АТ "ОЩАДБАНК" відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
		В результаті шахрайських дій з її кредитного карткового рахунку було незаконно списані 14700 грн, на разі щомісячно за її карткою здійснюється мінусове списання грошових коштів за цими кредитними коштами та продовжується нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які вона не брала. Самостійно та у добровільному порядку Відповідач відмовляється визнати оформлення цього кредиту шляхом здійснення шахрайських дій, та, відповідно, відмовляється поновити стан кредитної картки станом на 08.04.2023 року. А тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх прав. 
		 
		Також зазначає, що вказаними неправомірними діями Банку позивачу завдано моральної шкоди, з урахуванням характеру порушень, їх тривалості та розміру в грошовому виразі, позивач вважає, що справедливим буде відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
		Ухвалою суду від 23.10.2023 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 19.12.2023 року клопотання представника відповідача задволено частково. Витребувано у акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АКБ «Конкорд» Грошової Світлани Василівни, який(а) діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від № 932 від 01.08.2023 «Про початок процедури ліквідації АТ «АКБ «КОНКОРД», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2 інформацію щодо переказів коштів на емітовану ним карту НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) здійснених: 08.04.2023 о 19:34:26 на 14 700,00 грн, із наданням виписки по даному рахунку за період з 05.04.2021 до 02.05.2023 з зазначенням власників або власника рахунку та його ідентифікаційних даних .
		Ухвалою суду від 23 січня 2024 року клопотання представника відповідача про виклик свідка задоволено.
		Ухвалою суду від 13 травня 2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів в редакції від 03 квітня 2024 року, подану до суду 17 квітня 2024 року. 
		20 грудня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив , в якому просить врахувати при розгляді справи подану відповідь на відзив, а також, позов задовольнити повністю.
		28 грудня 2023 року від АТ "Державний Ощадний Банк України" надійшли заперечення на відповідь на відзив , в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та приєднати до матеріалів справи диск з аудіозаписом розмови позивача з оператором контакт-центру. Зазначають, що оспорюваний правочин укладений у встановленій законом формі його укладення для такого виду договорів, підписаний уповноваженими на те сторонами, у ньому зазначені необхідні умови договору. Доводи Позивача про те, що вона не користувався наданою їй кредитною карткою та грошові кошти були зняті з її рахунку шляхом обману, внаслідок нечесної підприємницької діяльності з боку Банку або внаслідок шахрайських дій не є підставою для визнання правочину недійсним. Наданими доказами спростовується твердження ОСОБА_1 щодо нездійснення нею будь-яких операцій у мобільному додатку «Ощад24/7», а також щодо необізнаності про встановлення кредитного ліміту по карті та про неактивацію карти взагалі. 
		Зазначають, що відсутні підстави про недійсність правочину - «Договору про відкриття банківського рахунку та надання кредитної карти» , передбачені ст. 203, 215 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» .
		Відповідно до п. 10.1.5 Розділу ХХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у разі втрати або крадіжки Карток або у випадку їх компрометації Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк, зателефонувавши до Контакт-центру, та надати інформацію згідно з інструкцією оператора Контакт-центру або заблокувати Картку в системі ДБО у відповідності до Інструкції користувача. 
		При цьому, втратою платіжного інструменту є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за платіжним інструментом, неправомірне заволодіння та/або використання платіжного інструменту чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (пп.6 п.1 Розділу I Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164 (надалі - Положення).
		Таким чином, отримавши SMS-повідомлення, з одноразовим паролем на номер НОМЕР_5 для входу до системи «Ощад 24/7», Позивачка зобов`язана була негайно повідомити Банк про такий вхід в додаток «Ощад 24/7», втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карток.
		Натомість, навіть після отримання SMS-повідомлення 01.05.2023 вже про необхідність сплати нарахування процентів за користування кредитом, звернулася до Контакт-центру лише 02.05.2023 року. При цьому, Клієнтом було порушене лише питання про безпідставність здійсненої 08.04.2023 операції з переказу коштів. Про «відсутність у неї карти», що є втратою/компрометацією платіжного засобу було повідомлено лише після уточнюючих питань менеджера Банку. При цьому у розмові Клієнт нічого не повідомив про фізичну втрату або викрадення карти.
		Отже, повідомлень про неможливість здійснення контролю (володіння) за платіжним інструментом від ОСОБА_1 у будь-який спосіб Банку не надходило. А факт «відсутності карти» тобто вибуття карти із фізичного володіння Клієнта та неповідомлення про це Банк свідчить про розголошення нею своїх персональних даних.
		Відтак, слід дійти до переконання, що якщо й мав місце несанкціонований переказ грошових коштів, то він міг статися в результаті розголошення Клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім`я ОСОБА_1 та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону Клієнта.
		В своїй позовній заяві Позивач стверджує, що про переказ коштів з рахунків їй стало відомо 01.05.2023 року. Отже, у відповідності до вищевказаних правил ОСОБА_1 повинна була звернутися до установи Банку із письмовою заявою не пізніше 04 травня 2023 року, в той час як ОСОБА_1 звернулася до установи Банку із заявою держателя 08 травня 2023 року, тобто із пропуском встановленого строку.
		Враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів була проведена належним чином електронна ідентифікація електронного платіжного засобу - банківської карти та його користувача - Позивача, вона несе відповідальність за проведені операції по власному рахунку.
		Щодо компенсації моральної шкоди, то звертають увагу суду на те, що в мотивувальній частині позову взагалі не зазначено про душевні страждання чи приниження честі та достоїнства, яких зазнала Позивач.
		Також зазначають, що виходячи з наведених ОСОБА_1 обставин та зазначених у позові підстав, обраний Позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги про визнання недійсним «Договору про відкриття банківського рахунку та надання кредитної карти» є неналежним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення порушених, на її думку, відповідачем прав та інтересів.
		29 травня 2024 року до суду від АТ "Державний Ощадний Банк України" надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому просять в задоволенні уточненої позовної заяви про захист прав споживачів відмовити в повному обсязі. Зазначають, що позивачем не надано доказів, що саме з вини представників банку були перераховані кошти з його рахунків, натомість втратила із запитом на блокування платіжних карток звернувся до Банку майже через місяць після успішного проведення відповідних банківських переказів, а тому зупинення Банком зарахування коштів було неможливе, повідомлення від банку-ініціатора про неналежний переказ коштів також не надходило.
		Окремо зауважують, що під час телефонної розмови з менеджером контакт-центру, позивач паралельно спілкується з іншою особою, яка спочатку диктує номер платіжної карти самій ОСОБА_1 , а вже потім Клієнт озвучує цей номер карти оператору. Те ж саме стосується сум і дат спірних операцій. З наведеного вбачається, що позивачем грубо порушуються правила користування банківськими платіжними картами в частині нерозголошення своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку та передачі карт іншим особам. Таким чином, твердження у відповіді на відзив щодо перебування спірної карти за місцем проживання Позивача, жодним чином не спростовує факт неможливість здійснення Клієнтом контролю (володіння) за платіжним інструментом та факт передачі інформації щодо своїх карт та операцій третім особам, що підтверджується аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з оператором контакт-центру Банку.
		В даному випадку, правове значення має сам факт втрати контролю за картою, що підтверджується самою ОСОБА_1 , отримання позивачкою 08.04.2023 року повідомлення від Банку про списання коштів в розмірі 14 700,00 грн з рахунку Клієнта та неналежне реагування з її боку на спірну трансакцію, якщо така була ініційована не нею, а іншою особою.
		 
