Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/38036/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано судом: 21.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/760/1863/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000773

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №761/38036/23
		1-кп/760/1863/25
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 березня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
		головуючої судді                                 ОСОБА_1 
		суддів                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви про самовідводи головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заяву захисника ОСОБА_5 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 , від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, 
		за участю сторін:
		прокурора                                ОСОБА_7 ,          ,
		захисників                                ОСОБА_8 ,   ОСОБА_9 , ОСОБА_5 ,         
		обвинуваченого                       ОСОБА_6 ,                 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		З 09.09.2024 в провадженні даного складу суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .
		10.03.2025 ухвалою суду з кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 28, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, виділене в окреме кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_10 за ч.2 ст. 28, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, у зв`язку з необхідністю вирішення питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 
		20.03.2025 даним складом суду ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 18.03.2025 між прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України. 
		В судовому засіданні головуюча суддя і судді заявили самовідводи від розгляду даного кримінального провадження, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі № 63703/19 «Муча проти Словаччини», мотивуючи, що 20.03.2025 даним складом суду ухвалений вирок на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисників, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке виділено з кримінального провадження по обвинуваченню  ОСОБА_6 . 
		Вироком суду від 20.03.2025 ОСОБА_10 призначене покарання, узгоджене сторонами, у тому числі, із застосуванням ст. ст. 69, 75, 76 КК України.
		Крім того, в судвоому засіданні захисник ОСОБА_5 , погоджуючись з заявами суддів про самовідводи, заявив відвід головуючій судді ОСОБА_1 з мотивів позапроцесуального спілкування з прокурором та стороною захисту ОСОБА_10 .
		В судовому засіданні захисники підтримали заяви суддів про самовідводи та заяву ОСОБА_5 про відвід головуючій судді.
		Обвинувачений підтримав думку захисників.
		Прокурор заперечував проти заяви захисника ОСОБА_5 про відвід головуючої судді, вважаючи її необґрунтованою.
		Також заперечував проти заяв суддів про самовідводи, мотивуючи тим, що прокурором під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 заявлявся відвід з аналогічних мотивів, в задоволені якого судом було відмовлено. 
		Тому, прокурор не вбачає підстав для самовідводу суддів.
		Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків. 
		Оцінюючи позицію захисника ОСОБА_5 про відвід головуючої судді, суд вважає її необгрунтованою, оскільки така позиція містить суб`єктивні доводи сторони захисту, які не підтверджені об`єктивними даними та не узгоджуються з вимогами ст. 75 КПК України.
		За таких обставин, заява захисника ОСОБА_5 про відвід головуючої судді не підлягає задоволенню. 
		Разом з тим, суд вважає, що заяви головуючої судді та суддів про самовідводи підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно п. 4) ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. 
		Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		ЄСПЛ у власній практиці неодноразово досліджував питання щодо підстав відводу суддів, за результатами чого було вироблено два критерії (суб`єктивний і об`єктивний). 
		У пункті 66 рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (№4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. 
		Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді. 
		Відповідно до об`єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії».) 
		З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
		Вітчизняне законодавство, зокрема ст. 4 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, передбачає, що суддя зобов`язаний взяти самовідвід у випадках, передбачених законом. 
		Суддя заявляє про самовідвід, якщо: а) суддя висловив свою позицію по суті справи, яка перебуває у нього на розгляді; б) суддя володіє доказами, які мають відношення до справи, що перебуває у нього на розгляді. 
		Тобто, якщо особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об`єктивності судді, останній має заявити самовідвід.
		Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків. 
		Так, об`єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. 
		У рішенні ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
		Пунктом 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість суддів. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
		ЄСПЛ в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися, в тому числі, і відповідно до об`єктивного критерію, яким має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. 
		Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ у справі № 63703/19 «Муча проти Словаччини» суд констатував, що суд, який схвалив угоди спільників про визнання провини, які завдають шкоди презумпції невинуватості іншій особі, не був неупередженим в судовому розгляді справи стосовно останнього.
		Так, у п. 48 цього рішення ЄСПЛ зауважує, що конкретні скарги заявника ґрунтуються на тому факті, що його судив і засудив той самий суд першої інстанції, який раніше засуджував його співвиконавців за злочинні дії, вчинені спільно із заявником. 
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерела права.
		З урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини», колегія суддів вважає, що на теперішній час у кримінальному провадженні наявні підстави, передбачені п. 4) ч. 1 ст. 75 КПК України, що виключають участь даного складу суду у розгляді кримінального провадження.
		Таким чином, заяви головуючої судді та суддів про самовідводи є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 - відмовити.
		Заяви про самовідводи головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
		Відвести головуючу суддю ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуюча суддя:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...