Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/1438/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 21.03.2025. Зареєстровано: 21.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2775/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025101110000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/1438/25
		Провадження №1-кп/761/2775/2025
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		19 березня 2025 року                 Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря с/з                 ОСОБА_2 ,
		       
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22025101110000008 від 06 січня 2025 року щодо:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка має базову вищу освіту, працюючої економістом у ТОВ «ФАЛЬКОПАК», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора                                 ОСОБА_4 , 
		захисника                                 ОСОБА_5 ,                                 
		обвинуваченої                         ОСОБА_3 , 
		                                                                        
		                                        У С Т А Н О В И В:
		       
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.
		24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
		Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вторглися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
		Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про зведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-ІХ із 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.
		Так, у громадянки України ОСОБА_3 не пізніше 02.10.2024, виник умисел, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про місце розташування військовослужбовців під час виконання їх службових обов`язків. На виконання свого умислу ОСОБА_3 , у період часу з 02.10.2024 по 15.10.2024, за допомогою власного мобільного телефону, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з використанням облікового запису в месенджері «Telegram» з нікнеймом «« ОСОБА_6 » ( НОМЕР_1 ), опублікувала у телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 на який підписано 950 користувачів, інформацію стосовно місць видачі повісток співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_12.
		Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 29 хв. ОСОБА_3 діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання, опублікувала у відкритому чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Метро Шулявська». Та 02.10.2024 о 08 год. 31 хв. в вищевказаному чаті ОСОБА_3 опублікувала наступне повідомлення «Були біля входу, мабуть підуть до зупинки 27 в сторону Гетьмана (кіоски) ».
		ІНФОРМАЦІЯ_5 о 08 год. 37 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання, опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Вхід в метро Шулявська ».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Вхід в метро Шулявська ».
		ІНФОРМАЦІЯ_7 о 08 год. 38 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Вхід в метро Шулявська ТЦ Точка ».
		ІНФОРМАЦІЯ_8 о 08 год. 39 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: « Метро Шулявська (ТЦ Точка )».
		ІНФОРМАЦІЯ_9 о 08 год. 41 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Вихід з метро Шулявська ».
		ІНФОРМАЦІЯ_10 о 08 год. 48 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Вихід метро Шулявська ».
		ІНФОРМАЦІЯ_11 о 08 год. 47 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з використанням облікового запису в месенджері «Telegram», перебуваючи за місцем свого проживання опублікувала у відкритому в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення наступного змісту: «Перехід Політехнічний інститут (біля Смарт Плази)».Та 15.10.2024 о 08 год. 47 хв. у вищевказаному чаті ОСОБА_3 опублікувала наступне повідомлення «Вихід метро Шулявська».
		Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		26 лютого 2025 року під час судового розгляду вказаного кримінального провадження між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно зі змістом угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, в обсязі відповідно до повідомленої їй підозри від 14 листопада 2024 року, а саме, у вчиненні кримінально караного діяння, що полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про місце розташування військовослужбовців під час виконання їх службових обов`язків.
		Крім того, в угоді зазначено, що ОСОБА_3 безумовно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, вперше вчинила злочин, враховуючи її щире каяття, особу обвинуваченої, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України сторони погодили звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та з покладенням ряду обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
		Захисник ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз. Крім того, просив врахувати визнання вини обвинуваченою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та її щире каяття, та визначити строк випробування менше ніж погоджено в угоді.
		Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, досліджених документів, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
		Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 лютого 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. 
		Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань не вбачається.
		Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням поведінки обвинуваченої, яка в судовому засіданні визнала вину у вчинених кримінального правопорушення, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, а також наявності обставини, що пом`якшує покарання, а саме - щире каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання, та особи ОСОБА_3 , яка раніше не судима, офіційно працює, враховуючи, що вищенаведені дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нових злочинів можливо досягти, призначивши їй основне покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		В частині звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне визначити строк, погоджений прокурором з обвинуваченою в угоді про визнання винуватості строком на 2 роки з урахуванням особи обвинуваченої, яка характеризується за місцем роботи позитивно, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалась, працює, щиро розкаялась. 
		Також суд вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов`язки у відповідності з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
		Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року на мобільний телефон марки «Iphone XsMax», IMEI: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_1 , підлягає скасуванню на підставі ст. 174 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, -
		 
		                                          У Х В А Л И В:
		 
		Угоду про визнання винуватості від 26 лютого 2025 року, укладену між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , що здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_3 - затвердити.
		На підставі угоди про визнання винуватості від 26 лютого 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Відповідно до ст. 75 КК України, від призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, призначивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року на мобільний телефон марки «Iphone XsMax», IMEI: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_1 , - скасувати.
		Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ:
		- мобільний телефон марки «Iphone XsMax», IMEI: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_1 , які відповідно до квитанції № 52/250-6 від 06 листопада 2024 року, передані на зберігання до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області - повернути ОСОБА_3 .
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
		 
		Суддя                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...