		Номер мобільного телефону повідомлений Банку клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку в тому числі послугу СМС інформування, та вважається фінансовим номером клієнта є номер НОМЕР_7. Даний фінансовий номер також наведений Позивачем в позовній заяві.
		Операції було здійснено в мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo), підтверджувались біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки, що підтверджується інформацією з процесингового центру.
		Позивач вважає, що з її карткового рахунку відбулося незаконне списання коштів, внаслідок незаконних дій Банку, який надав доступ до банківських даних Позивача. 
		В уточненій позовній заяві Позивач зазначає, що карта з кредитним лімітом активована неправомірно, про встановлення кредитного ліміту їй нічого не було відомо, про зняття кредитних коштів вона дізналась лише 01.05.2023, коли отримала SMS-повідомлення з Банку про необхідність сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами - проте вищенаведене спростовується наданими Банком доказами про отримання позивачкою кредитної картки та активацією мобільного додатку Ощад/24. 
		З наведеного вбачається, що позивачем грубо порушуються правила користування банківськими платіжними картами в частині нерозголошення своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку та передачі карт іншим особам.
		Твердження щодо перебування спірної карти за місцем проживання Позивача, жодним чином не спростовує факт неможливість здійснення Клієнтом контролю (володіння) за платіжним інструментом та факт передачі інформації щодо своїх карт та операцій третім особам, що підтверджується аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з оператором контакт-центру Банку.
		Так, 08.04.2023 року, отримавши SMS-повідомлення, з одноразовим паролем на номер НОМЕР_5 для входу до системи «Ощад 24/7», Позивачка зобов`язана була негайно повідомити Банк про такий вхід в додаток «Ощад 24/7», втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карток.
		Натомість, навіть після отримання SMS-повідомлення 01.05.2023 вже про необхідність сплати нарахування процентів за користування кредитом, звернулася до Контакт-центру лише 02.05.2023 року. При цьому, Клієнтом було порушене лише питання про безпідставність здійсненої 08.04.2023 операції з переказу коштів. Про «відсутність у неї карти», що є втратою/компрометацією платіжного засобу було повідомлено лише після уточнюючих питань менеджера Банку. При цьому у розмові Клієнт нічого не повідомив про фізичну втрату або викрадення карти.
		Отже, повідомлень про неможливість здійснення контролю (володіння) за платіжним інструментом від ОСОБА_1 у будь-який спосіб Банку не надходило. А факт «відсутності карти» тобто вибуття карти із фізичного володіння Клієнта та неповідомлення про це Банк свідчить про розголошення нею своїх персональних даних.
		Відтак, слід дійти до переконання, що якщо й мав місце несанкціонований переказ грошових коштів, то він міг статися в результаті розголошення Клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім`я ОСОБА_1 та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону Клієнта.
		Такаож звернули увагу суду на те, що будь-яких доказів, понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу до позову не додано. Сам лише Договір про надання адвокатських послуг жодним чином не доводить факту понесення таких витрат саме у розмірі 10 000,00 грн. 
		21 червня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив , в якому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 03.07.2024 року  закрито  підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
		 
		Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги позову в повному обсязі , просила про їх задволення. Суду пояснила, що ніколи в житті не корситувалася кредитною карткою Ощадбанка , цю картку її примусили взяти при отриманні зарплатної банківської картки, вона навіть ніколи не діставала цю картку з пакування. Їй дійсно приходили якісь незрозумілі СМС-повідомлення на телефон про зняття коштів у сумі біля 15 000 грн, але вона жодним чином не реагувала на таке повідомлення вважаючи його помилковим, оскільки у неї не було на картці таких коштів. Вона нікому ніколи не передавала дані ні платіжної, ні кредитної карток, її телефон завжди був у неї і вона нікому його в корситування не передавала. Отже , очевидно, що якісь шахраї скористалися доступом до мобільного банкінгу та незаконно зняли кошти з її кредитки.Зазначає, що вона не повинна повертати Банку кошти за кредит, який виник не з її волевиявлення і якими вона не користувалася.
		Представник відповідача в судовому засіданні  заперечувала проти задоволення позову, з підстав, викладаених у відзивах та інших заявах з процесуальних питань. Зазначила, що позивачка неналежно виконувала свої зобов`язання щодо збереження даних картки, отже могла передати як саму картку, яка у неї була відсутня на час блокування, так і свій фінансовий номер телефону у косритування стороннім особам , отже згідно правил надання банківських послуг саме на неї покладається відповідальність за несанкціоноване зняття коштів з її банківських рахунків.
		 
		Вислухавши пояснення сторні, вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
		 
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокремапостанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		 
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
		 
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).
		 
		За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
		Своїм підписом у Заяві Позивач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява, Заява про приєднання, додатки до Договору, зокрема Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умови користування кредитною лінією (Кредитом), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця загальної вартості кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору, складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
		 
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є  платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		 
		Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є Клієнтом АТ «Ощадбанк», має відкриті рахунки, в тому числі картковий рахунок для зарахування та виплати заробітної плати №UA7332….4320 з використанням платіжної картки, відкритий 11.06.2013 року, що не заперечується Позивачем. 
		15.03.2021 року ОСОБА_1 персоналізовано банківську платіжну карту (рахунок № НОМЕР_17). 
		Строк дії карти - до 31.01.2026 року , що підтверджується скріншотом з програми CardManager.
		Зазначене підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання платіжної картки від 18.03.2021, а також інформаційним листом від 17.11.2023 за підписом Директора Департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк» Москаленко В.М. 
		05.04.2021 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі по тексту - Договір) шляхом підписання останньою Заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії Кредиту (далі по тексту - Заява). 
		Укладаючи Договір АТ «Ощадбанк» брав на себе обов`язок надання банківської послуги з відкриття та ведення рахунку. Приймаючи на себе зобов`язання про відкриття на користь позивача та ведення його рахунків АТ «Ощадбанк», як надавач послуг, приймав на себе зобов`язання забезпечити відповідну якість послуг, що визначається відповідно Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		   За Договором позивачу було надано вищевказану пластикову карту , за допомогою якої позивач міг надавати розпорядження банку на певні операції з рахунку в автоматичному режимі. Також було надано послугу відкриття кредитної поновлювальної лінії з можливістю зарахування кредиту на мій поточний рахунок, відкритий відповідно до Договору. Також було надано можливість відкриття електронного кабінету клієнта в додатку «Ощад 24/7» на сайті АТ «Ощадбанк».
		В додатку «Ощад 24/7» присутня можливість проведення переказів з рахунку на рахунок як в АТ «Ощадбанк», так і на рахунки в інших банках. За допомогою додатку «Ощад 24/7» можливо встановлювати відповідні умови використання пластикової карти, оплати комунальних та інших платежів.
		Згідно п.3.3 Зави, Клієнт ініціювала одержання кредиту на розрахунковий рахунок НОМЕР_18 та підтвердила укладення між нею та банком Кредитного договору.
		Умови кредитування викладені у блоці 3 Заяви: максимальний розмір Кредиту - 250 000,00 грн; строк кредитування - до дати закінчення строку дії Платіжної картки, розмір процентної ставки - 0,001% річних; комісійна винагорода за обслуговування кредиту -3,2 % від використаної частини встановленого Кредиту; комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит - 2,99 % річних.
		Відповідно до пункту 4.2 підписаної Позивачем Заяви, ця Заява оформлена (заповнена та підписана Сторонами) у двох примірниках, по одному для Клієнта та для АТ «Ощадбанк» та є документом, що підтверджує укладення Договору.
		На виконання умов кредитного договору, 05.04.2021 ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт по рахунку НОМЕР_19 з використанням платіжної карти НОМЕР_1 в розмірі 15 000,00 грн, про що на телефонний фінансовий номер Позивача НОМЕР_7 , зазначений також і у позовній заяві, 05.04.2021 о 14:28:23 год. було направлено відповідне SMS-повідомлення.
		Згідно Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії Банком було встановлено кредитний ліміт в сумі 15 000,00 грн по рахунку № НОМЕР_17.
		Номер мобільного телефону повідомлений Банку клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку в тому числі послугу СМС інформування, та вважається фінансовим номером клієнта є номер НОМЕР_7. 
		Як вбачається з розписки ОСОБА_1 про отримання платіжної картки від 18.03.2021, Позивач отримала платіжну картку НОМЕР_8 по рахунку НОМЕР_9 у відділенні Банку №10014/021 за адресою: вул.Потьомкінська,118, м.Миколаїв.
		Вказані обставини сторонами не заперечуються.
		 
		Як підтверджується матеріалами справи, 08.04.2023 о 19:36:26 через "Ощад 24/7" з кредитної картки № НОМЕР_1 було здійснено переказ на картку АТ «АКБ "Конкорд" НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) в сумі 14 700,00 грн.Згідно даних банківських протоколів щодо здійснення Клієнтом операцій в Системі ДБО (дистанційного банківського обслуговування) 
		 
		Так, о 19:32:32 год. 08.04.2023 відбувся вхід у додаток Клієнта «Ощад24/7» через пристрій SM-G975N.
		О 19:34:26 год. 08.04.2023 здійснено переказ коштів про що Банком на фінансовий номер Клієнта надіслано повідомлення наступного змісту: "08.04.23 19:34 Card:5-871* "Sum:-14700.00 UAH Perekaz na kartku inshogo banku " Dostupna suma=148.00 UAH Z nyh vlasni koshty = 0.00 UAH"
		Як вбачається з матеріалів справи, облікові записи Клієнта ОСОБА_1 у додатку «Ощад24/7» (WebBanking ) та у мобільному додатку «Ощад24/7» (у старій версії, який в повному обсязі функціонував до 01.11.2023) були створені 31.12.2021 року, позивачка користувалася мобільним додатком «Ощад 24/7» та здійснювала за його допомогою операції з переказу коштів зі свого рахунку - але лише з платіжного (зарплатного) рахунку - про що позивачка не заперечувала в судовому засіданні.
		 
		Як стверджує представник відповідача ,операції було здійснено в мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo), підтверджувались біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки, що підтверджується інформацією з процесингового центру.
		При цьому, як вбачається з відповіді Департаменту електронної комерції та платіжних засобів (процесинговий центр)- вказану операцію здійснено в системі "Ощад 24/7" у новому мобільному додатку, підтверджено біометричними даними або ж кодом доступу, який встановююється на етапі авторизхації в мобільному додатку. Для реєстрації і встанволення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї,які відомі тільки клієнту, а також одноразовий ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінасовий номер мобільного телефону.
		При цьому з наданої роздруківки смс-повідомлень на вказаний фінансовий номер телефону, наданої Банком, вбачається, що по вказаному рахунку НОМЕР_10 08.04.2023 року - смс-повідомлення від Банку не надходили.
		При цьому 08.04.2023 року за вказаним номером телефону (згідно даних Системі ДБО (дистанційного банківського обслуговування) був встановлений новий мобільний додаток ( Flumo), зареєстрований 08 квітня 2023 року о 19.32.32 годин з пристрою SM-G975N та створено новий обліковий запис,через який пройшла оскаржувана операція , а о 19:28:49 годин був відправлений текст ОТП -повідомлення з ймовірно кодом для входу в систему Ощад 24/7 # Flumo#.
		Згідно відповіді Контакт-центра АТ «Ощадбанк», відповідно до аудіозапису розмови ОСОБА_1 із менеджером контакт-центру АТ «Ощадбанк», Клієнт ОСОБА_1 зателефонувала до контакт-центу 02.05.2023 року о 10:24 зі свого фінансового номера телефону НОМЕР_5 щодо блокування облікового запису в Ощад 24/7. 
		Вказаний аудіозапис був прослуханий судом в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомила, що були зняті кошти з НОМЕР_11 (КР НОМЕР_20), що даної карти немає в неї. Оператор контакт-центру одразу запропонував терміново заблокувати платіжну картку, на що клієнт погодився. Було здійснено блокування НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ), НОМЕР_11 ( НОМЕР_14 ), по причині підозри на шахрайство, заблоковано та закрито обліковий запис в Ощад 24/7. Також, було зафіксовано інформацію про відмову від операцій за 08.04.2023 року, які було здійснено по НОМЕР_11 (КР НОМЕР_20). 
		Позивачка дійсно повідомила, що в даний момент не знає, де захована її кредитна картка, але багаторазово стверджувала, що ніколи нею не косритувалася та не знімала і не переводила кредитні кошти.
		Як пояснила в судовому засіданні позивачка, номер її зарплатної картки № НОМЕР_15 диктував її син, якого вона спеціально попросила приїхати після отримання 01.05.2023 року повідомлення про сплату процентів, бо вона вазагалі не розмула, що відбулося і як це виправити.
		Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 користувалася мобільним додатком «Ощад 24/7» та здійснювала за його допомогою операції з переказу коштів зі свого зарплатного рахунку останній раз рахунку у грудні 2022 року, при цьому облікові записи Клієнта у додатку «Ощад24/7» (WebBanking ) та у мобільному додатку «Ощад24/7» (у старій версії, який в повному обсязі функціонував до 01.11.2023) були створені 31.12.2021 року. 
		Як стверджує представник відповідача, додаток ««Ощад 24/7», як у звичайній (Web), так і у мобільній (Mobil) версіях дуже наглядно та доступно відображують усі рахунки (відкриті та закриті) та карти (активні та неактивні) клієнта-фізичної особи, залишки по рахунках та іншу інформацію, що в повній мірі дає змогу бути обізнаним про стан карт та рахунків та здійснені по них операції.
		Як вбачається з відповіді АТ "АКБ "КОНКОРД", вказаний переказ 08.04.2023 року був здійснений на картку НОМЕР_2 , рахунок по якій відкритий в АТ "АКБ "Конкорд" на ім`я ОСОБА_3 , 1993 р.н., місце реєстрації м.Харків. 
		 
		Тлумачення статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що:
		«відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		Відповідно до пункту 14.12статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні`користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		 
		Згідно з пунктом 40 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164(далі - Положення № 164), користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		Відповідно до п. 138 розділу VIІ Положення № 164 Емітент зобов`язаний:
		1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого впункті 142розділу VII цього Положення);
		2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору;
		3) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення;
		4) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту;
		5) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту;
		6) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення.
		Емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:
		1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
		2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем (п. 139 розділу VIІ Положення № 164).
		Відповідно до пункту 146 розділу VIІ Положення № 164 власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції..
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять,що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18),  від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21) та від 29 серпня 2022 року у справі № 532/1349/19 (провадження № 61-6887св21).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) та від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) зазначено, що:
		«встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що:
		«суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.
		Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), на яку є посилання у касаційній скарзі, зроблено висновок, що:
		«у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
		Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
		Пунктами 4 та 5 частини 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Індивідуальною обліковою інформацією є індивідуалізований набір інформації, що надається надавачем платіжних послуг користувачу або його уповноваженому представнику для цілей автентифікації, тобто процедури, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг (п. 1 та п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
		У даній справі, при зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що 08 квітня 2023 року невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Ощад24/7» та безперешкодно зі сторони СБ банку заволоділи даними її карткового рахунку, відкритого у банку на її ім`я , шляхом перказу з її кредитного рахунку майже усього доступного кредитного ліміту на картку сторонньої особи , відкритої в іншому Банку - без її відома та погодження. 
		Позивач вказувала, що жодних підтверджень про проведені транзакції за картковим рахунком за прив`язаним до мобільного додатку «Ощад24/7» номером телефону, а саме тел. НОМЕР_7 , позивач не здійснювала. Позивач не розголошувала третім особам інформацію про номери карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію. Доступу до рахунку треті особи не мали. Банком не було доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		 
		Банк, заперечуючи позовні вимоги зазначає, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою авторизації операцій з допомогою фінасового номеру телефону та введення отп-паролю , направленого за допомогою системи інтернет-банкінгу, без розголошення яких інша особа, не маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до додатку Ощад24/7, ні зняти чи переказати кошти з рахунку клієнта. 
		Зазначає, що відповідно до п. 9.15 Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.
		Пункт 9.16 Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачає, що Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта. 
		Згідно з п.9.17 Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи».
		Відповідно до п. 9.18 Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.
		Відповідно до п. 1.7 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Банк забезпечує доведення цілісності, достовірності та авторства електронного документа, на який накладено Електронний підпис, шляхом здійснення перевірки відповідно до затвердженого в Банку порядку, зокрема, шляхом перевірки номеру Держателя картки, зафіксованого в інформаційних системах Банку, за допомогою направлення СМС на фінансовий номер або із застосуванням Системи ДБО або Сайту Банку. Клієнт, шляхом приєднання до цього Договору, погоджується з вищенаведеним порядком перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа, на який накладено Електронний підпис.
		Визначення електронного розрахункового документу, підтвердженого Одноразовим цифровим паролем/Біометрією, наведено в пп. 51 п. 2.1 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - Електронний розрахунковий документ, що підтверджений (підписаний) Електронним підписом, яким відповідно до цього Договору є Одноразовий цифровий пароль/Біометрія, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні). 
		Визначення біометрії наведено в пп. 11 п. 2.1 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - сукупність автоматизованих методів і засобів ідентифікації людини (Клієнта, Держателя тощо), заснованих на її фізіологічній та поведінковій характеристиці. В Мобільному додатку/Мобільному пристрої системи ДБО можуть використовуватися наступні технології біометричної ідентифікації клієнта: Touch ID (та подібні) - сканер відбитків пальця(-ів), в т.ч. розроблений компанією Apple; Face ID (та подібні) - сканер обличчя особи, в т.ч. розроблений компанією Apple. 
		Відповідно до пункту 17.1.5 Розділу ХVII Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта.
		Тобто спірні операції підтверджені Паролем клієнта, який є аналогом його власноручного підпису і проведені банківські операції є операціями, що проведені за розпорядженням Позивача.
		Сторони також погодили, що наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта. Відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк (п. 17.3.8 Розділу ХVІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб).
		Реєстрація та користування для здійснення оспорюваного переказу коштів в Системі дистанційного банківського обслуговування (ДБО) підтверджується банківськими протоколами, згідно з якими 08.04.2023 об 19 годині 32 хвилин користувач зареєструвався в новому мобільному додатку «Ощад24/7» (Flumo) та отримала пароль.
		Але доказів того, що вкзаний додаток , яким позивачка успішно корситувалася до грудня 2022 року, про що стверджує сам Банк, був заблокований чи не працював - Банком суду не надано, отже переустановлення нового мобільного Додатку ще і на іншому мобільному присторії ставить під сумнів твердження банку про те, що такі дії вчинено ОСОБА_1 .
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження №61-8249св23) зроблено висновок, що «при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування; суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20 (провадження № 61-4665св22) зазначено, що «апеляційний суд вважав, що клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з фізичним пред`явленням його карти. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують порушення його прав діями банку, отже, позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові».
		 
		Проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Оформлення переказу кредитних коштів з карткового рахунку позивача відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання кредитних коштів, позивач повідомила про цей факт банк та заблокувала як картки, так і мобільний додаток з метою подальшого запобігання вчиненню несанкціонованих фінансових операцій.
		Щодо заперечення відповідача , що позивачка могда передати інформацію щодо своїх карт та операцій третім особам, що підтверджується аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з оператором контакт-центру Банку, то суд не може прийняти їх до уваги як обгрунтовані. Так, на вказаному аудіозаписі позивачка чітко стверджує про обставини несанкціонованого списання коштів з її кредитного рахунку, а "третя особа" - це її син, який просто диктує номер іншої її кратки , якого ОСОБА_1 , попросила про допомогу саме щодо вирішення цього проблемного питання, оскільки самотсійно не змогла розібратися та вчинити належні дії щодо блокування кртки, що підтверджується і змістом розмови з операторм, і її поясненнями в судовому засіданні.
		За такого позовні вимоги в частині  зобов`язання  АТ «ОЩАДБАНК» анулювати (списати) заборгованість по кредитному ліміту банківської картки  № НОМЕР_4  , відкритої на ім`я  ОСОБА_1   що виникла в результаті шахрайських дій з 08.04.2023 року по дату винесення рішення по справі - є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
		Таким чином, встановивши, що перерахування грошових коштів третім особам з банківського рахунку позивача здійснено не з вини ОСОБА_1 , суд першої інстанції, враховуючи вищевказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку позивача, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
		Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що несанкціонований переказ грошових коштів міг статися в результаті розголошення клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім`я позивачки та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону клієнта, з огляду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того внаслідок саме яких конкретних дій позивача були зняті кошти з її картки.
		Заперечення відповідача про те, що переказ грошових коштів з банківських карток позивача відбувся за її розпорядженням, не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що надісланий позивачці код у виді SMS був нею акцептований та здійснено подальше його введення до чат-боту «Ощадбанку», що підтверджувало саме переказ грошових коштів на конкретну суму за оспорюваною транзакцією, матеріали справи не містять.
		Суд також не бере до уваги доводи відзиву про те, що при вході до системи дистанційного обслуговування «Ощад24/7» та проведенні операцій з переказу коштів була проведена належним чином електронна ідентифікація електронного платіжного засобу банківської картки та його користувача позивача, саме останній несе відповідальність за проведені операції по власному рахунку, оскільки сама по собі ідентифіакція клієнта в системі «Ощад24/7» не свідчить про надання клієнтом згоди на перерахунок коштів.
		 
		Велика Палата ВС неодноразово зазначала, що принцип jura novit curia зобов`язує суд самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи. З`ясувавши ж, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послались на неналежні норми права, суд самостійно кваліфікує? спірні відносини та прийняти рішення на основі правильних норм матеріального і процесуального права, тобто застосовує положення, які дійсно регулюють відповідні ?правовідносини. Окремо зазначено, що «самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту».
		Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).
		 
		Щодо вимог позову про визнання  транзакції неправомірними щодо проведення списання ( зняття) грошових коштів у розмірі 14700 грн 08.04.2023 року з банківської картки № НОМЕР_4  , відкритої на ім`я  ОСОБА_1  - то такі вимоги не відповідачють належному способу захисту порушеного права, оскільки зводяться фактично до встановлення судом обставин справи та надання їм належної правової оцінки, а не мають бути окремою позовною вимогою. Крім того, перерахування коштів на банківську картку іншого банку на ім`ясторонньої особи фактично відбулося - прийнамні доказів зворотнього позивачем не надано. За такого, в разі встановлення особи, яка здійснила вказані несанкціоновані транзакції, Банк не позбавлений права звернутися з вимогою про повернення цих коштів до цієї особи.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання АТ "ОЩАДБАНК" повернути стан вказаної банківської картки до того, у якому він був перед виконанням операції зі зняттям коштів з кредитної картки 08.04.2023 року - то аткі вимоги не підлягають до задволення, оскілки матеріалами справи підтверджується, що вказана банківська картка заблокована за заявою позивчаки ще 02.05.2023 року, отже жодні банківські операції по вказаному рахунку не є можливими, отже задволенян цих вимог жодним чином не відновить порушене право позивачки на належне користування банківськими послугами.
		Враховуючи вищевикладене, а також принцип застосуваня до дійсних правовідносин сторін принципу захисту прав споживача який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, адже правові відносини споживача з банком фактично не є рівними» - суд приходить до висновку, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивачки є визнання відсутності зобов`язань ОСОБА_1 як позичальника зі списання коштів з емітованого АТ "ОщадБанк» електронного платіжного засобу картка № НОМЕР_4  ,  та як, наслідок, зобов`язати Банк скасувати нараховані відсотки за кредитом, штрафи, пені та інші штрафні санкції за прострочку по кредиту. 
		 
		Щодо вимог позову про стягнення з АТ "Ощадбанк» на користь позивачки 5000 гривень моральної шкоди. 
		Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, маютьвідповідати змісту загальних засад.
		Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
		Як видно із матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини.
		При отриманні банківської картки 18 березня 2021 року ОСОБА_1 надала згоду та ознайомилася з Правилами користування платіжними картками, умовами, викладеними у Договорі. Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою, відшкодування моральної шкоди Банком не передбачено.
		Оскільки між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюються зобов`язальним правом та не передбачають стягнення моральної шкоди, вимоги позову про стягнення моральної шкоди з АТ "Ощадбанк" є безпідставними та задоволенню не підлягають.
		 
		Щодо вимог про стягнення з АТ "Ощадбанк" на користь позивачки 10 000 грн витрат на правову (правничу) допомогу .
		Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Проте такі докази стороною не подані, що позбавляє суд можливості вирішити ці вимоги пр ухваленні рішення по суті спору.
		 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, від сплати якого позивачка була звільнена при подачі позову до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до задволених позовних вимог. 
		Керуючись ст. ст. 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Позов   ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) до АТ "Ощадбанк" ( код ЄДРПОУ 09326464) про захист прав споживачів - задовольнити частково.
		 
		Визнати відсутними зобов`язань ОСОБА_1 як позичальника зі списання коштів з емітованого АТ "ОщадБанк» електронного платіжного засобу картка № НОМЕР_4  у сумі 14700 грн ,  та  зобов`язати   АТ «ОЩАДБАНК»  анулювати (списати) заборгованість по кредитному ліміту банківської картки № НОМЕР_4 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 що виникла з 08.04.2023 року, включаючи нараховані відсотки за кредитом та  штрафні санкції за прострочку по кредиту  по дату ухвалення рішення по справі .
		 
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
		 
		В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.
		 
		Стягнути на користь держави з Акціонерного товариства "ОЩАДБАНК" судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 21 березня 2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...